Рішення

від 30.09.2019 по справі 544/945/19

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/945/19

№ пров. 2/544/370/2019

Номер рядка звіту 47

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 вересня 2019 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Ощинської Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Чеботарьової Л.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в м. Пирятин у приміщенні суду по вул. Ярмарковій, 17 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягуваних аліментів,

у с т а н о в и в :

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 19 грудня 2011 року по 08 вересня 2014 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від даного шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 12 червня 2014 року на її користь з відповідача стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина у твердій грошовій сумі у розмірі 300 (триста) гривень, щомісячно, починаючи з 29 травня 2014 року до досягнення сином повноліття. Позивачка уважає, що на даний час визначена сума коштів є мізерною по відношенню до встановленого законодавством прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та є недостатньою для забезпечення гармонійного розвитку дитини і забезпечення її належного матеріального утримання. У зв`язку з наведеним позивач просить змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , з твердої грошової суми - 300 грн, щомісячно на 1/4 частку всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 29.07.2019 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач у судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити. Проти заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить розміщене на веб потралі Судової влади України (а.с. 41).

Відповідно до ст.ст. 223, 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

30.09.2019 року згідно зі ст. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Статтями 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судом установлено, що ОСОБА_1 з 19 грудня 2011 року до 08 вересня 2014 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем (а.с. 7). Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).

Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 12 червня 2014 року з відповідача ОСОБА_2 на її користь стягнуто аліменти на утримання спільного сина у твердій грошовій сумі у розмірі 300 гривень щомісячно, починаючи з 29.05.2014 до досягнення дитиною повноліття (а.с. 9-10). Рішення набрало законної сили та є чинним.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягненню нею повноліття.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного Кодексу України, при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Із змісту наведених положень ст.ст. 181, 192 СК України вбачається, що одержувач аліментів має право звернутись до суду з позовом як про зміну способу стягнення аліментів так і про зміну розміру аліментів, що визначені рішенням суду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 05.02.2014 у справі 6-143цс13, з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Відповідно до ст. 7 Закону України Про державний бюджет України на 2019 рік , встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривні, з 1 грудня - 2218 гривень.

Враховуючи викладене, а також те, що обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття, відповідно до норм чинного законодавства, покладено на обох батьків та зважаючи на встановлений Законом розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 років, суд приходить до висновку, що сплата відповідачем аліментів, які визначені рішенням суду, на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 300 грн щомісячно, вочевидь не є достатнім розміром аліментів, який би забезпечував гармонійний розвиток дитини.

Згідно інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів ОСОБА_2 працює у ТОВ АПП ДЖЕРЕЛО-2010 та отримує дохід в середньому у місяці 4000 грн (а.с. 48-49).

Відповідно до відомостей наданих Пирятинським РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області від 30.09.2019 № 14.21-38/6528 ОСОБА_2 інших зобов`язань, окрім сплати аліментів на сина ОСОБА_3 - не має.

За таких обставин, аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що наявні підстави як для зміни способу стягнення аліментів, оскільки змінились обставини, що впливають на визначений розмір аліментів.

Статтею 182СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а саме: з 1 січня 2019 року - 1013,50 гривень, з 1 липня - 1059 гривень, з 1 грудня - 1109 гривень.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи вищевикладене, встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що позивачка потребує допомоги на утримання дітей, тому при визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, які впливають на визначення розміру аліментів, передбачені ст. 182 СК України, а саме те, що відповідач платник аліментів, отримує дохід від надання земельних ділянок в оренду, рівність прав та обов`язків обох батьків щодо утримання дитини, матеріальний стан позивачки та відповідача, беручи до уваги положення ст. 7 Закону України Про державний бюджет України на 2018 рік , яким встановлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років та від 6 років.

Отже з урахуванням встановлених вище обставин, суд вважає за необхідне змінити спосіб та розмір стягуваних з ОСОБА_2 аліментів з твердої грошової суми на частку від його заробітку в розмірі 1/4 частини доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Такий розмір аліментів, на думку суду, є розумним, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав позивача та захистом прав неповнолітньої дитини, обов`язок по утриманню якої покладений на обох сторін по справі.

При цьому у новому розмірі аліменти мають сплачуватись з дня набрання рішенням законної сили, що узгоджується з положеннями абз. 4 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року, а тому позов є законним та обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 1-18, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягуваних аліментів - задовольнити.

Змінити розмір та спосіб стягуваних аліментів, визначений рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 12 червня 2014 року та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення повноліття ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Виконавчий лист, виданий Пирятинським районним судом на підставі рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 12.06.2014 № 544/1052/14-ц після набрання рішенням законної сили відкликати.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Пирятинським РВ УМВС України в Полтавській області 10.01.2012, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , працюючого у ТОВ АПП ДЖЕРЕЛО-2010 , ЄДРПОУ 36980694.

Суддя Ю.О. Ощинська