Рішення

від 01.10.2019 по справі 908/1883/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/88/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2019 Справа № 908/1883/19

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни розглянувши матеріали справи №908/1883/19:

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 6)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Оріхівтепломережа" (70500, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Ленінградських курсантів, буд. 62-А)

про стягнення грошових коштів

Без виклику представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Оріхівтепломережа" про стягнення 543.646,97 грн., які складаються з: 371.538,48 грн. основного боргу, 42.429,38 грн. пені, 26.097,29 грн. 3% річних та 103.581,82грн. інфляційних втрат.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2019 позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Позовна заява відповідає вимогам ст. 162 ГКП України, підстави для повернення її або відмови у відкритті провадження у справі відсутні.

Ухвалою суду від 31.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/1883/19, присвоєно справі номер провадження 28/88/19, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Шістдесят днів з дня відкриття провадження у даній справі спливає 01.10.2019.

Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 01.10.2019.

Підставою для звернення з позовом до суду зазначено неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати переданого природного газу в рамках договору постачання природного газу №5277/1617-БО-13 від 28.10.2016 за період з жовтня 2016 по грудень 2016 (включно). У зв`язку з порушенням строків виконання грошового зобов`язання, позивач, враховуючи умови договору та приписи діючого законодавства, нарахував та просить стягнути пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи в суді, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повноважному представнику позивача 05.08.2019 за юридичною адресою.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до відомостей (за безкоштовним запитом) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю "Оріхівтепломережа" є: 70500, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Ленінградських курсантів, буд. 62-А.

Ухвала суду від 31.07.2019 про відкриття провадження у справі направлена відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка співпадає з відомостями, зазначеними в позові, та отримана повноважним представником відповідача 03.08.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 01.08.2019.

Судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи у суді, строки вчинення відповідних дій.

Ухвалою господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі № 908/1883/19 від 31.07.2019 відповідачу запропоновано подати відзив у строк до 30.08.2019. Відповідач не скористався наданим законом правом на подання письмового відзиву до суду із зазначенням своєї правової позиції щодо заявленого позивачем позову. Будь-яких заперечень, письмових пояснень з боку відповідача до суду не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю "Оріхівтепломережа" (споживач, відповідач у справі) 28.10.2016 уклали договір постачання природного газу №5277/1617-БО-13 з наступними доповненнями (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями.

Пунктом 2.1. договору сторони узгодили, що постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року (включно) природний газ обсягом 120 тис. куб. м., у тому числі за місяцями (тис.куб.м.):

- жовтень 2016 - 5,0 тис. куб. м.,

- листопад 2016 - 17 тис. куб. м.;

- грудень 2016 - 20 тис. куб. м.;

- січень 2017 - 23 тис. куб. м.;

- лютий 2017 - 20,0 тис. куб. м.,

- березень 2017 - 17,0 тис. куб. м.

Пунктом 3.4 договору встановлено, приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місці постачання оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використаного природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що кількість газу, яка передається споживачу, визначається за показниками комерційних вузлів обліку природного газу споживача відповідно до вимог установлених Кодексом газорозподільних систем, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494..

Умови щодо визначення ціни газу викладені в розділі 5 Договору, зокрема в п. 5.1.- 5.5. Так, п. 5.2. договору визначено, що ціна за 1000 куб. метрів природного газу за цим договором з 01 жовтня 2016 року становить 5916 грн., крім того податок на додану вартість (20%) - 1183,20 грн. До сплати за 1000 куб. метрів природного газу з ПДВ - 7099,20 грн.

Додатковими угодами №№ 1, 2, 3 вносились зміни до п. 5.2. договору, який визначає ціну газу, а саме:

5.2. (в редакції додаткової угоди №3 від 30.12.2016) Ціна за 1000 куб. м. газу за цим договором з 23 грудня 2016 року становить 4942,00 грн., крім того податок на додану вартість за ставкою - 20%. До сплати за 1000куб.м. природного газу з ПДВ - 5930,40 грн.".

Пунктом 6.2 договору сторонами узгоджено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до підпункту 6 п. 7.2 договору споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

Пунктом 10.3 договору встановлено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років.

Згідно з п. 11 договору договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2016 року до 31 березня 2017 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Позивач, у відповідності до умов договору, протягом січня 2016 - січня 2017 поставив на користь відповідача природний газ на загальну суму 504850,72 грн., про що свідчать акти приймання-передачі природного газу.

Відповідач зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати фактично отриманого природного газу за вказаний позивачем період, як то встановлено в п. 6.1 договору, не виконав, внаслідок чого заборгованість склала 371.538,48 грн.

Неналежне виконання споживачем зобов`язань за договором стало підставою для нарахування позивачем штрафних та компенсаційних санкції у відповідності ст.ст. 661, 625 ЦК України, а також звернення з позовом до суду за їх стягненням.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічні приписи містять ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Спеціальним законом, що регулює відносини сторін є Закон України "Про ринок природного газу" № 329-VIІІ від 09.04.2015 року.

Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Приписами п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" передбачений обов`язок споживача природного газу, а саме: забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов`язок щодо своєчасної оплати за фактично прийнятого природного газу у розмірі 371.538,48 грн., у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача 371.538,48 грн. основного боргу обґрунтована та задовольняється судом.

За неналежне виконання умов договору, враховуючи п. 8.2 договору, позивач нарахував до стягнення пеню в розмірі 42.429,38 грн. за період прострочення оплати з 26.11.2016р. по 27.08.2017.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Умовами п. 8.2 договору встановлено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Пунктом 10.3 договору встановлено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгован6ості, пені, штрафних, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років.

Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України та умови договору суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок суми пені у розмірі 42.429.38 грн. є вірним та виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 42.429,38 грн. за період з 26.11.2016 по 27.08.2017 судом задовольняється.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач просив стягнути 3% річних у розмірі 26.097,29 грн. за період з 26.11.2016 по 23.05.2017 та інфляційні втрати у розмірі 103.581,82 грн. за період з грудня 2016 по квітень 2019 (включно).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми законодавства вбачається, що три проценти річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, тобто три проценти річних не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов`язань, які можуть бути узгоджені сторонами, оскільки ця норма законодавства є імперативною. Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Річні проценти за своєю правовою природою є складовою частиною боргу та підлягають стягненню разом із сумою основного боргу на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних суд визнав виконаним вірно, а вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 26.097,29 грн. за період з 26.11.2016 р. по 23.05.2019, законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги про стягнення інфляційних втрат суд зазначає, що наданий розрахунок інфляційних втрат є невірний, через невірно визначені індекси інфляції. А саме позивачем невірно розраховано інфляційні втрати за прострочення платежу за листопад 2016 на суму прострочення 39.651,51 грн. за період лютий 2017 року.

Згідно з перерахунком, зробленим судом, сума інфляційних втрат за вказаний позивачем період прострочення складає 103.568,11 грн. (розрахунок здійснено судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство"). В решті заявлених позовних вимог щодо стягнення 13,71 грн. інфляційних втрат суд відмовляє, оскільки заявлені безпідставно.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги задовольняються частково.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Доказів належного виконання зобов`язань за договором постачання природного газу №5277/1617-БО-13 від 28.10.2016 в частині повної та своєчасної оплати спожитого природного газу за вказаний позивачем період, безпідставного або невірного нарахування штрафних санкцій або 3% річних та інфляційних втрат відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в розмірі 8.154,50грн. (543.633,26 грн. (сума, що стягується судом) х 1,5 (відсотків від ціни позову) = 8.154,50 грн.) покладається на відповідача. Решта судового збору у розмірі 0,20 грн. залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 6, 11, 525, 526, 530, 610, 611, 629, 625, 655, 692 ЦК України, ст. ст. 12, 13 Закону України "Про ринок природного газу", ст. ст. 46, 74, 80, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Оріхівтепломережа" задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Оріхівтепломережа" (70500, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Ленінградських курсантів, буд. 62-А, ідентифікаційний код 13622447) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) 371.538,48 грн. (триста сімдесят одну тисячу п`ятсот тридцять вісім грн.. 48 коп.) основного боргу, 42.429,38 грн. (сорок дві тисячі чотириста двадцять дев`ять грн. 38 коп.) пені, 26.097,29 грн. (двадцять шість тисяч дев`яносто сім грн. 29 коп.) 3% річних, 103.568,11 грн. (сто три тисячі п`ятсот шістдесят вісім грн. 11 коп.) інфляційних втрат, 8.154,50 грн. (вісім тисяч сто п`ятдесят чотири грн. 50 коп.) судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 13,71 грн. інфляційних втрат відмовити.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 01 жовтня 2019 року.

Суддя О.В. Федорова