Рішення

від 02.10.2019 по справі 904/3591/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2019м. ДніпроСправа № 904/3591/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробично-комерційна фірма "ГОРІХ ОРГАНІК", м. Новомосковськ

до Приватного підприємства "Ферма натуральних продуктів "ФІЛЬВАРОК", с. Нововасилівка, Магдалинівський район, Дніпропетровська область

про стягнення 57106, 09 грн

Суддя Ярошенко В.І.

Без виклику (повідомлення) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Горіх Органік" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Ферма натуральних продуктів "Фільварок" про стягнення 57106, 09 грн, з яких 46690 грн - основний борг, 8248, 14 грн - пеня, 1411, 96 грн - інфляційні втрати та 755, 99 грн - 3% річних.

Ухвалою суду від 19.08.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Горіх Органік" залишено без руху.

Ухвалою суду від 21.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/3591/19. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ухвали від 21.08.2019 судом встановлено 15-тиденний строк з дня отримання (вручення) ухвали про відкриття провадження у справі для подання відповідачем відзиву на позов.

Ухвалу суду від 21.08.2019 відповідачем було отримано 12.09.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням № 4904410934362 про вручення поштового відправлення (арк. с. 55). Відповідач відзив на позов не надав, причини неподання суду не повідомив.

Відповідно до частини 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки макухи соєвої № ДО-39 від 07.12.2018 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Позивач ґрунтує свої вимоги на нормах статей 509, 525-526, 625, 712 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

07.12.2018 між Товариством з обмеженою відповыдальністю Виробничо-комерційна фірма Горіх Органік (далі - позивач, постачальник) та Приватним підприємством Ферма натуральних продуктів Фільварок (далі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки № ДО--39 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність окремими партіями, а покупець прийняти і оплатити макуху соєву (далі - товар).

Кількість товару в кожній окремій партії узгоджується заздалегідь і вказується у видаткових накладних (п. 2.1 договору).

Право власності на товар переходить до покупця в момент здійснення поставки товару (п. 4.3 договору).

На виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 46960 грн, що підтверджуються такими документами:

- видаткова накладна від 09.01.2019 № РН-0000003 на суму 23000 грн, підписана обома сторонами; довіреність від 09.01.2019 № 2 на отримання представником відповідача товару від позивача; товарно-транспортна наклдана від 09.01.2019 № 345138 (арк. с. 29-32);

- видаткова накладна від 11.01.2019 № РН-0000004 на суму 23690 грн, підписана обома сторонами; довіреність від 11.01.2019 № 3 на отримання представником відповідача товару від позивача; товарно-транспортна наклдана від 11.01.2019 № 345141 (арк. с. 33-36).

Пунктом 5.2 договору встановлено, що покупець зобов`язаний здійснити оплату вартості поставленого товару протягом 10 банківських днів з моменту відвантаження кожної окремої партії товару йому продавцем.

Відповідач мав сплатити вартість поставленого товару, згідно видаткової накладної від 09.01.2019 № РН-0000003 на суму 23000 грн, у строк до 23.01.2019 включно. А вартість поставленого товару, згідно видаткової накладної від 11.01.2019 № РН-0000004 на суму 23690 грн, у строк до 25.01.2019 включно.

Тобто, строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Відповідач вартість поставленого товару, у строк, встановлений пунктом 5.2 договору, не сплатив, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 46960 грн.

У зв`язку із простроченням відповідачем оплати вартості поставленого товару, позивач нарахував йому пеню у розмірі 8248, 14 грн, інфляційні втрати у сумі 1411, 96 грн та 755, 99 грн 3% річних.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини поставки товару.

Щодо суми основного боргу

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом вище, строк оплати поставленого товару на суму 46690 грн є таким, що настав.

На момент розгляду справи доказів оплати відповідачем вартості поставленого товару до суду не надано.

А тому, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягає задоволенню у розмірі 46690 грн.

Щодо суми пені

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 6.2 договору, у разі порушення строків оплати товару, зазначених у п. 5.2 цього договору, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару, позивачем нараховано пеню у розмірі 8248, 14 грн за період з 28.01.2019 по 28.07.2019.

Суд перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, зазначає наступне.

З урахуванням положення п. 5.2 договору, прострочення оплати вартості товару, поставленого згідно видаткової накладної від 09.01.2019 № РН-0000003 на суму 23000 грн почалось з 24.01.2019 та поставленого згідно видаткової накладної від 11.01.2019 № РН-0000004 на суму 23690 грн з 26.01.2019.

Відповідно до статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, з урахуванням положення статті 232 Господарського кодексу України, нарахування пені за прострочення оплати товару за накладною від 09.01.2019 № РН-0000003 на суму 23000 грн припиняється 24.07.2019, а за накладною від 11.01.2019 № РН-0000004 на суму 23690 грн - 26.07.2019.

Тобто, в межах заявленого позивачем періоду для нарахування пені (з 28.01.2019 по 28.07.2019), пеня за прострочення оплати вартості поставленого товару за накладною від 09.01.2019 № РН-0000003 на суму 23000 грн має нараховуватись за період з 28.01.2019 по 24.07.2019 та за накладною від 11.01.2019 № РН-0000004 на суму 23690 грн за період з 28.01.2019 по 26.07.2019.

Здійснивши перерахунок пені за вказаний період, суд встановив, що пеня складає 8225, 76 грн, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 8225, 76 грн.

Щодо 3% річних та інфляційних втрат

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 755, 99 грн за період з 28.01.2019 по 12.08.2019 та інфляційних втрат у сумі 1411, 96 грн за період січень-липень 2019.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що він є вірними, а тому вимога про стягнення 3% річних у сумі 755, 99 грн такою, що підлягає задоволенню.

Щодо здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат суд зазначає таке.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При перевірці наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат суд встановив, що що позивачем розпочато нарахування інфляційних втрат із січня 2019. Однак, оскільки прострочення виконання зобов`язання щодо оплати поставленого товару виникло у січні 2019, то нарахування інфляційних втрат має починатись із наступного місяця - тобто з лютого 2019.

За перерахунком суду загальна сума інфляційних втрат за прострочення здійснення оплати за поставлений товар за період лютий-липень 2019 становить 1079, 44 грн.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втарт підлягають частковому задоволенню в сумі 1079, 44 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 1909, 06 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Ферма натуральних продуктів Фільварок (51164, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Нововасилівка, вул. Франка, буд. 40А; ідентифікаційний код 36679448) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Горіх Органік (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, буд. 40А; ідентифікаційний код 40658408) 46690 грн основного боргу, 8225, 76 грн пені, 1079, 44 грн інфляційних втрат, 755, 99 грн 3% річних та 1909, 06 грн витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу XI ГПК України.

Повне рішення складено 02.10.2019

Суддя В.І. Ярошенко