Рішення

від 01.10.2019 по справі 916/2357/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2357/19 Господарський суд Одеської області у складі: судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бачур А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу № 916/2357/19

за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради /65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1/

до відповідача: Малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «МОЛОДІСТЬ-92» /65012, м. Одеса, вул. Ришельєвська, буд. 55/

про стягнення 97 039,24грн.,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Департаментом комунальної власності Одеської міської ради до Господарського суду Одеської області подано позов до Малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «МОЛОДІСТЬ-92» про стягнення неустойки у розмірі 97 039,24грн.

Позовні вимоги позивачем обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов`язань за умовами договору оренди №119/А/2 від 05.08.2003р., а саме в частині своєчасного передання предмету оренди.

Відповідач відзив на позов не надав, своїм правом на захист нескористався.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2019р. позовна заява вх.№2411/19 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.08.2019р. прийнято позовну заяву (вх.№2411/19) до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу №916/2357/19 за правилами Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Про відкриття провадження у справі сторони повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення ухвали суду від 16.08.2019р., вручена позивачу 27.08.2019р.

Стосовно повідомлення відповідача про розгляд справи, суд відзначає наступне.

Як свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за вх.№39098/19 від 09.09.2019р., ухвала суду від 16.08.2019р. повернута до суду без вручення, з відміткою на довідці УКРПОШТИ «адресат відсутній» .

Враховуючи вищевикладене, суд з метою належного повідомлення відповідача - Малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «МОЛОДІСТЬ-92» про розгляд справи, повторно листом від 13.09.2019р. направив ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.08.2019р. на адресу відповідача.

Між тим, відзначене відправлення повернуто до суду без вручення за вх.№41626/19 від 25.09.2019р., з відміткою на довідці УКРПОШТИ «адресат відсутній, за закінчення встановленого строку зберігання» .

Відповідно до п. п. 1, 2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, встановлені наступні нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження, копія ухвали від 16.08.2019 надсилалась судом за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві (яка співпадає із відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань).

З огляду на викладене, враховуючи термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку та її повернення до суду із відміткою поштового відділення «адресат відсутній, за закінчення встановленого строку зберігання» , суд дійшов висновку, що відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвала суду від 16.08.2019 вважається врученою відповідачу в день проставлення у поштовому відділенні штампу із відміткою «адресат відсутній, за закінчення встановленого строку зберігання» .

Отже, судом дотримані вимоги процесуального закону щодо належного та своєчасного повідомлення учасників про розгляд даної справи.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

01.10.2019р. судом було постановлено вступну та резолютивну частини рішення в нарадчій кімнаті.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

05 серпня 2003р. між Приморською районною адміністрацією виконкому Одеської міської ради (надалі орендодавець) та відповідачем Малим підприємством у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „Молодість-92» (надалі орендар, відповідач) був укладений договір № 119/А/2 оренди нежилого приміщення.

Додатковими погодженнями до зазначеного договору оренди, а саме: від 29.03.06., від 04.04.07., від 17.10.07., від 29.10.09., від 14.07.10., від 18.07.12. сторони погодили назву орендодавця: Департамент комунальної власності Одеської міської ради (позивач) та строк дії договору №119/А/2 від 05.08.03. продовжили до 18.07.14.

Предметом договору №119/А/2 є зобов`язання орендодавця передати, а орендаря прийняти у строкове платне користування нежиле приміщення першого поверху, загальною площею 24,9 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 55.

Відповідно до п.4.7 договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов`язаний у 15 денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану.

Також п.7.7 договору визначено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на його продовження у разі належного виконання ним умов договору.

Листом вих. №01-13/4196 від 04.06.2014р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради вказав МП ТОВ „Молодість-92» про те, що договір оренди №119/А/2 від 05.08.2003р. закінчується 18.07.2014р. та на новий строк продовжуватися не буде, в зв`язку з чим запропоновано до 04.08.2014р. передати Департаменту ключі та нежитлове приміщення пл.. 24,9 кв.м. по вул.. Рішельєвська, 55 за актом приймання-передачі.

Відповідач у добровільному порядку не передав нежитлове приміщення першого поверху загальною площею приміщення пл.. 24,9 кв.м. по вул.. Рішельєвська, 55 в м. Одесі, що і стало підставою для звернення Департаменту з позовом про виселення МП ТОВ „Молодість-92» .

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.01.2015р. (суддя Брагіна Я.В.) в задоволенні первісного позову про виселення та зустрічного позову про спонукання продовження дії договору оренди - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2015р. рішення господарського суду Одеської області від 12.01.2015 року у справі №916/3776/14 - в частині відмови в задоволенні первісного позову - скасовано. Позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - задоволено. Виселено МП ТОВ „Молодість-92» з нежилого приміщення першого поверху загальною площею 24,9 кв.м., що розташоване в м. Одеса, вул. Рішельєвська, 55 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради. В решті рішення господарського суду залишено без змін.

31.03.2015р. на примусове виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2015р., ГОСПОДАРСЬКИМ СУДОМ Одеської області видано наказ.

27.04.2015р. ухвалою Вищого господарського суду України повернуто касаційну скаргу МП ТОВ „Молодість-92» .

07.12.2017р. ухвалою Господарського суду Одеської області поновлено департаменту комунальної власності Одеської міської ради пропущений строк для пред`явлення до виконання наказу від 31.03.2015р.

22.05.2018р. МП ТОВ „Молодість-92» виселлено із нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 24,9 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 55 у примусовому порядку, про що свідчить акт державного виконавця з примусового виконання наказу по справі №916/3776/14 від 31.03.2015р.

З підстав неналежного виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов`язань за умовами договору оренди №119/А/2 від 05.08.2003р., а саме в частині своєчасного передання предмету оренди позивача, останній на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України нарахував до стягненню неустойку за прострочення виконання зобов`язань з повернення об`єкта оренди у розмірі подвійної орендної плати за кожен місяць прострочення , що за період з 01,04.2016 р. по 22.05.2018 р. у розмірі 97 039,24 грн.

З метою досудового врегулювання спору Департаментом було надіслано на адресу Малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю МОЛОДІСТЬ-92 претензію від 12.09.2018 р. № 01-13/4274, якою було висунуто вимоги щодо погашення Відповідачем неустойки в сумі 97 039, 24 грн. за період з 01.04.2016 року по 22.05.2018 року.

Під час розгляду справи Відповідачем доказів погашення заборгованості суду не надано.

Таким чином, реалізуючи права, закріплені в ст. 145 Конституції України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, діючи в інтересах територіальної громади м. Одеса, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звертається до суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів, та вимагає стягнення заборгованості з орендної плати.

4. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України підставами для виникнення господарських зобов`язань, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до норм законодавства.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 795 Цивільного кодексу України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Підставами для виникнення господарських зобов`язань, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України, ст. 174 ГК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

В пункті 5.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна від 29.05.2013 р. № 12, зазначено, що застосування приписів статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов`язань з повернення об`єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України. Таким чином, застосування до відповідних позовів спеціальної позовної давності, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, є неправильним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до норм законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Так, суд перевіривши наданих позивачем розрахунок неустойки, дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню неустойка за прострочення виконання зобов`язань з повернення об`єкта оренди у розмірі подвійної орендної плати за кожен місяць прострочення , що за період з 01.04.2016 р. по 22.05.2018 р. у розмірі 97 039,24 грн.

5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «МОЛОДІСТЬ-92» /65012, м. Одеса, вул. Ришельєвська, буд. 55, код ЄДРПОУ 19058657/ на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради /65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595/ неустойку за прострочення виконання зобов`язань з повернення об`єкта оренди за період з 01.04.2016р. по 22.05.2018р. у розмірі 97 039 /дев`яносто сім тисяч тридцять дев`ять/ грн. 24 коп. та витрати на оплату судового збору у розмірі 1921/одна тисяча дев`ятсот одна/ грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повне рішення складено 02 жовтня 2019р.

Суддя О.В. Цісельський