Справа № 142/601/19
Провадження № 2/142/363/19
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
30 вересня 2019 року смт. Піщанка
Піщанський районний суд Вінницької області
В складі :
Головуючого судді Щерби Н. Л.,
за участю секретаря судового засідання Ласки Л. В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт. Піщанка Вінницької області
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миролюбівської сільської ради Піщанського району Вінницької області про визнання права власності на майно , -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Миролюбівської сільської ради Піщанського району Вінницької області, в якому просить суд визнати за нею право власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарськими спорудами, загальною площею 38,8 кв. м., житловою площею 14,0 кв. м, зазначений в технічному під літ. "А", веранду під літ. "а", вхідний майданчик під літ. "а1", погріб під літ. "Б", літню кухню під літ. "В", гараж під літ. "В1", сарай під літ. "В2", огорожу 1,2, загальною вартістю 44 674,00 гривень, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Свої вимоги позивач мотивує, тим що 06 березня 2001 року вона уклала з ОСОБА_2 усну угоду купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується розпискою ОСОБА_2 . Після цього ОСОБА_2 передав їй документи на придбане майно для подальшого оформлення в нотаріальному порядку. З моменту купівлі вона стала проживати у вказаному будинку, робила ремонти, сплачувала комунальні платежі, по даний час будь-яких претензій щодо вказаного майна від спадкоємців ОСОБА_2 до неї не надходило. Вона вважала себе власником вказаного майна, оскільки заплатила за нього гроші, проте нотаріально оформити договір купівлі-продажу не змогла, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Позивач вважає, що вона добросовісно заволоділа чужим нерухомим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти та користуватися ним протягом десяти років, а тому може набути право власності на це майно за набувальною давністю.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Гордаш Н. М. не з`явилися, проте від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без їхньої участі та про підтримання позовних вимог.
Представник відповідача Миролюбівської сільської ради Піщанського району Вінницької області в судове засідання не з`явився, проте від нього на адресу суду надійшла заява, в якій він просить розгляд справи провести без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.
Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч.1. ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Згідно положень п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно ч. 1 ст. 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Частиною 3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що позовну заяву слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до довідки Комунального підприємства "Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" № 78 від 28 вересня 2018 року, житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , зареєстровано в Тульчинську бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 1 під реєстровим № 215 на праві власності за ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право власності № 212, виданого виконавчим комітетом Миролюбівської сільської ради від 19 липня 1990 року на підставі рішення виконавчого комітету Миролюбівської сільської ради від 16 лютого 1989 року № 2.
Відповідно до розписки даної ОСОБА_2 06 березня 2001 року він продав свою хату ОСОБА_1 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Миролюбівка Піщанського району Вінницької області.
Із заяви ОСОБА_3 від 22 жовтня 2018 року, посвідченої секретарем Кукулівської сільської ради Піщанського району Вінницької області, зареєстрованої в реєстрі за № 28, вбачається, що син ОСОБА_2 - ОСОБА_3 спадщину, яка відкрилася після смерті його батька не приймав та на неї не претендує.
21 травня 2019 року державним нотаріусом Піщанської державної нотаріальної контори ГТУЮ у Вінницькій області було видано постанову про неможливість нотаріального посвідчення укладеного договору купівлі-продажу житлового будинку, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки продавець - власник будинку помер.
Зазначене підтверджується: розпискою ОСОБА_2 від 06 березня 2001 року (а.с.5), копією технічного паспорту на садибний (індивідуальний) будинок АДРЕСА_1 (а.с.6-8), довідкою Комунального підприємства "Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" № 78 від 28 вересня 2018 року (а.с.9), копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 (а.с.10), заявою ОСОБА_3 від 22 жовтня 2018 року (а.с.11), копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 (а.с.13), роз`ясненням нотаріуса (а.с.14), ордером (а.с.2).
Згідно ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п 'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 344 Цивільного кодексу України, право власності за набувальною давністю не нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Стаття 41 Конституції України зазначає, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконністю набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 07.02.2014 р. Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суд враховував, зокрема, таке: володіння є добросовісним, так як особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати, про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в и володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред 'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 07.02.2014 р. Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , враховуючі положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК). Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 р. Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за надувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 07.02.2014 р. Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Оскільки позивач вважала, що передавши гроші за нерухоме майно набуває у його власність незалежно від наявності нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, та протягом більше десяти років відкрито, безперервно володіє житловим будинком з господарськими спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , доглядає за ним, робить необхідні ремонтні роботи, проживає в ньому, оплачує комунальні послуги, відкрито володіє всім будинком більше десяти років, не приховуючи цей факт, спадкоємці власника будинку до неї жодних претеній не мають, у зв`язку з визнанням заявлених вимог відповідачем, за наявності законних на те підстав, оскільки це не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приходить до висновку, що за позивачем може бути визнано право власності на квартиру за набувальною давністю згідно ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141,200,206, 247, 258,259,263-265,273,354 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Прийняти визнання позову відповідачем.
Позов ОСОБА_1 до Миролюбівської сільської ради Піщанського району Вінницької області про визнання права власності на майно,задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 за набувальною давністю право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, загальною площею 38,8 кв. м., житловою площею 14,0 кв. м, зазначений в технічному під літ. "А", веранду під літ. "а", вхідний майданчик під літ. "а1", погріб під літ. "Б", літню кухню під літ. "В", гараж під літ. "В1", сарай під літ. "В2", огорожу 1,2, загальною вартістю 44 674,00 гривень, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Піщанський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його підписання до Вінницького апеляційного суду.
Сторони по справі:
позивач - ОСОБА_1 , яка зареєстрована в АДРЕСА_1 , та проживає в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_3 ;
відповідач - Миролюбівська сільська рада Піщанського району Вінницької області, яка знаходиться в с. Миролюбівка Піщанського району Вінницької області, вул.Центральна, 45, код ЄДРПОУ 04327531;
представник позивача - Гордаш Надія Миколаївна , повноваження якої підтверджуються ордером серії ВН № 095982.
Суддя :
Суд | Піщанський районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2019 |
Оприлюднено | 02.10.2019 |
Номер документу | 84647988 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Піщанський районний суд Вінницької області
Щерба Н. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні