Рішення

від 26.09.2019 по справі 912/2446/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 рокуСправа № 912/2446/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участю секретаря судових засідань Лупенко А.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 912/2446/19

за позовом Фермерського господарства "Новацький", 13500, Житомирська область, Попільнянський район, смт. Попільня, вул. Космонавтів, буд. 124

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології", 25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, буд. 22, кв. 103

про стягнення 267 346,04 грн.

Представники сторін участі не брали.

В судовому засіданні підписано втсупну та резолютивну частину рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява фермерського господарства "Новацький" (далі - ФГ "Новацький", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" (далі - ТОВ "Техніка і технології", відповідач) про стягнення 267 346,04 грн, з яких: 190 000,00 грн основного боргу, 57 770,40 грн пені, 14 703,64 грн інфляційних втрат, 4 872,00 грн 3% річних, з покладенням судового збору на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу № ТТ-12000154 від 25.06.2018 в частині поставки товару.

Ухвалою від 02.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначено на 15:00 год 26.09.2019.

17.09.2019 позивачем подано суду відомості викладені в заяві від 12.09.2019 на виконання ухвали суду від 02.09.2019.

26.09.2019 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 26.09.2019 сторони своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду не скористались, уповноважених представників не направили. Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи. Відзив на позов відповідачем суду не подано.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 26.09.2019 за відсутності представників сторін.

На підставі частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2018 між ТОВ "Техніка і технології" (продавець) та ФГ "Новацький" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу ТТ-12000154 (далі - Договір, а.с. 14-17), за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець у порядку й на умовах, передбачених даним договором, зобов`язується прийняти й оплатити товар. Кількість, комплектність товару визначаються Сторонами у специфікаціях, що є невід`ємними частинами даного договору (Додаток №1).

Загальна вартість товару за даним договором становить 314 200,00 грн, у т.ч. ПДВ 52366,67 грн (п. 2.1. Договору).

Згідно пункту 2.2. Договору покупець здійснює оплату вартості товару відповідно до п. 2.2.1, п. 2.2.2.

Суму 157 100,00 грн, що складає 50% вартості Товару, указаної в п. 2.1. сплатити протягом 5 днів з моменту укладання договору (п. 2.2.1 Договору).

Залишок суми в розмірі 157 100,00 грн, що складає 50% вартості товару, указаної в п. 2.1. цього договору, сплатити після повідомлення продавця про готовність передати товар покупцю, але не пізніше 20.10.2018 (п. 2.2.2 Договору).

Строк поставки товару зазначається в специфікаціях та/або інших додатках до даного договору. Якщо строк поставки не вказаний в жодному додатку до даного договору то товар поставляється покупцю в розумні строки. Про готовність передати товар продавець повідомляє покупцеві в будь-якій зручній для продавця спосіб: усно або письмово, шляхом повідомлення по телефону, факсу, електронній пошті (п. 3.5. Договору).

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами й діє до 31.12.2018, а можливо, і пізнішої дати, достатньої для реального та належного виконання договору Сторонами (п. 8.1. Договору).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

25.06.2018 сторонами підписано та скріплено печатками Додаток № 1 до Договору - Специфікацію, відповідно до якої постачальник зобов`язався передати покупцю жниварку для збирання соняшника ЖНС-7,4 загальною вартістю 314 200,00 грн (а.с. 18).

Специфікацією встановлено наступний порядок оплати: 157 100,00 грн, що складає 50% вартості товару сплатити протягом 5 днів з моменту укладання договору. Залишок суми в розмірі 157 100,00 грн, що складає 50% вартості товару, сплатити після повідомлення продавця про готовність передати товар покупцю, але не пізніше 20.10.2018.

На виконання вказаних умов позивач здійснив попередню оплату в сумі 157 100,00 грн, згідно рахунку на оплату по замовленню № 12000154 від 25.06.2018, про що свідчить платіжне доручення № 243 від 25.06.2018 та не чекаючи повідомлення продавця сплатив ще 32900,00 грн згідно платіжного доручення № 2 від 04.07.2018 (а.с. 20-22).

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, в строк погоджений сторонами у Специфікації, товар не поставив.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.

У відповідності до статті 11 та статті 509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов`язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов`язання боржник зобов`язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Наведеній нормі кореспондують положення статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статті 599 цього Кодексу зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Позивач свої зобов`язання за Договором щодо перерахування відповідачу попередньої оплати в сумі 157 100,00 грн та в сумі 32900,00 грн, виконав.

Згідно п.3.5 Договору строк поставки товару зазначається в специфікаціях або інших додатках до договору. Якщо строк поставки не вказаний в жодному додатку до договору, то товар поставляється покупцю в розумні строки.

В даному випадку розумність строку поставки обумовлюється цільовим призначенням товару, тобто жниварка по збиранню соняшника мала би бути поставлена до початку збиранню урожаю (насіння соняшнику).

За даними позивача, його земельні ділянки, розташовані в зоні Центрального Полісся. Клімат Центрального Полісся помірно-континентальний, достатньо вологий, проте перші осінні заморозки (зниження температури повітря до 0 °С і нижче) за середніми багаторічними даними спостерігаються у кінці вересня - на початку жовтня. Роботи по збиранню соняшника в даному регіоні розпочинаються наприкінці серпня, початку вересня місяця.

Згідно ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (в нашому випадку початок робіт зі збирання соняшника).

За твердженням позивача, він багаторазово телефонним зв`язком вимагав від відповідача передати жниварку.

Разом з тим, відповідач свої зобов`язання по поставці товару не виконав. Відповідач не надав господарському суду доказів поставки позивачу товару. Позовні вимоги відповідачем не заперечено.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права слідує, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Вибір поведінки є правом покупця.

У зв`язку з порушенням з боку відповідача передбачених договором строків поставки товару, позивач звернувся до відповідача з листом від 27.09.2018, в якому вимагав повернення коштів в сумі 190 000,00 грн. Вказаний лист був надісланий поштою та на e-mail-my.hrapak@t-i-t.com.ua (а.с. 23).

Відповідачем направлено позивачу лист (а.с. 25) про поставку товару в пізніший строк.

Отже, відповідачем визнано прострочення поставки товару позивачу.

З огляду на встановлені обставини справи господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення 190 000,00 грн попередньої оплати є обґрунтованими належними доказами.

Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення 14 703,64 грн інфляційних втрат та 4 872,00 грн 3% річних.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов`язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав - повернення попередньої оплати за непоставлений товар.

При цьому, господарський суд враховує положення пункту 5.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 №14, де зазначено, що обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов`язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов`язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав.

Окрім того, Верховний Суд України у постанові від 16.09.2014 у справі № 3-90гс14 виклав правову позицію, про те, що стягнення з продавця суми попередньої оплати, перерахованої за договором купівлі - продажу, не вважається грошовим зобов`язанням у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Отже, повернення суми попередньої оплати є поверненням суми авансу (а не грошовим зобов`язанням), на який можуть нараховуватися лише проценти, передбачені статтею 536 ЦК України.

Вказану правову позицію викладено Верховним Судом в постановах від 07.03.2018 у справі № 910/23585/16, від 20.11.2018 у справі № 916/75/18, від 17.10.2018 у справі № 923/1151/17.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 14 703,64 грн інфляційних втрат та 4 872,00 грн 3% річних є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 57 770,40 грн пені за період з 05.10.2018 по 13.08.2019 на підставі п. 5.3. Договору.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, згідно частини першої статті 199 Господарського кодексу України.

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень частини першої статті 546 Цивільного кодексу України є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов`язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений статтею 627 Цивільного кодексу України, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України, засоби, які забезпечують належне виконання зобов`язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.

За змістом положень частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). При цьому такий порядок обрахування штрафних санкцій не поставлено в залежність від того, яке зобов`язання порушене-грошове чи негрошове.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість визначення сторонами в договорі окремої від визначених в статті 549 Цивільного кодексу України форм неустойки штрафних санкцій, в тому числі можливість застосування за порушення негрошового зобов`язання штрафної санкції, порядок обчислення якої встановлено сторонами аналогічно до порядку обчислення пені - у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення.

Вказана правова позиція щодо можливості застосування договірної санкції, яка не передбачена ст. 549 Цивільного кодексу України узгоджується з правовою позицією Верховного суду України та Верховного суду, викладеною, зокрема в постановах: від 22.11.2010 у справі № 14/80-09-2056, від 25.06.2018 у справі №912/2483/17, від 25.07.2018 у справі №904/7589/17, від 25.07.2018 у справі №904/8299/17, від 03.09.2018 у справі №908/2411/17.

Згідно п. 5.3. Договору у випадку несвоєчасної поставки товару продавцем, покупцем може нараховуватися пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент настання штрафних санкцій за весь час прострочення поставки. Продавець звільняється від відповідальності за порушення строків поставки, товару у випадку порушення Покупцем строків оплати за товар, в тому числі строків передплати за товар.

У випадку затримки поставки товару більше чим на 30 днів або відмови від поставки товару продавцем, з його вини, за умови здійснення своєчасної оплати покупцем, покупець має право в односторонньому порядку розірвати даний договір та відмовитися від зобов`язань передбачених даним договором. У разі наявності передоплати за товар, остання повертається покупцеві у 30 денний строк.

Згідно п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" відповідно до частин другої і третьої статті 653 ЦК України в разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Зі змісту цих норм випливає, що домовленість сторін про розірвання договору не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов`язаннями, що виникли до розірвання договору, в тому числі застосування заходів майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) грошових зобов`язань.

Разом з тим, господарський суд враховує, що сторонами в п. 5.3. Договору не погоджено базу нарахування пені, тобто не визначено умови її нарахування - від суми якого зобов`язання обраховується розмір пені у відповідному відсотковому розмірі, тому правових підстав для стягнення пені із відповідача немає.

Відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 57 770,40 грн пені за невиконання зобов`язань за договором по поставці товару заявлені безпідставно і задоволенню не підлягають.

Отже, позовні вимоги Фермерського господарства "Новацький" підлягають задоволенню в частині стягнення 190 000,00 грн основного боргу. Решта позовних вимог задоволенню не підлягають.

Судовий збір за правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Окрім того, позивачем у позовній заяві заявлено про подачу доказів на підтвердження розміру судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати та встановити позивачу строк для подачі суду доказів щодо розміру, понесених ним судових витрат.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" (25009, м.Кропивницький, вул. Соборна, 22, оф. 103, ідентифікаційний код 36584896) на користь Фермерського господарства "Новацький" (13500, Житомирська область, Попільнянський район, смт. Попільня, вул. Космонавтів, буд. 124, ідентифікаційний код 36245631) 190 000,00 грн основного боргу, а також 2 850,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 10.10.2019 о 16:00.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Кіровоградської області за адресою: 25022, м. Кропивницький, вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, каб. 323.

Позивачу подати суду у строк до 07.10.2019 докази щодо розміру, понесених ним судових витрат.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01.10.2019.

Суддя В.Г. Кабакова

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.