ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2019 року 17:17Справа № 280/688/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Мащенко Д.В.,
представників:
позивача Гедікова С.Л.,
відповідача Гавриленка Д . В.,
розглянув в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропроінвест 08 (пров. Матросова, 22, м. Вільнянськ, Запорізька область, 70002) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69035) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
18.02.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Агропроінвест 08 (далі - позивач або ТОВ Агропроінвест 08 ) Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач або ГУ ДФС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0017991401 від 15.11.2018, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі: ІІІ квартал 2016 року - 7655618 грн, 2016 рік - 10090714 грн, І квартал 2017 року - 11421156 грн, півріччя 2017 року - 10481545 грн, ІІІ квартал 2017 року - 19311778 грн, 2017 рік - 25005977 грн, І квартал 2018 рік - 21534724 грн, півріччя 2018 року - 13260856 грн,
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0018001401 від 15.11.2018, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника податку у банку (відшкодованого на дату прийняття рішення) у розмірі 2663560 грн та нараховані штрафні санкції у розмірі 1331780 грн,
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0018011401 від 15.11.2018, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3088992 грн,
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0017981401 від 15.11.2018, якім збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3301199,50 грн, в тому числі за основним платежем у розмірі 2711083 грн, за штрафними санкціями - 590116,50 грн.
Також просить стягнути з відповідача на користь позивача всі судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що взаємовідносини з ТОВ ТП Трансевріс-1 , ТОВ ТК Трансервіс-1 , ТОВ Трансервіс-1 щодо поставки соняшника та шроту були реальними та підтверджуються всіма необхідними первинними документами, які надавались відповідачу під час проведення перевірки. Такими чином вважає, що позивач правомірно відобразив в своєму бухгалтерському та податковому обліках операції з поставки соняшника та надання транспортних послуг (соняшника, шроту) на підставі реальних господарських операцій та належним чином оформлених первинних документів, що свідчить про відсутність порушень викладених в Акті перевірки та протиправності ППР від 15.11.2018 №0018001401, №0018011401, №0017991401, №0017981401. Що стосується взаємовідносин з ТОВ СВ РАЙС . то при обліку руху сировини та готової продукції в межах договору №А-1242 в розшифровці довідки роботи МЕЦ від 08.11.2017 була допущена помилка, яка була виправлена шляхом корегування показників в розшифровці до довідки про роботу МЕЦ від 09.11.2017. Таким чином, при аналізі обліку руху готової продукції за весь період дії договору по переробці давальницької сировини №А-1242, укладеного з ТОВ СВ РАЙС , факт передання готової продукції більшої ніж отримано в переробку насіння соняшнику відсутній, а помилка допущена в довідці від 08.11.2017 виправлено вчасно та ніяким чином не вплинула на бухгалтерський та податковий обліки підприємства. Щодо взаємовідносин з ТОВ ПК Дніпровський . то з розрахунку кількісних показників руху сировини та готової продукції за звітний період по взаємовідносинам з зазначеним контрагентом вбачається відсутність факту зайво переданої продукції. Вважає, що вищезазначені обставини у сукупності свідчать про належну роботу позивача в частині введення бухгалтерського обліку на підставі належних (допустимих) виробничих документів, котрі складаються за результатами технологічного процесу у затверджених формах, з урахуванням особливостей укладених договорів на переробку та специфіки технологічного обладнання, що в свою чергу, свідчить про протиправність податкових повідомлень - рішень: від 15.11.2018 №0017981401, №0017991401, №0018011401. Зазначає, що у ТОВ Агропроінвест 08 був відсутній обов`язок здійснювати нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість при списанні насіння соняшника, так як дане списання пов`язане з виробничим процесом, тобто споживається в процесі здійснення господарської діяльності та є таким, що відповідає встановленим спеціальним законодавством технологічним нормам та регламентам, що свідчить про протиправність висновків Акту перевірки щодо завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у липні 2016 року та протиправності ППР №0018011401 від 15.11.2018, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість. Також вказує на те, що дії по списанню витрат та їх походження були здійсненні в період їх виникнення при здійсненні господарської діяльності саме ТОВ Біотоп Плюс , в момент реорганізації ТОВ Агропроінвест 08 згідно передавального балансу було отримано витрати саме рахунку 39. З урахуванням того, що рахунок 39 є активом, позивачем здійснювалось списання даних витрат, формування яких відбулось в попередніх періодах під час здійснення господарської діяльності саме ТОВ Біотоп плюс . Відносно залишків станом на 01.01.2015, по рахунку 39 Витрати майбутніх періодів були накопичені позивачем ще в 2014 році, дані суми були використані в виробничих витратах згідно ранку 23 в 1 кварталі 2015. Під час перевірки та подання заперечень надавались відповідні Накази, в яких вбачається як підстави відображення витрат на рахунку 39, так й розподіл витрат по рахунках обліку, а також надавалися накази про використання витрат по рахунку 39 в 1 кварталі 2015 року. Вищевикладені обставини, на думку позивача, свідчать про безпідставність висновків Акту перевірки щодо:
- заниження податку на прибуток підприємств за 2015рік на суму 255299грн,
- завищення від`ємного значення з податку на прибуток на суму 17025356 грн та як наслідок про протиправність:
- ППР №0017981401 від 15.11.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання податку на прибуток підприємств,
- ППР №0017991401 від 15.11.2018, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (т. 1 а.с. 4-17).
Ухвалою суду від 20.02.2019 відкрито провадження у справі №280/688/19, підготовче засідання призначено на 18.03.2019.
Відповідач позов не визнав. Надав суду відзив (вх.№9911 від 13.03.2019), в якому зазначив, що перевіркою позивача було встановлено порушення: п.44.1, п. 44.2 ст.44 p. II, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, пп.140.4.2 п.140.4 ст. 140 p. III Податкового Кодексу України за підсумками чого встановлено заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 2711083 грн, у т.ч.: 2015 рік у сумі 350617 грн; півріччя 2016 року у сумі 62822 грн; III квартали 2016 року у сумі 1378011 грн; півріччя 2017 року у сумі 190968 грн; І квартал 2018 року у сумі 800406 грн; півріччя 2018 року у сумі 2360466 грн.
та завищення від`ємного значення з податку на прибуток на загальну суму 13260856 грн, у т.ч.: III квартали 2016 року у сумі 7655618 грн; 2016 рік у сумі 10090714 грн; І квартал 2017 року у сумі 11421156 грн; півріччя 2017 року у сумі 10481545 грн; III квартали 2017 року у сумі 19311778 грн; 2017 рік у сумі 25005977 грн; І квартал 2018 року у сумі 21534724 грн; Півріччя 2018 року у сумі 13260856 грн.
- п.14.1.36, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.44.1, п.44.2 ст.44, пп. а п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, позивачем завищено суми податку, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню, на загальну суму 2663559 грн, в тому числі: у вересні 2016 року на суму 608703 грн, у жовтні 2016 року на суму 84100 грн, у січні 2017 року на суму 73886 грн, у вересні 2017 року на суму 1755014 грн, у жовтні 2017 року на суму 65275 грн, у грудні 2017 року на суму 76582 грн,
та завищення від`ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 3088992 грн, в тому числі: у березні 2015 року на суму 72717 грн, у квітні 2015 року в сумі 72717 грн, у травні 2015 року в сумі 72717 грн, у червні 2015 року в сумі 72717 грн, у липні 2015 року на суму 105907 грн, у серпні 2015 року на суму 105907 грн, у вересні 2015 року на суму 105907 грн, у жовтні 2015 року на суму 105907 грн, у листопаді 2015 року на суму 105907 грн, у грудні 2015 року на суму 105907 грн, у січні 2016 року на сумі 105907 грн, у лютому 2016 року на суму 105907 грн, у березні 2016 року на суму 105907 грн, у квітні 2016 року на суму 105907 грн, у травні 2016 року на суму 105907 грн, у червні 2016 року на суму 175709 грн, у липні 2016 року на суму 990769 грн, у серпні 2016 року на суму 990769 грн, у вересні 2016 року на суму 1823762 грн, у жовтні 2016 року на суму 1796968 грн, у листопаді 2016 року на суму 1834055 грн, у грудні 2016 року на суму 1881610 грн, у січні 2017 року на суму 1954862 грн, у лютому 2017 року на суму 2003959 грн, у березні 2017 року на суму 2073810 грн, у квітні 2017 року на суму 2083696 грн, у травні 2017 року на суму 2098075 грн, у червні 2017 року на суму 2098075 грн, у липні 2017 року на суму 2098075 грн, у серпні 2017 року на суму 2098075 грн, у вересні 2017 року на суму 2108148 грн, у жовтні 2017 року на суму 2760188 грн, у листопаді 2017 року на суму 2769786 грн, у грудні 2017 року на суму 2872918 грн, у січні 2018 року на суму 2975934 грн, у лютому 2018 року на суму 29913202 грн, у березні 2018 року на суму 3088992 грн, у квітні 2018 року на суму 3088992 грн, у травні 2018 року на суму 3088992 грн, у червні 2018 року на суму 3088992 грн.
- п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в частині відсутності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
- п.1.2., п.3.2, п.3.3., п.3.4, п.3.5. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4 Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), а саме подання з недостовірними відомостями даних за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, а саме в ході перевірки встановлено порушення утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору під час придбання та списання паливно-мастильних матеріалів для орендованих автомобілів, що є доходом фізичних осіб-власників автомобілей, отриманим від податкового агента як додаткове благо, що призвели до збільшення податкових зобов`язань платника податку;
- пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп.164.2.17 г п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України, занижено податок на доходи фізичних осіб у розмірі 105858,13 грн, в т.ч. у 2016 році - 43220,62 грн, у 2017 році - 43606,01 грн, у 1 півр. 2018 року - 19031,49 грн;
- пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп.164.2.17 г п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, занижено військовий збір у розмірі 7233,64 грн, в т.ч. у 2016 році - 2953,41 грн, у 2017 році - 2979,74 грн, у 1 півр.2018 року -1300,49 грн.
В зв`язку з чим вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені законно та обґрунтовано, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (т.2 а.с. 136-153)
15.03.2019 від позивача надійшло клопотання (вх.№10356) про залучення письмових доказів, а саме копій первинних документів по взаємовідносинам з контрагентами позивача (т.2 а.с. 155-156).
Протокольною ухвалою від 18.03.2019 підготовче засідання відкладено до 03.04.2019.
26.03.2019 від позивача надійшло клопотання (вх.№11843) про залучення письмових доказів, а саме копій первинних документів по взаємовідносин з контрагентами ТОВ Агропроінвест 08 (т.4 а.с. 1-3).
01.04.2019 від ТОВ Агропроінвест 08 надійшла відповідь на відзив (вх.№12872) в якій зазначено, що надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, свідчать, що в результаті господарських операцій з ТОВ ТП Трансевріс-1 , ТОВ ТК Трансервіс-1 , ТОВ Трансервіс-1 та постачальниками Товару у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій. В зв`язку з чим, позивач правомірно відобразив в своєму бухгалтерському та податковому обліках операції з поставки соняшника та надання транспортних послуг (щодо перевезення соняшника та шроту) на підставі реальних господарських операцій та належним чином оформлених первинних документів, що свідчить про відсутність порушень викладених в Акті перевірки та протиправності прийнятих Податкових повідомленнях - рішеннях №0018001401, №0018011401, №0017991401, №0017981401 від 15.11.2018. Вважає, що позивач не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами, без доведення належними та допустимими доказами, що позивач був безпосередньо залучений до таких зловживань. Щодо питання взаємовідносин позивача з ТОВ СВ РАЙС , ТОВ ПК Дніпровський за договорами на переробку давальницької сировини, зазначає, що відповідно до розгорнутого розрахунку кількісних показників руху сировини та готової продукції за звітний період по взаємовідносинам з ТОВ ПК Дніпровський вбачається відсутність факту зайво переданої продукції. Аналіз обліку руху готової продукції за весь період дії договору по переробці давальницької сировини №А-1242, укладеного з ТОВ СВ РАЙС , факт передання готової продукції більшої, ніж отримано в переробку насіння соняшнику - відсутній, а помилка допущена в довідці від 08.11.2017 виправлено вчасно та ніяким чином не вплинула на бухгалтерський та податковий обліки підприємства, що не було враховано перевіряючими при складанні Акту перевірки. Зазначає, що у позивача був відсутній обов`язок здійснювати нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість при списанні насіння соняшника, так як дане списання пов`язане з виробничим процесом, тобто споживається в процесі здійснення господарської діяльності та є таким, що відповідає встановленим спеціальним законодавством технологічним нормам та регламентам, що свідчить про протиправність тверджень відповідача щодо завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у липні 2016 року на суму 795436 грн. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (т.11 а.с. 151-161).
03.04.2019 від позивача надійшла заява (вх.№13396), погоджена з представником відповідача про надання часу для примирення строком до 14.05.2019 (т.12 а.с. 39).
Ухвалою від 03.04.2019 провадження у справі зупинялось до 14.05.2019.
Також 03.04.2019 від представника позивача надійшло клопотання (вх.№13398) про виклик свідків (т.12 а.с. 40).
Ухвалою від 14.05.2019 поновлено провадження у справі.
Протокольною ухвалою від 14.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 11.06.2019.
13.06.2019 від представника відповідача надійшли письмові пояснення та детальний розрахунок оскаржуваних податкових повідомлень-рішень (т.12 а.с. 48-57).
Також в судовому засіданні 11.06.2019 були допитані в якості свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які підтвердили обставини викладені в позові та відповіді на відзив.
Протокольною ухвалою від 14.06.2019 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 14.06.2019.
Протокольною ухвалою від 14.06.2019 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 18.06.2019.
18.06.2019 від представника відповідача надійшли письмові пояснення (вх.№24680) в яких зазначено, що в ході проведення перевірки, досліджувалися документи, які мали безпосередній вплив на формування податкової звітності з податку на прибуток за 2014 рік, а саме: на рядок 05.1 Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) , на рядок 06.1 Адміністративні витрати , на рядок 06.4 Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати Декларації з податку на прибуток за 2014 рік. Витрати на ремонт, технічне обслуговування, утримання ОФ, амортизація, з/плата та інше, які сформувалися по дебету рахунку 39 Витрати майбутніх періодів у 2014 році, включалися до рядку 05.1 Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за кредитом рахунку 39 Витрати майбутніх періодів . Отже, залишок цих витрат на рахунку 39, який обіковувався на 31.12.2014, до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) не відносився і до декларації з податку на прибуток не включався. Тому попередньою перевіркою не досліджувалися документи, які не включалися до складу витрат. Витрати, пов`язані з реорганізацією підприємства, які сформувалися по дебету рахунку 39 Витрати майбутніх періодів у 2012 році, були понесені підприємством у 2012 році, тому попередньою плановою перевіркою документи, на підставі яких сформувалися ці витрати, також не досліджувалися.
У судовому засіданні 18.06.2019 представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзиві, представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов та письмових поясненнях.
18.06.2019, на підставі ст.250 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Як встановлено з матеріалів справи, на підставі направлень виданих ГУ ДФС у Запорізькій області, згідно з наказом на проведення планової виїзної документальної перевірки від 15.08.2018 №2806 Про проведення планової виїзної перевірки була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ Агропроінвест 08 (ЄДРПОУ 35834331) з питань додержання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2015 по 30.06.2018, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.
За результатами перевірки 12.10.2018 відповідачем було складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за №615/08-01-14-01/35834331 (надалі - Акт перевірки) (т.1 а.с. 18-186).
У висновках Акту перевірки перевіряючими зазначено, що за результатами перевірки встановлені наступні порушення:
п.п.44.1, п.44.2 ст.44 р. II, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 135.1 ст. 135, пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 р. III ПК України за підсумками чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 2376183 грн, у т.ч.:
2015 рік у сумі 350617,00 грн;
півріччя 2016 року у сумі 62822,00 грн;
ІІІ квартал 2016 року у сумі 1378011,00 грн;
півріччя 2017 року у сумі 190968,00 грн;
І квартал 2018 року у сумі 465506 грн;
півріччя 2018 року у сумі 2025566 грн.
та завищення від`ємного значення з податку на прибуток на загальну суму 13260856 грн у т.ч.:
III квартал 2016 року у сумі 7655618 грн;
2016 рік у сумі 10090714 грн;
І квартал 2017 року у сумі 11421156 грн;
півріччя 2017 року у сумі 10481545 грн;
III квартал 2017 року у сумі 19311778 грн;
2017 рік у сумі 23145422 грн;
І квартал 2018 року у сумі 21534724 грн;
півріччя 2018 року у сумі 13260856 грн.
пп.14.1.36, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2 ст.44, п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено суму податку на додану вартість, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню, на загальну суму 2663559 грн, в тому числі:
у вересні 2016 року на суму 608793 грн;
у жовтні 2016 року на суму 84100 грн;
у січні 2017 року на суму 73886 грн;
у вересні 2017 року на суму 1755014 грн;
у жовтні 2017 року на суму 65275 грн;
у грудні 2017 року на суму 76582 грн.
пп.14.1.36, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2 ст.44, пп. а п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 п.198.6 ст.198 ПК України в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на загальну суму 3088992 грн, в тому числі:
у березні 2015 року на суму 72717 грн;
у квітні 2015 року в сумі 72717 грн;
у травні 2015 року в сумі 72717 грн;
у червні 2015 року в сумі 72717 грн;
у липні 2015 року на суму 105907 грн;
у серпні 2015 року на суму 105907 грн;
у вересні 2015 року на суму 105907 грн;
у жовтні 2015 року на суму 105907 грн;
у листопаді 2015 року на суму 105907 грн;
у грудні 2015 року на суму 105907 грн;
у січні 2016 року на сумі 105907 грн;
у лютому 2016 року на суму 105907 грн;
у березні 2016 року на суму 105907 грн;
у квітні 2016 року на суму 105907 грн;
у травні 2016 року на суму 105907 грн;
у червні 2016 року на суму 175709 грн;
у липні 2016 року на суму 990769 грн;
у серпні 2016 року на суму 990769 грн;
у вересні 2016 року на суму 1823762 грн;
у жовтні 2016 року на суму 1796968 грн;
у листопаді 2016 року на суму 1834055 грн;
у грудні 2016 року на суму 1881610 грн;
у січні 2017 року на суму 1954862 грн;
у лютому 2017 року на суму 2003959 грн;
у березні 2017 року на суму 2073810 грн;
у квітні 2017 року на суму 2083696 грн;
у травні 2017 року на суму 2098075 грн;
у червні 2017 року на суму 2098075 грн;
у липні 2017 року на суму 2098075 грн;
у серпні 2017 року на суму 2098075 грн;
у вересні 2017 року на суму 2108148 грн;
у жовтні 2017 року на суму 2760188 грн;
у листопаді 2017 року на суму 2769786 грн;
у грудні 2017 року на суму 2872918 грн;
у січні 2018 року на суму 2975934 грн;
у лютому 2018 року на суму 29913202 грн.;
у березні 2018 року на суму 3088992 грн;
у квітні 2018 року на суму 3088992 грн;
у травні 2018 року на суму 3088992 грн;
у червні 2018 року на суму 3088992 грн.
п. 201.1, п. 201.10 ст.201 ПК України в частині відсутності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
п. 1.2, п. 3.2, п. 3.3, п. 3.5. Порядку заповнення податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ), а саме, подання з недостовірними відомостями даних за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, а саме, в ході перевірки встановлено порушення утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору під час придбання та списання паливно-мастильних матеріалів для орендованих автомобілів, що є доходом фізичних осіб - власників автомобілів, отриманим від податкового агента як додаткове благо, що призвело до збільшення податкових зобов`язань платника податку;
пп.168.1.1 п.168.1 ст. 168, пп164.2.17 г , п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167 ПК України, занижено податок на доходи фізичних осіб у розмірі 105858,13 грн, в т.ч. у 2016 році - 43220,62 грн, у 2017 році - 43606,01 грн, у І півр. 2018 року - 19031,49 грн;
пп. 168.1.1 п.168.1 ст.168, пп.164.2.17 г п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, занижено військовий збір у розмірі 7233,64 грн, в т.ч. у 2016 році - 2953,41 грн, у 2017 році - 2979,74 грн, у І півр. 2018 року - 1300,49 грн.
Не погодившись з висновками акту перевірки позивачем були подані заперечення щодо протиправності та незаконності висновків акту перевірки (т. 1 а.с. 187-199).
За результатами розгляду заперечень відповідачем була надана відповідь №39421/10/08-01-14-01-08 від 12.11.2018 (т.1 а.с. 200-233).
Із змісту відповіді на заперечення вбачається, що контролюючим органом, не прийняті до уваги обґрунтування позивача, та навпаки змінені висновки акту перевірки у сторону збільшення, а саме щодо завищення податку на прибуток підприємств на 334900,00 грн, в результаті чого загальна сума податкових зобов`язань з податку на прибуток, за результатами розгляду заперечень склала - 2711083,00 грн (т.1 а.с. 232-233).
На підставі висновків Акту перевірки та відповіді на заперечення, відповідачем були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:
- №0017991401 від 15.11.2018, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі:
III квартал 2016 року - 7655618 грн;
2016 рік-10090714 грн;
І квартал 2017 року - 11421156 грн;
півріччя 2017 року - 10481545 грн;
III квартал 2017 року - 19311778 грн;
2017 рік -25005977 грн;
І квартал 2018 року - 21534724 грн;
півріччя 2018 року - 13260856 грн (т.1 а.с. 234-235).
- №0018001401 від 15.11.2018, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника податку у банку (відшкодованого на дату прийняття рішення) у розмірі 2663560 грн та нараховані штрафні санкції у розмірі 1331780 грн (т.1 а.с. 236-237).
- №0018011401 від 15.11.2018, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3088992 грн (т.1 а.с. 238-239).
- №0017981401 від 15.11.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3301199,50 грн, в тому числі за основним платежем у розмірі 2711083 грн, за штрафними санкціями - 590116,50 грн (т.1 а.с. 240-241).
- №0032181306 від 15.11.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 187889,62 грн в тому числі за основним податковим зобов`язанням - 105858,13 грн, за штрафними санкціями - 46881,78 грн, пеня - 35159,71 грн.
- №0032191306 від 15.11.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору, пені на загальну суму 12838,72 грн, в тому числі за основним податковим зобов`язанням - 7233,64 грн, за штрафними санкціями - 3203,59 грн, пеня - 2401,49 грн.
Не погодившись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем в порядку адміністративного оскарження була направлена скарга до Державної фіскальної служби України про перегляд вищезазначених податкових повідомлень-рішень (т.2 а.с. 1-16).
Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги за вих. №4667/6/99-99-11-04-01-25 від 30.01.2019 податкові повідомлення-рішення від 15.11.2018: №0017991401, №0018001401, №0018011401 №0017981401 - залишено без змін, а податкові повідомлення-рішення №0032181306, № 0032191306 - скасовані в повному обсязі.
Не погодившись з правомірністю винесення податкових повідомлень-рішень №0017991401, №0018001401, №0018011401 №0017981401 від 15 листопада 2018 року, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних обставин.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач зареєстрований розпорядженням голови Вільнянської районної державної адміністрації від 19.03.2008 за № 10831020000014456, взятий на облік Вільнянською МДПІ 20.03.2008 за №14, перебуває на обліку в Вільнянській ОДПІ ГУ ДФС (Вільнянському відділенні), є платником ПДВ, індивідуальний податковий номер 358343308067. Позивач є виробничим підприємством, основним видом діяльності якого є виробництво олії та тваринних жирів (код КВЕД 10.41), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ №930116 (т.2 а.с. 31-32).
З Акту перевірки вбачається, що одними із контрагентів позивача у перевіряємому періоді були: ТОВ ТП Трансевріс-1 , ТОВ ТК Трансервіс-1 , ТОВ Трансервіс-1 .
За результатами перевірки взаємовідносин позивача із вказаними підприємствами посадові особи відповідача прийшли до висновків що транспортні послуги фактично не надавалися, що свідчить про придбання підприємством насіння соняшника, яке фактично є невідомого походження.
Зокрема, відповідачем були визначені наступні податкові зобов`язання в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях:
- податкове повідомлення-рішення №0018001401 від 15.11.2018 за яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника податку у банку (відшкодованого на дату прийняття рішення) у розмірі 2663560 грн та нараховані штрафні санкції у розмірі 1331780 грн;
- податкове повідомлення-рішення №0018011401 від 15.11.2018, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2184663 грн;
- податкове повідомлення-рішення №0017991401 від 15.11.2018, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі: III квартал 2016 року - 7655618 грн, 2016 рік- 8365358 грн, І квартал 2017 року - 11421156 грн, півріччя 2017 року - 10481545 грн, III квартал 2017 року - 19311778 грн, 2017 рік - 24991036 грн, І квартал 2018 року - 21534724 грн, півріччя 2018 р. 13260856 грн;
- податкове повідомлення-рішення №0017981401 від 15.11.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання суми податку на прибуток у розмірі 2360466 грн та нараховані штрафні санкції у розмірі 590116,50 грн.
Вказані висновки зроблені на підставі інформації, наданої оперативним управлінням ГУ ДФС у Запорізькій області та пояснень фізичної особи - власниці автотранспортних засобів ОСОБА_6 , з яких вбачається, що їй невідомо про будь-які транспортні засоби, договори оренди з ТОВ ТП Трансевріс-1 , ТОВ ТК Трансервіс-1 , ТОВ Трансервіс-1 вона їх не підписувала.
Згідно положень ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відповідно до ст. 627 ЦК України - сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 626 вказаного Кодексу визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Так, в межах основної господарської діяльності ТОВ Агропроінвест 08 (переробка насіння соняшника та виготовлення олії соняшникової) позивачем здійснювалась закупівля сировини - насіння соняшника, для досягнення економічного ефекту у вигляді реалізації готової продукції, в тому числі експорту олії соняшникової та шроту.
Зокрема, договорами поставки, були визначені умови поставки згідно міжнародних правил Інкотермс 2010 - РСА - склад продавця - для поставки соняшника та СРТ - порт - при поставці виготовленого шроту.
Таким чином, обов`язок щодо доставки соняшника на виробничі потужності підприємства позивача - олієпереробний завод (Запорізька область, м. Вільнянськ, пер. Матросова, 22) та поставки виготовленого із насіння шроту в порт призначення, покладався саме на позивача, для чого й були укладені договори оренди транспортних засобів та договори на перевозку вантажів з ТОВ ТП Трансевріс-1 , ТОВ ТК Трансервіс-1 , ТОВ Трансервіс-1 (т.4 а.с. 4-225,т. 5 а.с. 1-255, т.6 а.с. 1-255, т.7 а.с.1-255, т.8 а.с. 1-258, т.9 а.с. 1-256, т.10 а.с. 1-255, т.11 а.с. 1-150, т.11 а.с. 162-244, т.12 а.с. 1-23).
Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, що здійснюють облік, по формі та змісту. Тобто, перевіряється наявність у документах обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції законодавства у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників, що закріплено Положеннями про документальне забезпеченім записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88).
У даному випадку, операції з надання транспортних послуг щодо поставки соняшника та шроту підтверджені первинними документами, зокрема: актами виконаних робіт, товарно-транспортними накладними на перевезення товару (далі - ТТН), видатковими накладними, договорами, платіжними документами. Всі первинні документи були оформлені з дотриманням вимог Закону 996 та мають всі обов`язкові реквізити, передбачені ч.2 ст.9 Закону №996, наявність яких підтверджена й під час перевірки.
Виходячи з Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, зареєстрованого в Мін`юсті 20.02.1998 за №128/2568 та Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 №207, товарно-транспортна накладна є достатньою підставою для підтвердження факту та обсягу перевезення вантажу.
При цьому, відповідачем під час проведення перевірки були використані документи, які фактично підтверджують наявність у перевізників всіх необхідних ресурсів для здійснення господарської діяльності у тому числі трудових та матеріальних, які відображені в Акті перевірки.
При цьому, суд звертає увагу, що підприємствами-перевізниками транспортні засоби, що зареєстровані за ОСОБА_6 , використовувались на підставі належних правочинів - нотаріально посвідчених договорів оренди.
Проте, незважаючи на наявність всіх підтверджуючих документів, відповідач в Акті перевірки робить висновки щодо здійснення позивачем нереальних господарських операцій.
Зокрема, пояснення гр. ОСОБА_6 самі по собі не спростовують факт наявності автотранспортних засобів, їх використання у господарській діяльності безпосередньо перевізниками, а також фактичне перевезення вантажів на замовлення позивача. Більш того, ОСОБА_6 не є директором або засновником ТОВ ТП Трансевріс-1 , ТОВ ТК Трансервіс-1 , ТОВ Трансервіс-1 , від її імені не оформлювалися первинні документи на перевезення вантажів. Доказів іншого відповідачем не надано.
Крім того, суд звертає увагу на зміст пояснень ОСОБА_6 , викладений на стор. 13 Акту перевірки (а.с. 30 т. 1), відповідно до яких ця особа страждає на важку форму склерозу.
У відзиві, відповідачем зазначається, що через призму взаємовідносин із перевізниками ТОВ ТП Трансевріс-1 , ТОВ ТК Трансервіс-1 , ТОВ Трансервіс-1 не підтверджено здійснення операцій з постачальниками соняшника ФГ Центавр агро (код ЄДРПОУ 39570273), ТОВ АФ Берегиня (код ЄДРПОУ 32616934), ТОВ Регул - агро (код ЄДРПОУ 38101332), ФГ Форт (код ЄДРПОУ 32934765), ТОВ Богдан Хмельницький (код ЄДРПОУ 03749431), ПП АФ Гаван ( код ЄДРПОУ 31913943), ТОВ Гелюс- 1 , ТОВ КСГ Дніпро (код ЄДРПОУ 202521908), ТОВ Лан ( код ЄДРПОУ 30155244), ТОВ МДМ (код ЄДРПОУ 32704255) - надалі постачальники Товару на адресу позивача та встановлено надходження товарів (послуг) з джерела невідомого походження. Також, зазначено, що в первинних документах зазначені господарські операції, які фактично не відбулися. При цьому, із обґрунтування, викладеному у відзиві вбачається, що дані висновки викладені за результатами дослідження не самих господарських операцій відносно придбання соняшника, а виключно на підставі отриманих показань власниці транспортних засобів, якими відбувалось перевезення придбаного позивачем товару (соняшника).
Так, зокрема, у відзиві є посилання на службовий лист №74/08-01-231-05 від 20.06.2018 та на пояснення гр. ОСОБА_6 .
Проте в межах договорів перевезення укладених позивачем з ТОВ ТП Трансевріс-1 , ТОВ ТК "Трансервіс-1 , ТОВ Трансервіс-1 , останніми надавалися транспортні послуги, що полягають у здійснені перевезення насіння соняшника від вищевказаних постачальників Товару, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, а також послуги з постачання виготовленого Позивачем соняшникового шроту на експорт (в порти Чорного моря).
Відповідно до п. 44.1, п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до п.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
До матеріалів справи клопотанням від 15.03.2019 позивачем додані належним чином оформлені первинні документи по взаємовідносинам із постачальниками Товару (соняшнику), а саме Договори поставки, специфікації, накладні, товарно- транспортні накладні, платіжні доручення, податкові накладні. (т.2 а.с.155-264, т.3 а.с 1-216).
Також клопотанням від 26.03.2019 позивачем до матеріалів справи додані належним чином оформлені первинні документи по взаємовідносинам із Перевізниками Товару та виготовленої продукції, а саме Договори на перевезення вантажів, з додатковими угодами, Специфікації до договорів, Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортні накладні, зареєстровані в ЄРПН податкові накладні. т.4 а.с. 4-225,т. 5 а.с. 1-255, т.6 а.с. 1-255, т.7 а.с.1-255, т.8 а.с. 1-258, т.9 а.с. 1-256, т.10 а.с. 1-255, т.11 а.с. 1-150).
Таким чином, надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, свідчать, що в результаті господарських операцій з ТОВ ТП Трансевріс-1 , ТОВ ТК Трансервіс-1 , ТОВ Трансервіс-1 та Постачальниками Товару у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій.
Крім того, контролюючим органом також не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження визнання в судовому порядку угод між позивачем та вищевказаними суб`єктами господарювання недійсними. За приписами статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В якості доводу на підтвердження порушення позивачем вимог податкового законодавства України, відповідач у Відзиві посилається на пояснення гр. ОСОБА_6 за якою зареєстровано право власності на частину транспортних засобів, за допомогою яких здійснювались перевезення вантажу.
Із зазначеного відповідачем витягу з пояснень ОСОБА_6 слід, що вона є пенсіонеркою та ні коли не мала у власності транспортних засобів, не знає яким чином за нею зареєстровано транспортні засоби, а також вказує, що ніколи не чула про підприємство ТОВ ТП Трансервіс-1 .
При цьому вказана фізична особа нічого не каже про інші підприємства які були перевізниками товару, а саме ТОВ ТК Трансервіс-1 та ТОВ Трансервіс-1
Крім того, згідно зі ст. 1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов`язковим для правозастосування органами правосуддя.
У пункті 38 рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України (заява №803/02, INTERSPLAV проти України) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.
Тобто, позивач не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами, без доведення належними та допустимими доказами, що позивач був безпосередньо залучений до таких зловживань.
Крім того, в Відзиві, та в Акті перевірки не наведено, в рамках якого кримінального провадження були відібрані відповідні пояснення. Так, у частині першій статті 23 КПК закріплено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Частина друга цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною четвертою статті 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Таким чином, протоколи допиту, у тому числі окремі документи у вигляді пояснень отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.
Слід також зазначити, що Відповідач неодноразово при дослідженні питання відшкодування ПДВ за певні періоди по взаємовідносинам із перевізниками ТОВ ТП Трансервіс-1 та ТОВ "Трансервіс-1" приходив до тих самих висновків , які зазначені в Акті перевірки по даній справі, про що складались акти позапланової перевірки і виносились відповідні податкові повідомлення- рішення.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2018 року по справі №0840/3214/18, яке набрало законної сили 29.01.2019, була надана правова оцінка взаємовідносинам позивача з перевізниками ТОВ ТП Трансервіс-1 за договором на перевезення вантажів №А-2514/553 від 22.12.2017, та з перевізником - ТОВ Трансервіс-1 за договором на перевезення вантажів № А-466 від 04.04.2016, які є предметом дослідження по даній справі.
Також суд надав оцінку аргументам відповідача, щодо не визнання господарських операцій з постачальниками Товару (соняшнику) та відповідними перевізниками, за доводами які є ідентичними по Акту перевірки №615/08-01-14-01/35834331 від 12.10.2018 та які зазначені у Відзиві на позовну заяву. За результатами дослідження аргументів відповідача (при тих самих обставинах), суд прийшов до висновку про незаконність та необґрунтованість дій Відповідача і визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області, яким позивачу були донараховані податкові зобов`язання з податку на додану вартість (т.12 а.с. 24-37).
Відповідно до п. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Крім того, в обґрунтування доводів, про те, що перевізники ТОВ ТП Трансевріс-1 , ТОВ ТК Трансервіс-Г , ТОВ Трансервіс-1 , володіли на достатній правові підставі транспортними засобами які здійснювали перевезення вантажів позивача, і мали усі ресурси для здійснення таких перевезень позивачем до матеріалів справи надано належним чином засвідчені копії документів, а саме: Договори оренди транспортних засобів, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, Витяги із ЄДРПОУ, Наказів про призначення директорів ( т.11 а.с. 162-244, т.12 а.с. 1-23).
Положеннями п.п. 134.1.1. п.134.1 ст.134 ПК України визначено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Таким чином, позивачем правомірно було включено як суму вартості послуг перевезень так і вартість придбаного насіння соняшника у собівартість готової продукції та витрати господарської діяльності.
Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Суд вважає, що відповідачу надавались до перевірки усі необхідні первинні документи, які підтверджують факт придбання позивачем соняшнику, його оприбуткування та використання у виробництві з отриманням результатів такої діяльності у вигляді виготовлення соняшникової олії та шроту.
За приписами п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
При цьому, п.198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
З наведених законодавчих положень вбачається, що підставою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів з метою їх використання в оподаткованих операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).
Також, позивачем фактично була сплачена сума ПДВ при придбані товару (насіння соняшнику) у контрагентів (зазначені в Акті перевірки) що входить до вартості самого товару, та враховуючи положення податкового законодавства правомірно включено вказану суму до складу податкового кредиту та відображено її у податкових деклараціях з ПДВ за відповідні періоди.
Вищенаведені обставини підтверджують, що позивачем правомірно відображено в своєму бухгалтерському та податковому обліках операції з поставки соняшника та надання транспортних послуг (щодо перевезення соняшника та шроту) на підставі реальних господарських операцій та належним чином оформлених первинних документів, що свідчить про відсутність порушень викладених в Акті перевірки та протиправності прийнятих податкових повідомлень - рішень №0018001401, №0018011401, №0017991401, №0017981401 від 15.11.2018.
Щодо питання господарських взаємовідносин позивача з ТОВ СВ РАЙС , ТОВ ПК Дніпровський за договорами на переробку давальницької сировини, суд зазначає наступне.
З Акту перевірки вбачається, що позивачем не включено до складу інших операційних доходів вартість зайво відвантаженої готової продукції власного виробництва, за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 та не зареєстровано податкову накладну в результаті такої реалізації підприємствам - замовникам: ТОВ Птахокомплекс Дніпровський та ТОВ СВ РАЙС .
За результатами встановленого порушення контролюючим органом були визначені наступні податкові зобов`язання:
- заниження податку на прибуток підприємств на суму 95318 грн,
- завищення від`ємного значення з податку на прибуток на суму 14941 грн,
- завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 108893 грн,
- відсутності реєстрації податкових накладних.
Зокрема, обґрунтовуючи дані висновки відповідач посилається на дослідження технологічного процесу, складання балансу (перерахунку сировини та виробленої продукції і відходів згідно з ДСТУ).
Однак, до Акту перевірки не додано балансу перерахунку, його зміст та сутність складання невідома, що не дозволяє дослідити дане обґрунтування та надати оцінку правомірності здійснення даних дій, та врахування виробничих документів, які містять інформацію щодо якісних та кількісних показників.
Також, в Акті перевірки відповідачем зазначається, що факт передання зайвої продукції власного виробництва встановлений на підставі дослідження та аналізу технологічного регламенту підприємства. Однак, доказів дослідження будь-яких документів, пов`язаних з порядком виробництва олії соняшникової та технологічного процесу під час перевірки відповідачем не надано.
Відносно посилання відповідача на довідки по роботі МЕЦ та форми 5 Квитанція на приймання до переробки давальницького насіння і розрахунку видачі належної олієпродукції та №6 Картки аналітичного обліку продуктів переробки давальницької сировини з підприємством замовником в розрізі кожного контрагента, слід зазначити наступе.
З наданих позивачем пояснень встановлено, що облік переробки давальницької сировини здійснювався позивачем згідно з Порядком обліку сировини, матеріалів та готової продукції на підприємствах олієпереробної галузі (затв. Наказом Мінагрополітики України від 11.09.2009 р. № 656). Розділом XII Облік переробки давальницької сировини містить додаток №5, а саме квитанцію, в якій зазначається маса прийнятого насіння, його якість та продукція, що підлягає переданню. Також, Наказом №30 від 23.01.2016 затверджені основні форми документів в графікі руху документів для відображення господарських операцій, в тому числі додаток №5, довідка по роботі МЕЦ та розшифровка довідки по роботі МЕЦ.
Так, договором на переробку давальницької сировини №А-1242, укладеного з ТОВ СВ РАЙС форма №5 передбачена як додаток №3 до даного договору (т.2 а.с. 100-121).
Однак, при обліку руху сировини та готової продукції в межах вищезазначеного договору в розшифровці довідки роботи МЕЦ від 08.11.2017 була допущена помилка, яка в межах технологічного процесу, була виправлена шляхом корегування показників в розшифровці до довідки про роботу МЕЦ від 09.11.2017. Так, зокрема, в розшифровці за 08.11.2017 року замість 30480 кг шроту зазначено 37718 кг, що на 7238 кг більше (т.2 а.с. 122-123). В розшифровці від 09.11.2017 кількісні показники шроту були скореговані в сторону зменшення на 7238 кг (т.2 а.с. 124-125).
Таким чином, при аналізі обліку руху готової продукції за весь період дії договору по переробці давальницької сировини №А-1242, укладеного з ТОВ СВ РАЙС , факт передання готової продукції більшої ніж отримано в переробку насіння соняшнику відсутній, а помилка допущена в довідці від 08.11.2017 виправлено вчасно та ніяким чином не вплинула на бухгалтерський та податковий обліки підприємства.
Відносно взаємовідносин з ТОВ ПК Дніпровський , слід зазначити наступне.
Складський облік в межах кожного договору на переробку давальницької сировини має накопичувальний характер. Тобто, зазначена в Акті перевірки довідка МЕЦ за один місяць не може розглядатися як окремий облік даного місяця. Показники в складських та технологічних документах зазначаються за звітний період переробки, що дорівнює строку дії договору чи виконання конкретної заявки по об`єму сировини.
З розгорнутого розрахунку кількісних показників руху сировини та готової продукції за звітний період по взаємовідносинам з ТОВ ПК Дніпровський , вбачається відсутність факту зайво переданої продукції.
Вищезазначені обставини у сукупності свідчать про належну роботу позивача в частині введення бухгалтерського обліку на підставі належних (допустимих) виробничих документів, котрі складаються за результатами технологічного процесу у затверджених формах, з урахуванням особливостей укладених договорів на переробку та специфіки технологічного обладнання, що в свою чергу, свідчить про протиправність податкових повідомлень - рішень:
- №0017981401 від 15.11.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання податку на прибуток підприємств на суму 95318 грн;
- №0017991401 від 15.11.2018, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 14941 грн;
- №0018011401 від 15.11.2018, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 108893грн.
Щодо нарахування податкових зобов`язань за товарами, які використані в операціях, що не є господарською діяльністю, суд зазначає наступне.
Під час дослідження податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2016 року по 30.06.2018 року відповідачем зазначається про заниження податкових зобов`язань відповідно до п.198.5 ст.198, пункту 199.1 ст.199 ПК України за операціями, що оподатковуються з основною ставкою на загальну суму 795436 грн.
За результатами виявленого порушення, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення: № 0018011401 від 15.11.2018, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість.
Сутність виявленого порушення полягає у відсутності нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з списанням насіння соняшника за результатами проведеної інвентаризації виробничих потужностей.
Враховуючи сезонність роботи позивача та його технічні можливості на підставі наказу №21/1 від 08.07.2016 року була проведена інвентаризація насіння соняшника, що полягає у зачистці складів. За результатами проведеної інвентаризації було складено акт від 09 липня 2016 року, яким встановлено нестача (за результатами роботи за виробничий період) всього у сумі 525,250 кг.
Положеннями п.п.14.1.36. п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;
Відповідно до ч.1 ст.3 ГК України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Таким чином, господарська діяльність позивача спрямована саме на виготовлення готової продукції у вигляді олії соняшникової та соєвої, та побічних продуктів даного виду товару, або надання послуг, пов`язаних з виготовленням даної продукції. При цьому, процес виробництва складається із системи технологічних заходів: зберігання, перероблення, завантаження/розвантаження товару та ін. Чітке розмежування дій та процесів під час такого виробництва регламентується спеціальним законодавством.
Дані види правовідносин регламентуються Інструкцією №661 про ведення обліку та оформлення операцій з зерном та продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємств, затвердженої Наказом міністерства аграрної політики від 13.10.2008 (надалі - Інструкція №661) та Нормами природного убутку зерна, продуктів його переробки, насіння трав, кормів трав`яних, штучно сушених, та насіння олійних культур при зберіганні на підприємствах системи міністерства хлібопродуктів СССР , затвердженими Постановою №4 від 07.01.1986.
Постановою Верховної Ради України Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР №1545-ХІІ від 12.09.1991, встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції та законам України.
Так, нормами Інструкції №661, передбачені наступні положення: Розділ III - Оформлення зберігання зерна.
п.1.3. Основними операціями із доробки зерна в елеваторах (складах) є його очищення, сушіння, вентилювання, знезараження. Послідовність проведення доробки визначається можливостями технологічної схеми
п.1.5. При очищенні зерна від смітної домішки утворюються побічні продукти і відходи.
Розділ V - Відпуск зерна.
п.1.10. При видачі зерновим складом партії зерна виконуються такі організаційно-технологічні операції:
- ВТЛ передає показники якості партії зерна що знаходиться на підприємстві, які склалися на момент відпуску (до виробництва, до підробітку, до складу);
- готується акт-розрахунок, у якому проводяться розрахунки обсягу основного, побічних продуктів і відходів, що належать власнику, вираховуються втрати згідно з нормами і ставиться до відома власника зерна (представника власника);
- оформляється акт-розрахунок за Фактичними показниками якості...... .
Розділ VI - Переробка зерна.
п.1.2. Відпуск зерна в переробку проводиться за масою..., відпущене у виробництво зерно списується у видаток в складському обліку....
п.1.3. Якість відпущеного у виробництво зерна вказується за даними лабораторних аналізів...
п.4.1. Переробка зерна здійснюється на договірних умовах.
п.4.4. ...складаються акти-розрахунки для кожного власника... .
Для розрахунку виходів продукції кожного окремого власника приймається фактична якість зерна, переданого у виробництво.............
п.4.5. Кількість продуктів переробки, які належать власнику, розраховуються в порядку, викладеному в договорі (розрахунковий вихід, фактичний вихід, інші варіанти розрахунку).
Розділ VII - Кількісно-якісний облік зерна.
п.7.1. Для контролю за зберіганням зерна і визначенням закономірності убутку в масі зерна на зернових складах ведеться кількісно-якісний облік зерна в розрізі культур, класів, років урожаю, місць зберігання та матеріально відповідальних осіб.
п.7.37. Відходи на підставі актів на очищення і доробку ....списуються з рахунку зерна в кількісно-якісному обліку за фактичною масою та якістю і оприбутковуються ...
п.7.38 ... відходи III категорії списуються з рахунку основної культури із врахуванням її вологості до доробки,... Розділ VII - Оформлення зачистки зерна.
п.1.11. Розмір нестачі зерна і продукції визначається як різниця між залишком за бухгалтерським обліком і Фактичним залишком, установленим у результаті переважування.
п.1.13. Списання убутку від зниження смітної домішки може проводитися в розмірі не більше 0,2%.
Таким чином, обґрунтованість втрати, встановлюється відповідно до досягнутого при зберіганні та доопрацюванні поліпшення якості насіння та норм природного убутку при зберіганні.
Так, зокрема, в акті інвентаризації (зачищення) складів олійного насіння, шроту (макухи) та інших від 09 липня 2016 року за результатами обігу сировини (соняшника) було встановлено нестача. При цьому, виявлена нестача за рік має своє походження, про що зазначено в п. 16 акту інвентаризації, а саме:
- Зниження вологості - 0,420 % за формулою (1) - 520 738 кг
- Зниження сміттєвої домішки - 0,003 % за формулою (3) - 3720 кг
- Норма убутку при зберіганні - 792 кг.
Отже, списані позивачем нестачі мають своє природне походження та розраховані на підставі вищезазначених галузевих нормативних документів.
На підставі зазначеного вбачається, що у позивача відсутній обов`язок здійснювати нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість при списанні насіння соняшника, так як дане списання пов`язане з виробничим процесом, тобто споживається в процесі здійснення господарської діяльності та є таким, що відповідає встановленим спеціальним законодавством технологічним нормам та регламентам, що свідчить про протиправність висновків Акту перевірки щодо завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у липні 2016 року на суму 795436 грн та протиправності податкового повідомлення-рішення №0018011401 від 15.11.2018, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість
Щодо включення до складу собівартості реалізованої готової продукції суми витрат, які не підтвердженні документально, суд зазначає наступне.
На сторінках 24, 52 Акту перевірки, відповідачем зазначається, що позивачем в 2015 році було здійснено бухгалтерські проводки із зазначенням операції - ремонт, т.о., утримання ОФ, амортизація, заробітна плата та інше на суму 1418329,29 грн, та на суму 1725356 грн, тобто включило до складу собівартості реалізованої готової продукції суму витрат, які в ході перевірки не підтверджені документально.
За результатами встановленого порушення, податковим органом були визначені наступні податкові зобов`язання:
- податкове повідомлення-рішення №0017981401 від 15.11.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання податку на прибуток підприємств;
- податкове повідомлення-рішення №0017991401 від 15.11.2018, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток.
Зокрема, з аналізу Акту перевірки та пояснень наданих під час розгляду заперечень, перевіряючи наполягають про необхідність відображення витрат, шляхом виправлення помилки та необхідність підтвердження даних витрат первинними документами, ігноруючи той факт, що дані витрати були сформовані у періоді більше 1095 днів та який був фактично перевірений минулими плановими перевірками.
Однак, дані висновки не відповідають фактичним обставинам справи, з урахуванням наступного.
В грудні 2016 року в бухгалтерському обліку відображена наступна проводка: Дб949 -Кт39 на суму 1 725 356 грн. Дана сума витрат, була накопичена на рахунку 39 ТОВ Біотоп Плюс правонаступником якого в межах реорганізації (приєднання) є ТОВ Агропроінвест 08 .
Зокрема, в липні 2012 року дані витрати були прийняті позивачем від ТОВ Біотоп Плюс в межах реорганізації, що підтверджується передавальним актом від 01.08.2012 (т.2 а.с. 46-49).
Прийняті витрати були частково використано у сумі 145793,29 грн у собівартості виготовлених послуг - Дт 23, в періоді листопад 2013 року по листопад 2014 року, що були предметом попередньої планової перевірки Позивача за відповідні роки їх формування.
В подальшому, в грудні 2016 року Позивачем було здійснене списання витрат, що залишилися у розмірі 1725356 грн за рахунок Інших операційних витрат (Дт 94).
Відповідно до Інструкції Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій , затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 № 291 визначено, що рахунок 39 Витрати майбутніх періодів призначено для узагальнення інформації щодо здійснених витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах. До витрат, облік яких ведеться на рахунку 39 Витрати майбутніх періодів , відносяться витрати, пов`язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості; з освоєнням нових виробництв та агрегатів; сплачені авансом орендні платежі; оплата страхового поліса; оплата торгового патенту; передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо. За дебетом рахунку 39 Витрати майбутніх періодів відображається накопичення витрат майбутніх періодів, за кредитом - їх списання (розподіл) та включення до складу витрат звітного періоду. Аналітичний облік витрат майбутніх періодів ведеться за їх видами.
Також, відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати визначено, що витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшення зобов`язань.
Дії по списанню витрат та їх походження були здійсненні в період їх виникнення при здійсненні господарської діяльності саме ТОВ Біотоп Плюс , в момент реорганізації ТОВ Агропроінвест 08 згідно передавального балансу було отримано витрати саме рахунку 39.
З урахуванням того, що рахунок 39 є активом, Позивачем здійснювалось списання даних витрат, формування яких відбулось в попередніх періодах під час здійснення господарської діяльності саме ТОВ Біотоп плюс .
Відносно залишків станом на 01.01.2015 по рахунку 39 Витрати майбутніх періодів були накопичені позивачем в 2014 році, дані суми були використані в виробничих витратах згідно рахунку 23 в 1 кварталі 2015 року.
Під час перевірки та подання заперечень надавались відповідні Накази, в яких вбачається як підстави відображення витрат на рахунку 39, так й розподіл витрат по рахунках обліку, а також надавалися накази про використання витрат по рахунку 39 в 1 кварталі 2015 року (т.2 а.с. 50-65).
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , визначено, що витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.
Вищевикладені обставини свідчать про безпідставність висновків Акту перевірки щодо:
- заниження податку на прибуток підприємств за 2015 рік на суму 255299 грн,
- завищення від`ємного значення з податку на прибуток на суму 1725356 грн та як наслідок про протиправність:
- податкового повідомлення-рішення №0017981401 від 15.11.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання податку на прибуток підприємств,
- податкового повідомлення-рішення № 0017991401 від 15.11.2018, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток.
Також, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримання позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом . Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Агропроінвест 08 (пров. Матросова, 22, м. Вільнянськ, Запорізька область, 70002) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69035) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 15.11.2018 №0017991401, №0018001401, №0018011401 та №0017981401.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 39396143) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агропроінвест 08 (пров. Матросова, 22, м.Вільнянськ, Запорізька область, 70002, код ЄДРПОУ 35834331) судові витрати у сумі сплаченого судового збору - 19210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 коп.).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі виготовлене 01.10.2019.
Суддя Р.В. Кисіль
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2019 |
Оприлюднено | 03.10.2019 |
Номер документу | 84670351 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Конишева Олена Василівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Артоуз Олеся Олександрівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Кисіль Роман Валерійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Кисіль Роман Валерійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Кисіль Роман Валерійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Кисіль Роман Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні