Рішення

від 27.09.2019 по справі 916/2115/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" вересня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2115/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Голоденко І.О.

розглянувши у судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-СВ» (вул. Ярославська, буд. 11-В, оф. 206, м. Київ, 04071)

до відповідача: Сільськогосподарського підприємства «Векка» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Центральна, буд. 1, с. Благодатне, Лиманський район, Одеська обл., 67540)

про стягнення 3390763,39 грн, -

за участю представників учасників справи :

від позивача : Смолянінов В.В.;

від відповідача : Бороденко М.С.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Добробут-СВ» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Сільськогосподарського підприємства «Векка» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, в якій, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 06.09.2019 (а.с.111, т.1), просить суд стягнути з відповідача на його користь 3390763,39 грн, з яких: 3328351,05 грн заборгованості за поставлений товар та 62412,34 грн 3% річних.

Позиції учасників справи

Підставою позову позивач визначив неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за укладеним між сторонами договором поставки №5/18 від 01.02.2018 в частині повної та своєчасної оплати за отриманий від позивача товар.

В судовому засіданні під час розгляду справи по суті позивач повністю підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні 27.09.2019 під час розгляду справи по суті подав заяву про визнання позову (а.с.132, т.1), в якій визнав позов позивача повністю.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.07.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-СВ» на підставі ч.1 ст.174 ГПК України було залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 31.07.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-СВ» було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено підготовче судове засідання на « 23» серпня 2019 о 15год.00хв.

У судовому засіданні 23.08.2019 судом протокольно було ухвалено оголосити перерву у судовому засіданні до « 06» вересня 2019 о 10год.00хв.

06.09.2019 у судовому засіданні судом протокольно ухвалено закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті в засіданні суду на 27.09.2019 о 09год.45хв.

У судовому засіданні 27.09.2019 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

01.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Добробут-СВ» (постачальник) та Сільськогосподарським підприємством «Векка» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (покупець) було укладено договір поставки №5/18 (а.с.48-50, т.1), відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов`язався поставляти, а покупець приймати та оплачувати товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних (товарно-транспортних або товарних), що виписуються на кожну партію товару.

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.4. договору ціна по кожному найменуванню і на кожну партію товару визначається на підставі прайс-листів постачальника та вказується в накладних на кожну партію товару і містить у собі податок на додану вартість. Оплата кожної партії товару здійснюється з відстрочкою платежу в безготівковій формі або шляхом внесення вартості отриманого від постачальника товару в касу постачальника. Всі розрахунки проводяться в національній грошовій одиниці. Покупець зобов`язаний перерахувати на поточний рахунок постачальника вартість поставленої йому партії товару протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту доставки. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, зарахована на рахунок постачальника.

Згідно з п. п. 3.3. договору датою постачання вважається фактична поставка товару з підписанням накладної (товарно-транспортної або товарної) обома сторонами, що засвідчує прийняття товару покупцем від постачальника.

За умовами п. п. 4.1., 4.5. договору він набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2018. Договір вважається подовженим на кожен наступний рік, на тих же умовах, якщо жодна зі сторін не пізніше, чим за місяць до закінчення дії, вказаному в пункті 4.1 даного договору, письмово не заявить про його розірвання.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів щодо наміру будь-якої зі сторін розірвати його, а отже станом на день розгляду справи договір є чинним.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу, а позивач прийняв у період з жовтня 2018 року по лютий 2019 товар згідно з видатковими накладними №РН-0004143 від 10.10.2018, №РН-0004248 від 16.10.2018, №РН-0004289 від 18.10.2018, №РН-0004326 від 20.10.2018, №РН-0004393 від 25.10.2018, №РН-0004448 від 29.10.2018, №РН-0004499 від 01.11.2018, №РН-0004618 від 08.11.2018, №РН-0004688 від 12.11.2018, №РН-0004720 від 14.11.2018, №РН-0004948 від 27.11.2018, №РН-0005320 від 20.12.2018, №РН-0005435 від 26.12.2018, №РН-0000814 від 20.02.2019 на загальну суму 3635491,19 грн. Дана обставина також підтверджується товарно-транспортними накладними №0000005622 від 10.10.2018, №0000005727 від 16.10.2018, №0000005768 від 18.10.2018, №0000005805 від 20.10.2018, №0000005872 від 25.10.2018, №0000005927 від 29.10.2018, №0000005977 від 01.11.2018, №00000056095 від 08.11.2018, №0000006165 від 12.11.2018, №0000006197 від 14.11.2018, №0000006423 від 27.11.2018, №0000006792 від 20.12.2018, №0000006905 від 26.12.2018, №0000007794 від 20.02.2019 та визнається сторонами.

Позивач за цей товар розрахувався частково, сплативши позивачу кошти в сумі 289040,14 грн, а після відкриття провадження у даній справі - додатково 18100,00 грн. Дана обставина визнається сторонами та підтверджується актами звірки взаєморозрахунків, складеними між сторонами станом на січень 2019 - березень 2019 (а.с.16-18, т.1), виписками по рахункам позивача за 13.03.2019, 25.02.2019 та 24.04.2019 (а.с.128-131, т.1), платіжними дорученнями №185 від 05.08.2019 та №218 від 14.08.2019 (а.с.113-114, т.1) та поданими позивачем розрахунками.

З врахуванням викладеного, станом на час розгляду даної справи заборгованість відповідача перед позивачем по договору за вищевказаний товар становить 3328351,05 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем позивачу вартості поставленого товару, останнім нараховані до стягнення з відповідача по кожній накладній окремо в межах періоду з 24.10.2018 по 22.07.2019 3% річних в сумі 62412,34 грн.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 73 доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позиція суду

Приймаючи до уваги, що під час розгляду справи судом встановлений факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за договором №5/18 від 01.02.2018 у сумі 3328351,05 грн, а також враховуючи подану відповідачем заяву про визнання позову, позов позивача в цій частині позовних вимог належить задовольнити.

У зв`язку із тим, що бездіяльність відповідача у вигляді несплати коштів за фактично отриманий товар у визначений договором строк суперечить вищевказаним нормам права та договору, позивачем правомірно нараховані до стягнення з відповідача 3% річних.

Водночас, при перевірці здійсненого позивачем розрахунку 3% річних, судом було здійснено власний розрахунок, згідно якого сума 3% річних по кожній накладній окремо в межах періоду з 24.10.2018 по 22.07.2019 склала 62666,83 грн, тобто більше ніж заявлено позивачем, в той же час, приймаючи до уваги положення ч.2 ст. 237 ГПК України, якими визначено, що суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, сума 3% річних підлягає стягненню з відповідача у розмірі, заявленому позивачем - 62412,34 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-СВ» , заявлені до Сільськогосподарського підприємства «Векка» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Частиною 1 статті 130 ГПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Приймаючи до уваги, що відповідачем було частково погашено заборгованість в сумі 18100,00 грн після відкриття провадження, що стало підставою для зменшення позивачем позовних вимог, з огляду на те, що спір між сторонами виник внаслідок неправильних дій відповідача, а також враховуючи відсутність підстав для повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, оскільки заяву про визнання позову відповідачем було подано на стадії розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне покласти судовий збір в повному обсязі на відповідача в сумі 51132,95 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити повністю.

2 . Стягнути з Сільськогосподарського підприємства «Векка» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Центральна, буд. 1, с. Благодатне, Лиманський район, Одеська обл., 67540, код ЄДРПОУ 30820151) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут-СВ» (вул. Ярославська, буд. 11-В, оф. 206, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 37371879) заборгованість за поставлений товар у сумі 3328351 /три мільйона триста двадцять вісім тисяч триста п`ятдесят одну/ грн. 05 коп., 3% річних в сумі 62412 /шістдесят дві тисячі чотириста дванадцять/ грн. 34 коп. та судовий збір в сумі 51132 /п`ятдесят одна тисяча сто тридцять дві/ грн. 95 коп.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02 жовтня 2019 р.

Суддя Д.О. Бездоля