Рішення

від 30.09.2019 по справі 824/979/19-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/979/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Агрімент" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Агрімент" (далі- позивач, ПП "Агрімент") звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просить :

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України (далі - відповідач) №1193496/42545488 від 13.06.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.05.2019 року;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.05.2019 року №9 датою її подання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до норм ПКУ, ПП "Агрімент" була виписана податкова накладна на постачання товарів товариству з обмеженою відповідальністю "Бестком Дистриб`юшн" від 31.05.2019 року №9 на суму 7269980,64 грн (ПДВ 1211663,44 грн) на поставку та передачу товарів у власність товариству з обмеженою відповідальністю "Бестком Дистриб`юшн". Згадана податкова накладна, у встановлений законом строк, позивачем направлена засобами телекомунікаційного зв`язку до ДФС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, позивачем отримано квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, оскільки вони відповідають вимогам п. п. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку", та пропонувалось надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

У відповідь на зазначену квитанцію позивачем направлено документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за податковою накладною, однак контролюючим органом не було надано належної оцінки наданим документам та Комісією ДФС прийнято оскаржуване рішення від 13.06.2019 р. за №1193496/42545488 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 31.05.2019 року.

Позивач вважає, що вказане рішення порушує його права, оскільки відсутні підстави для відмови у реєстрації податкової накладної, які виписана 31.05.2019 року за податковою накладною №9 ТОВ "Бестком Дистриб`юшн".

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що походження товару, який ним поставлений ТОВ "Бестком Дистриб`юшн" підтверджується первинними документами щодо його придбання у інших контрагентів відповідно до укладених договорів.

Крім того, на виконання вимог закону, позивачем були направлені первинні документи на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній. Однак, незважаючи на документи, Комісією було відмовлено у реєстрації податкової накладної.

В рішенні Комісії зазначено, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податків копій первинних документів, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Однак, в рішенні комісії не було вказано, які саме документи не було надано. Водночас, ним були надані контролюючому органу необхідні документи, на договір поставки, видаткову накладну, які були підписані обома сторонами.

Зважаючи на наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій та те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав підстав для відмови у реєстрації податкової накладної.

27.08.2019 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 09.09.2019 року.

13.09.2019 року представником ДФС України надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому представник просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, зазначивши, що прийняте рішення про відмову в реєстрації податкової накладної із посиланням на підставу - не надання платником податку всіх необхідних копій документів є повністю правомірним.

В обґрунтування відзиву представник зазначив, що позивачем, після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, направлено засобами електронного зв`язку Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по вказаній податковій накладній.

Рішення комісії ДФС від 13.06.2019 р. за №1193496/42545488 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 31.05.2019 року прийнято з підстав не надання платником копій документів.

09.09.2019 року судове засідання не відбулось у зв`язку з клопотанням представника позивача щодо відкладення розгляду справи через неотримання відзиву на позов. Справу призначено на 23.09.2019 року.

23.09.2019 р. представник позивача подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, за його відсутності. Вказував, що позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача також подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, за його відсутності. Вказував, що проти позовних вимог заперечує повністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи приписи ст. 194 КАС України та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Приватне підприємство "Агрімент" зареєстровано у встановленому порядку як юридична особа (код ЄДРПОУ 42545488) та перебуває на податковому обліку в органах ДФС з 10.10.2018 року та є платником податку на додану вартість з 01.11.2018 року (а.с. 13-14).

Основними видами діяльності підприємства є: неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90).

17.01.2019 року між позивачем (Постачальник) та ТОВ "Бестком Дистриб`юшн" (Замовник) укладено договір поставки № 1701/19, відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність Замовника товар, згідно до погодженої видаткової накладної, а Замовник зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах визначених цим договором.

В межах цього договору позивач поставив ТОВ "Бестком Дистриб`юшн":

- 31 травня 2019 року за видатковою накладною №РН-0000086 печінку тріски в ж/б 121 гр. вартістю 7269980,64 грн в тому числі ПДВ в сумі 1211663,44 грн (а.с. 50);

Позивачем були виписана податкова накладна №9 від 31.05.2019 року (а.с.17).

Приватним підприємством "Агрмімент" відправлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну № 9 від 31.05.2019 року, реєстрація даної податкової накладної була зупинена на підставі підпункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризику, визначених пунктом п.п.1.6 п.1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Згідно з наданими документами ПП "Агрімент" направив на адресу відповідача пояснення та копії первинних документів, що розкривають зміст операцій ( а.с 21-79).

Рішенням комісії ДФС України про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 13.06.2019 р. №1193496/42545488 відмовлено в реєстрації податкової накладної № 9 від 31.05.2019 р. в ЄРПН, з підстав ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (а.с. 15-16).

Позивач вважаючи вказане рішення протиправними звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункт 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається згідно з приписами норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 зазначеного вище Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У відповідності до приписів, наведених у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 12).

На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій визначені листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18 за погодженням з Міністерством фінансів України від 22.03.2018 року. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Цей акт, визначає критерії ризиковості та передбачали необхідність подання різних за своїм переліком документів, необхідних для підтвердження господарської операції з метою подальшої реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація спірних податкових накладних зупинена із посиланням виключно на п. п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, оприлюднених листом ДФС України від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18, комісії Головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

1) платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

2) дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

3) платник податку-юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

4) платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

5) платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

6) платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

7) наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 року по справі № 822/1878/18.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованим посилання контролюючого органу на підпункт 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку як на підставу зупинення реєстрації податкових накладних з огляду на те, що лист ДФС України від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18, яким оприлюднено дані критерії, не є нормативно-правовим актом.

Отже, відповідачами не доведено, а судом не встановлено наявність підстав для зупинення реєстрації складених позивачем спірної податкової накладної.

Між тим, позивач, одержавши квитанцію про зупинення реєстрації цієї податкової накладної, у межах строку, встановленого законодавством, направив до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення операцій щодо постачання товару, зазначеного у податкових накладних, реєстрація яких зупинена.

Проте, Комісія ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, розглянувши ці документи, прийняла оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Окрім того, з наявних у матеріалах справи документів вбачається, що позивачем за співставний період подавались і інші податкові накладні, на ті ж самі роботи (послуги), надані тим самим замовником робіт (послуг), згідно одних тих самих кодів УКТ ЗЕД, на співставні суми ПДВ, з аналогічним набором документів на постачання/придбання товарів (послуг), зареєстровані ЄРПН.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування є:

1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

2) ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

3) надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

При цьому, як вбачається зі змісту вказаних рішень, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних є ненадання платником податку копій документів, а саме:

1) первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури /інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт-послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

2) розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Стосовно ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт-послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, суд зазначає, що в приписі до даного пункту, у дужках, зазначено, що документи, які не надано платником необхідно підкреслити. Між тим, рішення відповідача не містить жодних підкреслень, що свідчить про не надання комісією належної оцінки вирішенню питання, які ж саме документи платником податку не було подано, і яким чином це унеможливило реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Окрім того, слід зазначити, що позивачем засобами електронного зв`язку до ГУ ДФС в Чернівецькій області надіслані пояснення та перелік документів, що підтверджують реальність господарських операцій з виконаних робіт, зазначених у відповідних податкових накладних та дозволяють відстежити просування товарів від постачальника до покупця робіт (послуг) з дотриманням вимог податкового законодавства.

Щодо ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, за умови що інші документи підтверджують проведення господарської операції.

Щодо тверджень відповідачів у відзиві про відсутність документів, що підтверджують першу подію, слід зазначити, що такими документами є видаткові накладні, які надано як суду, так і контролюючому органу

На думку суду, позивачем надано всі необхідні та достатні документи для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Суд акцентує увагу, що в порядку виконання обов`язку, встановлено частиною другою статті 77 КАС України, відповідачами не спростовано фактичне виконання спірних операцій та не доведено зворотнього.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13.06.2019 року №1193496/42545488 є протиправним та підлягає скасуванню.

З 01.01.2018 року пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України викладено в новій редакції, згідно якої реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктів 19, 20 Порядку № 1246, в редакцій на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДФС зареєструвати розрахунки коригування в ЄРПН.

Відтак, оскільки рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13.06.2019 року №1193496/42545488 як встановлено вище, підлягає скасуванню, то, відповідно, з урахуванням положень пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №9 від 31.05.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України №1193496/42545488 від 13.06.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.05.2019 року.

3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.05.2019 року №9 датою її подання.

4. Стягнути на користь приватного підприємства "Агрімент" за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України судовий збір у сумі 1921,00 грн, сплачений відповідно до платіжного доручення №295 від 07.08.2019 року.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Приватне підприємство "Агрімент" (вул. Головна, 287-а, м. Чернівці, 58000, Код ЄДРПОУ 42545488)

Відповідач - Державна фіскальна служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197)

Суддя Маренич І.В.