Рішення

від 18.09.2019 по справі 924/628/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" вересня 2019 р. Справа № 924/628/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В. при секретарі судового засідання Ківелюку Д.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "Святошинське лісопаркове господарство", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Парк", смт. Нова Ушиця

про стягнення основного боргу в розмірі 119683,53 грн., 19483,82 грн. - пені, 3275,72 грн. - інфляційних втрат, 12363,31 грн. - 3% річних

Представники сторін:

від позивача: Жук Б.Є. за довіреністю від 17.09.2019р.;

від відповідача: не з`явився

У судовому засіданні, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача 119683,53 грн. основного боргу, 19483,82 грн. - пені (нарахованої за період з 15.12.2017р. по 15.06.2018р.), 3275,72 грн. - інфляційних втрат (нарахованих за період грудень 2017р. - вересень 2018р.), 12363,31 грн. - 3% річних (нарахованих за період з 15.12.2017р. по 12.11.2018р.).

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем договору №01-07/16 від 25.05.2016р., за яким відповідач зобов`язався поставити товар, однак не виконав умови договору, не зважаючи на те, що позивач здійснив передоплату в розмірі 119683,53 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягає на його задоволенні в повному обсязі.

Відповідач не скористався правом участі своїх представників на судових розглядах справи, відзиву на позов не подав, причин не повідомив. Копії ухвал суду по даній справі, надіслані на адресу відповідача, та отриманні представником відповідача 01.07.2019р., 02.07.2019р., 07.08.2019р., 05.09.2019р., 09.09.2019р.

Згідно ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього кодексу.

Положеннями ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. З наведеного, відповідачі є такими, що належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, проте, відзиву на позов не подали та причин неявки та неподання відзиву не повідомили.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на надання письмової позиції, враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля Парк" (постачальник) та комунальне підприємство "Святошинське лісопаркове господарство" (замовник) 01.07.2016р. уклали договір №01-07/16 (далі - договір).

Пунктом 1.1 договору визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується: - проводить технічний огляд, поточний та капітальний ремонт техніки марок STLHL та VIKING (далі "Послуги"), передати у власність Покупця мотоінструменти, електроінструменти, обладнання, оснащень та запасні частини, витратні та мастильні матеріали марок STIHL та VIKING (далі "Товари"), а Замовник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується прийняти оплатити ці Послуги та Товари.

Надання Послуг та Товарів проводиться у відповідності до заявок, які подаються Замовником (п. 1.2 договору).

Назва, одиниці виміру, кількість, ціна, вартість послуг та товарів зазначаються у бухгалтерських документах постачальника: рахунках, видаткових накладних, які після підписання сторонами мають юридичну силу специфікації в розумінні статті 266 Господарського кодексу України, та є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.5 договору).

У п.п. 2.1., 2.2. договору сторонами погоджено, що Постачальник зобов`язується надати Послуги та Товари відповідно до умов, обумовлених в цьому Договорі, а Замовник зобов`язується здійснити оплату Послуг згідно з розділом 3 цього Договору, прийняти надані Послуги відповідно до розділу 4 цього Договору, прийняти Товари відповідно до розділу 5 цього Договору.

Вартість Послуг та Товарів оплачується Замовником шляхом перерахування грошових кошті на поточний рахунок Постачальника (п. 3.2. договору).

Замовник сплачує постачальнику передоплату у розмірі 100% від загальної вартості товарів по кожній заявці згідно специфікації або рахунку (п. 3.4. договору).

Відповідно до пунктів 3.5, 3.6 договору передоплата здійснюється протягом 3 днів з дати виставлення рахунку чи підписання специфікації. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника.

Загальна вартість договору залишається відкритою, а остаточна сума Договору складає суму всіх накладних та актів надання послуг, на підставі яких було надано Послуги та Товари за даним Договором окремими партіями та визначається виходячи із встановлених цін (п. 3.9 договору).

У розділі 5 договору сторонами передбачено умови постачання товару. Зокрема, Товар повинен бути поставлений Замовнику в термін, погоджений в усній чи письмовій формі з Постачальником, на кожну окрему партію Товару, відповідно до умов цього Договору. Датою поставки (передачі) Товару Постачальником у власність Замовника, є дата зазначена у видатковій накладній на відпуск Товару (кожної окремої партії Товару). Товар вважається поставленим Постачальником та переданим у власність Замовника з моменту надання Замовнику видаткових накладних, які свідчать про факт отримання товару, і не потребує підписання між Сторонами цього Договору будь-яких актів приймання-передачі Товару у власність. Фактично оформлені видаткові накладні на Товар, виписані відповідно до вимог діючого законодавства України, є належним підтвердженням права власності Замовника на Товар. Перехід усіх можливих ризиків, пов`язаних з випадковим знищенням або пошкодженням Товару до Замовника відбувається в момент фактичної поставки (передачі) Товару Постачальника - Замовнику у власність, що підтверджується документами, зазначеними в п.5.3 цього Договору.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що сторона, яка несвоєчасно виконує свої грошові зобов`язання відповідно до умов даного договору, сплачує іншій пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення платежів.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017р. У випадку невиконання замовником умов договору в частині взаєморозрахунків строк дії договору продовжується до повного його виконання (п.п. 7.1., 7.3. договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

На виконання умов договору ТОВ "Поділля парк" виставив КП "Святошинське лісопаркове господарство" рахунок на оплату №212 від 04.10.2017р. на суму 119683,53 грн.

Позивачем перераховано відповідачу відповідно до платіжного доручення №1241 від 04.10.2017р. 119683,53 грн. за запчастини до бензопил згідно рахунку №212 від 04.10.2017р.

Також, у матеріали справи надано копію банківської виписки від 04.10.2017р. про перерахування відповідачу 119683,53 грн. 04.10.2017р.

08.12.2017р. КП "Святошинське лісопаркове господарство" звернулось із претензією №064/239-826 до ТОВ "Поділля Парк", у якій просить поставити оплачений товар на суму 119683,53 грн. до 15.12.2017р., а у разі неможливості поставити товар, у той же строк - до 15.12.2017р. повернути сплачені замовником кошти.

Оскільки відповідачем не виконано вимоги позивача в добровільному порядку, останній звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).

Як убачається із матеріалів справи, господарські правовідносини між сторонами виникли зі змішаного договору від 01.07.2016р., якому характерні ознаки договору поставки та договору про надання послуг, однак, з врахуванням того, що рахунок відповідачем виставлено на оплату товару, фактично, між сторонами виникли правовідносини щодо поставки товарів й за умовами вказаного договору позивач взяв на себе зобов`язання зі здійснення передоплати поставленого в подальшому товару відповідачем, а відповідач - зобов`язання з поставки попередньо оплаченого позивачем товару.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 712 ЦК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 цієї ж статті).

Згідно положень статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. В свою чергу, первинні документи містять необхідні для обліку господарської операції дані.

Наявними доказами, зокрема, рахунком на оплату №212 від 04.10.2017р. та платіжним дорученням №1241 від 04.10.2017р. підтверджується, що попередня оплата в розмірі 119683,53 грн. позивачем відповідачу здійснена відповідно до умов укладеного договору та чинного законодавства.

Частиною 7 ст. 193 ГК України передбачено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Аналогічна правова позиція щодо активної форми волевиявлення за ст. 693 ЦК України наведена у постанові Верховного Суду від 30.07.2019р. по справі №904/4899/18.

Судом встановлено, що позивач, здійснивши ще 04.10.2017р. попередню оплату товару, враховуючи закінчення дії договору 31.12.2017р., а також, відсутність виконання відповідачем своїх зобов`язань з поставки товару, звернувся до ТОВ "Поділля-Парк" з листом, у якому просив останнього або здійснити поставку товару до 15.12.2017р., або повернути сплачену за нього суму в розмірі 119683,53 грн.

Оскільки відповідач визначив строк, в межах якого відповідач мав поставити товар - 15.12.2017р., а відповідач такої вимоги не виконав, товар не поставив, отже з 15.12.2017р. у відповідача виникло грошове зобов`язання щодо повернення попередньої оплати, сплаченої позивачем в розмірі 119683,53 грн.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не спростовано факт отримання попередньої оплати за договором та не надано доказів повного та своєчасного поставлення позивачу товарів за договором, як і не надано доказів повернення передплати у розмірі 119683,53 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача 119683,53 грн. основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім цього, відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до п. 6.2 договору сторона, яка несвоєчасно виконує свої грошові зобов`язання відповідно до умов даного договору, сплачує іншій пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення платежів.

Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем поставки товару, суд, перевіривши правильність розрахунку позивача, приходить до висновку про обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 19483,82 грн. пені, нарахованої за період з 15.12.2017р. по 15.06.2018р.

Аналогічна правова позиція щодо правомірності нарахування передбаченої договором пені на попередню оплату наведена у постанові Верховного Суду від 30.07.2019р. по справі №904/4899/18.

Позивач, керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 3275,72 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період грудень 2017р. - вересень 2018р., а також 12363,31 грн. 3% річних, нарахованих за період з 15.12.2017р. по 12.11.2018р.

При цьому, судом враховується, що позивач в здійснених розрахунках вказував 12363,31 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період грудень 2017р. - вересень 2018р. та 3275,72 грн. грн. 3% річних, нарахованих за період з 15.12.2017р. по 12.11.2018р., однак, в прохальній частині позову, де викладено предмет спору, зазначено про стягнення з відповідача 3275,72 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період грудень 2017р. - вересень 2018р., а також 12363,31 грн. 3% річних, нарахованих за період з 15.12.2017р. по 12.11.2018р., а тому суд вважає предметом позовних вимог щодо інфляційних втрат та 3% річних саме 3275,72 грн. інфляційних втрат та 3% річних.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено можливість стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018р. у справі №910/10156/17 зроблений висновок, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань.

Суд, здійснивши перевірку поданого розрахунку в системі "Законодавство", дійшов висновку, що арифметично вірною буде сума 3% річних, нарахованих за період з 15.12.2017р. по 12.11.2018р., в розмірі 3275,72 грн., яка підлягає задоволенню. В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 9087,59 грн. 3% річних належить відмовити.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 3275,72 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період грудень 2017р. - вересень 2018р., судом враховується, що відповідно до рекомендацій Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997р., визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Аналогічна правова позиція щодо порядку розрахунку інфляційних втрат наведена у постанові Верховного Суду від 26.07.2018р. по справі №910/23359/15.

Оскільки прострочення виконання зобов`язання по поверненню коштів виникло з 15.12.2017р., розрахунок інфляційних втрат починається з наступного місяця - січня 2018р.

Однак, здійснивши перевірку поданого розрахунку в системі "Законодавство", суд дійшов висновку, що заявлені в прохальній частині позову 3275,72 грн. інфляційних втрат заявлені в межах можливих позовних вимог, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 3275,72 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині вимог про стягнення з відповідача 119683,53 грн. основного боргу, 19483,82 грн. пені, 3275,72 грн. інфляційних втрат, 3275,72 грн. 3% річних, в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 9087,59 грн. 3% річних належить відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Парк" (32600, Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Українська, буд. 13, корпус А, код 39181780) на користь комунального підприємства "Святошинське лісопаркове господарство" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 24, код 03359687) 119683,53 грн. (сто дев`ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят три гривні 53 коп.) основного боргу, 19483,82 грн. (дев`ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят три гривні 82 коп.) пені, 3275,72 грн. (три тисячі двісті сімдесят п`ять гривень 72 коп.) інфляційних втрат, 3275,72 грн. (три тисячі двісті сімдесят п`ять гривень 72 коп.) 3% річних, 2185,79 грн. (дві тисячі сто вісімдесят п`ять гривень 79 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

У частині позовних вимог про стягнення з відповідача 9087,59 грн. 3% річних відмовити.

Повний текст складено 30.09.2019р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Суддя В.В. Димбовський

Віддрук. 4 прим.:

1 - в справу,

2 - позивачу (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 24),

3,4 - відповідачу (32600, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Українська, 13, корпус "А"; 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 40А).

Всім рек. з повід