Рішення

від 30.09.2019 по справі 640/4849/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 вересня 2019 року № 640/4849/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільне підприємство Ізоляція доДержавної фіскальної служби України провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Багатопрофільне підприємство Ізоляція звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, у якому просило суд:

- визнати дії комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника податку від 27 лютого 2019 року №1088847/42493203;

- зобов`язати комісію Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації прийняти Таблицю даних платника податку Товариств з обмеженою відповідальністю Багатопрофільне підприємство Ізоляція від 22 лютого 2019 року №1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем з порушенням норм, зокрема, Податкового кодексу України, у зв`язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню, з огляду на що таблиця підлягає реєстрації.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що Державна фіскальна служба України при прийнятті оскаржуваного рішення діяла в межах наданих повноважень та на підставі чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивачем 26 лютого 2019 року сформовано та направлено до Державної фіскальної служби України таблицю даних платника податків №1 від 22 лютого 2019 року.

Разом з таблицею позивачем надано пояснення, оформлені листом №3 від 26 лютого 2019 року, в якому позивачем надано інформацію щодо організаційно-правової форми своєї діяльності, видів економічної діяльності та договорів, які були укладені для забезпечення здійснення позивачем своєї діяльності. Також до пояснень були додані копії договорів, актів приймання-передачі, дозволів, технічних умов, сертифікатів відповідності.

Проте, відповідачем 26 лютого 2019 року прийнято рішення №1088117/42493203 про врахування/неврахування таблиці даних платників податків від 22 лютого 2019 року №1.

За наведених обставин позивач вважає рішення контролюючого органу протиправним та таким, що порушує його права платника податків, а тому звернувся до суду за їх захистом.

При вирішенні даного спору по суті, суд виходить з такого.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 29-34 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (надалі - Порядок №117) платник податку має право подати до ДФС таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком 3.

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010); коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про врахування або не врахування таблиці даних платника податку, яке протягом операційного дня стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Позивач подав до контролюючого органу таблицю даних платника податків, а саме: 22 лютого 2019 року позивачем подана Таблиця даних платника податків №1.

В Таблиці відображено специфіку господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільне підприємство Ізоляція :

- види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

- коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що постачаються та/або отримуються платником податку;

- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що постачаються та/або отримуються платником податку.

Відносно врахування Таблиці даних платника податків №1 від 22 лютого 2018 року - прийнято Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації про її врахування №088117/42493203 від 26 лютого 2018 року.

Проте, відносно врахування Таблиці даних платника податків №1 від 22 лютого 2019 року - прийнято Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації про її не врахування №088847/42493203 від 27 лютого 2019 року.

Копії зазначених рішень наявні в матеріалах справи.

Підставою для неврахування Таблиці даних платника податків №1 від 22 лютого 2019 року у рішенні про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків вказано наявність в органах Державної фіскальної служби податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій.

Пунктом 36 Порядку №117 встановлено, що у разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка була врахована, в тому числі в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку.

Такої підстави для неврахування таблиці даних як наявність в органах державної фіскальної служби України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій Порядок №117 не містить.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що рішення про неврахування Таблиць даних платника податків повинно містити чітку підставу для відмови в їх реєстрації.

Натомість, відповідач у своєму рішенні про відмову у врахуванні Таблиці даних платника податків зазначив лише про наявність в органах Державної фіскальної служби податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій, однак яких саме ризикових операцій фіскальний орган чітко не вказав, що не відповідає вимогам Порядку №117. Пояснень щодо підстав неврахування таких таблиць не надано і до суду.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року, яке, відповідно до частини 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Крім того, в разі, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування Таблиці даних платника податків, поданою позивачем, то відповідні обставини повинні бути зазначені у рішенні.

Адже, встановлене пунктом 36 Порядку правило про те, що у разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка була врахована, в тому числі в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, не знайшли свого підтвердження.

На підставі викладеного, судом встановлено неправомірність прийняття відповідачем рішення №088847/42493203 від 27 лютого 2019 року про неврахування Таблиці даних платника податків № 1 від 22 лютого 2019 року.

Більше того, рішенням відповідача від 26 лютого 2019 року №088117/42493203 подану позивачем таблицю №1 від 22 лютого 2019 року було прийнято, як таку, що відповідає усім вимогам.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем не надано до матеріалів справи доказів про відсутність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами то суд дійшов висновку, що контролюючий орган не мав правових підстав для прийняття вказаних рішень про неврахування таблиць даних платника податків.

Порушене право позивача має бути відновлене шляхом зобов`язання комісії ДФС України врахувати Таблицю даних платника податків №1 від 22 лютого 2019 року.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, а також доводи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 242 - 246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільне підприємство Ізоляція задовольнити.

Визнати дії комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника податку від 27 лютого 2019 року №1088847/42493203 протиправними.

Зобов`язати комісію Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації прийняти Таблицю даних платника податку Товариств з обмеженою відповідальністю Багатопрофільне підприємство Ізоляція від 22 лютого 2019 року №1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільне підприємство Ізоляція (84200, Донецька область, м. Дружківка, вулиця Привокзальна, будинок 6, код ЄДРПОУ 42493203) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко