Рішення

від 09.09.2019 по справі 911/1527/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1527/19

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Марценюк О.М.

розглянувши справу № 911/1527/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Новофарм-Біосинтез , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фрам Ко , м. Бровари

про зобов`язання визнати грошові вимоги у розмірі 1 746 138,23 грн. та

включити їх до проміжного ліквідаційного балансу

Представники:

від позивача: Савчук І.С., адвокат, ордер серії КВ № 745568 від 25.04.2019;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Новофарм-Біосинтез (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фрам Ко (надалі-відповідач) про зобов`язання визнати грошові вимоги у розмірі 1 746 138,23 грн. та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідач у встановлені законом строки не розглянув та не задовольнив вимоги позивача про включення до проміжного ліквідаційного балансу заборгованості відповідача перед позивачем за Договором поставки № 4 від 30.12.2016, а також не надав мотивованої відмови щодо включення цих вимог до проміжного ліквідаційного балансу.

Ухвалою суду від 24.06.2019 відкрито провадження у справі № 911/1527/19, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 17.07.2019.

Ухвалою суду від 17.07.2019 підготовче засідання було відкладено на 19.08.2019.

Ухвалою суду від 19.08.2019 закрито підготовче провадження у справі № 911/1527/19, справу призначено до розгляду по суті на 09.09.2019.

В судових засідання 17.07.2019, 19.08.2019, 09.09.2019 представником позивача підтримані позовні вимоги вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судові засідання 17.07.2019, 19.08.2019, 09.09.2019 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, проте як про час і місце судових засідань повідомлений належним чином, відзив на позов, до суду не надіслав. При цьому, суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачу на вказану в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження відповідача, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Новофарм-Біосинтез (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фрам Ко (покупець) було укладено Договір поставки № 4, згідно умов п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю лікарські засоби у формі розчинів для інфузій, розчинів для ін`єкцій та емульсій для інфузій (далі - товар) згідно замовлень покупця за ціною та асортиментом, що вказані в рахунку-фактурі та/або у видатковій накладній, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлений товар на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до п. 1.2 договору кількість товару, що поставляється за даним договором, визначається покупцем при замовленні товару та зазначається в накладних на окрему поставку товару.

Ціни на товар, без врахування ПДВ, зазначається у видаткових накладних (п. 3.1 договору).

Пунктом 3.4 договору поставки передбачено, що сума даного договору складає вартість товару, що поставляється покупцеві за всіма накладними за даним договором.

Оплата здійснюється в національній валюті України шляхом сплати грошових коштів на банківський рахунок постачальника (п. 5.1 договору).

Згідно з п. 5.2 договору датою оплати товару є зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що покупець зобов`язується сплатити вартість товару в терміни, вказані у рахунках-фактурах та/або у видаткових накладних.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2017 включно (п. 13.1 договору).

Так, на виконання умов договору ТОВ Торговий дім Новофарм-Біосинтез протягом грудня 2016-лютого 2017 було передано у власність (поставлено) відповідачу товар на загальну суму 1 212 312,37 грн., що підтверджується видатковими накладними № 727 від 30.12.2016 на суму 81 039,06 грн., № 10 від 12.01.2017 на суму 160 431,61 грн., № 16 від 18.01.2017 на суму 212 602,92 грн., № 24 від 23.01.2017 на суму 94 557,57 грн., № 31 від 26.01.2017 на суму 203 229,98 грн., № 43 від 01.02.2017 на суму 278 633,06 грн., № 56 від 14.02.2017 на суму 181 818,17 грн.

Однак, відповідач в порушення умов договору та взятих на себе зобов`язань своєчасно та в повному обсязі свої зобов`язання з оплати отриманого товару за видатковими накладними № 727 від 30.12.2016, № 10 від 12.01.2017, № 16 від 18.01.2017, № 24 від 23.01.2017, № 31 від 26.01.2017, № 43 від 01.02.2017, № 56 від 14.02.2017 не виконав, вартість товару в сумі 1 164 097,80 грн. залишилась відповідачем не сплаченою.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поруч з цим, як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Київської області від 30.08.2017 у справі № 911/1826/17, були задоволені позовні вимоги Приватного підприємства фірми Санітас , присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фрам Ко 490 890,62 грн. основної заборгованості.

Предметом розгляду у справі № 911/1826/17 було неналежне виконання ТОВ Фрам Ко умов Договору поставки № 4 від 30.12.2016 щодо своєчасної оплати отриманого товару.

Ухвалою господарського суду від 04.04.2018 у справі № 911/1862/17 задоволено заяву № LD-02/01-18 від 09.01.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Новофарм-Біосинтез , здійснено заміну стягувача - Приватного підприємства фірми Санітас на його процесуального правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Новофарм-Біосинтез в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фрам Ко 490 890,62 грн. основної заборгованості на підставі рішення господарського суду Київської області від 30.08.2017 у справі № 911/1826/17.

Також, рішенням господарського суду Київської області від 04.09.2017 у справі № 911/2058/17, задоволені повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Фармавіта , присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фрам Ко 86 149,79 грн. боргу.

Предметом розгляду у справі № 911/2058/17 було неналежне виконання ТОВ Фрам Ко умов Договору поставки № 4 від 30.12.2016 щодо своєчасної оплати отриманого товару.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017, рішення господарського суду Київської області від 04.09.2017 у справі № 911/2058/17 залишено без змін, виклавши резолютивну частину в наступній редакції: позовні вимоги задовольнити повністю; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фрам Ко на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Новофарм-Біосинтез 86 149,79 грн. боргу .

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Так, судом встановлено факт невиконання відповідачем грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року в справі за заявою Совтрансавто-Холдинг проти України, одним із елементів верховенства права визначено принцип правової впевненості, який передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Звертаючись до суду позивач посилається на те, що суми заборгованості нараховані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № 4 від 30.12.2016 залишаються відповідачем не сплаченими.

Документів, що підтверджували б сплату заборгованості перед позивачем, відповідач суду не надав.

На час звернення до суду, заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 746 138,23 грн., з яких:

- 1 164 097,80 грн. заборгованості за видатковими накладними № 727 від 30.12.2016, № 10 від 12.01.2017, № 16 від 18.01.2017, № 24 від 23.01.2017, № 31 від 26.01.2017, № 43 від 01.02.2017, № 56 від 14.02.2017;

- 490 890,62 грн. заборгованості за рішенням господарського суду Київської області від 30.08.2017 у справі № 911/1826/17;

- 86 149,79 грн. заборгованості за рішенням господарського суду Київської області від 04.09.2017 у справі № 911/2058/17.

Позивачем зазначено, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач перебуває в стані припинення.

Позивачем двічі було направлено ліквідатору ТОВ Фрам Ко вимогу від 25.02.2019 про погашення заборгованості, а у випадку неможливості, включити ТОВ Торговий Дім Новофарм-Біосинтез до реєстру кредиторів відповідача.

Вказані вимоги повернуті ПАТ Укрпошта та отримані позивачем 19.03.2019 та 13.06.2019, з причин закінчення встановленого терміну зберігання поштових відправлень.

На думку позивача, вищевказана обставина свідчить про протиправне ухилення ліквідаційної комісії відповідача від виконання обов`язку щодо визнання реально існуючої заборгованості та включення вимог до проміжного ліквідаційного балансу для їх подальшого задоволення за рахунок майна особи, що ліквідується.

У зв`язку з цим, позивач звертається до суд та просить зобов`язати відповідача визнати кредиторські вимоги ТОВ Торговий Дім Новофарм-Біосинтез , які становлять 1 746 138,23 та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Судом встановлено, що станом на час звернення до суду у відповідача наявна заборгованість перед позивачем в сумі 1 746 138,23 грн., з яких:

- 1 164 097,80 грн. заборгованості за видатковими накладними № 727 від 30.12.2016, № 10 від 12.01.2017, № 16 від 18.01.2017, № 24 від 23.01.2017, № 31 від 26.01.2017, № 43 від 01.02.2017, № 56 від 14.02.2017;

- 490 890,62 грн. заборгованості за рішенням господарського суду Київської області від 30.08.2017 у справі № 911/1826/17;

- 86 149,79 грн. заборгованості за рішенням господарського суду Київської області від 04.09.2017 у справі № 911/2058/17

Документів, що підтверджували б сплату заборгованості перед позивачем, відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Частиною 5 ст. 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 105 Цивільного кодексу України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Частиною 3 ст. 105 Цивільного кодексу України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Згідно з ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України, до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Відповідно до ч. 5 ст. 105 Цивільного кодексу України, строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Частиною 6 ст. 105 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із вимогами про визнання та включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу, що підтверджується описами вкладення у цінні листи та фіскальними чеками.

Зазначена вимога була повернута позивачу, у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Так, суд дійшов висновку про те, що відповідач ухилився від розгляду кредиторських вимог позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказів, які б спростували вищевикладені обставини, а також документів, що підтверджували б оплату боргу перед позивачем, відповідач суду не надав.

Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про зобов`язання відповідача визнати кредиторські вимоги позивача в загальному розмірі 1 746 138,23 грн. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Фрам Ко (07400, Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, 16, код ЄДРПОУ 39443405) визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Новофарм-Біосинтез (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 47/49, оф. 17, код ЄДРПОУ 31872661) у розмірі 1 746 138 (один мільйон сімсот сорок шість тисяч сто тридцять вісім) грн. 23 коп. основної заборгованості та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю Фрам Ко (07400, Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, 16, код ЄДРПОУ 39443405).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фрам Ко (07400, Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, 16, код ЄДРПОУ 39443405) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Новофарм-Біосинтез (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 47/49, оф. 17, код ЄДРПОУ 31872661) 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 30.09.2019.

Суддя О.О. Христенко