Рішення

від 23.09.2019 по справі 903/542/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 вересня 2019 р. Справа №903/542/19

за позовом: Волинського обласного центру зайнятості

до відповідача: Військової частини НОМЕР_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1

про стягнення 37244,64 грн.

суддя Вороняк А.С.

секретар судового засідання Чорний С.О.

Представники сторін:

від позивача: Пархомук Р.Ф., довіреність №48 від 08.08.2019;

від відповідача: Кошатюк І.А., довіреність № 14/3 від 28.01.2019;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: н/з.

Суть спору: Волинський обласний центр зайнятості звернулися з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про стягнення 37244,64 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що сума матеріального забезпечення, виплачена Любомльським районним центром зайнятості в розмірі 37244,64 грн. в період перебування ОСОБА_1 на обліку в районному центрі зайнятості з 31.07.2017р. по 29.05.2018р. включно, як безробітній, підлягає поверненню роботодавцем, оскільки постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018р. у справі №876/11774/17 встановлено неправомірність дій роботодавця відносно застрахованої особи та поновлено її на роботі.

Ухвалою суду від 25.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 . Розгляд справи по суті призначено на 14.08.2019.

Ухвалою суду від 14.08.2019 суд замінив найменування відповідача у справі №903/542/19 з ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) на Військову частину НОМЕР_1 , повідомлено сторони, що розгляд справи по суті відбудеться 24.09.2019.

15.08.2019 від ОСОБА_1 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача) надійшла заява про розгляд справи без її участі.

30.08.2019 від відповідача надійшли заперечення в яких, повторно вказують, що позов безпідставний та необґрунтований і пред`явлено не тим позивачем, оскільки гр. ОСОБА_1 перебувала на обліку не у Волинському обласному центрі зайнятості (позивач), а в Любомльському районному центрі зайнятості, який не припинений.

В судовому засіданні представник позивача подав суду витяг з ЄДРПОУ щодо Любомльського районного центру зайнятості, позов підтримав, вимоги просив задовольнити.

Представник відповідача просила у задоволені позову відмовити з підстав наведених у відзиві.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача в судове засідання не прибула, уповноваженого представника не направила.

Беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, господарський суд заслухавши представників сторін,

встановив:

ОСОБА_1 з 29.07.2016 проходила військову службу за контрактом на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії 2 групи інспекторів прикордонної служби 2 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » І категорії (тип Б).

Наказом начальника Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 07.07.2017 №149-ос «По особовому складу», припинено контракт та звільнено з військової служби в запас за підпунктом «а» п.1 ч.8 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», старшого сержанта ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 2 категорії 2 групи інспекторів прикордонної служби 2 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » І категорії (тип Б).

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.07.2017 №162-ос «По особовому складу», виключено зі списків частини та усіх видів забезпечення з 24.07.2017 старшого сержанта ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 2 категорії 2 групи інспекторів прикордонної служби 2 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » І категорії (тип Б).

31.07.2017 до Любомльського районного центру зайнятості звернулася ОСОБА_1 , як така, що шукає роботу.

31.07.2017 на підставі поданої заяви, у зв`язку з відсутністю підходящої роботи наказом № НТ170731 від 31.07.2017 ОСОБА_1 надано статус безробітного.

Наказом Любомльського районного центру зайнятості №НТ170807 від 07.08.2017 громадянці ОСОБА_1 було призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до частин 1, 3, 4 ст.22, ч.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», як застрахованій особі, з урахуванням страхового стажу строком, що не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, з 07.08.2017.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018р. у справі №876/11774/17, визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №149 від 07.07.2017 «По особовому складу», яким припинено контракт та звільнено з військової служби в запас за підпунктом «а» (жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу) пункту 1 частини 8 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» старшого сержанта ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби другої категорії другої групи інспекторів прикордонної служби «Рівне» першої категорії (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №162-ос від 24 липня 2017 «По особовому складу» щодо виключення зі списків частини та усіх видів забезпечення з 24.07.2017 старшого сержанта Левицьку О.М. інспектора прикордонної служби другої категорії другої групи інспекторів прикордонної служби другого відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Рівне» першої категорії (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора прикордонної служби другої категорії другої групи інспекторів прикордонної служби другого відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » першої категорії (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто з Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 53060 грн. Постанову в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 8091 грн. 52 коп. допущено до негайного виконання.

Наказом Любомльського районного центру зайнятості №НТ180627 від 27.06.2018 громадянці ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю відповідно до п.2 ч.1 ст.45 Закону України «Про зайнятість населення», п.2 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у зв`язку з поновленням на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

За період перебування на обліку в Любомльському районному центрі зайнятості з 31.07.2017 по 29.05.2018 ОСОБА_1 отримала допомогу по безробіттю загальною сумою 37244,64 грн.

Наказом Державної служби зайнятості (Центрального апарату) від 18.10.2016 №166 «Про реорганізацію базових центрів зайнятості Волинської області», відповідно до підпункту 7 пункту 4 розділу III Положення про державну службу зайнятості, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 20.01.2015 №41, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12 лютого 2015 за №141/26586 (зі змінами) Любомльський районний центр зайнятості (ЄДРПОУ 20123779) реорганізовується шляхом приєднання до Волинського обласного центру зайнятості. Правонаступником майна, прав та обов`язків Любомльського районного центру зайнятості є Волинський обласний центр зайнятості.

На адресу відповідача неодноразово було направлено вимоги щодо необхідності сплати боргу(суми матеріального забезпечення, виплачена Любомльським районним центром зайнятості ОСОБА_1 ) в розмірі 37244,64 грн. в період її перебування на обліку в районному центрі зайнятості з 31.07.2017 по 29.05.2018(а.с.27-32, 35-36).

Відповідач у листах-відповідях звертався до позивача з проханням у відстроченні повернення коштів у зв`язку з винесенням ухвали Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.07.2018 у справі №803/1083/17 про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Луцького прикордонного загону на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 у справі №803/1083/17 за позовом ОСОБА_1 (щодо поновлення на роботі) до вирішення даної справи у касаційному порядку Верховним Судом(а.с.33-34, 37-38).

На день подання позову до суду відповідачем заборгованість не сплачена, справа в касаційному порядку не розглянута, доказів протилежного суду не подано.

Враховуючи вище викладене, позивач, керуючись ст.39 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а саме що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку, звернувся до суду із вказаним позовом.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно з ч.1 ст.1 та ч.1 ст.7 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, одним із видів такого забезпечення за Законом, зокрема, є: допомога по безробіттю.

Відповідно до ч.8 ст.1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що страховим випадком є подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про зайнятість населення", безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ч.1 ст.43 Закону України "Про зайнятість населення", статусу безробітного може набути: особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"; особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (ч.2 ст.43 Закону України "Про зайнятість населення").

Відповідно до п.2 ч.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п.37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №198, центр зайнятості припиняє реєстрацію з дня поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Пунктом 5 частини 1 ст.34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхованих коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Відповідно до ч.4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Згідно ст.235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Поновлення на роботі це - відновлення працівника на колишній роботі і в колишній посаді у разі його незаконного звільнення.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що обов`язок роботодавця відшкодувати центру зайнятості вартість послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає тільки у тому випадку, коли працівника звільнено незаконно і саме через цю подію застрахована особа втратила заробітну плату і вимушена стати на облік, як безробітна та отримувати страхові виплати.

За таких обставин, сума матеріального забезпечення, виплачена Любомльським районним центром зайнятості ОСОБА_1 в розмірі 37244,64 грн. в період її перебування на обліку в районному центрі зайнятості з 31.07.2017 по 29.05.2018 включно, як безробітної, підлягає поверненню роботодавцем, оскільки судом встановлено неправомірність дій роботодавця відносно застрахованої особи та поновлено її на роботі.

З твердженнями відповідача, що позов пред`явлено не тим позивачем, оскільки гр. ОСОБА_1 перебувала на обліку не у Волинському обласному центрі зайнятості (позивач), а в Любомльському районному центрі зайнятості, який не припинений, судом відхиляються, з огляду на таке.

За загальним правилом, правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов`язанні, його слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника. Правонаступництво для юридичних осіб може наставати в разі їх припинення з правонаступництвом. Припинення юридичної особи з правонаступництвом, тобто реорганізація юридичної особи, може проводитися у формі злиття, приєднання, поділу або перетворення.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі (у тому числі на стадії виконання судового рішення) необхідною умовою є наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Відповідно до ч.4 ст.91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст.104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У статті 107 ЦК України зазначено, що комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Виходячи з наведених положень ст.107 ЦК України, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її злиття факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника.

Відповідно до ч.7 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, такі відомості щодо юридичної особи: дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа та дані про юридичних осіб - правонаступників.

Моментом переходу прав до правонаступника юридичної особи слід вважати дату внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

Відповідна позиція висвітлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 15.03.2018 у справі №903/376/17.

Таким чином, визначальною умовою для завершення процедури реорганізації шляхом приєднання та правоступництва є державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа - Любомльський районний центр зайнятості(код 20123779) з 11.09.2019 припинено, дані про юридичних осіб-правонаступників: ВОЛИНСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ЗАЙНЯТОСТІ(код ЄДРПОУ: 05427482 місцезнаходження: 43025, Волинська обл., місто Луцьк, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 3А).

Тобто на час розгляду справи процес реорганізації шляхом приєднання Любомльського районний центр зайнятості до Волинського обласного центру зайнятості та відповідно правоступництва завершено.

Щодо твердження відповідача про подвійне навантаження на Державний бюджет України, у зв`язку з тим, що останніми вже виплачено ОСОБА_1 53060 грн. середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, судом відхиляються, з огляду на таке.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007).

Зокрема, у рішенні від 09.07.2007 №6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Стаття 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», встановлює чіткий порядок повернення суми виплаченого забезпечення у разі поновлення особи на роботі за рішенням суду. В рішенні суду визначено розмір середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, що носить іншу правову природу та сферу регулювання.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази сторін, господарський суд, оцінюючи їх за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.73-79, 86, 129, 130, 185, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Волинського обласного центру зайнятості(43025, Волинська обл., місто Луцьк, вул. БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 3А, код ЄДРПОУ 05427482) 37244,64 грн. (тридцять сім тисяч двісті сорок чотири гривні шістдесят чотири копійки) заборгованості та 1921 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню) грн. сплаченого позивачем судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено

30.09.2019

СуддяА. С. Вороняк