Рішення

від 02.10.2019 по справі 916/1944/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" жовтня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1944/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Сулімі Г.В.

розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ВІВА-ТРЕЙД» (18021, м. Черкаси, вул. Гагаріна, 75, кв. 94, код ЄДРПОУ 39582624)

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський Коровай» (65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 14, код ЄДРПОУ 39300003)

про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 5 787,60 грн. - сума основного боргу, 271,62 грн. - пеня у розмірі 3 % річних, 883,19 грн. - інфляційні втрати

Представники:

Від позивача - не з`явився;

Від відповідача - не з`явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД ВІВА-ТРЕЙД» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський Коровай» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 5 787,60 грн. - сума основного боргу, 271,62 грн. - пеня у розмірі 3 % річних, 883,19 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 29.08.2019.

Протокольною ухвалою господарського суду Одеської області від 29.08.2019 відкладено розгляд справи на 18.09.2019 о 10 год. 00 хв.

18.09.2019 представник відповідача в судовому засіданні заявив усне клопотання про перерву в судовому засіданні для надання можливості ознайомлення з матеріалами справи.

Суд протокольною ухвалою від 18.09.2019 задовольнив усне клопотання представника відповідача та оголосив перерву в судовому засіданні до 27.09.2019.

Позивач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання для розгляду справи по суті. Директор ТОВ "ТД ВІВА-ТРЕЙД" подав до суду клопотання 13.09.2019 за вх. № 18547/19 про розгляд справи за відсутності Позивача.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 525, 526, 530, 625, 692 Цивільного кодексу України, статті 193, 202 Господарського кодексу України обґрунтовані несплатою Відповідачем за поставлений товар.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про місце, дату та час розгляду справи по суті повідомлений належним чином, про що свідчить власний підпис представника ТОВ Одеський Коровай на розписці про оголошення перерви в судовому засіданні. Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Згідно із частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно із приписами статтей 233, 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 27.09.2019 підписано вступну та резолютивну частини рішення без їх проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

в с т а н о в и в :

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами.

Відповідно до частини першої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно із частиною першою статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що Позивачем у період з 19.07.2017 по 18.09.2017 було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 5 787,60 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме:

2 893,80 грн. - видаткова накладна від 05.09.2017 № 1383 (а.с. 22);

2 893,80 грн. - видаткова накладна від 28.09.2017 № 1506 (а.с. 24).

Докази оплати вищевказаної суми боргу в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Судом встановлено, що інфляційні втрати за прострочення оплати за поставлений товар складають суму в розмірі 896,78 грн., яка розраховується наступним чином.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 01.12.2017 - 31.05.2019 5787.60 1.155 896.78 6684.38

Проте, оскільки Позивач заявив позовні вимоги про стягнення суми інфляційних втрат в розмірі 883,19 грн., задоволенню підлягає сума в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно із частиною першою статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною першою статті 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.1996 № 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства) (пункт 1.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 № 14).

З огляду на наведене не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення 271,62 грн. - пені в розмірі 3 % річних, оскільки вона не передбачена умовами поставки товару.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 5 787,60 грн. - суми основного боргу, 883,19 грн. - інфляційних втрат.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись частиною першою статті 11, 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, частиною першою статті 546, частиною першою статті 547, частиною першою статті 549, статтею 629, частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, статтями 181, 193 Господарського кодексу України, статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996 № 543/96-ВР, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський Коровай» (65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 14, код ЄДРПОУ 39300003) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ВІВА-ТРЕЙД» (18021, м. Черкаси, вул. Гагаріна, 75, кв. 94, код ЄДРПОУ 39582624) 5 787,60 грн. (п`ять тисяч сімсот вісімдесят сім гривень 60 коп.) - суму основного боргу, 883,19 грн. (вісімсот вісімдесят три гривні 19 коп.) - суму інфляційних втрат та витрати на сплату судового збору в розмірі 1 845,89 грн. (одна тисяча вісімсот сорок п`ять гривень 89 коп.).

3. Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ВІВА-ТРЕЙД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський Коровай» в частині стягнення 271,62 грн. - пені.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги через господарський суд Одеської області відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02 жовтня 2019 р.

Суддя Ю.А. Шаратов