Ухвала

від 30.09.2019 по справі 340/1850/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

30 вересня 2019 року м. Кропивницький справа № 340/1850/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Жук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Миртранс" (27641, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське, вул. Леніна, 15, код ЄДРПОУ - 39839637) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25005, код ЄДРПОУ - 39393501) проскасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Миртранс" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яке оформлено протоколом №88 від 25.06.2018 року, в частині внесення/включення Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРТРАНС" (код ЄДРПОУ 39839637) до переліку ризикових платників податків.

2) зобов`язати Головне управління ДФС у Кіровоградській області виключити з бази ризикових платників Товариство з обмеженою відповідальністю "МИРТРАНС" (код ЄДРПОУ 39839637).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

19.08.2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив та клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду (а.с.61-63, 68).

Клопотання вмотивовано тим, що позивачем відповідно до норм ст.122 КАС України допущено порушення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

09.09.2019 року від представника позивача надійшло заперечення на клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду (а.с.73-77).

У вказаному запереченні представник позивача зазначає, що про порушення своїх прав позивач дізнався після отримання відповіді від Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 07.06.2019 року на адвокатський запит від 03.06.2019 рока, а отже, строк звернення до суду позивачем не порушено.

Дослідивши зібрані у справі матеріали суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрації підлягають усі податкові накладні та/або розрахунки коригування (далі - ПН та/або РК) (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми ПДВ в одній ПН/РК.

Внесення відомостей, що містяться у ПН та/або РК до ЄРПН, здійснюється відповідно до Порядку № 1246.

Після надходження ПН та/або РК до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності ПН та/або РК затвердженому формату (стандарту);

- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких ПН та/або РК;

- реєстрації особи, яка надіслала на реєстрацію ПН та/або РК, платником податку на момент складення та реєстрації таких ПН та/або РК;

- дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу;

- наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу;

- наявності суми ПДВ відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 ст. 2001 Кодексу (для ПН та/або РК, що реєструються після 01.07.2015 р.);

- наявності в ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

- факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації ПН та/або РК з такими самими реквізитами;

- відповідності ПН та/або РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу;

- дотримання вимог законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами зазначених перевірок формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН та/або РК.

Підтвердженням продавцю про прийняття його ПН та/або РК до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, що надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані ПН/РК сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу, а також у разі зупинення реєстрації ПН/РК відповідно до п. 201.16 ст. 201 Кодексу протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно з п. 17 Порядку № 1246 у разі відповідності ПН та/або РК Критеріям відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації ПН та/або РК. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Зазначена квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу).

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:

- порядковий номер і дата складання ПН/РК;

- визначення Критерію (їв), на підставі яких було здійснено зупинення їх реєстрації;

- пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію таких ПН/РК у ЄРПН.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем до реєстрації була подана податкова накладна від 26.06.2018 року №32, однак, відповідно до отриманої позивачем Квитанції від 13.07.2018 року реєстрацію податкової накладної зупинено в зв`язку з тим, що ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку" (а.с.69).

Отже, про віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Миртранс" до платників податків, що відповідають пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку" позивач дізнався ще у липні 2018 року.

Разом з тим, як вбачається з виписки реєстру податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена позивачем на протязі листопада 2018 року подавалися скарги, в задоволенні якмх було відмовлено (а.с.70).

При цьому, до суду позивач звернувся лише 24.07.2019 року.

Згідно із ч.ч.1, 2ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 6статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 р., набула чинності для України 11.09.1997 р.) "Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру...".

Вирішуючи питання стосовно застосування ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" (заява №20347/03 §35) зазначено "… пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності…".

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України" (№3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41) зазначено, що "…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.".

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

В даному випадку регулювання з боку держави полягає у встановлені строків звернення з позовом до суду.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Таким чином, дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що відсутність у позивача рішення про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Миртранс" до платників податків, що відповідають пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку" не позбавляло його права звернення до суду за захистом своїх прав.

Згідно із ч.4 ст.123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, враховуючи вищенаведені процесуальні обставини і законодавчі приписи, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання представника відповідача, яке підлягає повному задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Таким чином, питання щодо повернення судового збору буде вирішено у разі надходження відповідного клопотання позивача.

Керуючись ст.ст.123, 204, 243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Головного управління Державної Фіскальної Служби України у Кіровоградській області задовольнити.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Миртранс" до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Згідно п.п.15.5 п.1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук