Ухвала

від 01.10.2019 по справі 826/14932/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14932/18

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

01 жовтня 2019 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кобаль М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2019 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Українські ділові рішення до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2019 року зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державною фіскальною службою України подано апеляційну скаргу в якій остання просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовити повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 295 та 296 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято 29.05.2019 року в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження).

Відповідно до ч.1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідачем апеляційну скаргу подано 07.08.2019 року, що підтверджується штампом суду першої інстанції.

Проте, в матеріалах справи не міститься, а скаржником не надано суду належних доказів, коли саме апелянтом отримано копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

До апеляційної скарги скаржником додано, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Між тим, в зазначеному клопотанні податковим органом не зазначено коли саме останнім отримано оскаржуване рішення, причини пропуску строку для його оскарження та не надано належних доказів, які підтверджують пропуск строку через поважні причини.

Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку про необхідність надати скаржнику час для подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку з зазначенням причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення, та належних доказів отримання рішення суду першої інстанції.

Крім того, Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Питання, пов`язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України Про судовий збір № 3674-VI (в редакції чинній на момент подачі позовної заяви).

Законом України від 06.12.2016 року № 1774-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України , внесено зміни до названого Закону, які набрали чинності 05 січня 2017 року.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Даний позов подано в 2018 році.

Так, згідно з частиною 2 статті 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлюється 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України Про Державний бюджет України на 2018 рік від 07.12.2017 № 2246-VІІI, установлено у 2018 році прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб з 1 січня 2018 року - 1762,00 грн.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 N 2147-VIII, який набув чинності 15.12.2017, внесені зміни до Закону України Про судовий збір , зокрема ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону №3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, судом першої інстанції задоволено 4 позовні вимоги.

Таким чином, судовий збір при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції сплачується у розмірі 150 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, та становить - 10 572,00 грн. (1762,00 грн.*150%*4 = 10 572,00 грн.).

В порушення вимог чинного законодавства України, скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

У свою чергу, в апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Перевіривши доводи зазначеного клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом із тим, як зазначено в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору , обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Крім того, згідно із ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Так, відповідно до ст. 8 Закону України Про судовий збір у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, в розумінні ст. 8 Закону України Про судовий збір у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, апелянт не є суб`єктом, на якого поширюються положення вказаного Закону щодо відстрочення сплати або звільнення від сплати судового збору.

Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні достатні правові підстави для звільнення скаржника від сплати судового збору.

Вказані недоліки можуть бути усунуті апелянтом шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору в повному обсязі, а саме: 10 572,00 грн.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, відповідно до ст.ст.169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору - відмовити .

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2019 року - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання даної ухвали.

У разі неусунення недоліків у вищезазначений строк, до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя М.І. Кобаль