Рішення

від 25.09.2019 по справі 908/1503/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/117/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2019 Справа № 908/1503/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Рачук О.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ККС» (25005, м. Кропивницький, вул. Ю. Краснокутського, 1-Є, код ЄДРПОУ 32892715)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» (49126, м. Дніпро, бульвар Слави, буд. 45, код ЄДРПОУ 34604386)

про стягнення заборгованості у розмірі 17 320,05 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився.

Від відповідача: не з`явився.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

В провадженні Господарського суду Запорізької області розглядається справа №908/1503/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ККС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» про стягнення заборгованості у розмірі 17 320,05 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2019р. справу №908/1503/19 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 21.06.2019р. №908/1503/19 позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від 15.07.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1503/19, справі присвоєно номер провадження - 5/117/19, ухвалено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи по суті призначено на 01.08.2019р. Ухвалою суду від 01.08.2019р. №908/1503/19 суд ухвалив розгляд справи по суті розпочати спочатку з 01.08.2019р. та відкласти судове засідання на 25.09.2019р. Явка сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Судом підписано вступну та резолютивну частину рішення в судовому засіданні 25.09.2019р.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Позивач у судове засідання не з`явився (20.09.2019р. до суду надійшла заява від 17.09.2019р. №41, у якій представник позивача просить суд розглянути справу за його відсутності), проте у попередньому судовому засіданні, яке відбулося 01.08.2019р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві №53 від 11.06.2019р. Суду надано наступні пояснення: ТОВ «ККС» заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором поставки №СТМ/060918 від 06.09.2018р. на загальну суму 17 320,05 грн., а саме 15 897,60 грн. основної заборгованості та 1 422,45 грн. пені. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на умови договору поставки № СТМ/060918 від 06.09.2018р., які були порушені відповідачем та просить суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у жодне судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення на його адресу відповідної ухвали суду. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Документи запропоновані ухвалою суду не надіслав.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.07.2019р. №908/1503/19 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та у позовній заяві, а саме: 69006, м АДРЕСА_1 Запоріжжя, АДРЕСА_2 .

З матеріалів справи вбачається, що до суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення представнику відповідача 19.07.2019р. ухвали Господарського суду Запорізької області від 15.07.2019р. про відкриття провадження у справі №908/1503/19.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Суд враховує, що запропонований ухвалою суду про відкриття провадження від 15.07.2019р. №908/1503/19 відзив на позовну заяву та додані до нього документи відповідач на адресу суду та позивача не надіслав, правами, передбаченими ст. 42 ГПК України, не скористався.

Згідно ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Крім цього, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» зазначено, що місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з ч. 4 ст. 10 зазначеного Закону відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Згідно із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманого судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України, 04.09.2019р. було внесено зміни щодо місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» , а саме: 49126, м. Дніпро, Бульвар Слави, буд. 45.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Проте, відповідно до ч. 2 ст. 31 ГПК України встановлено, що справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Таким чином, у суду відсутні підстави для передачі справи за підсудністю, а тому справа №908/1503/19 повинна бути розглянута Господарським судом Запорізької області.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 06.09.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ» (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ККС» (далі - Постачальник) було укладено договір поставки №СТМ/060918 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку та строки, встановлені договором, виготовити та передати товар у власність покупця, у визначеній кількості, відповідної якості та за узгодженою ціною, а останній прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених даним договором. (п.1.1. договору).

У пункті 1.2. Договору зазначено, що найменування, асортимент і ціна постачаємого Товару зазначається у Додатку №2.1 до цього Договору ( Специфікація ), яка є його невід`ємною частиною. Орієнтовні річні об`єми закупівель узгоджуються Постачальником та Покупцем та вказуються у Додатку №6 цього договору.

Відповідно до п. 2.1 товар постачається постачальником окремими партіями у відповідності з замовленнями на поставку. Постачальник зобов`язується приймати від покупця замовлення на поставку товару та здійснювати поставку товару за адресами, у кількості та у дати, що вказані в замовленні, власними транспортними засобами та за власний рахунок. Строки поставок товару визначаються сторонами згідно графіку (Додаток № 7).

Зобов`язання по поставці вважаються виконаними з моменту передачі товару та повного пакету належним чином оформлених товаросупровідних документів покупцю згідно умов даного договору та діючого законодавства України (п. 2.6).

Згідно п. 3.1 договору, приймання товару по кількості та за якістю проводиться покупцем у місці поставки товару в момент отримання товару від постачальника на підставі супровідних документів. Покупець має право прийняти товар без спеціальної перевірки за якістю, якщо товари знаходяться у спеціальній тарі та упаковці без явних видимих дефектів.

Якщо при передачі товару покупцю буде виявлено невідповідність товару вимогам даного договору, покупець вправі відмовитись від отримання даного товару, зробивши відповідну відмітку у накладній. Даний випадок трактується як невиконання обов`язків з поставки товару у встановлений строк (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 3.6 договору разом із товаром постачальник зобов`язаний надати наступні товаросупровідні документи:

- замовлення на поставку з відміткою постачальника (підписом та печаткою) про отримання замовлення;

- видаткову накладну;

- товарно-транспортну накладну;

- посвідчення якості товару;

- інші документи на товар, надання яких передбачено законодавством України;

У розділі 6 договору сторони врегулювали ціну товару та порядок розрахунків. Відповідно до п. 6.4 договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня поставки товару. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Пунктом 12.1 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2018р. У випадку, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії даного договору жодна зі сторін у письмовій формі не заявить про його розірвання, договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.

Також, між сторонами були укладені Додаткові угоди до вказаного договору.

Договір поставки № СТМ/060918 від 06.09.2018р. та Додатки до цього договору підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств.

Судом враховано, що станом на час подання позовної заяви договір є чинним. Доказів розірвання договору чи додаткових угод або визнання недійсними суду не надано.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Таким чином, на підставі дій позивача, який поставив товар, та дій відповідача, який цей товар прийняв, у сторін виникли взаємні права та обов`язки: у позивача - право вимагати оплати за поставлений товар, а у відповідача - обов`язок сплатити вартість отриманого товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов`язкову силу для сторін. Будучи пов`язаними взаємними правами та обов`язками (зобов`язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов`язання.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

03.01.2019р. було сформовано заявку на поставку №0001003073, в якій визначено асортимент, кількість та ціна товару на загальну суму 13 248,00 грн. без урахування ПДВ. У цій заявці сторони узгодили дату поставки товару - 09.01.2019р.

На виконання умов Договору поставки № СТМ/060918 від 06.09.2018р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 15 897,60 грн., що підтверджується відповідною видатковою накладною №РН-0000013 від 09.01.2019р., яка містяться в матеріалах справи. Також факт поставки товару на суму 15 897,60 грн. підтверджується Товарно-транспортною накладною №РН-0000013 від 09.01.2019р., яка підписана та скріплена печатками обох підприємств.

Судом встановлено, що вищевикладені документи свідчать про приймання-передачу визначеного товару, які містять найменування, кількість, ціну, підписані сторонами без заперечень та без зауважень, та підписи скріплено печатками підприємств, що спростовує заперечення відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву щодо їх неналежного оформлення.

Відповідач доказів виконання свого зобов`язання з оплати за поставлений позивачем товар частково або у повному обсязі суду не надав.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, строк оплати за поставлений товар, зазначений позивачем у спірних видаткових накладних, станом на час розгляду справи по суті, є таким, що настав.

Доказів погашення заборгованості у розмірі 15 897,60 грн. за отриманий товар відповідачем суду не надано, наявність заявленої до стягнення заборгованості ним не спростована, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача вказаної суми основного боргу є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання, зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Статтею 1 ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст. 3 ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.9. договору передбачено, що при порушенні строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки, що діяла на момент порушення, від суми неоплаченого товару, за кожний день прострочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, за порушення відповідачем умов договору, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі подвійної обліковою ставки НБУ за період 11.03.2019р. - 10.06.2019р. на загальну суму 1 422,45 грн.

Наданий розрахунок судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" та встановлено, що розрахунок здійснено вірно і сума пені, що підлягає стягненню становить 1 422,45 грн.

Контррозрахунку спірної суми та доказів її оплати відповідачем суду не надано.

Згідно із ст.ст. 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими, належними, допустимими, достовірними, достатніми доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» (49126, м. Дніпро, бульвар Слави, буд. 45; код ЄДРПОУ 34604386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ККС» (25005, м. Кропивницький, вул. Ю. Краснокутського, 1-Є, код ЄДРПОУ 32892715, р/р НОМЕР_1 в АТ ОТП БАНК, МФО 300528) суму основного боргу у розмірі 15 897 (п`ятнадцять тисяч вісімсот дев`яносто сім) грн. 60 коп., пеню за несвоєчасне виконання умов договору у розмірі 1 422 (одна тисяча чотириста двадцять дві) грн. 45 коп. та понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. Видати наказ.

Суддя К.В. Проскуряков

Повне рішення складено: 30.09.2019р.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.