Рішення

від 30.09.2019 по справі 320/3698/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2019 року м.Київ № 320/3698/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фастівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Фастівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області та просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення від 06.03.2019 № 14 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

зобов`язати призначити пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 25.02.2019.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що у лютому 2019 року звернулась до Фастівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про призначення їй пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку як потерпілій від Чорнобильської катастрофи 4 категорії відповідно до ст. 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , однак відповідач відмовив у призначенні даного виду пенсії у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують періоди проживання на території радіоактивного забруднення та необхідного страхового стажу.

На думку позивача, вказана відмова є протиправною та такою, що порушує її права та законні інтереси.

На день розгляду справи, заяв, клопотань відзиву на позову заяву від відповідача до суду не надходило.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус громадянки, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 05.05.1994.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач народилась у с. Волиця Фастівського району, Київської області, однак проживала в с. Слобо - Петрівське, Гребінківського району, Полтавської області.

24.10.1987 позивач вийшла заміж за ОСОБА_2 та після реєстрації шлюбу взяла його прізвище.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народила сина ОСОБА_3 та після народження сина, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною 1,5 річного віку (період з 01.04.1988 по ІНФОРМАЦІЯ_4), в середині грудня 1988 року разом із дитиною переїхали до м. Фастова.

В середині грудня 1988 року позивач разом з чоловіком придбали 4/7 будинку по АДРЕСА_1 та 17.01.1989 зареєструвались за цією ж адресою, про свідчить довідка Виконавчого комітету Фастівської міської ради від 25.02.2019 № 319.

02.10.1989 була прийнята на роботу у Фастівське АТП - 13211 на посаду бухгалтера, про що свідчить копія трудової книжки.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 отримала статут громадянки, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю та видано посвідчення серії НОМЕР_1 .

З копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Фастівським МРВГУ МВС України в Київській області вбачається, що ОСОБА_1. з 17.01.1989 по теперішній час зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

На думку позивача, вона, як особа, яка має статус потерпілої 4 категорії від Чорнобильської катастрофи, а також як особа, яка постійно проживала або постійно працювала у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вона станом на 01.01.1993 прожила або відпрацювала у цій зоні не менше 4 років, має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку відповідно до положень, зазначених ст. 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

У зв`язку з цим позивач звернулась до Фастівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про призначення їй пенсії зі зниженням пенсійного віку та надала усі необхідні документи.

Рішенням від 06.03.2019 № 14 відповідач відмовив у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку, зазначивши в обґрунтування своєї відмови те, що за наявними документами період роботи та проживання позивача в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 складає 3 роки 4 місяців 6 днів, а тому позивач матиме право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку за умови надання документів, що підтверджують періоди проживання на території радіоактивного забруднення та наявність необхідного страхового стажу.

Позивач не погоджуючись з даною відмовою звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-ХІІ) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону № 796-ХІІ до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії ІV належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у тій зоні не менше 4 років.

Нормами абз. 5 п. 2 ч. 1 ст. 55 Закону № 796-ХІІ встановлено, що особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Відповідно до положень ст. 15 Закону № 796-ХІІ підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону № 796-ХІІ посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та Потерпілий від Чорнобильської катастрофи є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Згідно абз. 9 п.п. 5 п. 2.1 розділу 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм ст. 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ).

З аналізу норм ч. 3 ст. 65 Закону № 796-ХІІ вбачається, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право на користування пільгами, встановленими Законом України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , зокрема призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, є посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або Потерпілий від Чорнобильської катастрофи .

Тому, різного роду довідки про період роботи у зоні відчуження, евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 344/9789/17, від 28.03.2018 у справі № 333/2072/17 та від 08.05.2018 у справі № 708/1022/17.

На підтвердження того, що позивач дійсно проживала та працювала в зоні радіоекологічного забруднення, вона надала до пенсійного органу та до суду ряд документів, а саме: свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідку від 25.02.2019 № 319, довідку від 27.01.2006 № 5, копію трудової книжки, копію посвідчення громадянки, яка постійно проживала або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю, договір купівлі - продажу, копію медичної картки, копію паспорта.

З огляду на зазначене, всі надані позивачем документи до заяви про призначення пенсії є належним доказом того, що станом на 01.01.1993 позивач проживала та працювала на території зони посиленого радіоекологічного контролю не менше 4 років.

Крім того, суд вважає за можливе зазначити, що матеріалами справи також підтверджується факт проживання ОСОБА_1. з грудня 1988 року.

З урахуванням вищенаведеного, суд зазначає, що позивач має право на користування пільгами, встановленими Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , зокрема, щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення від 06.03.2019 № 14 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та про зобов`язання призначити позивачу пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4 відповідно до ст. 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позивачем при поданні даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 1 536,80 грн. (квитанція № 119 від 08.07.2019), суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача дані судові витрати.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-77, 90, 143, 194, 242-246, 250, 255 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Фастівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 06.03.2019 № 14 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Фастівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 25.02.2019.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Фастівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (код ЄДРПОУ 37583191) судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.