Рішення

від 02.10.2019 по справі 910/10906/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.10.2019Справа № 910/10906/19

За позовом Приватного підприємства Прикарпаткабель до Товариства з обмеженою відповідальністю НВП Прайм-Енерго про стягнення 63746,72 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Відповідача на користь Позивача боргу та санкцій, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань вчасно та повністю оплатити поставлений йому товар.

Ухвалою суду від 02.10.2019 судом було закрито провадження у справі №910/10906/19 у частині стягнення 3300 грн. основної суми боргу.

Відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі отримав, що підтверджено залученим до справи зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення, проте у встановлений судом строк відзиву на позов не подав. Також відзив на позов не надійшов від Відповідача станом на час розгляду даного спору та винесення рішення у справі. Відтак, оскільки Відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином, але відзиву не подав, то суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем, як суб`єктом господарювання, було замовлено, а Позивачем поставлено товару на загальну суму 88567,22 грн., що підтверджується залученими до справи видатковими накладними (№150 від 24.05.2018 та №151 від 25.05.2018), які містять номенклатуру (асортимент) товару, його кількість та ціну, підписи представників Відповідача та Позивача, скріплена печаткою Відповідача. Доставка вказаного у накладних товару Відповідачу підтверджена вантажними деклараціями від 24.05.2018 та від 25.05.2018 відповідно, а повноваження представника Відповідача на отримання товару підтверджено Довіреністю №133 від 24.05.2018.

На оплату товару на загальну суму 88567,22 грн. Позивачем було виписано Відповідачу рахунок №96 від 24.05.2018, дійсний до сплати до 28.05.2018 (останній абзац рахунку).

Отже, у відповідності з ч. 1 ст. 181 та ч. 2 ст. 265 ГК України, враховуючи пояснення представника Позивача, та відсутність доказів на їх спростування з боку Відповідача, що договір поставки (купівлі-продажу) у формі єдиного документу між сторонами не укладався, судом встановлено, що між сторонами був укладений договір поставки у спрощений спосіб та у письмовій формі (накладна) шляхом надання пропозиції товару та зустрічного прийняти поставленого товару.

Тобто, судом з вищенаведеного встановлено укладення між сторонами договору поставки, який містить всі істотні умови господарського договору відповідно до ст. 180 ГК України - предмет (асортимент та кількість товару), ціну (вартість товару) та строк (строк дії договору та строк поставки товару - настав в момент підписання накладної при отриманні товару, строк оплати за отриманий товар - до 28.05.2018 відповідно до рахунку-фактури №96 від 24.05.2018), та який Позивачем було виконано, а Відповідачем виконання прийнято без зауважень (підписані накладні зауважень не містять, рахунок був частково оплачений).

Відсутність будь-якої з істотних чи усіх істотних умов Відповідачем перед судом не доведена.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Матеріали справи не містять доказів наявності у Відповідача претензій щодо якості та/або комплектності поставленого за накладною товару.

Оскільки між сторонами не погоджувалося іншого, то суд приймає, що строк оплати за товар був встановлений у останньому абзаці рахунку №96 від 24.05.2018, де вказано, що він дійсний до сплати до 28.05.2018.

Відповідач обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

У погоджений сторонами строк Відповідач вартість отриманого товару повністю не оплатив.

Листом від 09.08.2018 Відповідач заборгованість визнав, та посилаючись на фінансове положення, зобов`язувався її погасити, і від цієї ж дати Відповідач надав Позивачу гарантійний лист про погашення боргу до 15.08.2018.

Залученою до позову випискою з картки Позивача про рух коштів по рахунку підтверджено сплату Відповідачем з вересня 2018 року по січень 2019 року включно частини заборгованості у загальній сумі 43800 грн.

Після відкриття судом провадження у справі Відповідач сплатив Позивачу ще частину спірної суми основного боргу в розмірі 3300 грн. чотирма платежами, з 21.08.2018 до 29.08.2019 включно, у зв`язку з чим суд ухвалою від 02.10.2019 закрив провадження у справі №910/10906/19 у частині стягнення 3300 грн. основної суми боргу.

Листом від 30.08.2019 Відповідач гарантував подальше погашення суми заборгованості, але докази її подальшого погашення (оплат після 29.08.2019) у матеріалах справи відсутні, і Відповідач їх також не надав станом на 02.10.2019.

Наявність у Відповідача заборгованості в сумі 41467,23 грн., яка не була погашена на час подання позову, та залишається непогашеною на даний час, Позивачем належним чином відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст.ст. 181, 193, 265 ГК України доведена, документально підтверджена і Відповідачем не спростована.

Розрахунок заборгованості судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним; її розмір є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення 41467,23 грн. заборгованості визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, Відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення втрат від інфляції та 3% річних за ст. 625 ЦК України.

Розрахунок втрат від інфляції та 3% річних, наданий Позивачем, судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним, а сааме, оскільки розраховані Позивачем санкції не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом за заявлений у розрахунку період нарахування, а їх розмір є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача.

З огляду на наведене, позовні вимоги про стягнення 8757,44 грн. втрат від інфляції та 2337,81 грн. 3% річних визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Натомість з вимогами про стягнення 7883,90 грн. пені суд не погоджується, оскільки положення статей 546 та 547 ЦК України передбачають обов`язкове укладення правочину щодо забезпечення, в тому числі пенею, як видом неустойки, виконання зобов`язань між сторонами у письмовій формі, а сторонами даного спору не укладалось у письмові формі правочину щодо забезпечення виконання зобов`язань з оплати поставленого товару пенею.

Статті 1 та 2 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань також вказують, що пеня за прострочення грошових зобов`язань встановлюється за згодою сторін, а її розмір, який повинен застосовуватись, не визначається даним законом, а натомість лише обмежується ним (подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня).

Сплачена Позивачем сума судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та з урахуванням, що ухвалою суду від 02.10.2019 судом було закрито провадження у справі №910/10906/19 у частині стягнення 3300 грн. основної суми боргу, а Позивачем клопотання про повернення сплаченої суми судового збору ще не заявлялося.

Також, щодо витрат на професійну правничу допомогу, то Позивачем надано належні докази залучення адвоката з надання Позивачу такої допомоги, а саме, договір від 06.08.2019 з додатком, рахунок на оплату від 06.08.2019 та платіжне доручення на суму 5762 грн., і саме вказану вартість послуг правової допомоги Позивач заявляє до відшкодування.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, суд визнає обгрунтвоаними понесені Позивачем витрати у сумі 2881,5 грн. (оплата за допозовне вивчення матеріалів, та за складення, підготовку і подання позову), і ця сума відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та з урахуванням того, що ухвалою суду від 02.10.2019 судом було закрито провадження у справі №910/10906/19 у частині стягнення 3300 грн. основної суми боргу у зв`язку з її добровільною сплатою Відповідачем.

Щодо решти заявленої Позивачем до відшкодування суми витрат на професійну правничу допомогу (1921 грн. за представництво інтересів Позивача у судових засіданнях та 960,50 за складання, підготовку і подачу відповіді на відзив), то суд підстав для її відшкодування за рахунок Відповідача не вбачає, оскільки розгляд справи відбувався без виклику представників сторін, судове засідання не проводилось, та оскільки відзив на позов від Відповідача не надходив, тобто, описані у попередньому розрахунку вказані послуги фактично у межах даної справи надані не були.

Керуючись ст.ст. 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НВП Прайм-Енерго (вул. Професора Підвисоцького, 6-В, м. Київ, 01103; ідентифікаційний код 40885938) на користь Приватного підприємства Прикарпаткабель (вул. Карпатська, 71А, м. Коломия, Івано-Франківська область,78203; ідентифікаційний код 30913256) 41467 (сорок одну тисячу чотириста шістдесят сім) грн. 23 коп. заборгованості, 8757 (вісім тисяч сімсот п`ятдесят сім) грн. 44 коп. втрат від інфляції, 2337 (дві тисячі триста тридцять сім) грн. 81 коп. 3% річних, а також 1683 (одну тисячу шістсот вісімдесят три) грн. 41 коп. судового збору та 2525 (дві тисячі п`ятсот двадцять п`ять) грн. 12 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

У решті вимог позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків