Рішення

від 01.10.2019 по справі 910/8907/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.10.2019Справа № 910/8907/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово - експлуатаційна організація "Елізіум"

про стягнення 57 656, 88 грн.

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово - експлуатаційна організація "Елізіум" (далі - відповідач) про стягнення 57 656, 88 грн., з яких 49 618, 07 грн. основний борг, 6 498, 80 грн. пеня, 1 268, 06 грн. інфляційні втрати та 271, 95 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови Договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1901000700 від 11.01.2019 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва відкрито провадження у справі № 910/8907/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі - для подання відзиву на позовну заяву, оформленого відповідно до ст.165 Господарського процесуального кодексу України, з доказами його направлення позивачу, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 15.07.2019 була надіслана сторонам по справі у встановленому порядку.

Відповідач ухвалу суду про відкриття провадження у справі, яка направлена на адресу зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не отримав, що підтверджується витягом з сайту ПАТ Укрпошта , з якого вбачається, що поштове повідомлення № 0103050803345, яке направлялось відповідачу на адресу: 04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, 5-Б станом на 01.10.2019 знаходиться у точці видачі/доставки.

За приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом частин 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України, ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень".

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись із вищевказаною ухвалою у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення учасників судового процесу - відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2019 між Акціонерним товариством Укртрансгаз (далі - газотранспортне підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю Житлово - експлуатаційна організація Елізіум (далі - замовник) укладено Договір № 1901000700 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, відповідно до п. 1.1 якого газотранспортне підприємство зобов`язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а замовник зобов`язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що щорічний обсяг транспортування природного газу замовника складає 230 куб. м. Газ замовника, транспортування якого за цим Договором здійснює газотранспортне підприємство, призначений для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Відповідно до пункту 2.2 Договору №1901000700 від 11.01.2019 замовник передає газотранспортному підприємству газ в загальному потоці в підтверджених обсягах у пунктах приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи газотранспортного підприємства.

Пунктом 2.11. Договору сторони передбачили, що замовник підписанням Договору надає згоду газотранспортному підприємству на припинення ним транспортування газу замовника по цьому Договору у випадку введення в дію Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), на виконання закону України Про ринок природного газу тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу та точок виходу.

Згідно з пунктом 3.1 Договору № 1901000700 від 11.01.2019 послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами (далі - акти наданих послуг).

Положеннями пунктів 3.2, 3.3 Договору №1901000700 від 11.01.2019 встановлено, що газотранспортне підприємство до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою газотранспортного підприємства. Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути газотранспортному підприємству один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг.

Акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством (пункт 3.4 Договору №1901000700 від 11.01.2019).

Згідно з п. 5.4 Договору №1901000700 від 11.01.2019 вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг.

Замовник, у відповідності до пункту 6.3.2. Договору № 1901000700 від 11.01.2019, зобов`язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих послуг згідно із умовами договору.

Пунктом 11.1. Договору № 1901000700 від 11.01.2019 визначено, що Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та в частині транспортування газу розповсюджує свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01 грудня 2018 року та діє до дати , яка настане раніше, а саме: 31 грудня 2019 або до дати введення НКРЕКП в дію тарифів, зазначених в пункті 2.11. Договору. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік якщо не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2 ст.11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач надав відповідачу послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами :

- у грудні 2018 на суму 18 562, 56 грн.;

- у січні 2019 на суму 17 033, 28 грн.;

- у лютому 2019 року на суму 14 022, 23 грн.

Факт надання позивачем відповідачу послуг з транспортування природного газу за Договором №1901000700 від 11.01.2019 підтверджується відповідними актами наданих послуг, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб позивача і відповідача.

При цьому, між сторонами відсутній спір щодо обсягів та розміру наданих позивачем послуг за Договором № 1901000700 від 11.01.2019 та факту отримання вказаних послуг відповідачем (в обсягах та розмірах, погоджених сторонами в актах надання послуг).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5.5 Договору №1901000700 від 11.01.2019 оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Розмір суми платежу попередньої оплати визначається як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. У платіжних дорученнях замовник повинен обов`язково вказувати номер Договору, дату його підписання та звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата. У випадку, якщо в платіжних дорученнях замовника не зазначений номер договору, дата його підписання, звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата, газотранспортне підприємство зараховує кошти, що надійшли від замовника, у першу чергу як погашення заборгованості за надані послуги з транспортування газу, що виникла перша за часом у попередніх періодах.

Таким чином, відповідач зобов`язаний був здійснювати остаточний розрахунок за надані позивачем послуги з транспортування природного газу до 20-го числа місяця, наступного за звітним.

Судом встановлено, що відповідач не оплатив надані позивачем за спірний період (грудень 2018- лютий 2019) послуги з транспортування природного газу, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 49 618, 07 грн.

Належних та допустимих доказів сплати позивачу грошових коштів у загальному розмірі 49 618, 07 грн. (заборгованість за спірний період) відповідачем суду не надано.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово - експлуатаційна організація Елізіум за Договором № 1901000700 від 11.01.2019 (за спірний період з грудня по лютий 2019) у сумі 49 618, 07 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово - експлуатаційна організація Елізіум суми основного боргу у розмірі 49 618, 07 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 6 498, 80 грн. за період з січня 2019 по липень 2019 року, а саме: 6 498, 80 грн. пені за прострочення оплати послуг транспортування природного газу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.7.3 Договору № 1901000700 від 11.01.2019 у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 Договору, із замовника стягується пеня розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово - експлуатаційна організація Елізіум пені у розмірі 6 498, 80 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 271, 95 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, оскільки за перерахунком суду 3% річних становить 549, 26 грн., позивачем заявлено суму 271, 95 грн., а тому позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово - експлуатаційна організація Елізіум 3% річних у розмірі 271, 95 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1 268, 06 грн., нараховані з лютого 2019 по травень.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово - експлуатаційна організація Елізіум інфляційних втрат у розмірі 1 268, 06 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Отже, рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 86, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства Укртрансгаз задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово - експлуатаційна організація Елізіум (04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, 5 Б; код ЄДРПОУ 41561968) на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) основну заборгованість у розмірі 49 618 (сорок дев`ять тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 07 коп., пеню у розмірі 6 498 (шість тисяч чотириста дев`яносто вісім) грн. 80 коп., 3 % річних у сумі 271 (двісті сімдесят одну) грн. 95 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 268 (одна тисяча двісті шістдесят вісім) грн. 06 коп. та судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Відповідно до ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Згідно з п.п.17.5 п.17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 01.10.2019 року.

Суддя М.Є.Літвінова