Ухвала

від 30.09.2019 по справі 904/8028/14

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

30.09.2019 м.Дніпро Справа № 904/8028/14

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Рубіжанська будівельна компанія на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2017 (суддя Калиниченко Л.М.) у справі № 904/8028/14

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Трансінвест холдинг , м. Київ

до боржника - Публічного акціонерного товариства Дизельний завод м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 18.11.2014 Господарський суд Дніпропетровської області порушив провадження у справі № 904/8028/14 про банкрутство Публічного акціонерного товариства Дизельний завод .

18.11.2014 на офіційному Веб-сайті Вищого господарського суду України опубліковано оголошення про порушення провадження справи № 904/8028/14 про банкрутство Публічного акціонерного товариства Дизельний завод .

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2017 у справі № 904/8028/14, в тому числі, визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами ДМ Капітал до Публічного акціонерного товариства Дизельний завод на суму 57617505,16 грн, які включено до 4 черги задоволення вимог кредиторів, судовий збір у сумі 1218,00 грн включено до 1 черги.

Товариство з обмеженою відповідальністю Рубіжанський будівельний капітал звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2017 у справі № 904/8028/14, в частині визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами ДМ Капітал , скасувати і ухвалити рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами ДМ Капітал у визнанні грошових вимог до Публічного акціонерного товариства Дизельний завод у розмірі 57618723,16 грн.

Також скаржник просить поновити йому строк на апеляційне оскарження.

Заява про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивована тим, що скаржнику не було відомо про існування оскаржуваної ухвали. Скаржник зазначає, що товариство не надавало довіреності на імя ОСОБА_1 для надання послуг представництва інтересів товариства у суді, зазначає, що довіреність представника скаржника від 19.01.2017 є підробленою, у зв`язку з чим скаржник звернувся до правоохоронних органів.

Повноважний представник скаржника - адвокат Тарасов С.О., отримав оскаржувану ухвалу лише 17.09.2019, тому строк на апеляційне оскарження, на думку скаржника, пропущений з поважних причин і підлягає поновленню.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена судом 22.03.2017, тобто до набрання чинності з 15.12.2017 Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ.

Згідно з пунктом 13 частини 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, судові рішення, що ухвалені до 15.12.2017, тобто до набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, проте розгляд таких скарг здійснюється за правилами, встановленими ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017.

Частиною 1 статті 93 ГПК України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови) передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувана ухвала винесена господарським судом 22.03.2017, таким чином строк апеляційного оскарження зазначеного судового акта закінчився 27.03.2017. Водночас, апеляційну скаргу подано скаржником лише 25.09.2019, тобто із значним пропуском встановленого процесуального строку.

Згідно приписів частини 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України визначено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Зазначеною вище статтею врегульовано порядок вчинення процесуальної дії судом апеляційної інстанції, а саме, відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами, поданими з порушенням строку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами, поданими на судові рішення, що ухвалені до 15.12.2017, керується, в тому числі, приписами частини 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017). Відтак, встановивши відсутність винятків, визначених у пунктах 1, 2 частини 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, незалежно від поважності причин пропуску строку скаржником на апеляційне оскарження.

В матеріалах справи наявна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Рубіжанська будівельна компанія вих. № 15/12 від 15.12.2014 про визнання грошових вимоги до Публічного акціонерного товариства Дизельний завод на суму 852978,33 грн. Заяву підписано директором скаржника - Толмачьовою О.Г.

Оскарженою ухвалою місцевого господарського суду затверджено реєстр вимог кредиторів, у переліку яких є також і скаржник з грошовими вимогами у сумі 852978,33 грн. - четвертої черги задоволення і судовий збір у розмірі 1218,00 грн першої черги задоволення.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що скаржник був обізнаний про наявність у Господарському суді Дніпропетровської області справи № 904/8028/14, був залучений до участі і ній, тому не підпадає під перелік осіб, визначений у пункті 1 частини 2 статті 261 ГПК України, яким надано право оскарження судових рішень після спливу одного року з дня їх ухвалення, а можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер, а тому відсутні підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.

За змістом статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Апеляційний господарський суд зазначає, що посилання скаржника на поважність причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, через підроблення довіреності представника скаржника, не знайшли свого підтвердження.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Рубіжанська будівельна компанія про поновлення строку на апеляційне оскарження і відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Рубіжанська будівельна компанія на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2017 у справі № 904/8028/14, а апеляційну скаргу та додані до неї документи повернути скаржнику.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 234, 235, 261 Господарського процесуального кодексу України суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Рубіжанська будівельна компанія у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2017 у справі № 904/8028/14.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Рубіжанська будівельна компанія на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2017 у справі № 904/8028/14 повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга і заява про поновлення строку на апеляційне оскарження та додані до неї документи на 37 арк., в т.ч. копія квитанції № 91053 від 18.09.2019 про сплату судового збору у сумі 1921,00 грн.

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді Т.А. Верхогляд

А.Є. Чередко