Рішення

від 16.09.2019 по справі 160/6557/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2019 року Справа № 160/6557/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

12.07.2019р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області , в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Ф від 14.06.2017р. №3972-1303 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб (18010900), податковий період: 2016 рік, сума податкового зобов`язання 118 918, 70 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що податкове повідомлення-рішення форми Ф від 14.06.2017р. №3972-1303 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області є протиправним, незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Позивач зазначив, що 10.06.2004р. між ним та Дніпропетровською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки, у відповідності до якого він отримав у строкове платне користування земельну ділянку, площею 2,2632 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрована у Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:027:0019. ОСОБА_1 зауважив, що на зазначеній земельній ділянці знаходяться виробничі будівлі та споруди, що на час укладання останнім із Дніпропетровською міською радою договору оренди належали позивачу, однак, як стверджує останній, 08.07.2015р. ним із ТОВ ПРОМ РЕНТ було укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель за вищезазначеною адресою і наразі відповідні нежитлові приміщення йому не належать, у зв`язку з чим ОСОБА_1 направлено лист до Дніпропетровської міської ради про заміну сторін у договорі оренди, однак відповіді не отримано. Враховуючи наведене, з моменту державної реєстрації за ТОВ ПРОМ РЕНТ права власності на будівлі та споруди, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 - у ОСОБА_1 , на його думку, припинилось права власності на відповідну нерухомість, та як наслідок припинилось право користування земельною ділянкою, яка під цією нерухомістю знаходиться. Водночас, на ім`я позивача надходили податкові повідомлення-рішення по неправомірно нарахованої заборгованості по орендній платі по зазначеній земельній ділянці за період часу, за який стороною оренди є новий власник нерухомого майна та користувач земельної ділянки, у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Ухвалою суду від 17.07.2019р. було прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні.

07.08.2019р. до суду від представника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому останній проти позовних вимог заперечував в повному обсязі, у задоволенні позовних вимог просив відмовити та зазначив, що на підставі договору оренди землі від 23.06.2004р. №5348, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.06.2004р., термін дії договору до 23.06.2019р., гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є платником орендної плати з фізичних осіб за земельну ділянку площею 2,2632 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Також відповідач зазначив, що в порядку обміну інформацією та недопущення втрат бюджету, контролюючий орган направив лист від 17.10.2018р. за вх. №3/225 стосовно надання інформації щодо договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:02:027:0019), у відповіді на який було зазначено про надходження до міської ради звернення гр. ОСОБА_1 від 11.01.2017р. за вх.. №35/145 стосовно розірвання договору оренди земельної ділянки, на яке заявнику було надано роз`яснення щодо процедури дострокового розірвання договору оренди землі, а інших звернень від ОСОБА_1 та ТОВ ПРОМ РЕНТ , як зауважив відповідач, до міської ради не надходило. Окрім того, відповідач звернув увагу суду на те, що критично становиться до наданого позивачем доказу направлення ним листа до Дніпропетровської міської ради, оскільки даний доказ ніяким чином не підтверджує дату направлення відповідного листа. Крім того, відповідач зауважив про відсутність доказу змісту даного листа (опису вкладення).

02.09.2019р. до суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що з 08.07.2015р. він не мав можливості користуватись відповідною орендованою земельною ділянкою, про що у той же день ОСОБА_1 повідомив Дніпропетровську міську раду шляхом направлення листа про заміну сторони у договорі оренди. Позивач зауважує, що з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно у набувача, до якого перейшло це майно, виник обов`язок зі сплати земельного податку.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, відповідно до вимог ст. ст. 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

В період з 12.08.2019р. по 13.09.2019р. суддя Захарчук-Борисенко Н.В. перебувала в основній щорічній відпустці, тому рішення у даній справі прийнято 16.09.2019р.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 10.06.2004р. між Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки (далі - договір), у відповідності до умов якого (п. 1.1 договору) Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку по фактичному розміщенню виробничих будівель та споруд, яка знаходиться по АДРЕСА_2 ) і зареєстрована в державному земельному кадастрі за номером 1210100000:02:027:0019.

Даний договір укладено на 15 років з моменту державної реєстрації (п. 3.1 договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для фактичного розміщення виробничих будівель та споруд.

Вищезазначений договір посвідчено 10.06.2004р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В. та зареєстровано в реєстрі за №2526, а також зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №5348 від 23.06.2004р.

08.07.2015р. між ОСОБА_1 (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОМ РЕНТ (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу нежитлових будівель загальною площею 286,9 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

Вищезазначений договір посвідчено 08.07.2015р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. та зареєстровано в реєстрі за №1432.

Факт укладання даного договору також підтверджується даними наявної у матеріалах справи копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №40302931 від 08.07.2015р., у відповідності до якого власником відповідних нежитлових будівель є Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОМ РЕНТ (код ЄДРПОУ 39735138).

08.07.2015р. ОСОБА_1 направив до Дніпропетровської міської ради лист, в якому позивач повідомив міську раду про факт продажу ТОВ ПРОМ РЕНТ розташованих на орендованій земельній ділянці виробничих будівель та споруд із проханням замінити сторону договору оренди земельної ділянки, укладеного 10.06.2004р. між Дніпропетровською міською радою та позивачем шляхом підписання трьохсторонньої угоди про заміну сторони договору оренди та підписання акта прийому-передачі земельної ділянки протягом 15-ти днів з моменту отримання даного листа.

Факт направлення позивачем 08.07.2015р. відповідного листа на адресу Дніпропетровської міської ради підтверджується, зокрема, наданою до суду копією експрес-накладної поштової служби (SKYNET).

14.06.2017р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області сформовано податкове повідомлення-рішення форми Ф за №3972-1303, в якому відповідачем нараховано позивачу податкове зобов`язання за платежем Орендна плата з фізичних осіб за 2016 рік в сумі 118 918, 70 грн.

Не погодившись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України Про оренду землі №161-XIV від 06.10.1998р., в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон №161-XIV), право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з статтею 21 Закону №161-XIV, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Підпунктами 14.1.136 та 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з підпунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України - для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Частиною 3 статті 7 Закону України Про оренду землі визначено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Згідно пункту 7 частини 1 статті 31 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі припиняється у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Відповідно до п. а та п. е частини 1 статті 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є, між іншим, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Частиною 1 статті 377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частинами 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, виходячи із вищенаведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об`єкт нерухомого майна право користування земельною ділянкою припиняється і до набувача цього майна, розташованого на земельній ділянці, переходять ті права на відповідну земельну ділянку, які належали відчужувачу - права власності або права користування.

Верховний Суд України у своїй постанові від 12.09.2017р. №21-3078а16 вказує, що якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом України у постанові від 08.06.2016р. по справі № 21-804а16.

Таким чином, з часу переходу права власності на об`єкт нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 до ТОВ ПРОМ РЕНТ - 08.07.2005р., договір оренди землі від 10.06.2004р. фактично припинився в частині оренди ОСОБА_1 зазначеної земельної ділянки.

Окрім того, згідно із даними наявної у матеріалах справи копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за №133724547 від 09.08.2018р. в графі Відомості про суб`єкта іншого речового права щодо земельної ділянки (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1617867912101; кадастровий номер 1210100000:02:027:0019) загальною площею 2,2632 га із цільовим призначення Фактичне розміщення виробничих будівель та споруд , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 вказано, що орендарем такої ділянки є ТОВ ПРОМ РЕНТ .

Відповідні дані були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 18.06.2018р. по справі №200/5671/18.

У відповідності до даного рішення судом було встановлено, що 08.07.2015р. ОСОБА_1 , на виконання вимог п. 9.4.5 договору, звернувся до Дніпропетровської міської ради із листом про заміну сторін у договорі оренди земельної ділянки, до якого додані копія договору оренди, копія договору купівлі-продажу нежитлових будівель та примірники додаткових трьохсторонніх угод про заміну сторони у договорі оренди.

Вказаний лист, як зазначено у рішенні суду по справі №200/5671/18 був направлений до міської ради 08.07.2015р., про що в матеріалах справи міститься письмовий доказ.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справ, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України).

З урахуванням викладених у рішенні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 18.06.2018р. по справі №200/5671/18, суд не вбачає підстав вважати надану позивачем до суду копію експрес-накладної поштової служби (SKYNET) неналежним доказом направлення позивачем 08.07.2015р. листа до Дніпропетровської міської ради про заміну сторони у договорі оренди земельної ділянки.

Крім того, у даному листі наявні відомості щодо дати направлення та змісту документів, які направляються, що спростовує твердження відповідача про відсутність таких даних у наданому позивачем до суду доказі.

Слід також зауважити, що у відповідності до рішення від 18.06.2018р. по справі №200/5671/18 Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська вирішив, зокрема:

Визнати договір оренди земельної ділянки площею 2,2632 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:027:0019, укладений 10 червня 2004 року між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_1 і посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В. 10.06.2004 року та зареєстрований в реєстрі за №2526, таким, що припинив свою дію з 08 липня 2015 року в частині оренди ОСОБА_1 земельної ділянки.

Визнати стороною договору оренди земельної ділянки площею 2,2632 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:027:0019, що укладений 10 червня 2004 року між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_1 і посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В. 10.06.2004 року та зареєстрований в реєстрі за № 2526, з 08 липня 2015 року, орендар: ТОВ ПРОМ РЕНТ , ідентифікаційний код юридичної особи: 39735138 , АДРЕСА_1 .

Згідно з частиною 3 статті 7 Закону №161-XIV - до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

В розумінні положень п.п. 14.1.72, п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14, п.п. 269.1.1, 269.1.2 п. 269.1, п. 269.2 ст. 269, п.п. 270.1.1, п.п. 270.1.2 п. 270.1 ст. 270, п. 287.7 ст. 287 Податкового кодексу України - платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. При цьому, землекористувач зобов`язаний сплачувати земельний податок за фактичне користування земельною ділянкою.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 02.07.2019р. по справі №819/1365/17, від 18.04.2019р. по справі №807/292/18, від 18.04.2019р. по справі №823/2344/18.

Отже, до нового власника об`єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте ним майно.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, можна зробити висновок, що з моменту переходу права власності на будівлі та споруди, а саме: з 08.07.2015р., всі права та обов`язки по договору оренди землі від 10.06.2004р., стосовно ОСОБА_1 , як попереднього власника нерухомості, припинилися.

А тому з моменту переходу права власності на будівлі та споруди, а саме: з 08.07.2015р., у ТОВ ПРОМ РЕНТ виникли права та обов`язки по договору оренди землі від 10.06.2004р., відповідно до яких ТОВ ПРОМ РЕНТ має право використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та зобов`язується вносити орендну плата.

Згідно з частиною 2 статті 77 адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010р.: Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Оскільки ТОВ ПРОМ РЕНТ набуло 08.07.2015р. (день державної реєстрації відповідних прав) право власності на нежитлові будівлі та споруди, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , а тому до ТОВ ПРОМ РЕНТ перейшли право користування на земельну ділянку, на якій даний об`єкт нерухомості розміщено та як наслідок обов`язок по сплаті орендної плати за відповідну земельну ділянку.

Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить до висновку щодо відсутності на момент формування спірного податкового повідомлення-рішення у ОСОБА_1 обов`язку по сплаті орендної плати за земельну ділянку (кадастровий номер 1210100000:02:027:0019), загальною площею 2,2632 га із цільовим призначення Фактичне розміщення виробничих будівель та споруд , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та протиправність нарахування Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області позивачу такого податкового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням №3972-1303 від 14.06.2017р.

З огляду на викладене, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1189, 76 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 39394856) відповідно до квитанції №1731 від 12.07.2019р., яка міститься в матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Ф від 14.06.2017р. №3972-1303 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб (18010900), податковий період: 2016 рік, сума податкового зобов`язання 118 918, 70 грн. (сто вісімнадцять тисяч дев`ятсот вісімнадцять гривень сімдесят копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ 39394856) судовий збір у розмірі 1189, 76 грн. (одна тисяча сто вісімдесят дев`ять гривень сімдесят шість копійок).

Копію рішення суду направити сторонам по справі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко