Вирок

від 16.04.2009 по справі 1-75/09

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Барський районний суд Вінницької області

м. Бар, вул.Соборна, 2, 23000, (04341) 2-20-70

Справа №1-75/09

В И Р О К

Іменем України

16 квітня 2009 року м. Б а р

Барський районний суд Вінницької області в складі :

Головуючого -судді Бурденюка С.І.

З участю:

Секретаря Бажанової Ж.І.

Прокурора Білан О.А.

Захисника підсудного -адвоката Вітюка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бар Вінницької області , освіта середня , українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше неодноразово судимого, в останній раз 02. 09. 2004 року за ст. 185 ч. 3, 185 ч. 3, 357 ч. 1, 70 ч. 1, 70 ч. 4, 71 КК України до позбавлення волі строком на 6 років, звільнений з місць відбування покарання по постанові Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05. 12. 2007 року за ст. 107 КК України умовно-достроково на 2 роки 5 місяців 7 днів, у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Бар Вінницької області, українця, громадянина України, освіта вища, не одруженого, не судимого, проживає в АДРЕСА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України ,

В С Т А Н О В И В :

В ході судового засідання та слідства було встановлено, що ОСОБА_1 раніше неодноразово засуджений, в останній раз 02.09.2004 року за ст. 185 ч 3, 185 ч 3, 357 ч 3, 70 ч 1, 70 ч 4, 71 КК України до позбавлення волі строком на 6 років . Звільнений з місць відбування покарання згідно постанови Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05. 12. 2007 року за ст. 107 КК України умовно - достроково на 2 роки 5 місяців 7 днів , на шлях виправлення та перевиховання не став, а протягом невідбутої частини покарання вчинив новий злочин .

В нічний час 13.12. 2008 року гр. ОСОБА_3 йшов по вул. Пролетарській в м. Бар Вінницькій області . По дорозі ОСОБА_3 стало погано , він присів та став кликати на допомогу . В цей час неподалік в попутному напрямку по вулиці проходили гр. ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , які підійшли до ОСОБА_3 і стали розпитуватись що з ним сталось. ОСОБА_3 попросив викликати Швидку допомогу , так як у нього болить серце . В цей час ОСОБА_1 і ОСОБА_2 кинули на землю потерпілого, ОСОБА_2 обмацав одежу ОСОБА_3 і сказав, що у того у внутрішній кишені куртки є мобільний телефон . Далі ОСОБА_1 умисно, з корисливих мотивів, з метою вчинення пограбування та збагачення за рахунок чужого майна , усвідомлюючи. що діє протиправно і бажаючи діяти саме так, з метою подолання опору утримував за руки та прижав коліном голову ОСОБА_3 до землі, а ОСОБА_2 , маючи єдиний умисел з ОСОБА_1 на вчинення пограбування, застосовуючи фізичне насильство , яке не є небезпечним для життя чи здоровґя потерпілого, почав наносити ОСОБА_3 удари кулаком руки в ліву половину обличчя , розірвав на куртці замок та відкрито вирвав внутрішню кишеню з куртки потерпілого, в якій знаходились мобільний телефон Самсунг Х 660 ринковою вартістю 625.80 грн., відповідно до висновку експерта № 139 від 21.01.2009 р., в якому знаходилась сім карта оператора звґязку Київстар - Діджус вартістю 15 грн., на рахунку якої перебувало 1 грн. 10 коп., 5 ключів вартістю за один 10 грн., гроші в сумі 8. 40 гривень , всього на загальну суму грн. 700 грн. 30 коп. . Потім ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з викраденим з місця вчинення злочину зникли.

В судовому засіданні допитаний в якості підсудного ОСОБА_1 вину свою у вчиненні злочину визнав повністю та суду у вільному виступі показав, :що він проживає за вказаною адресою разом з батьками . З місць позбавленні волі звільнився 13 грудня 2007 року, з Ковельської виховної колонії умовно - достроково на 2 роки і 5 місяців . На обліку у лікарів нарколога і психіатра я не перебуває, за допомогою до них не звертався . Після звільнення з місць позбавлення волі трохи періодично вживав наркотичні засоби, однак уже на протязі 5 місяців взагалі не вживає ніяких наркотичних засобів . В армії не служив, так як відбував покарання .

12 грудня 2008 року в вечірній час , приблизно в 23.00 години підсудний прийшов в кафе Стара Фортеця м. Бар , щоб відпочити , спиртних напоїв не вживав, прийшов потанцювати . Пізніше побачив в кафе і ОСОБА_2 з його дівчиною та імґя ОСОБА_4 , з ним він привітався, однак відпочивали ми окремо . Приблизно біля 02.00 години , після того, як закрилось кафе Осколков пішов по вулиці в сторону магазину Алдіс . Нікуди не поспішав, десь приблизно в 02.год 30 хв . не доходячи до третьої школи, біля церкви він зустрів ОСОБА_5 , він був сам . Вони стояли з ним і розмовляли, до них підійшла його дівчина ОСОБА_4 , трохи постояла з ними , а потім пішли по вулиці в сторону магазину Алдіс . Стоячи на вулиці Осколков побачив, як по вул. Пролетарській , з лівої сторони йшли троє незнайомих мені хлопців, один з них впав на землю, двоє хлопців трохи побули біля нього, а потім пішли вперед, залишивши впавшого хлопця одного . Цей хлопець піднявся і тримався руками за паркан з сітки, одразу було видно, що хлопець сильно пґяний . Він і ОСОБА_2 пройшли спочатку повз нього по лівій стороні вул. Пролетарської і так пішли в сторону четвертої школи, пройшли повз піцерію . Тут вони почули як хлопець намагається бігти за ними , кричить, щоб його почекали, але вони рухались не поспішаючи далі . Потім ще раз хлопець крикнув щось до них і розвернувшись він побачив, як хлопець під час руху за нами зачепився за бровку і впав в ліву сторону, в сторону до будівлі колишнього гуртожитку школи - інтернату . Після падіння хлопець замовк . ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повернулись до хлопця, щоб подивитись, що з ним сталось. Коли підійшли ,то Осколков побачив , що хлопець неподає ознак життя, він лежав в головою донизу , в положенні на правому боці, права половина обличчя лежала на руці, ліва рука лежала зверху на голові . Підсудний взяв його за ліву руку і розвернув тіло обличчям доверху. ОСОБА_2 пальцем попробував на шиї хлопця пульс , сказав, що хлопець живий . В цей момент хлопець почав кашляти, нібито як задихатись, почав говорити. що йому погано, що болить серце . Осколков запитав чи викликати йому Швидку допомогу , він відповів, що не треба . Потім ОСОБА_6 розщібнув руками замок куртки до половини на хлопцеві . Вони обоє присіли біля тіла хлопця . ОСОБА_2 сперся руками на тіло хлопця, сказав мені, що намацав в куртці хлопця мобільний телефон. В цей час хлопець почав ворушитись, махати руками. Осколков своїми руками притиснув руки хлопця до землі , коліном ноги прижав йому голову , щоб він не рухався, ОСОБА_2 в цей час намагався найти де відчиняється кишеня, де був телефон, а потім вирвав внутрішню кишеню разом з телефоном . Хлопець чинив нам опір, але ОСОБА_6 його добре тримав . Потім одразу вони побігли від хлопця донизу, по вул. Пролетарській до зеленої зони . Там вони зупинились і пішли помалу , проходили попід паркан бувшої водокачки . ОСОБА_2 по дорозі розщібнув вирвану кишеню з куртки у хлопця, там був мобільний телефон марки Самсунг і звґязка ключів , спочатку він подивився на речі, потім дав ОСОБА_8 і, який теж дивився на телефон . Вони йшли додому до ОСОБА_9 , дивились і вирішували скільки ж коштує цей телефон. На вул. К.Маркса , поміж будинками їх затримали працівники міліції, посадили в автомобіль білого кольору ВАЗ і повезли в міліцію .В автомобілі також перебував і хлопець, у якого вони забрали ключі та мобільний телефон , там же Осколков віддав йому викрадені ключі . Пізніше він добровільно видав мобільний телефон працівникам міліції. Одразу ж в міліції підсудний дав покази і розповів все. як було .Як я уже тепер Осколкову відомо потерпілий, у якого він та ОСОБА_2 забрали ключі і мобільний телефон це ОСОБА_10 , житель м. Бар В міліції ,він та ОСОБА_2 просили не писати заяви в міліцію з даного приводу ОСОБА_11 і він погодився , після дачі пояснень нас відпустили додому . В скоєному щиро кається .. Просить суд суворо не карати . Дати йому термін виправитися.

В судовому засіданні допитаний в якості підсудного ОСОБА_2 вину свою у вчиненні злочину визнав повністю та показав суду у вільному виступі , що на даний час проживає за вказаною адресою разом з батьком.. Після закінчення університету працював вчителем в різних школах району, останнє місце роботи - в школі с. Мальчівці Барського району . З 2008 року почав хворіти, сильно понизився імунітет, він здав аналізи і лікарі визначили, що у нього ВІЛ , з тих пір періодично проходить курс лікування в центрі боротьби з ВІЛ інфекцією та СНІДОМ , психіатричної лікарні № 2 під м. Вінницею .З гр. ОСОБА_1 знайомий дуже давно, так як колись він з батьками жив поряд зі мною в будинку на

АДРЕСА_2 12. 2008 року ввечері разом з своєю дівчиною - ОСОБА_12 вирішили піти в кафе Стара Фортеця , пробули з нею там приблизно до 01. 00 години ночі, потім пішли додому по вул. Пролетарській . Спиртних напоїв не вживав, так як мені взагалі не можна пити спиртного . По дорозі вони посперечались і вони відстала від нього , а він пішов вперед . Коли дійшов до стадіона то повернувся назад, почав її шукати, дійшов так до кафе Шанс . Там побачив ОСОБА_12 , вона стояла поблизу церкви і розмовляла з ОСОБА_13 , він підійшов до них , привітався з ним, стали розмовляти, ОСОБА_14 пішла по вулиці в сторону магазину Алдіс . ОСОБА_15 та ОСОБА_1 продовжували розмовляти . Потім він побачив, що на вулиці Пролетарській, одразу напроти супермаркета Економ , стоїть і тримається за паркан з металевої сітки незнайомий і хлопець, він був в стані алкогольного спґяніння , це було одразу видно по його рухах . Цей хлопець щось кричав, до нього підійшли якихось двоє хлопців і відійшли , коли вони відходили, то ОСОБА_15 побачив, що хлопець лежить на землі . і продовжує кричати . Спільно з ОСОБА_16 підійшли до хлопця, він так і лежав на землі і кликав на допомогу, просив викликати Швидку допомогу , говорив. що у нього болить серце . ОСОБА_17 з свого мобільного телефона і почав набирати номер на Швидку допомогу , в цей час зі сторони стадіона підїхав міліцейський автомобіль білого кольору , там були працівники міліції, хтось з них запитав у Осколкова : ОСОБА_18 , що сталось ? . Він відповів, що людині погано. Працівники міліції сказали, що самі розберуться, а ОСОБА_15 з ОСОБА_1 пішли по вул. Пролетарській вперед. Вони дійшли приблизно десь до міської ради і почули, що хлопець, якому було погано іде позаду них і щось вигукує . Вони з ОСОБА_1 , дійшли до магазину Вікторія і зупинились, хлопець був якраз на протилежній стороні вулиці, напроти піцерії . Пройшовши кілька метрів хлопець упав на ліву сторону , в районі сходів з лівої сторони, донизу . Упавши хлопець не рухався . ОСОБА_1 сказав піти подивитись, що з хлопцем, так як він упав і лежав . ОСОБА_15 з ним підійшов до хлопця, він лежав обличчям донизу , на лівій половині обличчя, руки були витягнуті в сторони, ознак життя він не подавав. ОСОБА_17 перевернув хлопця на спину , ОСОБА_15 бачив, що обличчя у хлопця було все в слині . Він пальцем почав пробувати на шиї у хлопця пульс, потім з ОСОБА_1 потрясли за одежу хлопця, щоб той прийшов до свідомості . ОСОБА_1 до половини розщібнув блискавку на куртці хлопця . ОСОБА_15 руками намацав в одежі у хлопця мобільний телефон, сказав про це вголос вголос ОСОБА_1 .Після цього спочатку хлопець став харчати , розрухався, лежачи на боку став махати руками і ногами , щось кричав . Одразу ОСОБА_1 сперся одним коліном на голову лежачого хлопця, а рукою утримував одну з рук потерпілого, а ОСОБА_15 в цей час намагався відкрити внутрішню кишеню куртки потерпілого, який теж був защебнутий на блискавку, де був мобільний телефон, однак це йому не вдавалось . Тоді він рукою з силою рванув за кишеню, вирвавши її з вмістом. ОСОБА_15 та ОСОБА_1 пішли по вулиці Пролетарській. Потерпілий лежачи на землі кричав: Віддайте телефон , навіщо це робите , однак вони не звертали на це уваги . Спільно з ОСОБА_16 дійшли дійшли до зеленої зони , яка на перехресті вул.. Пролетарська і Володарського. Там Висоцький розщібнув блискавку вирваної кишені, побачив, що там були мобільний телефон темного кольору, назви не памґятаю та звґязка ключів, більше ніяких речей там не було . Телефон і ключі спочатку обдивився , а потім передав їх в руки ОСОБА_1 , він їх роздивлявся. Потім вони пішли догори, попід паркан бувшої водокачки, по дорозі розмовляли скільки може коштувати викрадений мобільний телефон . Коли вони виходили з провулка поміж домами по вул. К.Маркса , на них виїхав міліцейський автомобіль , зупинили, обшукали , у ОСОБА_1 найшли телефон , після чого привезли в міліцію . В автомобілі також перебував і хлопець, у якого ОСОБА_1 забрав телефон . В міліції Осколков і Висоцький почали давати свідчення . Зараз уже відомо, що хлопець, якого вони пограбували - ОСОБА_10 , житель м. Бар . Також памґятає, що ОСОБА_1 віддав ключі ОСОБА_19 , коли їх везли в міліцейському автомобілі . Хоче доповнити, що в той вечір ОСОБА_20 він бачив в кафе Стара Фортеця , він уже був пґяний , ходив по кафе з пивом в руці .Хоче також вказати, що вирвану кишеню з куртки , викинув в зеленій зоні .Просить суд суворо не карати .Щиро розкаявся .

Допитаний в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_3 суду у вільних показах пояснив 13. 12. 2008 року , приблизно о 03.00 годині ночі я повертався додому з кафе Стара Фортеця м. Бар Вінницької області . В кафе я випив невелику кількість пива . Одітий я був в куртку темного кольору. У внутрішній кишені куртки з лівої сторони у мене знаходився мобільний телефон Самсунг Х 660 , у якому була картка оператора звґязку Діджус за № 8 НОМЕР_1 . На рахунку телефона була 1 грн 10 коп. Також в цій кишені були ключі в кількості 5 штук та гроші в сумі 8.40 грн., кишеня закривалась на замок блискавку`зверху . Повертався додому я сам . Коли я йшов по вулиці , мені стало погано , дуже заболіло серце , я перейшов по пішохідному переходу перехрестя вул. Соборна і Пролетарська, я зупинився і тримався за паркан з сетки, який кругом церкви. Я також присів біля сетки, памґятаю, що до мене підійшли два хлопця, стали піднімати мене, сперли на сетку. В цей час підїхав автомобіль міліції, хтось з працівників запитався, що сталось. Я відповів, що мене болить серце, мені сказали, щоб я йшов додому, автомобіль поїхав, два хлопці пішли по вул АДРЕСА_3 Пролетарській. Я пішов АДРЕСА_4 вул. Пролетарській, зі сторони магазину - кафе Піцерія , що розташований напроти приміщення Барської міської ради, мені стало погано, знову почало боліти серце . Поміж піцерією та приміщенням бувшого гуртожитку школи інтернату є сходи донизу, одразу за ними я мав намір повернути наліво і так іти додому. Переходячи я зашпортнувся за бордюр і збіг донизу, але не впав на землю. Від болі в серці я присів та гукнув до двох хлопців, які йшли попереду мене в попутному напрямку та попросив викликати швидку допомогу . Ті хлопці почувши що я їх покликав, розвернулись та підійшли до мене . Коли вони підійшли до мене, то я продовжував перебувати у присівшому положенні. Вони спочатку почали мене розпитуватись, чому мені погано і так далі. Тоді я сказав, щоб вони викликали швидку допомогу, так як у мене болить серце . В цей час я сам сів на сідниці і так сидів. Один з них руками взяв мене попід руки та штовхнув, від чого я втратив рівновагу, впав на спину . Хтось з них руками швидко промацав куртку зпереду. Тоді хлопець вищого зросту та плотнішої тіло будови натис своїм коліном мені на шию, на кадик, від чого мені було важко дихати і я відчував фізичний біль . ОСОБА_21 праву руку цей хлопець також міцно тримав, щоб я нічого нею не міг робити . В цей час інший хлопець почав обшукувати кармани куртки і намацавши під курткою в лівій кишені телефон намагався його витягти , але куртка була защібнута до верха на замок блискавку .Крім того я говорив до них, щоб вони нічого не брали і відпустили мене, але хлопці ніяк на мої прохання не реагували . Також я відбивався вільною лівою рукою та прикривався лівою ногою, зігнувши її та притиснувши до себе . Тоді хлопець меншого зросту і меншої тіло будови наніс мені декілька ударів рукою в лице, а саме в біля лівого ока . Далі хтось з них сильно потяг за куртку і порвався замок блискавка , після чого хлопець меншого зросту схопив за підкладку куртки, зі сторони де був телефон і сильно рванув на себе, порвавши підкладку, вирвавши внутрішню кишеню з замком , в якому знаходились мобільний телефон, ключі і гроші . Я говорив хлопцям, щоб вони хоча би залишили сім - картку з мобільного телефона . Тоді вони відпустили мене та пішли по вул. Пролетарській вперед у напрямку центрального входу на стадіон . Я піднявся з землі і пішов в міліцію повідомити про пограбування . Я зупинив автомобіль ВАЗ з мигалками, розповів про пограбування, сів в автомашину і поїхав з ними . В АДРЕСА_5 домами по вул. К. АДРЕСА_2 працівники міліції затримали двох хлопців, посадили їх в салон автомобіля. Один з них, який більший зростом віддав мені ключі тут же в машині . В приміщенні міліції обоє затриманих хлопців просили мене не писати заяви, просились вирішити питання самим. На даний час я знаю, що побили і пограбували мене гр. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Від побиття у мене був синець біля лівого ока .Тепер уже знаю, що утримував мене за руку на наступив коліном на горло гр. ОСОБА_1 , наносив удари і вирвав кишеню з речами ОСОБА_2 .

Потерпілий вказує, що претензій матеріального чи морального характеру до підсудних не має, просить суд суворо не карати підсудних - не позбавляти волі.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_22 яка суду у вільних показах пояснила : я проживаю за вказаною адресою з сином , чоловіком і батьками .Мій син - ОСОБА_3 працює оператором котельні Бартеплокомуненерго . 12 грудня 2008 року син пішов вечором в місто погуляти . Біля 21.00 години я зателефонувала до нього на мобільний телефон і запиталась чи скоро він прийде додому, син відповів, що незабаром буде. Однак син так додому і не прийшов . Я цілу ніч не спала. Приблизно в 04 год. 30 хв. син прийшов додому . Я запиталась його, що ж трапилось , стала кричати на нього. Син відповів. що його в м. Бар побили двоє хлопців , порвали куртку і забрали мобільний телефон, звґязку ключів та гроші в сумі 8.40 грн , що він був в райвідділі міліції, так як працівники міліції незабаром затримали нападників . Я одразу стала розпитувати хто саме його побив. Син відповів, що не знає їхніх фамілій , але один з хлопців лишив йому свого номер телефона . Ще син розповів, що в міліції одразу заяви не писав, так як хлопці просили його не писати заяви, обіцяли компенсувати порвану куртку . Я одразу взяла мобільного телефона у сина і зателефонувала на номер, який там був записаний . Абонент підняв трубку, запитався, що сталось. Я відповіла, що це мати хлопця якого вони побили , сказала, щоб вони прийшли 13.12.2008 року на 08. 00 годин до Барської котельні, так як з ними хочу поговорити . Куртка чорного кольору, в яку був одягнутий син була вся виваляна, внутрішня кишеня з лівої сторони вирвана з замком . Син розповів, що саме у вирваній внутрішній кишені були гроші, мобільний телефон Самсунг Х 660 та звґязка ключів . У сина уже був синець кругом лівого ока і гематома від побиття . Ранком до котельні ніхто не прийшов . Я пішла в міліцію, щоб взнати ОСОБА_23 нападників, згодом привезли в міліцію сина і він написав заяву про пограбування . Від сина був запах спиртного, але він не був пґяним , зі слів сина він в той вечір в кафе пив тільки пиво . Неодноразово син раніше скаржився на болі в області серця, говорив, що йому іноді стає дуже погано

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_24 , який у вільних показах суду пояснив : 12. 01. 2009 року я був запрошений працівниками міліції бути за понятого . В моїй присутності громадянин, який назвався ОСОБА_1 , жителем м. Бар спочатку розповів, що вночі 13 грудня 2008 року він разом з ОСОБА_2 на вул АДРЕСА_6 . Бар підійшли до хлопця, як тепер уже знає - ОСОБА_3 , який упав та лежав на землі. . Перевернувши ОСОБА_3 на спину, перевірили чи він живий, присіли біля нього з ОСОБА_2 . ОСОБА_2 сказав, що в кишені куртки у ОСОБА_3 є мобільний телефон. ОСОБА_3 , саме почав щось говорити і розмахувати руками. Тоді він руками притримав руки ОСОБА_3 і прижав коліном голову, щоб той не пручався, а ОСОБА_2 тим часом вирвав внутрішню кишеню з куртки у ОСОБА_3 , після чого вони побігли вниз по вул. Пролетарській . Там на перехресті вулиць розщібнули вирвану кишеню з куртки, побачили, що викрали мобільний телефон Самсунг і звґязку ключів .

На місцевості - на вул. Пролетарській м. Бар гр. ОСОБА_25 з застосуванням манекена детально показав, як саме він і ОСОБА_2 вчинили пограбування гр. ОСОБА_2 . Під час цього застосовувалась фотозйомка цифровим фотоапаратом, був складений протокол, де всі присутні розписались .

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 , суду пояснила у вільних показах : ...я з гр. ОСОБА_2 проживаю в громадянському шлюбі з 2001 року .. Гр. ОСОБА_2 з того часу, як ми стали сумісно проживати піклувався постійно за сина, вважав його за рідного. Я і син перебуваємо на утриманні гр. ОСОБА_2 . З серпня 2008 року ОСОБА_2 хворіє , проходив неодноразово курс лікування в обласному центрі профілактики та боротьби зі СНІдом . В грудні місяці 2008 року ОСОБА_2 був на лікуванні , приїхав в м. Бар і ми вирішили з ним піти в кафе Стара фортеця . 12 грудня 2008 року в вечірній час ми з ним прийшли в кафе, пробули там допізна, поки кафе не закрилось . Алкогольних напоїв ОСОБА_2 не вживав, так як це йому заборонено лікарями . По дорозі ми посперечались і я пішли трохи вперед, по вулиці до магазину Алдіс , а ОСОБА_2 відстав від мене . По дорозі я зустріли ОСОБА_1 , стала з ним розмовляти , трошки пізніше до нас підійшов і ОСОБА_2 , теж став розмовляти . Через короткий проміжок часу я пішла в сторону до магазину Алдіс , а вони там залишились . Приблизно через годину я зателефонувала до ОСОБА_2 і він повідомив, що знаходиться в міліції, з якого приводу не говорив . Додому він прийшов перед ранком . ОСОБА_2 нічого мені не розповідав про обставини пограбування гр. ОСОБА_3 в м. Бар Вінницької області. Все, що відомо свідку

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_26 суду пояснив у вільних показах : 14 січня 2009 року я був запрошений працівниками міліції бути за понятого при проведенні слідчої дії. В моїй присутності гр., який назвався ОСОБА_2 розповів, що вночі 13 грудня 2008 року в м. Бар він вчинив пограбування разом з гр. ОСОБА_1 гр. ОСОБА_3 . ОСОБА_2 розповів, що вночі 13.121.2008 року з ОСОБА_1 підійшов до чоловіка, який упав та лежав напроти будинку по АДРЕСА_6 , тепер знає, що це був гр. ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 присіли коло ОСОБА_3 , він перевірив пульс у нього, а ОСОБА_1 розщібнув блискавку куртки . В цей час він намаців крізь одежу мобільний телефон у ОСОБА_3 у внутрішній кишені куртки , сказав про це ОСОБА_1 . В цей ас ОСОБА_3 почав розмахувати руками і ногами, а ОСОБА_1 прижав йому голову коліном до землі, утримував руки . Він же в цей час намагався відкрити внутрішню кишеню куртки потерпілого , а потім вирвав кишеню з куртки з вмістом. Одразу він і ОСОБА_27 пішли від лежавшого ОСОБА_3 по вул. Пролетарській донизу. На перехресті вулиць, в скверику ОСОБА_2 відкрив вирвану кишеню , побачив, що там мобільний телефон і звґязка ключів , обдивившись дав речі в руки ОСОБА_1 , вирвану кишеню десь викинули в скверику .

На місцевості , на вул. Пролетарській АДРЕСА_7 м. Бар ОСОБА_2 показав , як саме він з ОСОБА_1 вчинили пограбування ОСОБА_3 , під час чого застосовувалась фотозйомка , було складено протокол, де всі присутні розписались, все що мені відомо .

Крім повного визнання підсудними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні злочину передбаченого ст..186 ч.2 КК України, показів потерпілого ОСОБА_3 , свідків, допитаних в судовому засіданні, вина підсудних в скоєнні вказаного злочину доводиться в повному об`ємі дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінальної справи, а саме :

- Заявою ОСОБА_3 в якій він просить притягти до відповідальності осіб , які його пограбували.;

а.с.№5;

- протоколом огляду місця подіі.

а.с.№10-13;

- протоколом добровільної видачі викраденого телефону та ключів .

а. с. №29;

- довідкою вартості викраденого телефону.

а. с. №32, 34;

- актом судово-медичного обстеження

а. с. №37;

- висновком експерта №12 від 13 січня 2009 року у ОСОБА_3 мало місце : синець навколо лівого ока, який виник від однократної дії тупого твердого предмета, можливо в час і при обставинах, на які посилається потерпілий , за ступенем тяжкості належить до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.

а.с.№73;

-протоколом очної ставки поміж ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , де ОСОБА_1 підтвердив покази про факт вчиненного пограбування ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 ;

а.с.№58-59;

-протоколом очної ставки поміж ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ;

а.с.№61-62;

-протоколом очної ставки поміж ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , де потерпілий підтвердив той факт, що пограбували його двоє осіб;

а.с.№63-64;

- протоколом виїмки речей;

а.с.№66;

- протоколом огляду речового доказу;

а.с.№113;

- протоколом відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_1 ;

а. с. №115-120;

- протоколом відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_2 ;

а. с. №130-135;

іншими матеріалами кримінальної справи.

Після дослідження матеріалів справи доповнень та заяв від учасників судового засідання не поступило .

Щодо кваліфікації дій підсудних заяв, клопотань чи заперечень з боку учасників судового засідання до суду не поступило , а тому в суду є всі підстави вважати визначену органом досудового слідства кваліфіацію дій підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вірною.

Таким чином на підставі зібраних та досліджених в їх сукупності доказів, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст.186 ч.2 КК України -

відкрите викрадення чужого майна ( грабіж), кваліфікуючою ознакою якого є грабіж ,поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровґя потерпілого, або вчинений повторно, або вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Таким чином на підставі зібраних та досліджених в їх сукупності доказів, суд приходить до висновку ,що воїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ст.186 ч.2 КК України

- відкрите викрадення чужого майна ( грабіж), кваліфікуючою ознакою якого є грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровґя потерпілого, або вчинений повторно, або вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1 суд у відповідності до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину - злочин являється згідно ст. 12 КК України тяжким. Суд враховує відомості та данні про особу винного - раніше до кримінальної відповідальності притягувався Барським районним судом Вінницької області 02.09.2004 року за ч..ст.185 ч. 3, 185 ч. 3, 357 ч. 3, 70 ч. 1, 70 ч. 4, 71 КК України та засуджений до позбавлення волі строком на 6 років, звільнений з місць відбування покарання згідно до постанови Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05. 12. 2007 року за ст. 107 КК України умовно-достроково на 2 роки 5 місяців 7 днів, являється особою молодого віку, за місцем проживання характеризується ОСОБА_28 № 24 ,має постійне місце проживання. Суд також враховує і внутрішнє ставлення винного до скоєного - ОСОБА_1 щиро розкаявся. Суд також враховує і те , що згідно довідки Барської ЦРЛ № 278 від 31ю03.09 року ОСОБА_1 є особою ВІЛ -інфікованою та з 18.02.2009 року перебуває на обліку в кабінеті Довіра .Суд також враховує і думку потерпілого ОСОБА_3 - претензій будь-якого характеру він до підсудних не має .

Обставиною що обтяжує покарання ОСОБА_1 є вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані,

Обставиною , що пом`якшує покарання суд вважае щире каяття підсудного, повне відшкодування завданих злочином збитків.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2 суд у відповідності до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину - злочин являється згідно ст. 12 КК України тяжким. Суд враховує відомості та данні про особу винного - раніше до кримінальної відповідальності не притягувався являється особою молодого віку, за місцем проживання характеризується ОСОБА_28 №17,має постійне місце проживання. Суд також враховує і внутрішнє ставлення винного до скоєного - ОСОБА_2 щиро розкаявся..Суд також враховує і думку потерпілого ОСОБА_3 - претензій будь-якого характеру він до підсудного не має .Підсудний ОСОБА_2 вказав у своєму виступі , що хворіє-є ВІЛ-інфікованим , однак доказів в підтвердження вказаного , суду не надав , не клопотав перед судом про їх витребовування.

Обставиною що обтяжує покарання ОСОБА_2 суд вважає - вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані.

Обставиною , що пом`якшує покарання ОСОБА_2 суд вважае щире каяття підсудного, повне відшкодування завданих злочином збитків.

Підлягають до стягнення судові витрати з підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області кошти в сумі 1338. 64 гривень ( одна тисяча триста тридцять вісім гривень шістдесят копійок) за проведення судових експертиз та досліджень, оскільки в матеріалах кримінальної ОСОБА_29 №151, є належний доказ - рахунок №139 від 21.01.2009 року НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області. Вказане стягнення має бути проведено в солідарному порядку.

Враховуючи досліджені обставини справи , думку учасників судового засідання ,досліджені обставини злочину , особу винного,суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе лише за умови ізоляції його від суспільства .

Враховуючи досліджені обставини справи , думку учасників судового засідання , особу винного ,суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_2 можливе лише за умови ізоляції його від суспільства

Керуючись ст.ст.65, 323, 324 КПК України , -

П Р И С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Міру забобіжного заходу ОСОБА_2 змінити з підписки про невиїзд на утримання під вартою 1 травня 2009 року - в день набрання даним вироком законної сили.

Термін відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 1 травня 2009 року.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України ОСОБА_1 , шляхом приєднання невідбутої частини покарання за вироком Барського районного суду Вінницької області від 02.09.2004 року до покарання згідно вироку Барського районного суду від 16 квітня 2009 року , остаточне покарання визначити у виді

4 (чотирьох) років та 1 (одного ) місяця позбавлення волі.

Міру забобіжного заходу залишити попередню-тримання під вартою.

Термін відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 27 грудня 2008 року - дня затримання ОСОБА_1 згідно ст. 115 КПК України по підозрі у вчиненні злочину.

Стягнути з засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області судові витрати по справі - 1338. 64 гривень ( одну тисячу триста тридцять вісім гривень шістдесят копійок) за проведення судових експертиз та досліджень.

Речові докази в кримінальній справі куртку та ключі повернути власнику ОСОБА_3 .

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Вінницької області протягом 15

( п`ятнадцяти ) діб з часу його оголошення, а засудженим протягом того ж часу з дня отримання копії вироку суду

Суддя: