Ухвала

від 24.09.2019 по справі 910/12724/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2

УХВАЛА

про повернення заяви

про порушення справи про банкрутство

24.09.2019Справа № 910/12724/19

Суддя Чеберяк П.П., розглянувши

заяву Державного підприємства Міністерства оборони України Воєнне видавництво Варта (адреса для листування 03151, м. Київ, вул. Малогвардійська, 28А; ідентифікаційний код 07816779)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Заявником подано заяву про порушення справи про банкрутство за особливостями, передбаченими ст. 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Відповідно до частини 1 статті 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язані звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов`язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Загальні положення про порядок ліквідації юридичної особи вміщені у ст.ст. 110-112 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (частина 3 статті 110 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ст. 111 Цивільного кодексу України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Таким чином, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом є: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою, проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна, його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника, аналіз пасиву боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами ч.ч. 2, 5 ст. 105 ЦК України, повідомлення кредиторів про ліквідацію юридичної особи боржника з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості. Проведення аналізу активу та пасиву боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 11 Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого ст. 105 ЦК України.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а докази на підтвердження всіх цих передумов для порушення провадження в порядку цієї статті подаються саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Заява про порушення справи про банкрутство Державного підприємства Міністерства оборони України Воєнне видавництво Варта не містить доказів оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи згідно з вимогами статті 105 Цивільного кодексу України.

До заяви про порушення справи про банкрутство боржника додано звіт про фінансовий стан за 2019 рік, а не проміжний ліквідаційний баланс Державного підприємства Міністерства оборони України Воєнне видавництво Варта , як передбачено ч.8 ст.111 Цивільного кодексу України.

Крім того, заява про порушення справи про банкрутство не містить доказів затвердження проміжного ліквідаційного балансу, а також доказів прийняття рішення про звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство за результатами вжитих заходів в досудовій процедурі ліквідації юридичної особи.

Частиною 3 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що до заяви боржника додаються також: установчі документи боржника - юридичної особи; бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов`язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об`єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу; перелік осіб, що мають невиконані зобов`язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов`язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення), на яких обраний представник працівників боржника для участі у справі про банкрутство, якщо такі збори (конференція) відбулися до подачі заяви боржника до господарського суду; копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, а в разі закінчення терміну дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, їхніх дослідних зразків тощо); рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

В порушення вимог наведеної норми, боржником до поданої заяви не додано переліку кредиторів, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором. Також боржником не додано переліку осіб, що мають невиконані зобов`язання перед Державного підприємства Міністерства оборони України Воєнне видавництво Варта , із зазначенням вартості таких зобов`язань, терміну виконання та підстав виникнення.

Вищезазначені документи, що підтверджують дотримання ліквідаційною комісією всіх вимог ЦК України та ГК України щодо проведення дій, які передують зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не можуть бути надані суду після порушення провадження у справі, оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків.

Вказаного висновку дотримується також Вищий господарський суду України у постанові від 09.06.2015 у справі № 910/2687/14.

Частиною 4 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України п. від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)" слід мати на увазі, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат (частина четверта статті 11 Закону). У визначенні таких витрат слід враховувати необхідність виплати винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі та судового збору, сплаченого кредиторами.

У разі відсутності майна, достатнього для покриття судових витрат, господарський суд повинен повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство у зв`язку з тим, що заява не відповідає вимогам, зазначеним у Законі.

Наведений висновок викладений Вищим господарським судом України у постанові від 28.10.2015 у справі № 910/7322/15-г.

Отже, нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено додаткову вимогу щодо заяви боржника у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство (у т.ч. за ст. 95 Закону) - обов`язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі, судового збору, сплаченого кредиторами тощо. Так, враховуючий встановлений ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк ліквідаційної процедури та розмір оплати послуг ліквідатора відповідно до ст. 115 Закону, мінімальна сума судових витрат на оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) за період ліквідаційної процедури становить 100 152 грн. 00 коп., а ставка судового збору за звернення до суду із заявою про грошові вимоги до боржника складає 3 842 грн. 00 коп. (ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Як вбачається з поданої Державним підприємством Міністерства оборони України Воєнне видавництво Варта заяви та доданих до неї документів, у боржника відсутнє будь-яке рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти на банківських рахунках.

Частиною 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство справляється судовий збір у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак, в порушення вимог ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви про порушення справи про банкрутство заявником не надано доказів сплати судового збору, у розмірі, встановленому Законом.

При цьому, до заяви додано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 року роз`яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Отже, звільнення (відстрочення) від сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Оцінивши доводи заявника (боржника), наведені в обґрунтування поважності підстав для його звільнення від сплати судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство боржника, суд не знаходить правових підстав для задоволення поданого клопотання про звільнення від сплати судового збору.

За наведених обставин, заява про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду на підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

УХВАЛИВ :

Заяву про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.

Повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя П.П. Чеберяк