Рішення
від 02.09.2019 по справі 160/4955/19
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2019 року Справа № 160/4955/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОзерянської С.І. за участі секретаря судового засіданняХобот І.М. за участі: представника відповідача представника третьої особи Кравець А . О. Лепехо О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державне підприємство Міністерства освіти і науки України "Інформаційно-іміджевий центр" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

30.05.2019 року ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Міністерства освіти і науки України, у якій просить визнати протиправними дії щодо невизнання документа про вищу освіту - диплома НОМЕР_6 , виданого навчальним закладом - Міжнародним незалежним еколого - політологічним університетом (м.Москва, Російська Федерація) 03 червня 1998 року; зобов`язати Міністерства освіти і науки України визнати документ про вищу освіту - диплом НОМЕР_3 , виданий навчальним закладом - Міжнародним незалежним еколого - політологічним університетом (м.Москва, Російська Федерація) 03 червня 1998 року та видати відповідне свідоцтво.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним було надано повний пакет документів та інформацію необхідну для проведення процедури визнання в Україні іноземного освітнього документу про вищу освіту, а саме диплома НОМЕР_3 , виданого навчальним закладом - Міжнародним незалежним еколого -політологічним університетом (м.Москва, Російська Федерація) 03 червня 1998 року. Однак 02.08.2018 року за вих.№7.3-33-737-18 Управлінням міжнародного співробітництва та європейської інтеграції було прийнято рішення про відмову у визнанні іноземного освітнього документа з тих підстав, що диплом не відповідає затвердженому зразку державних документів про вищу освіту Російської Федерації, присвоєна дипломом кваліфікація не підпадає під дію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту і вчені звання від 26 травня 2000 року. Позивач вважає, що зазначене твердження спростовується листом Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського від 04.06.2018 року за вих.09/16-543, відповідно до якого комісія дійшла висновку про визнання диплома юриста ОСОБА_2 № НОМЕР_2 від 03.07.1998 року за спеціальністю Юриспруденція , оскільки не має суттєвої різниці між іноземною кваліфікацією, визнання якої запитує ОСОБА_2 , та відповідною кваліфікацією в Україні. 06.03.2019 року позивач повторно звернувся до відповідача з питанням ретельно розглянути заяву, однак 19.04.2019 року за вих.№2/12 -19 було надано відповідь, з якої вбачається, що станом на дату видачі диплома освітня програма "Юриспруденція Міжнародного незалежного еколого-політологічного університету не акредитована та наявність чинної ліцензії міністерства освіти і науки України на провадження освітньої діяльності Правознавство не виявлено, тому, на думку відповідача, результат порівняльного аналізу не може бути врахований для встановлення еквівалентності кваліфікацій відповідному освітньому чи освітньо-професійному ступеню вищої освіти.

Відповідачем Міністерством освіти і науки України 03.07.2019 року надано відзив на позовну заяву.

Так, відповідач проти позову заперечує та зазначає, що право на видачу документів про освіту державного зразка випускникам Міжнародного незалежного еколого -політологічного університету за спеціальністю Юриспруденція освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст надано відповідно до наказу Міністерства загальної та профільної освіти Російської Федерації від 09.09.1998 р. № 2316 (згідно з Додатком № 2 до Свідоцтва про державну акредитацію від 22.07.1997 р. № 25-0008), що в свою чергу не співпадає з періодом навчання та датою отримання диплома НОМЕР_3 від 03.07.1998 року на ім`я ОСОБА_2 . Зазначений диплом видано вказаним університетом до набуття ним права на видачу документів про освіту державного зразка. Зауважує, що станом на дату видачі диплома на ім`я ОСОБА_2 освітня програма Юриспруденція Міжнародного незалежного еколого-політологічного університету (Російська Федерація) була не акредитована та інформація про наявність чинної ліцензії на провадження освітньої діяльності ТЕІ (Україна) за спеціальністю Правознавство (рівень спеціаліста) не виявлено. Отже, результат порівняльного аналізу не є достатньою підставою для прийняття компетентним органом рішення про визнання вищезазначеного документа про освіту відповідного до п. 12 розділу 5 Порядку, оскільки статус освітньої Програми не підтверджено.

Третя особа Державне підприємство Міністерства освіти і науки України Інформаційно-іміджевий центр надала до суду пояснення у яких також просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що Міністерство освіти і науки України не зобов`язує власників іноземних документів про освіту проходити процедуру визнання в Україні, а є уповноваженим органом щодо визнання освітніх документів. Необхідність проходження процедури визнання в Україні документа про освіту, виданого навчальним закладом іншої держави, з метою працевлаштування в Україні, залишається на розсуд роботодавця відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивач у судове засідання 02.09.2019 року не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.09.2019 року проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні.

Представник третьої особи у судовому засіданні 02.09.2019 року проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги адміністративного позову і заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив та зазначає наступне.

Так, 12.10.2017 року ОСОБА_2 звернувся до Міністерства освіти і науки України із заявою про здійснення процедури визнання документа про освіту - диплома спеціаліста НОМЕР_3 від 03.07.1998 року виданого Міжнародним незалежним еколого-політологічним університетом (Російська Федерація) на ім`я ОСОБА_2 . До заяви було додано нотаріально посвідчену копію диплому спеціаліста НОМЕР_3 з перекладом, нотаріально посвідчену копію додатку до диплому спеціаліста НОМЕР_3 з перекладом, копію диплому бакалавра НОМЕР_7 з перекладом, копію додатку до диплому бакалавра НОМЕР_7 , копію архівної довідки від 11.09.2014 року № 538/10, додатковий документ, заява згода, згода на обробку персональних даних.

10.11.2017 року Міністерством освіти і науки України було направлено лист № 7/2-ND-10581-17/NZ-9932-17/CB до Міжнародного незалежного еколого-політологічного університету (Академії МНЄПУ) про підтвердження факту видачі документа про освіту, факту навчання власника освітнього документа та з проханням повідомити період навчання ОСОБА_2 по бакалаврській програмі в Академії МНЕПУ; щодо підтвердження факту видачі документа про освіту (диплома юриста НОМЕР_3, per. № 02009 від 03.07.1998 p.), факту навчання власника освітнього документа та з проханням повідомити період навчання ОСОБА_2 в Академії МНЕПУ.

Листом від 27.11.2017 р. № 588-10/17 Освітній приватний заклад вищої освіти Академія МНЕПУ повідомив, що ОСОБА_2 навчався за спеціальністю юриспруденція в Таврійському екологічному інституті. У відповідності до договору про партнерство і співробітництво між Академія МНЕПУ та ТЕІ студент, який закінчив повний теоретичний курс навчання по програмі спеціаліст наказом № 267/08 від 11.06.1998 року зарахований в порядку переводу для здачі державних іспитів та захисту дипломної роботи в МНЕПУ (з 22.02.2016 року перейменований Освітній приватний заклад вищої освіти Академія МНЕПУ ). Наказом № 345 від 14.07.1998 року був відрахований у зв`язку з закінченням навчання та видачею диплома про вищу освіту серії НОМЕР_3 , реєстраційний номер 02009 від 03.07.1998 року з присвоєнням кваліфікації Юрист за спеціальністю Юриспруденція . Для отримання диплома державного зразка ОСОБА_2 має право відповідно до Федерального закону про освіту в Російській Федерації від 29.12.2012 року № 273-ФЗ вступити до будь-якого навчального закладу на акредитовану освітню програму чи пройти навчання за програмою екстернату. Додатково зазначено, що ОПЗ ВО Академія МНЕПУ не має права видавати дипломи державного зразка, оскільки наказом №947 від 07.06.2017 року була позбавлена акредитації.

08.05.2018 року Міністерством освіти і науки України було направлено лист № 7.3-ND - 17033-18/NZ-9932-17/CB до Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, у якому просило провести порівняльний аналіз змісту навчальної програми (плану) за якою надано іноземний документ про освіту на ім`я ОСОБА_2 зі змістом програми (плану) відповідного суміжного напряму (спеціальності) в Україні.

У відповідь на запит Таврійським національним університетом імені В.І. Вернадського надано лист № 04.06.2018 року № 09/16-543, у якому зазначено, що комісія дійшла висновку про визнання диплома юриста ОСОБА_2 № НОМЕР_2 від 03.07.1998 року за спеціальністю Юриспруденція , оскільки немає суттєвої різниці між іноземною кваліфікацією, визнання якої запитує ОСОБА_2 та відповідною кваліфікацією в Україні.

02.08.2018 року Міністерством освіти і науки України прийняте рішення № 7.3-33-737-18 про відмову у визнанні іноземного документа про освіту ОСОБА_2 № 002592 від 03.07.1998 року. Зазначене рішення, обґрунтоване тим, що диплом не відповідає затвердженому зразку (формі) державних документів про вищу професійну освіту Російської Федерації; присвоєна дипломом кваліфікація не підпадає під дію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту і вчені звання від 26.05.2000 року; освітня програма не акредитована на дату видачі документа про освіту.

06.03.2019 року позивач повторно звернувся із заявою про перегляд зави від 12.10.2017 року.

Міністерством освіти і науки України на зазначену заяву надано відповідь листом від 19.04.2019 року №2/12 -19, у якому зазначено, що станом на дату видачі диплома освітня програма "Юриспруденція Міжнародного незалежного еколого - політологічного університету не акредитована та наявність чинної ліцензії міністерства освіти і науки України на провадження освітньої діяльності Правознавство не виявлено. Відповідно, результат порівняльного аналізу не може бути врахований для встановлення еквівалентності кваліфікацій відповідному освітньому чи освітньо - професійному ступеню вищої освіти.

Правомірність дій щодо відмови відповідача у визнанні документа про вищу освіту є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Визнання в Україні іноземних документів про вищу освіту здійснюється відповідно до Конвенції про визнання кваліфікації з вищої освіти в європейському регіоні, ратифікованої Законом України Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні та міжнародних угод про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту і вчені звання.

Згідно з Конвенцією, визнання-підтвердження компетентним органом якості іноземної освіти кваліфікації для цілей доступу до навчання і/або здійснення фахової діяльності.

Статтею 5 Розділу 6 Конвенції передбачено, що кожна сторона може зумовити визнання кваліфікації з вищої освіти, присуджених іноземними закладами освіти, які функціонують на її території, конкретними вимогами національного законодавства або окремими угодами, укладеними зі стороною, якій належать такі заклади.

Відповідно до частини 3 статті 82 Закону України Про освіту , центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки проводить роботу, пов`язану із встановленням еквівалентності атестатів і дипломів, міжнародним визнанням навчальних курсів, кваліфікацій, вчених звань і наукових ступенів, крім випадків, передбачених спеціальними законами.

Згідно пункту 17 частини 1 статті 13 Закону України Про вищу освіту , центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки затверджує за погодженням із Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти порядок визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти та наукових ступенів і проводить процедуру їх визнання, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 13 Угоди

між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту і вчені звання, встановлено, що ця Угода розповсюджується на документи державного зразка про освіту і вчені звання, що видаються на території держав Сторін, а також на документи державного зразка, що видаються установами освіти кожної із Сторін, що розташовані на території інших держав.

Процедура визнання в Україні здобутих в іноземних вищих навчальних закладах ступенів вищої освіти визначена Порядком визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах ступенів вищої освіти затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 05.05.2015 року № 504 (далі - Порядок).

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 розділу ІІ, процедура визнання в Україні Документів здійснюється такими компетентними органами МОН - з метою працевлаштування та/або продовження навчання власника Документа на території України. Рішенням МОН підтверджується право власника Документа на продовження навчання та/або працевлаштування в Україні, про що видається Свідоцтво.

Пунктом 2 розділу V Порядку визначено, що процедура визнання Документа, окрім випадків, зазначених у пункті 3 цього розділу, складається з:

1) перевірки автентичності Документа та додатка до нього;

2) підтвердження статусу освітньої установи та/або Програми, за результатами якої виданий Документ;

3) оцінки кваліфікації або періоду навчання, зазначеної(го) в Документі, та встановлення еквівалентності освітньому або освітньо-професійному ступеню в Україні, академічних та/або професійних прав.

Отже, визнання документа про вищу освіту, здобуту за кордоном, можливе у разі встановлення за результатами відповідності трьом критеріям визначеним у пункті 2 розділу V Порядку.

За замістом пункту 4 розділу V Порядку, перевірка автентичності здійснюється одним із таких способів:

1) перевірка наявності штампа Apostille , якщо у країні походження Документа він підтверджує автентичність документа, та перевірка реквізитів апостиля у відповідному реєстрі у разі наявності;

2) перевірка у реєстрі документів про освіту, якщо такий реєстр запроваджено країною походження Документа або освітньою установою, що його видала;

3) направлення запиту щодо додаткових відомостей про автентичність видачі поданих документів до відповідних офіційних органів та/або освітніх установ інших держав.

Якщо в країні походження Документа офіційно затверджений стандарт оформлення документів про освіту, здійснюється аналіз на відповідність такому стандарту поданого Документа.

Так, на запит Міністерства освіти і науки України від 10.11.2017 № 7/2-ND-10581-17/NZ-9932-17/CB, Міжнародним незалежним еколого-політологічним університетом було надано відповідь, що ОСОБА_2 навчався у відповідності до договору про партнерство і співробітництво між Академія МНЕПУ та ТЕІ. Наказом № 345 від 14.07.1998 року був відрахований у зв`язку з закінченням навчання та видачею диплома про вищу освіту серії НОМЕР_3 . Для отримання диплома державного зразка ОСОБА_2 має право відповідно до Федерального закону про освіту в Російській Федерації від 29.12.2012 року № 273-ФЗ вступити до будь-якого навчального закладу на акредитовану освітню програму чи пройти навчання за програмою екстернату.

Таким чином, освітньою установою яка видавала позивачу диплом серії НОМЕР_3 не підтверджено, що зазначений диплом відповідає затвердженому стандарту оформлення документів про освіту Російської Федерації.

Згідно пункту 5 розділу 1 розділу V Порядку, перевірка статусу освітньої установи та/або Програми, за результатами якої виданий Документ, здійснюється з метою підтвердження офіційного визнання (акредитації тощо) освітньої установи та/або Програми в системі освіти держави, в якій функціонує ця установа.

Якщо Документ (або додаток до нього) виданий філією освітньої установи, має бути підтверджено офіційне визнання цієї філії в системі освіти держави, на території якої провадиться освітня діяльність цієї філії, якщо це визначено законодавством цієї держави.

Перевірка статусу освітньої установи та/або Програми має бути здійснена одним із таких способів:

1) перевірка в національних офіційних джерелах: реєстрах органів акредитації/забезпечення якості освіти, міністерств освіти, асоціацій агенцій з акредитацій/забезпечення якості освіти, офіційних національних публікаціях про освітню систему;

2) перевірка в міжнародних офіційних джерелах (веб-сайтах визнаних міжнародних організацій, веб-сайтах мереж оцінювачів дипломів);

3) направлення запиту до відповідних уповноважених органів та/або освітніх установ інших держав щодо статусу освітньої установи та Програми.

Позивачем на підтвердження позовних вимог подано до суду копію свідоцтва від 22.07.1997 року № 25-008 про державну акредитацію Міжнародного незалежного еколого-політологічного університету та додатків до нього.

Як вбачається за змісту додатка № 2 до свідоцтва про державну акредитацію від 22.07.1997 року № 25-008 право видачі документів про освіту державного зразка за спеціалізацією Юриспруденція Міжнародний незалежний еколого-політологічний університет набув згідно наказу Міністерства загальної та професійної освіти Російської Федерації від 09.09.1998 року № 2316.

При цьому суд зазначає, що диплом серії НОМЕР_3 , який позивач просить визнати був виданий Міжнародним незалежним еколого - політологічним університетом (м.Москва, Російська Федерація) 03.06.1998 року, тобто до набуття зазначеним навчальним закладом права на видачу дипломів за спеціалізацією Юриспруденція .

За таких обставин суд дійшов висновку, що за результатами процедури визнання в Україні здобутого позивачем у Російській Федерації диплома про вищу освіту серії НОМЕР_3 , Міністерством освіти і науки України за двома з трьох критеріїв не підтверджено диплом позивача.

Щодо посилання позивача на те, що Таврійським національним університетом імені В.І.Вернадського у листі від 04.06.2018 року за вих.09/16-543, зазначено про відсутність суттєвої різниці між іноземною кваліфікацією, визнання якої запитує ОСОБА_2 , та відповідною кваліфікацією в Україні суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Порядку, ступені вищої освіти, присуджені освітніми установами, мають визнаватися компетентними органами, якщо немає суттєвої різниці між іноземною кваліфікацією, визнання якої запитує Заявник, та відповідною кваліфікацією в Україні, за винятком випадків, зазначених у пункті 2 цього розділу.

Згідно підпунктів 8 та 10 пункту 2 розділу VI Порядку, рішення про відмову у визнанні поданого Документа приймається у разі, якщо:

документи не відповідають офіційно затвердженому стандарту оформлення документів про освіту, якщо такий стандарт прийнятий у державі, в якій функціонує освітня установа;

документи не визнаються в державі, якій належить освітня установа.

За таких обставин, враховуючи що при проведенні перевірки автентичності та статусу освітньої установи, яка видала позивачу диплом серії НОМЕР_3 від 03.06.1998 року, не було підтверджено відповідність диплома офіційно затвердженому стандарту оформлення документів про освіту в країні походження навчання, а також відсутність у навчального закладу, який видавав диплом акредитації на зазначену у дипломі спеціалізацію, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно відмовлено у визнанні диплома.

При цьому судом не приймаються посилання позивача на порушення відповідачем вимог Порядку визнання в Україні документів про середньо, середню професійну, професійну освіту, виданих навчальними закладами інших держав, оскільки даним Порядком встановлено процедуру визнання в Україні документів про освіту з метою забезпечення прав громадян, які здобули середню, середню професійну, професійну освіту у навчальних закладах інших держав, на продовження навчання та/або працевлаштування відповідно до законодавства України.

В свою чергу, процедура визнання в Україні здобутих в іноземних вищих навчальних закладах ступенів вищої освіти та/або пройдених періодів навчання з метою забезпечення права громадян, які здобули вищу освіту або пройшли певний період навчання у навчальних закладах інших держав, на продовження навчання та/або провадження професійної діяльності відповідно до законодавства України встановлена Порядком визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах ступенів вищої освіти, який і було застосовано відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державне підприємство Міністерства освіти і науки України "Інформаційно-іміджевий центр" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_5 ) до Міністерства освіти і науки України (пр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38621185), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державне підприємство Міністерства освіти і науки України "Інформаційно-іміджевий центр" (Харківське шосе, б. 210, м. Київ, 02121, код ЄДРПОУ 35198441) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 12 вересня 2019 року.

Суддя С.І. Озерянська

Дата ухвалення рішення02.09.2019
Оприлюднено02.10.2019

Судовий реєстр по справі —160/4955/19

Постанова від 18.12.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Панченко О.М.

Постанова від 18.12.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Панченко О.М.

Ухвала від 27.11.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Панченко О.М.

Ухвала від 04.11.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Панченко О.М.

Рішення від 02.09.2019

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Озерянська Світлана Іванівна

Рішення від 02.09.2019

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Озерянська Світлана Іванівна

Ухвала від 21.08.2019

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Озерянська Світлана Іванівна

Ухвала від 12.08.2019

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Озерянська Світлана Іванівна

Ухвала від 10.07.2019

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Озерянська Світлана Іванівна

Ухвала від 05.07.2019

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Озерянська Світлана Іванівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні