Рішення

від 30.09.2019 по справі 917/1303/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2019. Справа № 917/1303/19

м. Полтава

За позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008

до Товариства з обмеженою відповідальністю кредитно-фінансової, торгівельної компанії "Спільне українсько-британське підприємство "ЄВРОКРИМ", с. Зубівка, Миргородський район, Полтавська область, 37660

про стягнення 36682,78 грн.,

Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (далі - позивач/ ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго") звернулося з позовною заявою до Господарського суду Полтавської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю кредитно-фінансової, торгівельної компанії "Спільне українсько-британське підприємство "ЄВРОКРИМ" (далі - відповідач/ ТОВ "ЄВРОКРИМ") 36682,78 грн., в тому числі: 18087,84 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 18087,84 грн. пені, 170,95 грн. 3% річних та 336,15 грн. інфляційних втрат. В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 2511 "С" від 17.11.2006.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 31.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

Копія ухвали суду від 31.07.2019 направлена на адресу відповідача повернулася не врученою з відміткою поштового відділення "такої організації немає".

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Адреса відповідача зазначена у позовній заяві відповідає місцезнаходженню ТОВ "ЄВРОКРИМ, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження у справі.

Відповідач відзиву на позов не надав, про наявність поважних причин неподання відзиву на позов суду не повідомив, в зв`язку з цим, відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України спір вирішується за наявними матеріалами справи.

Рішення приймається в порядку ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Основним напрямком діяльності ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго є забезпечення тепловою енергією на опалення та підігрів води житлового фонду, комунально-побутових та інших об`єктів на території м. Полтави та районів Полтавської області.

ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго є суб`єктом природної монополії (суміжного ринку) та діє на підставі виданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг ліцензій на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування і постачання теплової енергії.

17.11.2006 між позивачем (теплопостачальна організація за договором) та відповідачем (споживач за договором) було укладено договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води за № 2511 С (далі - Договір), згідно п. 1 якого теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати теплову енергією у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення до межі розподілу будівлі квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1 додатку до Договору "Розрахунок обсягу теплової енергії" у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин роботи тепловикористовуючого обладнання в розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 2 Розрахунку обсягу теплової енергії, площа, яку займає споживач становить 75,70 м.кв., теплове навантаження, 0,004101 Гкал/годину, середня розрахункова температура зовнішнього повітря 18оС.

Теплове навантаження на опалення вбудовано-прибудованих приміщень визначається згідно ДБН В.2.5-39:2008 "Теплові мережі" (Додаток К.1) за формулою:

Q on = q 0 х А х 0,86 х 10 -6 , Гкал/год

де, Q on - максимальне теплове навантаження на опалення вбудовано-прибудованих приміщень (при tзовн = -23оС для м. Полтави та Полтавської області), Гкал/год;

q 0 - питомий показник контрольного максимального теплового потоку опалювальних систем вбудовано-прибудованих приміщень на 1 м.кв. опалювальної площі (за СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование", Приложение 25), Вт/м. АДРЕСА_2 ., де q 0 = 63 Вт/м.кв.;

А - загальна опалювальна площа вбудовано-прибудованого приміщення, м.кв.;

0,86 - коефіцієнт переводу теплового навантаження з Вт в ккал/год.

Відповідно до п. 11 Договору, в редакції додаткової угоди № 5, розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання теплової енергії, на підставі виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень.

Згідно п. 11.1 Договору, в редакції додаткової угоди № 5 кінцевий розрахунок вартості теплової енергії визначеної з урахуванням фактичної температури повітря, проводиться споживачем до 15 числа місяця наступного за розрахунковим на підставі виписаного рахунку.

Факт отримання Споживачем теплової енергії фіксується щомісячно Актом приймання-передачі теплової енергії, який складається сторонами відповідно до вимог чинного законодавства і Договору. У разі неповернення споживачем Акту приймання - передачі теплової енергії в 5-денний термін, як це передбачено підпунктом 7 ж) Договору він, підписаний теплопостачальною організацією в односторонньому порядку, вважається оформленим відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджує факт надання споживачу теплової енергії (п. 11.2 Договору, в редакції додаткової угоди № 5).

Позивач стверджує, що на виконання умов Договору він здійснював постачання теплової енергії на об`єкті відповідача.

За період з 01.10.2018 по 30.04.2019 за відпущену теплову енергію нараховано до сплати 18087,84 грн.

На підтвердження обсягів відпущеної теплової енергії до позовної заяви додано копії актів приймання-передачі теплової енергії № АВ-15636:

- від 31.10.2018 на суму 568,43 грн.;

- від 30.11.2018 на суму 3041,68 грн.;

- від 31.12.2018 на суму 4081,15 грн.;

- від 31.01.2019 на суму 4262,29 грн.;

- від 28.02.2019 на суму 2992,80 грн.;

- від 31.03.2019 на суму 2434,78 грн.;

- від 30.04.2019 на суму 706,70 грн.

Вказані акти підписано лише представником позивача.

Крім цього, позивачем надано копії відповідних рахунків на оплату теплової енергії за період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року.

В матеріалах справи наявні докази (копії реєстрів згрупованих поштових відправлень) надіслання позивачем відповідачу рахунків та актів приймання-передачі теплової енергії за період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року.

Отже, відповідно до п. 11.2 Договору вищевказані акти вважаються оформленими відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджують факт надання споживачу теплової енергії.

Позивач зазначає, що відповідач не виконав свого обов`язку щодо оплати вартості отриманої за спірний період теплової енергії. В результаті чого за період з 01.10.2018 по 30.04.2019, утворилася заборгованість за отриману теплову енергію в розмірі 18087,84 грн.

Відповідно до п. 11.3 Договору в редакції додаткової угоди № 5 у випадку несплати у вказані в договорі строки нараховується пеня в розмірі 1.0 % за кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України «Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги» , а також стягуються 3% річних та інфляційні витрати з простроченої суми згідно зі ст. 625 ЦК України.

На підставі вказаного пункту Договору та ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу пеню на прострочені суми оплати за загальний період з 15.11.2018 по 05.06.2019 на суму 18087,84 грн., 3% річних за загальний період з 15.11.2018 по 05.06.2019 на суму 170,95 грн. та індекс інфляції з грудня 2018 року по квітень 2019 року у сумі 336,15 грн.

Вказані суми основного боргу, пені, річних та інфляційних нарахувань позивач просить суд стягнути з відповідача.

Відповідач жодних заперечень на позов не надав.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачена свобода договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання за договором енергопостачання.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Частиною 6 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року у розмірі 18087,84 грн.

Доказів, що спростовують вищевикладене, доказів сплати боргу чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Таким чином, вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 18087,84 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно п. 31 Договору у випадку неоплати споживачем теплової енергії у вказані в Договорі строки вводиться пеня в розмірі 1.0 % за кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України «Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги» .

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивачем на підставі п. 11.3 Договору та ст. 625 ЦК України заявлені до стягнення з відповідача пеня на прострочені суми оплати за загальний період з 15.11.2018 по 05.06.2019 на суму 18087,84 грн., 3% річних за загальний період з 15.11.2018 по 05.06.2019 на суму 170,95 грн. та індекс інфляції з грудня 2018 року по квітень 2019 року у сумі 336,15 грн. (відповідні розрахунки додані до позовної заяви).

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та встановив, що позивачем за загальний період з 15.11.2018 по 05.06.2019 нараховано відповідачу пеню у розмірі 1% за кожен день прострочення платежу у розмірі 20728,61 грн.

Згідно вимог ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Керуючись вказаною нормою позивач просить стягнути з відповідача суму пені у розмірі 100 відсотків загальної суми боргу, тобто 18087,84 грн.

Судом встановлено правомірність позовної вимоги щодо стягнення 18087,84 грн. пені, отже вказана позовна вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також суд перевірив надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат і встановив їхню правильність. Позовні вимога щодо стягнення 170,95 грн. 3% річних та 336,15 грн. інфляційних втрат теж підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався та належними та допустимими доказами не спростував позовні вимоги позивача.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю кредитно-фінансової, торгівельної компанії "Спільне українсько-британське підприємство "ЄВРОКРИМ", с. Зубівка, Миргородський район, Полтавська область, 37660; код ЄДРПОУ 14274847) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул. Комарова 2а, м. Полтава, 36008; код ЄДРПОУ 03338030) 18087 грн. 84 коп. основного боргу, 18087 грн. 84 коп. пені, 170 грн. 95 коп. 3% річних, 336 грн. 15 коп. інфляційних втрат, 1921 грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.С. Семчук