Ухвала

від 02.10.2019 по справі 910/13462/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2

У Х В А Л А

про повернення заяви

про порушення справи про банкрутство

02.10.2019Справа № 910/13462/19

Суддя Мандичев Д.В., розглянувши

Заяву Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА НЕЗАЛЕЖНА ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "ЗАГРАВА"(ідентифікаційний код 23153143)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА НЕЗАЛЕЖНА ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "ЗАГРАВА" звернулося до суду із заявою, підписаною головою ліквідаційної комісії товариства, про порушення справи про банкрутство за особливостями, передбаченими ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв`язку з виявленням у ході ліквідаційної процедури кредиторської заборгованості, активи для погашення якої відсутні.

Дослідивши матеріали заяви, суд вважає її такою, що підлягає поверненню заявнику без розгляду, зважаючи на таке.

Статтею 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява, так само як і заява про порушення провадження у справі про банкрутство, повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

У п. 4 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України вказується, що до позовної заяви, так само як і до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, додаються документи, котрі підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Загальні вимоги до оформлення та змісту заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство встановлені у ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви боржника додаються, серед іншого, установчі документи боржника -юридичної особи; бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік осіб, що мають невиконані зобовёязання перед боржником, із заначенням вартості таких зобовёязань, терміну виконання та підстав виникнення.

За приписами частин 1, 2 статті 95 "Особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, що передбачена статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв`язку з цим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство боржника в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Обов`язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Загальні положення про порядок ліквідації юридичної особи вміщені у ст.ст. 105, 110-112 Цивільного кодексу України.

Порядок ліквідації юридичної особи, наведений у ст. 111 Цивільного кодексу України передбачає певний перелік необхідних та обов`язкових до виконання заходів, які мають бути вчинені ліквідаційною комісією (ліквідатором) з моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи, зокрема, стягнення дебіторської заборгованості; письмове повідомлення кожного з боржників про припинення юридичної особи; закриття рахунків у фінансових установах , крім рахунку, який використовується для розрахунків з кредиторами у ході ліквідаційної процедури; інвентаризація майна ; повернення майна від третіх осіб; повернення дебіторської заборгованості; проведення незалежної оцінки майна; закриття відокремлених підрозділів; звільнення працівників; повернення уповноваженим органам документів дозвільного характеру, початків, штампів; надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування звітності за останній звітний період, документів, первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірки юридичної особи, яка ліквідується та визначення наявності або відсутності відповідної заборгованості; складання проміжного ліквідаційного балансу тощо.

Як вбачається з поданих суду матеріалів заяви про порушення провадження у справі про банкрутство рахунки Товариства в порушення вищенаведених норм чинного законодавства не закрито.

Згідно ч. 4 ст. 111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання.

Пунктом 6 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 N 879 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за N 1365/26142, встановлено, що суцільною інвентаризацією охоплюються всі види зобов`язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану. Також інвентаризації підлягають активи і зобов`язання, які обліковуються на позабалансових рахунках, зокрема цінності, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об`єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), умовні активи і зобов`язання (непередбачені активи та зобов`язання) підприємства (застави, гарантії, зобов`язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи.

Вищезазначене Положення встановлює, що інвентаризація активів та зобов`язань включає в себе інвентаризацію основних засобів, матеріальних активів, незавершених капітальних інвестицій, запасів, біологічних активів, готівки, грошових коштів та їх еквівалентів, бланків документів суворої звітності, дебіторської та кредиторської заборгованості, витрат і доходів майбутніх періодів.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ вищезазначеного Положення для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства. У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником підприємства, інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства самостійно. За рішенням керівника підприємства до складу інвентаризаційної комісії можуть бути включені члени ревізійної комісії господарського товариства. У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації. До складу робочих інвентаризаційних комісій включаються представники апарату управління, бухгалтерської служби та досвідчені працівники підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери).

Заявником не надано доказів проведення такої інвентаризації. Зокрема, суду не подано відомостей щодо проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів у касі,основних засобів, незавершених капітальних інвестицій, запасів, біологічних активів, бланків документів суворої звітності, дебіторської заборгованості, витрат і доходів майбутніх періодів.

Відповідно до частини 7 статті 111 Цивільного кодексу України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Згідно з частиною 10 статті 111 Цивільного кодексу України до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Судом встановлено, що в матеріалах заяви відсутні докази подання до органів фіскальної служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування звітів за останній звітний період та доказів проведення контролюючим органом позапланової перевірки, що свідчить про порушення вимог статті 111 Цивільного кодексу України.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (частина 8 статті 111 Цивільного кодексу України).

Частиною 11 статті 111 Цивільного кодексу України встановлено, що після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів.

Проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника, відповідно до пункту 3 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

Судом встановлено, що до заяви про порушення справи про банкрутство ліквідатором ПрАТ "Українська незалежна телерадіокомпаня "Заграва" не надано ліквідаційного балансу та доказів подання ліквідатором його до податкових органів, а надано лише проміжний ліквідаційний баланс підприємства станом на 16.09.2019р.

За відсутності доказів дотримання вимог Цивільного кодексу України щодо ліквідації товариства, зокрема вжиття всіх необхідних заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, складання ліквідаційного балансу, на підставі якого можна з`ясувати питання про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів,доказів вжиття заходів щодо повернення дебіторстької заборгованості, доказів та підстав виникнення кредиторської заборгованості (відсутність первинної документації, на підставі якої виникла заборгованість), відстуності установчих документів підприємства, відстуоності рішення учасників товариства про припинення юридичної особи, заява про порушення справи про банкрутство ПрАТ "Українська незалежна телерадіокомпаня "Заграва" не відповідає змісту вимог, зазначених у Цивільному кодексі України, Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та приписам Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим вона підлягає поверненню без розгляду особі, яка її подала.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 15, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 73, 74, 162, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства "Українська незалежна телерадіокомпаня "Заграва" про порушення справи про банкрутство з приєднаними до неї документами повернути без розгляду.

Повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.В. Мандичев