Рішення

від 27.09.2019 по справі 160/6864/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2019 року Справа № 160/6864/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. при секретарі судового засіданняШелгуновій І.А. за участі: представників позивача представників відповідача Федорової Г.В., Мамонова Є.М. Карпової Г.О., Орловс розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства Реал-Дніпро до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

19.07.2019 року Приватного підприємства Реал-Дніпро звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 02.07.2019 року за №0019251415, від 02.07.2019 року за №0019241415, винесені на підставі акту перевірки від 05.06.2019 року за №31090/04-36-14-15/25526370.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 08.08.2019 року о 13:20 год. (а.с. 2).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка Приватного підприємства Реал-Дніпро щодо дотримання вимог законодавства України з питань з питань державної митної справи в частині правильності класифікації згідно УКТЗЕД товару частини коліс для рухомого складу трамвая: бандажі чернові зі 100% вуглецевої сталі НР-2 за окремими митними деклараціями, за результатами якої складено акт від 05.06.2019 № 31090/04-36-14-15/25526370. Згідно висновків вказаного акту, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 69, ч. 4 ст. 280, ст. 295 Митного кодексу України, Правил 1 та 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, затверджених Законом України Про Митний тариф України , п. 190.1 ст. 190 розділу V Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань по сплаті ввізного мита на загальну суму 130 846,51 грн., а також по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 26 169,30 грн. Враховуючи вказані висновки акту перевірки відповідачем було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 02.07.2019 року № 0019251415 та №0000841403, які є протиправними та підлягають скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов з підстав, зазначених у позові та відповіді до відзив.

07.08.2019 року представниками відповідача було подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просили відмовити повністю, посилаючись на те, що митним та податковим законодавством йому надано право на проведення невиїзної документальної перевірки, за результатом якої встановлено порушення і прийняті податкові повідомлення. Так, ПП Реал-Дніпро невірно визначено код товару під час його митного оформлення. Відповідач вважає, що імпортований товар частини коліс для рухомого складу трамвая: бандажі чернові зі 100% вуглецевої сталі НР-2 має класифікуватись за кодом 8607 19 10 90 згідно із УКТЗЕД, а тому ставка ввізного мита повинна становити на рівні 10 %, а не 0 %, як це помилково визначив позивач під час митного оформлення такого товару, у зв`язку з чим вважають, що податковий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв у спосіб, передбачений законодавством України.

Представники відповідача в судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов підтримала, проти позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача, заперечення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ПП Реал-Дніпро та ТОВ Базис (Російська Федерація) укладено зовнішньоекономічні договори - контракти № 50 від 26.06.2017 року та №92 від 14.06.2018 року (а.с. 20-24).

Відповідно до вказаних контрактів та додаткових угод до них, ПП Реал-Дніпро 26.12.2017 року імпортований товар частини коліс для рухомого складу трамвая: бандажі чернові зі 100% вуглецевої сталі НР-2 для колісних пар трамвайних вагонів за кодом Українського класифікатору товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) № 8607191010 групи 17 Транспортні засоби, устаткування та пристрої, пов`язані з транспортом , виробництва ПАТ Русполімет , згідно митних декларацій від 26.12.2017 року № UА 110150/2017/229096 та від 12.09.2018 року № UА 110150/2018/224313.

Зазначені митні декларації були прийняті Харківською митницею за кодом товарної підкатегорії 8607191010 УКТ ЗЕД зі ставкою мита 0%. Жодних зауважень з боку Харківської митниці щодо класифікації товару чи їх митної вартості декларантом не було отримано, всі передбачені платежі до бюджету сплачено, товар випущено у вільний обіг.

На підставі наказу від 10.05.2019 року №2717-П, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведена документальна невиїзна перевірка дотримання ПП Реал-Дніпро вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині правильності класифікації згідно УКТЗЕД товару частини коліс для рухомого складу трамвая: бандажі чернові зі 100% вуглецевої сталі НР-2 за окремими митними деклараціями, за результатами якої складено акт від 05.06.2019 № 31090/04-36-14-15/25526370 (а.с. 13-16).

Перевіркою встановлено, що при митному оформлені товару частини коліс для рухомого складу трамвая: бандажі чернові зі 100% вуглецевої сталі НР-2 за кодом 86071910 10 згідно з УКТ ЗЕД за деклараціями № UА 110150/2017/229096 від 26.12.2017 року, № UА 110150/2018/224313 від 12.09.2018 року декларантом ТОВ Реал-Дніпро порушено:

- ч. 1 ст. 69, ч. 4 ст. 280, ст. 295 Митного кодексу України, Правил 1 та 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, затверджених Законом України Про Митний тариф України , що призвело до заниження податкових зобов`язань по сплаті ввізного мита на загальну суму 130 846,51 грн.;

- п. 190.1 ст. 190 розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого занижені податкові зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 26 169,30 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки, ПП Реал-Дніпро звернулось до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області із запереченнями від 19.06.2019 року №0619/1, які розглянуті податковим органом та листом від 26.06.2019 року № 74197/10/04-36-14-15-20 повідомлено, що класифікація товару здійснена вірно, а проведена перевірка та її висновки є правомірними.

На підставі акта перевірки від 05.06.2019 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесені податкові повідомлення:

- № 0019251415 від 02.07.2019 року, яким збільшено суму податкового зобов`язання в розмірі 26 169,30 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 6 542,33 грн.;

- № 0019241415 від 02.07.2019 року, яким збільшено суму податкового зобов`язання в розмірі 130 846,52 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 32 711,63 грн.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 02.07.2019 року № 0019251415 та №0000841403.

Вирішуючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд виходить з наступного.

При вирішенні спору суд виходить із того, згідно із приписів статті 69 Митного кодексу України (далі - МК України), товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Відповідно до частина 3 статті 69 МК України, на вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

Згідно із частиною 4 статті 69 МК України, у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо (частина 5 статті 69 МК України).

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 № 1085/21397; далі - Порядок), контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Згідно з цим Порядком, декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 МК України, а посадові особи митного поста здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів.

Розділом ІІІ вказаного Порядку встановлено, що декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до Митного кодексу України.

Посадові особи підрозділу митного оформлення чи митного поста, відділу митних платежів здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.

Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.

Контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних «Класифікаційні рішення» програми «Інспектор 2006» ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів "а" та "б" абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару; перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТ ЗЕД відомостям, наведеним у ПРК, у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК.

Отже, відсутність рішення про визначення коду товару та випущення товару у вільний обіг свідчить про класифікацію його митним органом відповідно до коду, заявленого у митній декларації.

Судом встановлено, що імпортований позивачем товар частини коліс для рухомого складу трамвая: бандажі чернові зі 100% вуглецевої сталі НР-2 щодо правильності декларування кодів якого стосувалась документальна перевірка, пройшов митне оформлення у митних деклараціях, в яких позивач задекларував до ввезення на митну територію України вище вказаний товар за кодом УКТ ЗЕД 8607191010 та який був прийнятий митним органом, а імпортований товар випущений у вільний обіг.

Суд звертає увагу, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає декларацію. Орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Більш того, приписами ч. 5 ст. 69 МК України визначено, що у разі наявності складного випадку класифікації товару у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару, при виникненні суперечностей щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, необхідно застосовувати спеціальні знання, проводити дослідження.

Всупереч вказаному, під час митного оформлення у митного органу не було сумнів щодо коду УКТ ЗЕД імпортованого товару, проби зразків товару не відбирались, відповідна експертиза не проводилась.

Будь-яких зауважень або відмови у прийнятті вищезазначених митних декларацій митний орган не надавав.

Так, посадовими особами митниці були прийняті та оформлені митні декларації позивача шляхом поставлення відбитків штампу у відповідних графах митних декларацій. Імпортований позивачем товар був випущений у вільний обіг без обмежень з боку митного органу.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що згідно із пунктом 3 частини третьої статті 345 МК України, митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема: щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Відповідно до частини другої статті 351 Митного кодексу України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Аналізуючи наведені норми суд зазначає про можливість проведення відповідачем митного контролю після завершення митного оформлення відповідного товару.

При цьому, на переконання суду, приписи вказаних статей слід розглядати у взаємозв`язку зі статтею 69 МК України, частиною третьою якої передбачено, що у разі виявлення після митного оформлення товарів порушення правил класифікації товарів, орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Тобто, митний орган наділяється як правом самостійно класифікувати імпортовані товари так і правом здійснювати митний контроль шляхом проведення перевірок правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення у тому разі, якщо доведе, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України декларантом було допущено порушення законодавства України з питань державної митної справи.

У межах спірних правовідносин, як на підставу для проведення митного контролю, відповідач посилався на приписи пункту 1 частини 2 статті 351 Митного кодексу України, проте, усупереч положень частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не надав докази на підтвердження наявності наведених у наведеній нормі підстав, зокрема, що ним до початку перевірки було виявлено ознаки, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; та виявлення таких ознак стало підставою для проведення документальної невиїзної перевірки позивача.

Щодо зауважень представників відповідача, що позивачем не оскаржується процедура проведення перевірки, суд зазначає, що при вирішенні справи по суті суд зобов`язаний надати оцінку всім обставинам, що передували прийняттю оскаржуваних рішень, у зв`язку з чим не може лишити поза увагою правомірність призначення перевірки.

За таких обставин, документальна невиїзна перевірка ПП Реал-Дніпро проведена податковим органом безпідставно, за відсутності підстав, передбачених Митним кодексом України.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 02.07.2019 року №0019251415 та №0019241415 прийняті відповідачем не обґрунтовано, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 2944,06 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №360 від 18.07.2019 року.

Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2944,06 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства Реал-Дніпро (49000, м. Дніпро, вул. Благоєва, 31а, оф.308, код ЄДРПОУ 25526370) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0019251415 від 02.07.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 32711,63 грн., у тому числі, за основним платежем - 26169,30 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 6542,33 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0019241415 від 02.07.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем Мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності у розмірі 163558,15 грн., у тому числі, за основним платежем - 130846,52 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 32711,63 грн.

Стягнути на користь Приватного підприємства Реал-Дніпро за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 2944,06 грн. (дві тисячі дев`ятсот сорок чотири гривні шість копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 02 жовтня 2019 року.

Суддя Н.Є. Сліпець