Рішення

від 19.09.2019 по справі 480/2589/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2019 р. Справа № 480/2589/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,

представника позивача - Кордюка В.П.,

представника відповідача - Ювченко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/2589/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиспецмонтаж"

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумиспецмонтаж" (далі - позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення від 27.06.2019 № 0047475412 про накладення штрафу в сумі 14242,58 грн. за порушення строків реєстрації податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що такі порушення сталися за відсутності вини позивача, оскільки позивач своєчасно направляв для реєстрації податкові накладні, але протягом операційного дня не отримав квитанцію про прийняття чи неприйняття такої реєстрації, а тому, на його думку, податкові накладні вважаються зареєстрованими в день подання. Позивач зазначає, що в день направлення електронна система працювала із збоями, а тому невчасне направлення відбулося не з його вини.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 11.09.2019 відповідача Головне управління ДФС у Сумській області замінено його правонаступником Головним управлінням ДПС у Сумській області.

Ухвалою суду від 11.09.2019 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, у письмовому відзиві на позовну заяву зазначив, що проведеною перевіркою встановлено, що позивач несвоєчасно зареєстрував податкові накладні в ЄРПН за грудень 2018 року на загальну суму податку на додану вартість 75743,30 грн., а саме: податкова накладна № 18 від 31.12.2018 року (граничний термін реєстрації - 15.01.2019) зареєстрована 21.01.2019 (з затримкою 6 днів); податкова накладна № 19 від 31.12.2018 (граничний термін реєстрації - 15.01.2019 ) зареєстрована 01.02.2019 (з затримкою 17 днів). Таким чином штрафні санкції застосовані правомірно, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення відсутні.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що посадовими особами ГУ ДФС у Сумській області була проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) ТОВ Сумиспецмонтаж за грудень 2018 року, за результатами якої складено акт від 31.05.2019 № 2585/18- 28-54-12/37654555 (а.с. 9).

Перевіркою було встановлено порушення п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в результаті несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН за грудень 2018 року, а саме: податкова накладна № 18 від 31.12.2018 року (граничний термін реєстрації - 15.01.2019) зареєстрована 21.01.2019 (з затримкою 6 днів); податкова накладна № 19 від 31.12.2018 (граничний термін реєстрації - 15.01.2019 ) зареєстрована 01.02.2019 (з затримкою 17 днів).

Головним управлінням ДФС у Сумській області на підставі акту перевірки № 2585/18-28-54-12/37654555 від 31.05.2019 прийнято податкове повідомлення рішення № 0047475412 від 27.07.2019, яким позивачу на підставі п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України нараховано штрафну фінансову санкцію у сумі 14 242,58 грн. (а.с. 13).

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Судом встановлено, що 15.01.2019 позивач направив на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну від 31.12.2018 № 19 о 17:02 та податкову накладну від 31.12.2018 № 18 о 17:50, про що свідчать електронні повідомлення Єдиного реєстру податкових накладних від 15.01.2019 (а.с. 16-17, 19-20).

В цей день квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної позивач не отримав.

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, став відображений в акті висновок про те, що позивачем фактично реєстрацію податкових накладних здійснено несвоєчасно з порушенням граничного строку.

Натомість позивач, на підтвердження своєчасності направлення податкових накладних на реєстрацію надав скрін копії податкових накладних з програмного забезпечення М.Е.Dос (а.с. 15, 18), протоколи руху документа/звіт та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій, що формується в програмному забезпеченні М.Е.Dос (а.с. 21, 22), лист приватного підприємства "Науково-виробнича компанія" "Інтелект-проект" від 16.07.2019 № 3 (а.с. 43).

В зв`язку з відсутністю підтвердження реєстрації податкових накладних, 18 січня 2019 року позивач звернувся до Державної фіскальної служби України з відповідним повідомленням (а.с. 23).

11 лютого 2019 року позивачем отримано відповідь № 6808/6/99-99-09-07-02-15 з інформацією про те, що податкова накладна № 19 від 31.12.2018 була зареєстрована 21.01.2019, а податкова накладна № 18 від 31.12.2018 була зареєстрована 01.02.2019 (а.с. 24).

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових

накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової наклодної/розрахунку коригування, гака податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру додаткових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246.

Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем (п.З Порядку).

Згідно із пунктом 13 Порядку за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 цього ж Порядку передбачено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Таким чином, у будь-якому випадку податковий орган зобов`язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин.

Про існування доказів на підтвердження прийняття або неприйняття податковим органом податкових накладних від 31.12.2018 з направленням до кінця операційного дня відповідної квитанції відповідач в акті чи під час розгляду заперечень не зазначив.

А тому, з огляду на ці обставини та з врахуванням правових наслідків, передбачених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України,суд дійшов висновку, що податкові накладні, складені позивачем від 28.12.2018 вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних в день їх подання, а саме 15.01.2019.

Будь-яких доказів для спростування викладених в адміністративному позові обставин, у тому числі і щодо несправності засобів телекомунікаційного зв`язку платника податків, відповідачем при розгляді справи судом надано не було.

Натомість, позивач надав суду витяг з журналу "Бухгалтерія UA" № 21 (47) від 20.05.2019 та скріншот з офіційного інтернет-сайту ДФС України, в яких розміщено повідомлення ДФС про проблеми у роботі серверів, програмного забезпечення та затримки у реєстрації ПН/РК ДФС 15 січня 2019 року (а.с. 42, 61).

Відтак, з огляду на положення ч. 4 ст. 78 КАС України, відповідачем не доведено порушення позивачем вимог абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, яке б призвело до порушення термінів реєстрації податкових накладних в сумі застосованого штрафу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваного рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання його протиправним та скасування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про відшкодування на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат, в тому числі, пов`язаних з наданням правової допомоги у розмірі 2500 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частиною 1 ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 11.07.2019 (а.с. 26-27), додатковий договір від 11.07.2019 № 1 (а.с. 28), акт приймання-передачі наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги № 47 від 15.07.2019 (а.с. 29), платіжне доручення від 15.07.2019 № 308 на суму 2500, 00 грн. (а.с. 30), ордер на надання правової допомоги серії СМ № 47 від 11.07.2019 (а.с. 31).

Дослідивши надані позивачем документи суд дійшов висновку про часткову підтвердженість витрат позивача на правову допомогу, а саме у сумі 1500,00 грн., з огляду на наступне.

Як встановлено з акту приймання-передачі наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги № 47 від 15.07.2019 адвокатом були надані наступні послуги:

1. Аналіз наданих замовником документів та визначення оптимальної стратегії по захисту майнових інтересів замовника, у тому числі: визначення належного відповідача та інших учасників процесу; визначення судової (арбітражної) юрисдикції; визначення предмету спору, позовних вимог, їх обґрунтування; вивчення судової практики в подібних правовідносинах.

2. Підготовка позовної заяви до Сумського окружного адміністративного суду.

Проте, суд зауважує, що послуга з підготовки позовної заяви за своїм змістом по суті охоплює такі складові, як визначення належного відповідача та інших учасників процесу, визначення судової (арбітражної) юрисдикції, визначення предмету спору, позовних вимог, їх обґрунтування, вивчення судової практики в подібних правовідносинах.

Отже, на думку суду, витрати позивача у сумі 1000,00 грн. на послуги з аналізу наданих замовником документів та визначення оптимальної стратегії по захисту майнових інтересів замовника не є належним чином підтвердженими, а отже не підлягають відшкодуванню позивачу.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області сплачену суму судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиспецмонтаж" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 27.06.2019 № 0047475412, яким застосовано штраф у розмірі 14 242, 58 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, ідентифікаційний код 43144399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиспецмонтаж" (40007, м. Суми, вул. Івана Піддубного, 4, ідентифікаційний код 37654555) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст рішення складений та підписаний 30.09.2019.