Ухвала

від 25.09.2019 по справі 757/50116/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/50116/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання директора ТОВ «КУА «Інвестиційний Дім «Мегаполіс» ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.01.2017 року №757/1471/17-к,-

ВСТАНОВИВ:

Директор ТОВ «КУА «Інвестиційний Дім «Мегаполіс» ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.01.2017 на цінні папери, а саме іменні інвестиційні сертифікати Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «Мегаполіс-Інвест» ТОВ «КУА «Інвестиційний Дім «Мегаполіс», що знаходяться на рахунку у цінних паперах відкритому в ПАТ «Національний депозитарій України» (ЄДРПОУ 30370711) ТОВ «ПЕРШЕ РЕЄСТРАЦІЙНЕ БЮРО» (ЄДРПОУ 33575999) - рахунок НОМЕР_1 , за адресою: вул. Нижній Вал, буд. 17/8, м. Київ, 04071 в рамках кримінального провадження №42014150020000020.

В обґрунтування клопотання про необхідність скасування арешту на майно представником ТОВ «КУА «Інвестиційний Дім «Мегаполіс`зазначене наступне.

ТОВ «КУА «Інвестиційний Дім «Мегаполіс», є компанією з управління активами та провадить свою господарську діяльність на підставі ліцензії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами) серія АЕ №263071, видана 15.05.2013р., строк дії 15.05.2013 р. необмежений.

Товариством було створено пайовий венчурний недиверсифікований закритий інвестиційний фонд «МЕГАПОЛІС-ІНВЕСТ», та згідно чинного законодавства 24.12.2009р. Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку було внесено до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування (свідоцтво №1389, реєстраційний код за ЄДРІСІ 2331389) і зареєстровано регламент ПВНЗІФ "МЕГАПОЛІС-ІНВЕСТ". Строк дії фонду - до 24.12.2019 р.

18 лютого 2010 р. Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку було зареєстровано випуск інвестиційних сертифікатів ПВНЗІФ «МЕГАПОЛІС-ІНВЕСТ» та присвоєно реєстраційний код за ЄДРІСІ 2331389 (далі за текстом Інвестиційні сертифікати).

З цього періоду по кінець 2016 р. інвестиційні сертифікати були розміщені серед інвесторів та вільно обертались на фондовому ринку України. На кінець 2016 р. в реєстрі власників іменних цінних паперів ПВНЗІФ «МЕГАПОЛІС - ІНВЕСТ» налічувалось близько 28 інвесторів (юридичних осіб резидентів України та юридичних осіб нерезидентів).

З 18 січня 2017 р. своєю Ухвалою Печерський районний суд міста Києва в справі № 757/1471/17-к наклав арешт на цінні папери, а саме іменні інвестиційні сертифікати Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «Мегаполіс- ІНВЕСТ`ТОВ «КУА «Інвестиційний дім «Мегаполіс», чим повністю обіг інвестиційних сертифікатів на фондовому ринку був зупинений, всі інвестори ПВНЗІФ «МЕГАПОЛІС - ІНВЕСТ» були повністю обмежені в своїх правах, вони не мали змоги скористатися своїми правами з вільного використання та реалізації прав на цінні папери.

З 30 січня 2017 р. по 10 лютого 2017 р. на Товаристві було проведено виїзну позапланову тематичну перевірку Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. щодо дотримання вимог законодавства про цінні папери при здійсненні операцій з розміщення іменних інвестиційних сертифікатів ; вартості чистих активів ПВНЗІФ «МЕГАПОЛІС-ІНВЕСТ» у розрахунку на один інвестиційний сертифікат на дати укладення договорів купівлі продажу цінних паперів зазначених в Ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 26.12.2016 р. по справі № 757/63821/16-к.За результатами перевірки було складено акт , жодних порушень не виявлено (копія акту додається).

З червня 2017 по серпень 2017 р. на Товаристві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку працівниками Головного управління ДФС у м. Києві з питань податкового законодавства за період з 11.01.2011 р. по 22.06.2017 р. За результатами перевірки було складено акт, порушень податкового законодавства при розміщенні цінних паперів не виявлено (копія акту додається).

Заявник зазначає, що перевірками встановлено, що діяльність ТОВ «КУА «ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ДІМ «МЕГАПОЛІС» щодо випуску та обігу інвестиційних сертифікатів ПВНЗІФ «МЕГАПОЛІС-ІНВЕСТ» повністю відповідає чинному законодавству про цінні папери та фондовий ринок, законодавству про інститути спільного інвестування. При здійсненні операцій Товариством з цінними паперами дотримано вимоги податкового законодавства та сплачено всі податки та збори.

Інвестиційні сертифікати, як і інші цінні папери не є товаром в розумінні матеріальних речей, перш за все це право на долю загального капіталу, отриманого в результаті первинного розміщення даних паперів, а також на розподіл та перерозподіл прибутку, який отримано в результаті управління капіталом. Також цінні папери визначаються як фінансові інструменти для акумулювання та перерозподілу грошових коштів, що дають їх власникам певні права.

Згідно вищезазначеного, датою припинення діяльності фонду є 24.12.2019 р., з цього часу товариством повинні бути вчинені дії направлені на припинення діяльності Фонду та виключення останнього з Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування, зокрема виконати всі дії передбачені законом України «Про Інститути спільного інвестування» та Положенням про порядок припинення пайового інвестиційного фонду, яке затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.11.2013 № 2605. Даний порядок передбачає списання інвестиційних сертифікатів з рахунках власників та проведення всіх дій щодо закриття фонду, в разі наявності арешту вчинити дії в депозитарній системі неможливо, при цьому будуть порушені права інвесторів. Крім цього виникне нове порушення зі сторони Товариства щодо процедури припинення діяльності інститутів спільного інвестування і норм чинного законодавства про інститути спільного інвестування.

Представник ТОВ «КУА «Інвестиційний Дім «Мегаполіс» окрім вказаного зазначає що, клопотання слідчого Головного слідчого управління ГПУ ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42014150020000020, побудоване на припущеннях та спотворених фактах, чим введено в оману слідчого судді при ухвалення вказаної судового рішення.

Зокрема, в Ухвалі від 11.01.2017 року як основне обґрунтування клопотання про необхідність накладення арешту зазначено, що кредитор ТОВ «Консалтинг-Гамма», у разі задоволення кредиторських вимог матиме достатньо голосів в комітеті кредиторів та матиме можливість незаконно заволодіти майном ПАТ «Миколаївський судно будівний завод «Океан».

Разом з тим, як слідує з матеріалів клопотання, все майно ПАТ «Миколаївський судно будівний завод «Океан» в грудні 2018 року було реалізоване на публічних торгах в рамках провадження в рамках процедури банкрутства за 122, 2 млн.грн.

Таким чином, основне безпідставне обґрунтування слідчого підстав для накладення арешту на майно ТОВ «КУА «Інвестиційний Дім «Мегаполіс», як можливість заволодіння майном ПАТ «Миколаївський судно будівний завод «Океан» повністю відпала.

Окрім того, накладений арешт призвів до зупинення правомірної підприємницької діяльності як ТОВ «КУА «Інвестиційний Дім «Мегаполіс», так і його депонентів, що є прямим порушенням вимог процесуального закону, а саме ч. 4 ст. 173 КПК України.

В судове засідання представник заявника не з`явився, адвокат ОСОБА_5 надав суду клопотання про розгляд справи без участі заявника, просить клопотання задовольнити.

Прокурор, слідчий в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не відомі, про дату та час судового розгляду повідомлялися.

Згідно частини 4статті 107 КПК Українифіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання дійшов наступних висновків

Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014150020000020 від 20.03.2014 стосовно службових осіб ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан», які зловживаючи своїм службовим становищем та повноваженнями, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб із невстановленими службовими особами інших юридичних осіб, у період з 2012-2016 років вчиняючи дії спрямовані на створення штучного кредиторського боргу товариства, умисно доводячи його до банкрутства, заволоділи майном ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан», що спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди в особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.190, ч. 5 ст.191, ст.219, ст.356, ч. 2 ст.364, ч. 2 ст.364-1, ч. 3 ст.365-2 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.01.2017 року накладено арешт на цінні папери, а саме іменні інвестиційні сертифікати Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «Мегаполіс-Інвест» ТОВ «КУА «Інвестиційний Дім «Мегаполіс», що знаходяться на рахунку у цінних паперах відкритому в ПАТ «Національний депозитарій України» (ЄДРПОУ 30370711) ТОВ «КУА «Інвестиційний Дім «Мегаполіс» (ПВНЗІФ «Мегаполіс - Інвест») (ЄДРПОУ 35690099-2331389) - рахунок НОМЕР_2 , за адресою: вул. Нижній Вал, буд. 17/8, м. Київ, 04071.

За правилами глави 10 КПК України, арешт майна - це захід забезпечення кримінального провадження. Враховуючи положення ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;

3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову;

4) наслідки арешту майна для інших осіб;

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про депозитарну систему України» арешт на цінні папери або інше обмеження прав на цінні папери конкретного власника (далі - обмеження стосовно конкретного власника) накладається (встановлюється) та скасовується (знімається) в порядку, встановленому цією статтею, на підставі рішення суду або уповноваженого законом державного органу чи його посадовою особою.

У разі встановлення або зняття обмеження стосовно конкретного власника суд або уповноважений законом державний орган чи його посадова особа зобов`язані подати відповідне рішення депозитарній установі, в якій відкрито рахунок у цінних паперах цьому власнику, та Центральному депозитарію або Національному банку України, які відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснюють облік таких цінних паперів.

Депозитарна установа вносить зміни до системи депозитарного обліку щодо встановлення обмеження стосовно цінних паперів конкретного власника до завершення робочого дня, коли отримано відповідне рішення, крім випадку, встановленого частиною третьою цієї статті.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до п. 13 положення листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 р. «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» розгляд питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження здійснюється у порядку, передбаченому статтями 147, 158, 174 КПК. Слід звернути увагу, що згідно з ч. 1 ст. 147 КПК клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення розглядається слідчим суддею, судом (під час судового розгляду), який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення. Такий підхід, враховуючи зміст положень ч. 6 ст. 9 КПК, доцільно використовувати й при розгляді клопотань про скасування відсторонення від посади та арешту майна. Слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках: надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування та судового розгляду, грунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обгрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції, заява № 31107/96). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22.09.1994 року, «Кушоглу проти Болгарії» заява № 48191/99 від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції від 23.09.1982 року). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986 року).

Враховуючи викладене та те, що досудове розслідування здійснюється на протязі тривалого проміжку часу, слідчий суддя дійшов висновку, що у кримінальному провадженні № 42014150020000020 від 20.03.2014 відсутні підстави для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки накладений арешт порушує права ТОВ «КУА «Інвестиційний Дім «Мегаполіс» та перешкоджає професійній діяльності підприємства на ринку цінних паперів, у зв`язку з чим клопотання про скасування арешту майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.2,107,174,307,309,532 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.01.2017 року у справі № 757/1471/17-к на цінні папери, а саме іменні інвестиційні сертифікати Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «Мегаполіс-Інвест» ТОВ «КУА «Інвестиційний Дім «Мегаполіс», що знаходяться на рахунку у цінних паперах відкритому в ПАТ «Національний депозитарій України» (ЄДРПОУ 30370711) ТОВ «ПЕРШЕ РЕЄСТРАЦІЙНЕ БЮРО» (ЄДРПОУ 33575999) - рахунок НОМЕР_1 , за адресою: вул. Нижній Вал, буд. 17/8, м. Київ, 04071.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1