Рішення

від 02.10.2019 по справі 927/619/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

02 жовтня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/619/19 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" ,

вул. Грушевськаго, 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570

адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська деревообробна група" , код ЄДРПОУ 38880993, вул. Фікселя, 30, кв.3, м. Чернігів, 14005

до відповідач-2: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1

АДРЕСА_1

про стягнення 23154,97 грн

без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання)

Акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська деревообробна група" та ОСОБА_1 про стягнення 23154,97 грн, з яких: 16000,00 грн заборгованості за кредитом; 6000,00 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 1154,97 грн пені за несвоєчасне виконання зобов`язання за договором.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами грошового зобов`язання згідно з кредитним договором №б/н від 19.04.2018 року.

Крім того, до позовної заяви позивачем додано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

На виконання ч.6 ст. 176 ГПК України суд листами №927/619/19/933/19 від 29.07.2019 року звернувся до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради , листом №927/619/19/959/19 від 06.08.2019 року звернувся до Центру надання адміністративних послуг Чернігівської районної державної адміністрації та листом №927/619/19/897/19 від 13.08.2019 року звернувся до Виконавчого комітету Анисівської сільської ради та Управління Державної міграційної служби з запитом про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - ОСОБА_1 , який є відповідачем-2 у даній справі.

15.08.2019 року на електронну адресу суду надійшов лист-відповідь №531 від 15.08.2019 року від Виконавчого комітету Анисівської сільської ради, відповідно до якого повідомлено, що ОСОБА_1 зареєстрований АДРЕСА_1 з 17.03.2016року.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16 серпня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачам строк для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі; встановлено позивачу строк протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання відзивів на позов для подачі відповіді на відзиви з одночасним надсиланням копії відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачу; зазначено, що відповідачі мають право протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання відповіді позивача на відзиви надати суду заперечення на відповідь на відзиви позивача з одночасним надсиланням його копії разом з доданими до нього документами позивачу.

20.08.2019 на адресу суду від Управління Державної міграційної служби в Чернігівській області надійшов лист про надання інформації, згідно якого гр. ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала суду від 16.08.2019 направлена відповідачу-1 по справі Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська деревообробна група" за адресою: вул. Фікселя, 30, кв.3, м. Чернігів, 14005, повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв`язку: "адресат відсутній".

Про отримання 20.08.2019 відповідачем-2 ухвали господарського суду від 16.08.2019 свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, вважається, що відповідачі належним чином були повідомлені про розгляд Господарським судом Чернігівської області позовної заяви Акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК".

Відповідачі відзивів на позов у встановлений судом строк не надали та не заперечили стосовно позовних вимог, поважність причин неподання відзивів на позовну заяву суду не повідомили, заяв та клопотань від відповідачів не надходило, а тому судом справа вирішується за наявними матеріалами на підставі ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Приписами ст. 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 202 та ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1-3 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч.1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Публічному акціонерному товариству Комерційному банку "Приватбанк", внесеному до державного реєстру банків 19.03.1992 за №92, Національним банком України видано банківську ліцензію №22 від 05.10.2011 про право надання банківських послуг, визначених частиною третьою статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Статуту Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (нова редакція), погодженого Національним банком України 11.06.2018, затвердженого наказом Міністерства фінансів України (рішенням єдиного акціонера) від 21.05.2018 №519, згідно з рішенням Єдиного акціонера Банку від 21 травня 2018 року №519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк".

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" є правонаступником всіх прав та зобов`язань Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк".

19.04.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська деревообробна група" (позичальником) через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання послуг "КУБ" (далі - Заява).

Анкета-заява була підписана на підставі кваліфікованого сертифікату відкритого ключа №0D84ЕDА1BB9381E80400000013Е00900D8136800 від 30.10.2017 та №0D84ЕDА1BB9381E80400000013Е00900D8136800 від 30.10.2017.

Підписанням цієї Заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі - Умов), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "ПРИВАТБАНК" http:privatbank.ua., прийняв на себе всі зобов`язання, зазначені в цих Умовах та уклав кредитний договір.

Відповідно до п.1 Заяви, до істотних умов кредитного договору належать:

1.1. Вид кредиту: строковий;

1.2. Розмір кредиту: визначається Приватбанком, вказується у профайлі позичальника на сайті kub.pb.ua;

1.3. Строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів;

1.4. Проценти (комісія) за користуванням кредитом: 2% в місяць від початкового розміру кредиту;

1.5. Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в якій було здійснено видачу коштів.

1.6. У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п.1.5. Заяви, проценти за користування кредитом становлять розмір 4% на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі і згідно з розділом 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг.

Укладання кредитного договору здійснюється в порядку, визначеному розділом 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг.

Укладання кредитного договору здійснюється в порядку, визначеному розділом 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг. Клієнт доручає Банку розмістити у мережі Інтернет відомості про його бізнес-проект, за яким Банк надає кредит.

За умовами п. 3.2.8.1 Умов та Правил надання кредиту "Кредит КУБ" (далі - Умови) Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуги "КУБ" (далі - Заява), а також в системі Приват24.

Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного Банку України, які регулюють кредитні відносини.

Розмір кредиту, який може бути наданий в рамках послуги, складає від 50000,00 до 1000000 грн (п. 3.2.8.2 Умов).

Відповідно до п. 3.2.8.3.1 Умов повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.

За умовами п. 3.2.8.3.1.3 Умов Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені у Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за Послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно зі ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування Клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-клієнт-банк, sms-повідомлення або інших). При непогашенні заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.

Пунктом 3.2.8.3.1. Умов встановлені умови повернення кредиту та терміни погашення заборгованості за кредитом. Сплата відсотків за користування кредитом передбачена п. 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.3., 3.2.8.9., 3.2.8.9.1.,3.2.8.9.2. Умов.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що укладений між сторонами кредитний договір №б/н від 19.04.2018 за своєю правовою природою є договором приєднання та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов.

Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 57 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 04.07.2018 № 75 (далі - Положення), інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі.

Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

У п. 60 Положення визначено, що особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

Банк забезпечує ведення синтетичного обліку за допомогою рахунків II, III, IV порядків Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року за № 89 (зі змінами). Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію фіксується на рівні аналітичного обліку на аналітичних рахунках. Аналітичні рахунки повинні містити обов`язкові параметри, визначені нормативно-правовими актами Національного банку України. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку.

26.04.2018, на підставі укладеного між сторонами договору, Позивачем було перераховано на рахунок Відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 300000,00грн, що підтверджується наданими Банком регістрами синтетичного обліку (виписки по рахункам № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 ).

Рахунок 26007051407376, на який були перераховані кредиті кошти, було відкрито товариству на підставі Заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та Заяви на відкриття рахунку від 04.12.2813.

Пунктами 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.1.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві; для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу на протязі 6 місяців користування кредитом на вибір клієнта за погодженням Банку;

Пунктом 3.2.8.3.1.3. Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за Послугою у кількості та розмірі, зазначеному у кредитному договорі.

Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.

Згідно зі ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування Клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). При непогашенні заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.

Пунктом 1.3. кредитного договору від 19.04.2018 встановлено строк повернення кредиту - 12 місяців з дати видачі коштів Клієнту.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем здійснено часткове повернення кредиту на загальну суму 284000,00грн, а саме: 25000,00грн - 26.05.2018; 25000,00грн - 26.06.2018; 25000,00грн - 26.07.2018; 25000,00грн - 26.08.2018; 25000,00грн - 26.09.2018; 25000,00грн - 26.10.2018; 25000,00грн - 26.11.2018; 25000,00грн - 26.12.2018; 13718,53грн - 18.02.2019; 11281,47грн - 21.02.2019; 25000,00грн - 13.03.2019; 34000,00грн - 26.03.2019, що підтверджується виписками по рахунку.

Таким чином, зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту відповідач-1 не виконав, чим порушив умови кредитного договору від 19.04.2018.

19.04.2018 між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) укладено договір поруки №POR1524125126276, за умовами якого поручитель (Відповідач- 2) зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання ТОВ "Українська деревообробна група " зобов`язань за угодами - приєднання до:

1.1.1. розділу 3.2.8. "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода-1, по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- За період користування кредитом згідно Угоди-1 - 2,0% (два) відсотка від суми кредиту щомісяця;

- За період користування кредитом згідно з пп 3.2.8.5.3. Угоди 1 - 4,0% (чотири) відсотки від суми кредиту щомісяця;

б) кредиту в розмірі, що вказаний у Угоді 1.

Договір поруки було підписано на підставі кваліфікованого сертифікату відкритого ключа №0D84ЕDА1BB9381E80400000015Е00900DА136800 від 30.10.2017 та №0D84ЕDА1BB9381E80400000013Е00900D8136800 від 30.10.2017.

Якщо під час виконання "Угоди 1" зобов`язання Боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя. Поручитель при укладанні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за "Угодою 1" в розмірі тих збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

1.2. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1" в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідного цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем на адресу відповідача-1 та відповідача-2 було надіслано повідомлення №30.1.0.0/2 від 04.06.2019 з вимогою погасити прострочену заборгованість в повному обсязі в сумі 49373,22грн, яка нарахована позивачем станом на 04.06.2019.

Доказів погашення заборгованості суду не надано.

Таким чином, суд встановив, що позивач свої зобов`язання за договором кредиту від 19.04.2018 виконав належним чином, перший відповідач та другий відповідач, як поручитель за договором, заборгованість по кредиту не погасили, борг за кредитом не сплатили, що підтверджується наявними матеріалами справи доказами, внаслідок чого заборгованість по сплаті кредиту склала 16000,00грн.

Крім суми основної заборгованості за кредитом позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення 6000,00грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії (згідно з п.3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов) та 1154,97грн пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до пунктів 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов, відповідач взяв на себе зобов`язання оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2., а також повернути кредит у терміни і в сумах, як встановлено в пунктах 3.2.8.3.1., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Відповідно до п. 3.2.8.9. Умов, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1., 3.2.8.3 цього договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.

Розділ 3.2.8.9. Умов передбачає, що сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві (п.3.2.8.3.1.) (п. 3.2.8.9.3. Умов).

За змістом п. 3.2.8.3.2. Умов за користування послугою клієнт сплачує щомісячно проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в Заяві та Тарифах, тобто 2% в місяць від початкового розміру кредиту (п. 1.4 Заяви).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за період користування кредитом відповідачу було нараховано 6000,00грн відсотків у вигляді щомісячної комісії за період з 27.03.2019 по 20.06.2019. Відповідачем-1 заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії не сплачено, тому сума заборгованості становить 6000,00грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.546, 549 Цивільного кодексу України, зокрема, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як встановлено судом, п.1.6. анкети-заявки про приєднання до Умов та правил надання послуги "Куб", сторони визначили, що у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, сплачується неустойка в розмірі і згідно з розділом 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг.

Пунктом 3.2.8.10.1. Умов визначено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п. 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1., п. 3.2.8.9., 3.2.8.3.1. цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Таким чином, суд доходить висновку, що сторонами погоджена відповідальність у вигляді сплати пені за прострочку виконання грошового зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань.

Суд, здійснивши перевірку розрахунків вказаних нарахувань, а саме пені, дійшов висновку про наступне.

Так, перерахований судом відповідно до приписів чинного законодавства України за період з 27.04.2019 по 20.06.2019, розмір пені становить 1193.42грн, а отже є більшими, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем.

Відповідно до п.5.ч.3. ст.2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є зокрема, принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені нарахованої позивачем за період прострочки оплати з 27.04.2019 по 20.06.2019 у сумі 1154,97грн підлягають задоволенню.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України.

Сама лише відсутність заперечень учасника судового процесу щодо тих чи інших обставин (наприклад, неподання відзиву на позовну заяву) не свідчить про визнання ним таких обставин: "мовчазне" визнання обставин зі змісту процесуального закону не випливає.

Аналогічна позиція викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, і встановлено нормами ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 ГПК України. Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 23154,97грн заборгованості за кредитом (16000,00грн заборгованості за кредитом, 6000,00грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 1154,97грн пені), що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачами умов укладеного сторонами договору кредиту від 19.04.2018 та договору поруки 19.04.2018 є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України , покладаються судом на відповідачів порівну.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська деревообробна група" (код ЄДРПОУ 38880993, вул. Фікселя, 30, кв.3, м. Чернігів, 14005) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 16000,00грн заборгованості за кредитом, 6000,00грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 1154,97грн пені.

3. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 16000,00грн заборгованості за кредитом, 6000,00грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 1154,97грн пені.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська деревообробна група" (код ЄДРПОУ 38880993, вул. Фікселя, 30, кв.3, м. Чернігів, 14005) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 960,50 грн судового збору.

5. Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 960,50грн судового збору.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 02 жовтня 2019 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Суддя С.В.Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/