Рішення

від 30.07.2019 по справі 693/237/19

ЖАШКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

693/237/19

2/693/230/19

РІШЕННЯ

Іменем України

30.07.2019 м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді Шимчика Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Коломієць С.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Жашків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до іноземного підприємства Агро-Вільд Україна про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до іноземного підприємства Агро-Вільд Україна про розірвання договору оренди землі.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧР №148203, виданого 26.01.2004р., ОСОБА_2 за життя належала земельна ділянка з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,5536 га кадастровий номером 7120988500:02:001:0165, яка розташована на території Тихохутірської сільської ради Жашківського району Черкаської області (за межами населеного пункту).

08 вересня 2010 року між ОСОБА_2 та ІП Агро-Вільд Україна був укладений строком на п`ять років договір оренди згаданої земельної ділянки, який зареєстрований у Жашківському районному відділі Черкаської регіональної філії центру ДЗК 20.10.2010р., про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №041078200069.

Згідно з п.1 додаткової угоди від 30.08.2014р. до договору оренди землі від 08 вересня 2010 року, укладеної між ОСОБА_2 та ІП Агро-Вільд Україна , термін орендного користування земельною ділянкою продовжено до 29.12.2025р.

Право оренди відповідача на термін до 29.12.2025р. зареєстровано приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Шелудько В.П. 28.04.2015р. за індексним номером 21000972.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Після смерті ОСОБА_2 вищевказану земельну ділянку успадкувала та стала власником його дружина ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, а отже до неї, в силу положень ч.1 ст.770 ЦК України, перейшли усі права та обов`язки орендодавця за договором.

П.39 вищевказаного договору оренди землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Враховуючи вищевикладене позивач звернулася до відповідача з письмовою заявою про розірвання договору.

Дана заява зареєстрована відповідачем у журналі вхідної кореспонденції за №63.

Таким чином, маючи передбачене договором право на розірвання правочину, позивач не може реалізувати таке право по причині відмови відповідача в укладенні відповідної угоди.

В силу положень ст.41 Конституції України та ч.1 ст.319 ЦК України, кожен вправі самостійно та на власний розсуд розпоряджатися своїм майном.

За приписами ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 2 ст.651 цього ж Кодексу містить правило, відповідно до якого договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Відповідно до положень ч.4 ст.32 Закону України Про оренду землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Позивач намагалася у досудовому порядку врегулювати спір, однак мирним шляхом врегулювати спір не вдалося.

За вказаних обставин позивач звернулася до суду з даним позовом.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, при цьому подала заяву з проханням справу слухати за її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

У судове засідання представник відповідача ІП Агро-Вільд Україна - Чепурко Р.С., не з`явився. При цьому подав до суду заяву, в якій просить слухати справу у його відсутності. Позовні вимоги не визнає у зв`язку з тим, що позивачкою не вжито заходів щодо досудового врегулювання даного спору. А саме не вжито заходів щодо укладення договору з ІП Агро-Вільд Україна після вступу у спадщину, а також не запропоновано план заходів щодо двостороннього припинення цього договору та відшкодування збитків орендареві, пов`язаних з достроковим припиненням оренди.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

На підставі ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

Судом установлено, що згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧР №148203, виданого 26.01.2004р., ОСОБА_2 за життя належала земельна ділянка з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,5536 га кадастровий номером 7120988500:02:001:0165, яка розташована на території Тихохутірської сільської ради Жашківського району Черкаської області (за межами населеного пункту).

08 вересня 2010 року між ОСОБА_2 та ІП Агро-Вільд Україна був укладений строком на п`ять років договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,5536 га кадастровий номером 7120988500:02:001:0165, що розташована на території Тихохутірської сільської ради Жашківського району Черкаської області, який зареєстрований у Жашківському районному відділі Черкаської регіональної філії центру ДЗК 20.10.2010р. за №041078200069.

Відповідно до п.8 договору, вказаний договір укладений на 10 років.

Додатковою угодою від 30 серпня 2014 року строк дії договору оренди землі, укладений 08 вересня 2010 року між ОСОБА_2 та ІП Агро-Вільд Україна був продовжений до 29.12.2025р.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із частиною 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

У відповідності ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.11.2018р. спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2 , 1948 року народження, стала його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка успадкувала земельну ділянку загальною площею 2,5536 га кадастровий номером 7120988500:02:001:0165, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Тихохутірської сільської ради Жашківського району Черкаської області.

Ч.1 ст.770 ЦК України передбачено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Абз.2 п.39 договору оренди земельної ділянки від 08 вересня 2010 року передбачено, що право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи - орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують земельну ділянку разом з орендарем.

Частина 2 ст.651 цього ж Кодексу містить правило, відповідно до якого договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

В силу положень ст.41 Конституції України та ч.1 ст.319 ЦК України, кожен вправі самостійно та на власний розсуд розпоряджатися своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.317, ч.1 ст.320 ЦК України права володіння, користування та розпорядження своїм майном належать власнику. Право власності є непорушним.

Частинами 2 та 4 статті 373 ЦК України передбачено, що право власності на землю гарантується Конституцією України. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.3 ЦК України серед загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка означає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору, тощо (ст.ст. 6, 627 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом . Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором .

Ч.1 ст.654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Абз.1 п.39 вищевказаного договору оренди землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.

П.35 цього ж договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Позивачка намагалася у досудовому порядку врегулювати спір, про що свідчить її заява від 19.02.2019р., в якій вона просить розірвати, укладений між ОСОБА_2 та ІП Агро-Вільд Україна договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,5536 га кадастровий номером 7120988500:02:001:0165, що розташована на території Тихохутірської сільської ради Жашківського району Черкаської області. Дана заява зареєстрована відповідачем за вх. №63 від 19.02.2019р. Проте на вказану заяву не отримала ніякої відповіді.

Таким чином, позивачка виконала вимоги вищевказаного договору оренди землі, письмово попередивши орендаря про намір розірвати договір. Хоча при цьому пункт 39 договору оренди землі не містить посилань на пункт 38, а тому твердження представника відповідача про те, що позивачем не вжито заходів щодо досудового врегулювання даного спору є безпідставним та таким що не відповідає умовам договору.

З цього приводу Верховний Суд України КЦС у своїй Ухвалі по справі №583/9/17 від 20 лютого 2019 р. підкреслив, що орендодавцю не потрібно обов`язково дотримуватися досудового порядку розірвання договору оренди земельної ділянки, який полягає у попередньому письмовому звернені до орендаря із відповідною пропозицію. Навіть порушення орендодавцем статті 1481 ЗК України про обов`язок повідомлення орендаря про зміну власника земельної ділянки не позбавляє права орендодавця напряму через суд вимагати розірвання договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до положень ч.4 ст.32 Закону України Про оренду землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

П.37 договору оренди земельної ділянки від 08 вересня 2010 року передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду, на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Оскільки розірвання договору оренди землі прямо передбачено у договорі і не суперечить вимогам чинного законодавства, суд вважає, що позовні вимоги про розірвання договору оренди землі підлягають задоволенню як обґрунтовані відповідно до положень ст.31 Закону України Про оренду землі та ст. 654 ЦК України.

Статтею 12 ЦК України встановлено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Статтею 34 Закону України Про оренду землі передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх потреб.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доказування.

У відповідності до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч.ч.1,5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проаналізувавши вищевикладені обставини, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, та вважає за необхідне розірвати, укладений 08.09.2010р. між ОСОБА_2 та ІП Агро-Вільд Україна договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,5536 га кадастровий номером 7120988500:02:001:0165, що розташована на території Тихохутірської сільської ради Жашківського району Черкаської області.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем ОСОБА_1 був сплачений судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією №0.0.1286057604.1 від 04.03.2019р.

Статтею 141 ЦПК України установлено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача ; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача ОСОБА_1 задоволено повністю, судові витрати підлягають стягненню з відповідача ІП Агро-Вільд Україна на користь позивача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.41, 55 Конституції України, ст.13, ч.2 ст.31, ч.4 ст.32, ст.34 Закону України Про оренду землі , Ухвалою ВС/КЦС по справі №583/9/17 від 20 лютого 2019р., п.3 ч.1 ст.3, ст.ст.12,15, ч.1 ст.317,ч.1 ст.319, ч.1 ст.320, ч.ч.2,4 ст.373, ч.1 ст.626, ч.1 ст.628, ч.1 ст.629, ч.2 ст.651, ч.1 654, ч.1 ст.770, ст. 792 Цивільного кодексу України, ст.ст.2,4,5,19, ч.1 ст.76, ч.1 ст.77, ч.1 ст.81, ч.3 ст.133, ч.ч.1,2 ст.141, ч.2 ст.247, ст.ст.258-259, ч.ч.1,2,5 ст. 263, ст.ст.265, 268, 272-273, 354 Цивільного процесуального України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до іноземного підприємства Агро-Вільд Україна про розірвання договору оренди землі - задовольнити.

Розірвати, укладений 08.09.2010р. між ОСОБА_2 та ІП Агро-Вільд Україна , договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,5536 га кадастровий номером 7120988500:02:001:0165, що розташована на території Тихохутірської сільської ради Жашківського району Черкаської області (за межами населеного пункту), зареєстрований у Жашківському районному відділі Черкаської регіональної філії центру ДЗК 20.10.2010р. за №041078200069.

Стягнути з іноземного підприємства Аграрпродукти Вільд-Україна на користь ОСОБА_1 суму судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви до суду в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через Жашківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення на надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя: Роман Васильович Шимчик