Рішення

від 23.09.2019 по справі 914/854/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2019 справа № 914/854/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.,

при секретарі Пукач М.В.,

розглянувши в судовому засіданні матеріали справи за позовом: Релігійної організації «Релігійна громада Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Всіх Українських Святих у Шевченківському районі м. Львова» , м. Львів

до відповідача: Львівської міської ради, м.Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові

про визнання права власності на самочинне будівництво

за участю представників:

від позивача: Іваночко М.В.- адвокат, Феденьків В.А. - керівник

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Суть заяви: Позов заявлено Релігійною Організацією «Релігійна громада Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Всіх Українських Святих у Шевченківському районі м. Львова» до відповідача: Львівської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво.

Ухвалою суду від 24.05.2019 відкрито провадження у справі № 914/854/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 18.06.2019

Ухвалою від 18.06.2019 задоволено клопотання позивача про залучення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та залучено Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; задоволено клопотання відповідача про продовження строку підготовчого провадження та продовжено строк підготовчого провадження у справі № 914/854/19 на тридцять днів, починаючи з 25.07.2019 Підготовче засідання відкладено на 22.08.2019

Ухвалою від 22.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 23.09.2019.

23.09.2019 представники позивача в судове засідання з`явилися, позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях, наданих в судовому засіданні, просили суд позовні вимоги задоволити повністю.

23.09.2019 представник відповідача в судове засідання не з`явився. Присутній в судовому засіданні 22.08.2019 представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі.

23.09.2019 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача в судове засідання не з`явився. 06.08.2019 р. на адресу суду надійшли пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, в яких зазначено, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача вважає, що наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі та просить суд розгляд справи проводити за відсутності представника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що Релігійною організацією «Релігійна громада Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Всіх Українських Святих у Шевченківському районі м. Львова» упродовж 2002-2008 років господарським способом було збудовано будівлю храму Всіх Українських Святих по вул. Миколайчука АДРЕСА_1 А в м. Львові відповідно до проектної документації, узгодженої та зареєстрованої за №1610/1212 від 22.05.2002 року Головним управління архітектури та містобудування Львівської міської ради, на підставі дозволу на виконання будівельних робіт № 245/02 від 27 травня 2002 (термін дії дозволу до 1 червня 2003), виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Львова. Ухвалою Львівської міської ради від 14.03.2002 № 1517 було затверджено проект відведення та надано в довгострокову оренду терміном на 50 років земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва церкви Всіх Українських Святих, погоджено місце розташування земельної ділянки, її площу та план землекористування. Відповідно до ухвали Львівської міської ради № 1517 загальна площа земельної ділянки, наданої для забудови та обслуговування храму, становить 0,3306 га. 26 квітня 2002 року між Релігійною громадою та Львівською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки, який було зареєстровано 17.05.2002 року за № 1-30. Державну реєстрацію земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) було здійснено 17.07.2018 у Львівському відділі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за номером НВ-4607370132018. Кадастровий номер земельної ділянки 4610137500:06:005:0505. Ухвалою Львівської міської ради від 14.03.2002 р. № 1517 затверджено проект відведення та надання в довгострокову оренду терміном на 50 років земельної ділянки площею 0,3306 га (кадастровий номер 4610137500:06:005:0505) на вул. Миколайчука, 2а у м. Львові для будівництва церкви Всіх Українських Святих.

Як зазначає позивач, 15.03.2019 Релігійна громада звернулася до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові щодо надання роз`яснень порядку введення в експлуатацію будівлі храму (звернення за № НОМЕР_1 ). За результатами його розгляду своїм листом Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові повідомила наступне: За результатами розгляду вказаного звернення зазначаємо, що порядок прийняття в експлуатацію самочинного об`єкта будівництва регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів з наступними змінами та доповненнями (надалі - Порядок). Відповідно до п.п. 10, 11, 12, 23, 24 Порядку у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта. Датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката. Експлуатація об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється. Сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 7 до цього Порядку. Для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката за формою, наведеною у додатку 8 до цього Порядку, до якої додається акт готовності об`єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку. З метою узаконення самочинно збудованої будівлі храму є звернення до суду з позовом про визнання права власності на об`єкт самочинного будівництва, що в свою чергу дасть можливість належним чином прийняти в експлуатацію такий об`єкт та зареєструвати на нього право власності. Позивач звернувся із відповідними вимогами до господарського суду Львівської області.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, заслухавши в судовому засіданні представників позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Згідно з приписами ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований як Релігійна організація зі статусом юридичної особи з 1992 року, код ЄДРПОУ 25549618.

Релігійною організацією «Релігійна громада Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Всіх Українських Святих у Шевченківському районі м. Львова» упродовж 2002-2008 років господарським способом було збудовано будівлю храму Всіх Українських Святих по вул. Миколайчука 2А в м. Львові. Вказане будівництво проведено господарським способом без оформлення у встановленому законодавством порядку права на виконання будівельних робіт. Компетентним органом, уповноваженим на здійснення реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності - Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові позивачу надано роз`яснення, з якого вбачається, що будівля храму є самочинно збудованою (з причини будівництва в період закінчення терміну дії дозволу на проведення будівельних робіт) і єдиним способом узаконення самочинно збудованої будівлі храму є звернення до суду з позовом про визнання права власності на об`єкт самочинного будівництва, що своєю чергою дасть можливість належним чином прийняти в експлуатацію такий об`єкт та зареєструвати на нього право власності.

Відповідно до технічного паспорту від 25.09.2018 року, складеного ОКП Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки церква Релігійної організації Релігійна громада УПЦКП парафії Всіх Українських Святих у Шевченківському районі м. Львова літ. А-2 за адресою м. Львів, вул. Миколайчука, 2А має наступні характеристики: загальна площа будівлі церкви становить 465.0 кв. м. Відповідно до експлікації внутрішніх площ до плану будівлі, храм складається з наступних приміщень: на першому поверсі:1 - церква пл. 208.2 кв.м.; 2 - ризниця пл. 10.8 кв.м.; 3 - вівтар пл. 60.7 кв. м.; 4 - паламарня пл. 10.4 кв. м.; 5 - дзвіниця пл. 15.2 кв.м. Всього площа першого поверху - 305.3 кв. м. На другому поверсі: 6 - хори пл. 122.2 кв.м.; 7 - архів пл.; 11.1 кв.м.; 8 - канцелярія пл. 10.5 кв. м. Всього площа другого поверху - 143.8 кв. м. На третьому поверсі: 9 - дзвіниця пл. 15.9 кв. м. Всього площа третього поверху - 15.9 кв.м. Загальна площа церкви становить 465.0 кв. м.

Ухвалою Львівської міської ради від 14.03.2002 р. № 1517 затверджено проект відведення та надано позивачу в довгострокову оренду терміном на 50 років земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва церкви Всіх Українських Святих, погоджено місце розташування земельної ділянки, її площу та план землекористування. Відповідно до ухвали Львівської міської ради №1517 від 14.03.2002 загальна площа земельної ділянки, наданої для забудови та обслуговування храму, становить 0,3306 га. 26 квітня 2002 року між Релігійною громадою Української Православної церкви Всіх Українських Святих Київського Патріархату та Львівською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки, який було зареєстровано 17.05.2002 року за №1-30. Державну реєстрацію земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) було здійснено 17.07.2018 року у Львівському відділі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за номером НВ-4607370132018, який позивачем долучено до матеріалів справи. Кадастровий номер земельної ділянки 4610137500:06:005:0505. Вид користування земельної ділянки - для будівництва церкви Всіх Українських Святих.

Відповідно до частини 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Згідно з частиною 1 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 376 ЦК України об`єкт нерухомості вважається самочинним якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинно збудованим.

Частиною третьою статті 376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно, тобто право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки забудовнику власником або користувачем, якщо такий є, та не являється забудовником.

Ця умова є необхідною для визнання права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду. При цьому слід враховувати положення частини першої статті 376 ЦК України, а саме: відсутність в особи, що здійснила будівництво, належного дозволу та належно затвердженого проекту, а також відсутність істотних порушень будівельних норм і правил у збудованому об`єкті нерухомості.

З контексту частин третьої та четвертої статті 376 ЦК України випливає, що частина третя цієї статті застосовується не лише до випадків порушення вимог законодавства щодо цільового призначення земель, а й до випадків, коли такого порушення немає, але особа здійснює будівництво на земельній ділянці, яка їй не належить.

До матеріалів справи сторонами не долучено доказів оскарження в судовому порядку здійсненої позивачем побудови храму за адресою: м. Львів, на АДРЕСА_2 2А.

Будівля храму зведена з дотриманням державних будівельних норм, що підтверджується висновком експертного дослідження за визначення відповідності будівлі збудованого храму (церкви) Всіх Українських Святих на вул. І АДРЕСА_3 Миколайчука, АДРЕСА_1 . АДРЕСА_4 за №75/18, проведеного 26.12.2018 року судовим експертно-розрахунковим бюро ТзОВ СЕРБ .

Також було проведено технічне обстеження будівлі храму, що проводило Підприємство об`єднання громадян Центр професійної підготовки та інжинірингової діяльності з метою визначення фактичного технічного стану та надання у разі необхідності рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків (дефектів, пошкоджень) для подальшої безпечної експлуатації. Результати технічного обстеження, що викладені у висновку інформують, що фундамент, стіни, перекриття, підлоги приміщень, вікна та двері, покрівля знаходяться в доброму стані та без слідів деформації. Відповідно до частин другої та третьої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 № 461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 № 750) (надалі - Порядок) у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Як вбачається з матеріалів справи, власником земельної ділянки, на якій позивач здійснив будівництво нежитлової будівлі (церкви) є відповідач. Відповідач передав таку земельну ділянку позивачу в довгострокову оренду терміном на 50 років. Водночас, відповідач не заперечує проти набуття позивачем права власності на самочинне будівництво. Суду не було надано доказів наявності істотних порушень будівельних норм і правил під час будівництва оспорюваного об`єкта нерухомості.

Відповідно до пункту 16 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. № 6 від 30.03.2012 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" позов особи, яка самочинно збудувала нерухоме майно на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, про визнання права власності на цю нерухомість може бути задоволено судом на підставі частини 3 статті 376 Цивільного кодексу України, якщо буде встановлено, що власник або користувач земельної ділянки не заперечує проти цього, будівництво не порушує права інших осіб і відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам.

Зважаючи на викладене, оскільки відповідач як власник земельної ділянки не заперечує проти набуття позивачем права власності на нежитлову будівлю (церкву), судом не встановлено порушення позивачем прав інших осіб, встановлено відповідність самочинного будівництва будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Вказані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до поданого клопотання позивача, судовий збір необхідно залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 233, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Релігійною організацією Релігійна громада Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Всіх Українських Святих у Шевченківському районі м. Львова (79059, м. Львів, вул. Миколайчука, будинок, 2А; код ЄДРПОУ 25549618) право власності на самочинно збудоване нерухоме майно - будівлю церкви, позначену на технічному паспорті літ. А-2 , виготовленому 25.09.2018 року Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки , загальною площею 465,0 кв.м., що розташована на земельній ділянці площею 0,3306 га (кадастровий номер 4610137500:06:005:0505) на АДРЕСА_2 у АДРЕСА_5 . Львові.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і в строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складений 02.10.2019 р.

Суддя Гутьєва В.В.