Рішення

від 24.09.2019 по справі 132/3192/19

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/3192/19

Провадження № 2/132/680/19

РІШЕННЯ

Іменем України

24.09.2019 Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Аліменко Ю.О.

секретаря Безулої К.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Калинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що перебуває у спільній сумісній власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в позові вказує, що між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, про що виконавчим комітетом Корделівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, складено відповідний актовий запис № 6 від 22 лютого 2003 року.

12 серпня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Калинівського районного управління юстиції у Вінницькій області, шлюб між сторонами було розірвано.

За час сумісного життя у шлюбі сторонами було набуто (придбано) спільне майно, зокрема:

- квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- склад №13, площею 153,1 кв.м., склад №14, площею 8,1 кв.м. в будівлі блоку складів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- земельна ділянка, цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, площею 0,0248 га, кадастровий номер 0521610100:01:056:0097, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

На даний час виникла необхідність в розподілі спільного сумісного майна, правовстановлюючі документи на яке було втарчено, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позивач ОСОБА_1 надав до суду заяву про розгляд справи без його участі і підтриманні позовних вимог.

Представник відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_4 надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, судом встановлено, що між сторонами, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , було зареєстровано шлюб, про що виконавчим комітетом Корделівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, складено відповідний актовий запис № 6 від 22 лютого 2003 року.

12 серпня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Калинівського районного управління юстиції у Вінницькій області, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

За час сумісного життя у шлюбі сторонами було набуто (придбано) спільне майно, зокрема:

- квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- склад №13, площею 153,1 кв.м., склад №14, площею 8,1 кв.м. в будівлі блоку складів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- земельна ділянка, цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, площею 0,0248 га, кадастровий номер 0521610100:01:056:0097, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказане майно являється об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, тобто власністю як позивача ОСОБА_1 так і відповідачки ОСОБА_2 .

Згідно із вимогами ч.1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно із вимогами ч.1 ст. 71 СК України, майно, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі, а у випадку, коли дружина та чоловік не домовилися між собою про порядок поділу майна, спір може бути вирішено судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч.2 ст.370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, яка висвітлена в п. 22 постанови від 21 грудня 2007 р. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Крім того, рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 CK України.

У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі (п. 30 Постанови).

Відповідно до позовної заяви та письмової заяви представника відповідачки ОСОБА_2 , сторони просять розділити належне їм майно шляхом визнання за позивачем ОСОБА_1 права особистої приватної власності на - квартиру, склад № 13, 14 в будівлі блоку складів, земельну ділянку.

Враховуючи, що відповідач позов визнає, не заперечує проти визнання за позивачем права власності на майно, що перебуває у спільній сумісній власності, тому, відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

За вказаних обставин суд вважає за можливе визнати за позивачем право особистої приватної власності на - квартиру, склад № 13, 14 в будівлі блоку складів, земельну ділянку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 372 ЦК України, ст.ст. 69, 70, 71 СК України, ст.ст. 13, 82, 200, 206, 247, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовільнити.

Визнати за ОСОБА_1 , право особистої приватної власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , право особистої приватної власності на склад № 13 площею 153,1 кв.м., склад №14 площею 8,1 кв.м. в будівлі блоку складів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , право особистої приватної власності на земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, площею 0,0248 га, кадастровий номер 0521610100:01:056:0097, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.

Суддя: