Постанова

від 25.09.2019 по справі 420/2766/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/2766/19 Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О. В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представника апелянта - Сурженка Юрія Вікторовича та представника відповідача - Тарановського Романа Володимировича,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТР СУЧАСНОЇ СТОМАТОЛОГІЇ ДЕНТАЛ КОМПЛЕКС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТР СУЧАСНОЇ СТОМАТОЛОГІЇ ДЕНТАЛ КОМПЛЕКС до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ЦЕНТР СУЧАСНОЇ СТОМАТОЛОГІЇ ДЕНТАЛ КОМПЛЕКС (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006961406 від 14 лютого 2019 року про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 140000,00 грн..

В обґрунтування позову було зазначено, що дії ТОВ не містять ознак порушення, оскільки податковий касовий ордер від 08 лютого 2018 року № 21 на суму 28000 грн. без відривної частини квитанції до нього (підстава - договір відсоткової поворотної фінансової допомоги №9 від 01 лютого 2018 року) та ПКО від 08 лютого 2018 року №21 на суму 28000 грн. без відривної частини квитанції до нього (підстава - договір відсоткової поворотної фінансової допомоги №10 від 08 лютого 2018 року), які підписані головним бухгалтером та касиром підприємства, це один і той самий прибутковий касовий ордер від 08 лютого 2018 року №21 на суму 28000 грн. Наявність двох прибуткових касових ордерів від 08 лютого 2018 року на суму 28000 грн. позивач пояснював тим, що касовий ордер, у якому як підставу зазначено договір відсоткової поворотної фінансової допомоги №9 від 01 лютого 2018 року, є помилковим, оскільки це інший договір на суму поворотної фінансової допомоги 120 000 грн., яка частинами раніше вже була повністю сплачена за прибутковими касовими ордерами від 01 лютого 2018 року №15, від 02 лютого 2018 року №17, від 03 лютого 2018 року №19.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року позовні вимоги було залишено без задоволення.

Не погоджуючись з даним рішенням суду ТОВ подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та задовольнити позов повністю.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції було встановлено, що у період з 16 по 25 січня 2019 року на підставі наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 14 січня 2019 року №150, направлень від 14 січня 2019 року №19, №20 та відповідно до пп. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, посадовими особами Головного управління ДФС в Одеській області проведено фактичну перевірку ТОВ, з метою здійснення контролю за дотриманням порядку щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 25 січня 2019 року №42/15/17/РРО/40939485 про результати фактичної перевірки, яким встановлено порушення п.11 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року № 148 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 2.2.14 акту перевірки в ході перевірки виявлено не оприбуткування готівкових коштів у касі підприємства в повній сумі у день її фактичних надходжень на підставі прибуткових касових ордерів (ПКО) у розмірі 28000,00 грн. Згідно наданих в ході перевірки документів встановлено, що 08 лютого 2018 року в касу підприємства надійшли готівкові кошти від ОСОБА_3 у загальній сумі 56000,00 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером від 08 лютого 2018 року №21 на суму 28000,00 грн. без відривної частини квитанції до нього (підстава - договір відсоткової поворотної фінансової допомоги №9 від 01 лютого 2018 року) та прибутковим касовим ордером від 08 лютого 2018 року №21 на суму 28000 грн. без відривної частини квитанції до нього (підстава - договір відсоткової поворотної фінансової допомоги №10 від 08 лютого 2018 року), які підписані головним бухгалтером та касиром підприємства. Згідно касової книги підприємства 08 лютого 2018 року оприбутковано готівкових коштів від ОСОБА_3 в касі підприємства лише 28000,00 грн. Загальна сума не оприбуткованої готівки складає 28000,00 грн.

04 лютого 2019 року позивач надав до Головного управління ДФС в Одеській області заперечення до акту фактичної перевірки від 25 січня 2019 року №42/15/17/РРО/40939485 відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, в яких заперечував, зокрема, щодо порушення п. 11 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року № 148.

У відповіді на заперечення від 13 лютого 2019 року №2673/10/15-32-14-06-05 Головне управління ДФС в Одеській області повідомило, що висновки щодо порушення, викладені в акті про результати фактичної перевірки від 25 січня 2019 року №42/15/17/РРО/40939485, є обґрунтованими.

На підставі акту перевірки від 25 січня 2019 року №42/15/17/РРО/40939485 та у зв`язку з встановленням порушення п.11 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року № 148, Головним управління ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0006961406 від 14 лютого 2019 року, яким до ТОВ застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 140000,00 грн..

Винесення вказаного податкового повідомлення-рішення і стало підставою для звернення з даним позовом.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що на час проведення фактичної перевірки прибутковий касовий ордер №21 від 08 лютого 2019 року (з приводу якого ТОВ було зазначено, що він помилковий) на суму 28000,00 грн., складений на підставі договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №9 від 01 лютого 2018 року, не містив жодної відмітки про його недійсність, помилковість, анулювання тощо. З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що при виявлені факту не оприбуткування ТОВ готівки у сумі 28000,00 грн. відповідачем правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, накладено на позивача штраф у п`ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України з огляду на таке.

Відповідно до пп.20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі Положення).

У відповідності з пп.18 п.3 розд.І вказаного Положення, оприбуткування готівки - проведення суб`єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/книзі обліку доходів/фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.

Касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси (пп.10 п.3 розд.І Положення).

Згідно з п.11 розд.ІІ Положення (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) готівка, що надходить до кас оприбутковується в день одержання готівки у повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств/відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги/застосуванням РРО та КОРО (у разі застосування КОРО без застосування РРО), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів/фіскальних звітних чеків (або даних розрахункових квитанцій).

Положеннями п.25 розд.ІІ Положення передбачено, що приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.

Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства.

Згідно з абзацом 3 пункту 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки , за не оприбуткування, (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки передбачений штраф - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

З аналізу наведеного вбачається, що фінансові санкції, передбачені даною нормою, можуть застосовуватися лише у разі реального (тобто, такого, що дійсно мало місце в господарській діяльності платника податків та незалежно від наявності умислу посадових осіб такого платника податків) не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, яка фактично надійшла до підприємства.

Так, приймаючи спірне рішення та притягаючи ТОВ до відповідальності, ДФС зазначало, що перевіркою зафіксовано не оприбуткування готівкових коштів у касі підприємства в повній сумі у день її фактичного одержання на підставі прибуткових касових ордерів (ПКО) у розмірі 28000, 00 грн.. Згідно наданих в ході перевірки документів встановлено (на думку податкового органу), що 08 лютого 2018 року в касу підприємства надійшли готівкові кошти від ОСОБА_3 у загальній сумі 56000, 00 грн., що підтверджується ПКО від 08 лютого 2018 року №21 на суму 28000 грн. без відривної частини квитанції до нього (підстава - договір відсоткової поворотної фінансової допомоги №9 від 01 лютого 2018 року) та ПКО від 08 лютого 2018 року №21 на суму 28000 грн. без відривної частини квитанції до нього (підстава - договір відсоткової поворотної фінансової допомоги №10 від 08 лютого 2018 року), які підписані головним бухгалтером та касиром підприємства. Однак, згідно касової книги підприємства 08 лютого 2018 року оприбутковано (безпосередньо зазначено в касовій книзі за 08 лютого 2018 рік) готівкових коштів від ОСОБА_3 в касу підприємства лише 28000, 00 грн., що свідчить про не оприбуткування готівкових коштів у касі в повному обсязі.

Водночас, колегія суддів наголошує, що один факт виявлення ПКО від 08 лютого 2018 року №21 на суму 28000 грн. (підстава - договір відсоткової поворотної фінансової допомоги №9 від 01 лютого 2018 року) не є безумовним та достатнім доказом, який свідчить про вчинення дій (бездіяльності) по не оприбуткуванню зазначених в ньому готівкових коштів, оскільки визначальною та першочерговою обставиною, на думку колегії суддів, є сам факт реального надходження до підприємства готівки.

Так, позивачем зазначалось, що ПКО від 08 лютого 2018 року № 21 на суму 28000 грн. (підстава - договір відсоткової поворотної фінансової допомоги №9 від 01 лютого 2018 року) та ПКО від 08 лютого 2018 року №21 на суму 28000 грн. (підстава - договір відсоткової поворотної фінансової допомоги №10 від 08 лютого 2018 року), які підписані головним бухгалтером та касиром підприємства, це два ордери, виписані на одну суму 28000 грн.. Наявність двох прибуткових касових ордерів від 08 лютого 2018 року на суму 28000 грн. позивач пояснює тим, що касовий ордер, у якому як підставу зазначено договір відсоткової поворотної фінансової допомоги №9 від 01 лютого 2018 року є помилковим, оскільки це інший договір на суму поворотної фінансової допомоги 120000 грн., яка частинами раніше вже була повністю сплачена за прибутковими касовими ордерами від 01 лютого 2018 року №15, від 02 лютого 2018 року №17, від 03 лютого 2018 року №19.

Вказані доводи позивача підтверджуються матеріалами справи, з яких вбачається, що 01 лютого 2018 року між ТОВ та гр. ОСОБА_3 укладено договір №9 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, відповідно до умов якого засновник надає підприємству безвідсоткову поворотну фінансову допомогу у сумі 120000, 00 грн. строком до 31 січня 2019 року. Наведене зобов`язання було виконано боржником, що підтверджується ПКО з квитанціями №15 від 01 лютого 2018 року про прийняття від гр. ОСОБА_3 суми у розмірі 40000,00 грн., №17 від 02 лютого 2018 року про прийняття від гр. ОСОБА_3 суми у розмірі 40000,00 грн., 19 від 02 лютого 2018 року про прийняття від гр. ОСОБА_3 суми у розмірі 40000,00 грн. (а.с. 24-28, 66-68).

08 лютого 2018 року між ТОВ та гр. ОСОБА_3 укладено Договір №10 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, відповідно до умов якого засновник надає підприємству безвідсоткову поворотну фінансову допомогу у сумі 28000, 00 грн. строком до 07 лютого 2019 року.

На виконання договору №10 від 08 лютого 2018 року грошові кошти у сумі 28000, 00 грн. надійшли в касу підприємства за прибутковим касовим ордером №21 від 08 лютого 2018 року.

Наведені обставини у сукупності свідчать про відсутність юридичного зобов`язання та комерційного сенсу по внесенню грошових коштів на суму 28000, 00 грн. на виконання договору №9 від 01 лютого 2018 року, який станом на дату внесення (08 лютого 2018 року) вже виконаний, а тому, на думку колегії суддів, підстав для притягнення ТОВ до відповідальності за не оприбуткування готівки з огляду на наявність ПКО від 08 лютого 2018 року №21 (з прив`язкою до договору №9 від 01 лютого 2018 року), який, як встановлено вище, є помилковим та не свідчить про реальне надходження готівки, - немає. Вказані висновки також підтверджуються тією обставою, що обидва ПКО (один з яких з прив`язкою до договору №9 від 01 лютого 2018 року) мають однакові порядкові номери та дату складання.

Аналізуючи вказані обставини колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що позивач ухилився від належного оприбуткування готівкових коштів в сумі 28000 грн. на підставі ПКО від 08 лютого 2018 року №21 (з прив`язкою до договору №9 від 01 лютого 2018 року), в той час як позивачем були надані суду належні та допустимі докази щодо помилкового складання вказаного ордеру та відсутності факту (та економічної мети) отримання підприємством коштів за цим ордером.

При цьому колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що протягом року з моменту складання спірного ордеру до моменту проведення фактичної перевірки позивачем не було здійснено дій щодо його анулювання чи вилучення і це є доказом неналежного оприбуткування готівкових коштів в сумі 28000 грн., оскільки відсутність таких дій з боку позивача (які були б абсолютно логічними та виключали би будь-які підстави для застосування до ТОВ фінансових санкцій, що не оспорював в судовому засіданні представник відповідача) не є беззаперечним доказом отримання та не оприбуткування готівки, а як раз і доводить допущення позивачем технічної помилки, яка, на думку колегії суддів, не може бути підставою для застосування до ТОВ штрафних санкцій.

Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27 листопада 2018 року справа №810/3480/17.

Так, у вказаній справі щодо доводів контролюючого органу, що позивачем було не оприбутковано готівку 16 лютого 2016 року згідно з витягом книги ОРО № 3000136363Р/2, в якій у графі 5 розділу ІІ загальна сума розрахунків , позивачем було вказано 1776,16 замість 17076,16 , Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що допущення посадовою особою суб`єкта господарювання технічної помилки у сумі розрахунків при заповненні відповідних граф книги ОРО, не може бути підставою для застосування до нього санкцій на підставі статті 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки .

Також, положеннями частини 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Водночас, колегія суддів зазначає, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, ДФС не враховувало всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та з порушенням принципу пропорційності і необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), оскільки штрафна санкція до ТОВ була застосована в розмірі 140000,00 грн., що з урахуванням всіх обставин є непропорційною санкцією за допущену технічну помилку.

Враховуючи все вищевикладене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу порушення податкового законодавства, зафіксованого в акті перевірки, тому спірне податкове повідомлення - рішення є таким, що не відповідає вимогам ПК України та підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні справи невірно застосував норми діючого законодавства, а тому, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 317 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким адміністративний позов слід задовольнити.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТР СУЧАСНОЇ СТОМАТОЛОГІЇ ДЕНТАЛ КОМПЛЕКС - задовольнити, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТР СУЧАСНОЇ СТОМАТОЛОГІЇ ДЕНТАЛ КОМПЛЕКС до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006961406 від 14 лютого 2019 року про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 140000,00 грн..

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ СЕМІНАРСЬКА, будинок 5, ЄДРПОУ 39398646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТР СУЧАСНОЇ СТОМАТОЛОГІЇ ДЕНТАЛ КОМПЛЕКС (67500, Одеська обл., Лиманський район, селище міського типу Доброслав, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 80, ЄДРПОУ 40939485) судовий збір у розмірі 5250 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят), 00 грн..

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.