Рішення

від 26.09.2019 по справі 1.380.2019.002903

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002903

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року

12 год. 26 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М., представниці позивача Павліш Я.М., представника відповідача Гавриляка Р.А., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( 82662, Львівська область, Сколівський район, с. Верхня Рожанка ) до ГУ ДФС України у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ГУ ДФС України у Львівській області, Державної фіскальної служби України в якій, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просив визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13.05.2019 № 1162138/2731309973, визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13.05.2019 № 1162152/2731309976; зобов`язати ДФС України зареєструвати податкову накладну від 09.04.2019 № 3, зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15.04.2019 № 4.

Підставою цього позову зазначено те, що відповідно до встановленого чинним законодавством порядку позивачем надано всі необхідні пояснення та документальне підтвердження правомірності/реальності тих господарських операцій, реєстрація податкових накладних по яких була зупинена. Однак, контролюючим органом надані пояснення та первинні документи не були враховані та у реєстрації податкових накладних відмовлено.

Рішення відповідача, з позиції позивача, прийняті без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками у вигляді відмови у реєстрації податкових накладних, а також не відповідають вимогам чинного законодавства та є необґрунтованими.

Оскільки цими рішенням порушено права позивача, для їх відновлення останній звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 14.06.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі.

В підготовчому засіданні 18.07.2019 в якості співвідповідача залучено Державну фіскальну службу України.

Ухвалою суду від 12.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

04.07.2019 за вх. № 23502 від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує, що комісією прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, оскільки надані платником податку копії документів не є достатніми для прийняття відповідного рішення про реєстрацію. Просив у задоволенні позову відмовити.

16.07.2019 за вх. № 25053 від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, у якій він просить здійснити розподіл судових витрат та стягнути солідарно з відповідачів сплачений судовий збір у розмірі 7684 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн. В підтвердження заявлених вимог надає копі: договору про надання правової допомоги від 24.05.2019, платіжного доручення № 1 від 05.07.2019, рахунку-фактури № СФ-0000087 від 05.07.2019, акту виконаних робіт від 04.07.2019 за договором про надання правової допомоги від 24.05.2019 та детальний опис послуг по акту виконаних робіт в рамках договору про надання правової допомоги від 24.05.2019.

17.07.2019 за вх. № 25277 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він вказує, що всупереч вимогам пп. в пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України відповідачем не визначено вичерпного переліку документів, надання якого дало б позивачеві можливість реєстрації податкової накладної.

В судовому засіданні представниця позивача змінені позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених позовній заяві та просила задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідачів проти позову заперечив повністю з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та просив у задоволенні позову відмовити. Також подав заперечення щодо відшкодування витрат на правову допомогу, просить відмовити у задоволенні заяви про відшкодування, оскільки не надано ніяких документів, які підтверджують відображення доходів та витрат від цієї операції по договору про надання правової допомоги.

Дослідивши надані докази в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрований як фізична особа-підприємець 01.02.2019, основним видом діяльності є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (а.с. 11).

Між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Бетон Груп-4 укладено договір купівлі-продажу № 1 від 01.04.2019 (а.с. 16-19).

На підставі виставленого рахунку від 08.04.2019 №2 покупцем здійснено попередню часткову оплату за пісок у сумі 59 030,00 грн. (а.с. 14).

Фактична поставка товару здійснювалась 15 квітня 2019 року, що підтверджується видатковою накладною №11, товарно-транспортною накладною від 15.04.2019 №Р11 - пісок будівельний просіяний у кількості 30 м 3 на суму 15 903,00 грн.; 16 квітня 2019 року згідно із видатковою накладною №12, товарно-транспортною накладною від 16.04.2019 №Р12 - пісок будівельний просіяний у кількості 30 м 3 на суму 15 903,00 грн., 17 квітня 2019 року на підставі видаткової накладної №13, товарно-транспортною накладною від 17.04.2019 №Р13 - пісок будівельний просіяний у кількості 30 м 3 на суму 15 903,00 грн.; 18 квітня 2019 року згідно із видатковою накладною №14, товарно-транспортною накладною від 18.04.2019 №Р14 - пісок будівельний просіяний у кількості 30 м 3 на суму 15 903,00 грн. (а.с. 20-27).

09.04.2019 позивачем складено та подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 (а.с. 12).

ДФС України за результатами розгляду зазначеної вище податкової накладної прийнято рішення про зупинення її реєстрації. Згідно отриманої квитанції (а.с. 22) у ній вказано: Відповідно до п. 201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК від 09.04.2019 № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 2505 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2. 1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку .

15 квітня 2019 року позивачем виписано податкову накладну №4 на господарську операцію з поставки наступної партії піску будівельного в розмірі 188,64 м 3 на загальну суму 100 000 грн. та подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 36).

Поставка товару відбувалася на підставі видаткової накладної від 19.04.2019 №15 та згідно товарно-транспортної накладної від 19.04.2019 №Р15 позивачем поставлено покупцю 30 м 3 на загальну суму 15 903 грн та згідно видаткової накладної від 19.04.2019 №16, товарно-транспортної накладної від 19.04.2019 №Р16 ще 30 м 3 на загальну суму 15 903 грн. 20 квітня 2019 року згідно із видатковою накладною №17, товарно-транспортної накладної від 20.04.2019 №Р17 поставлено покупцю до його складу у м. Ужгород 30 м 3 піску на загальну суму 15 903 грн. Наступні поставки в аналогічних об`ємах здійснювались 22 квітня 2019 року - 60 м 3 на суму 31 806 грн (видаткові накладні від 22.04.2019 №18 та 19, товарно-транспортні накладні від 22.04.2019 №Р18, Р19) та 23 квітня 2019 року - 30 м 3 на загальну суму 15 903 грн згідно із видаткової накладної від 23.04.2019 №20, товарно-транспортної накладної від 23.04.2019 №Р20.

ДФС України за результатами розгляду зазначеної вище податкової накладної прийнято рішення про зупинення її реєстрації. Згідно отриманої квитанції (а.с. 37), у ній зазначено: Відповідно до п. 201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК від 15.04.2019 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 2505 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2. 1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та або копії документів достатніх, для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

З метою реєстрації податкових накладних від 09.04.2019 № 3 та від 15.04.2019 № 4 позивачем подано відповідачу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування/реєстрацію яких зупинено (а.с. 57).

Зазначеним повідомленням позивач надав такі пояснення: 09.04.2019 на р/р ФОП Фединець М.Д. надійшла часткова оплата від покупця - ТзОВ Бетон Груп-4 зг. рах. № 2 від 08.04.2019. Постачання товару по даній оплаті здійснювалося з 15 по 18 квітня 2019 року включно, згідно вид. накл. № від 11 по 14 відповідно, що зазначено в акті звіряння між ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ Бетон Груп-4 . Товар для даної поставки був отриманий 10.04.2019 від ПП Промбудтрейдинг згідно вид. накл. № 6395 від 10.04.2019. Пооставка товару здійснювалася власним т/з .

Також були додані відповідні документи, передбачені вичерпним переліком документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 56 від 13.06.2017, в кількості, достатній для підтвердження реальності здійснення господарської операції та забезпечення реєстрації податкових накладних, реєстрація яких зупинена.

За результатами розгляду поданих пояснень 13 травня 2019 року комісією, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкових накладних прийнято рішення №1162138/2731309976 та №1162152/2731309976 про відмову в реєстрації податкових накладних. Підставою для відмови визначено ненадання платником податку копій документів, а саме, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Проте, позивачем були представлені усі необхідні документи та пояснення, які підтверджують реальність господарської операції та правомірність складання податкової накладної (а.с. 73, 74).

17 травня 2019 року позивач скористався правом адміністративного оскарження та направив скарги на рішення комісії, однак 23 травня 2019 року рішенням комісій №28965/2731309976/2 та №28940/2731309976/2 скарги залишено без задоволення та рішення комісій регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних без змін.

Вважаючи, що оскаржувані рішення порушують його права, є протиправними та підлягають скасуванню, з метою відновлення порушених прав позивач звернувся до адміністративного суду із цим позовом.

При вирішенні справи суд керується таким.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

В силу п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16. статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених п 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п. 13 Порядку № 1246).

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 (далі Порядок № 117).

Відповідно до п. 12 Порядку № 117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/ послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(-их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту квитанцій про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом встановлено, що контролюючим органом виявлено, що обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, відтак у відповідних квитанціях запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Перелік документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, вказано в п. 14 Порядку № 117 та передбачає: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно пояснень позивача та наданих ним документів контролюючому органу по податковій накладній № 3 від 09.04.2019 фактична поставка товару здійснювалась 15 квітня 2019 року, що підтверджується видатковою накладною №11, товарно-транспортною накладною від 15.04.2019 №Р11 - пісок будівельний просіяний у кількості 30 м 3 на суму 15 903,00 грн.; 16 квітня 2019 року згідно із видатковою накладною №12, товарно- транспортною накладною від 16.04.2019 №Р12 - пісок будівельний просіяний у кількості 30 м 3 на суму 15 903,00 грн., 17 квітня 2019 року на підставі видаткової накладної №13, товарно-транспортною накладною від 17.04.2019 №Р13 - пісок будівельний просіяний у кількості 30 м 3 на суму 15 903,00 грн.; 18 квітня 2019 року згідно із видатковою накладною №14, товарно-транспортною накладною від 18.04.2019 №Р14 - пісок будівельний просіяний у кількості 30 м 3 на суму 15 903,00 грн.

Перевезення товару здійснювалось особисто позивачем власним транспортом, а саме: марка- Scania, спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, номер шасі - НОМЕР_1 та спеціалізований напівпричіп Н /ПР - самоскид - Е, номер шасі НОМЕР_3 , марка Welton.

Підтвердженням наявності поставленого товару у власності позивача є такі документи, як зведена податкова накладна від 15.04.2019 №5 складена постачальником ПП Промбудтрейдинг (код ЄДРПОУ 42368957) та зареєстрована в ЄРПН 02.05.2019

10 квітня 2019 року згідно із видатковою накладною №6395 ПП Промбудтрейдинг передав позивачу пісок сіяний у кількості 150 м 3 , 11 квітня 2019 року - ще 150 м 3 на підставі видаткової накладної №6396. Отже, станом на 11.04.2019 у власності позивача пербувало 300 м 3 ' який згодом був реалізований для ТзОВ Бетон Груп-4 . Відповідно, оплата за поставлений товар у розмірі 47 700, 000 грн проведена 17.04.2019 згідно із виставленим рахунком на оплату від 10.04.2019 №125. Договір постачання від 04.04.2019 №04/04/01, зокрема п.3.3 передбачає, що товар відвантажується Покупцю на умовах EXW - що означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо).

Щодо податкової накладної № 4 від 15.04.2019, то поставка товару відбувалась на підставі видаткової накладної від 19.04.2019 №15 та згідно товарно-транспортної накладної від 19.04.2019 №Р15 позивачем поставлено покупцю 30 м 3 на загальну суму 15 903 грн та згідно видаткової накладної від 19.04.2019 №16, товарно-транспортної накладної від 19.04.2019 №Р16 ще 30 м 3 на загальну суму 15 903 грн. 20 квітня 2019 року згідно із видатковою накладною №17, товарно-транспортної накладної від 20.04.2019 №Р17 поставлено покупцю до його складу у м. Ужгород 30 м 3 піску на загальну суму 15 903 грн. Наступні поставки в аналогічних об`ємах здійснювались 22 квітня 2019 року - 60 м 3 на суму 31 806 грн (видаткові накладні від 22.04.2019 №18 та 19, товарно-транспортні накладні від 22.04.2019 №Р18, Р19) та 23 квітня 2019 року - 30 м 3 на загальну суму 15 903 грн згідно із видаткової накладної від 23.04.2019 №20, товарно-транспортної накладної від 23.04.2019 №Р20.

За підсумком всіх поставок з 15 квітня до 23 квітня 2019 року позивачем поставлено покупцю 300 м 3 піску будівельного просіяного на загальну суму 159 030 грн, що відповідає тим обсягам , які зазначені у спірних податкових накладних та придбаних у ПП Промбудтрейдинг .

До матеріалів справи представником відповідачів представлено копії витягів із бази даних, з яких встановлено отримання відповідних повідомлень та доданих документів (а.с. 85-96).

Відповідно до п. 20 Порядку № 117 комісії ДФС приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Судом в ході судового розгляду встановлено, а також підтверджується письмовими доказами, долученими до матеріалів справи, що до повідомлення про надання пояснень долучено відповідний договір, на підставі якого виписано відповідну податкову накладну.

Щодо наданих позивачем документів щодо податкових накладних/розрахунків, суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Водночас, в статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Суд врахував ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , згідно з якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Водночас ст. 4 Закону України № 996-XIV встановлений принцип превалювання сутності над формою, тобто, операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Обов`язковими реквізитами первинних документів відповідно до п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно з пунктами 2.15-2.16 Положення забороняється приймати до виконання первинні бухгалтерські документи на операції, що суперечать законодавчим актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів на підтвердження здійснення господарської операції.

Таким чином позивачем, на переконання суду, були надані документи достатні для прийняття контролюючим органом рішення/рішень про реєстрацію розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.05.2019 № 1162138/2731309973 та № 1162152/2731309976.

Вирішуючи позовні вимоги про зобов`язання ДФС зареєструвати податкові накладні від 09.04.2019 № 3 та від 15.04.2019 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може, в тому числі, прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Приписами КАС України, передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 22 Порядку № 117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Згідно з п. 24 Порядку № 117 комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів відповідно до пункту 15 цього Порядку, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.

Пунктом 26 Порядку № 117 визначено, що якщо комісією центрального рівня у визначений пунктом 24 цього Порядку строк не прийнято іншого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, рішення комісії регіонального рівня набирає чинності з дня, наступного після закінчення строку, визначеного пунктом 24 цього Порядку, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно з положеннями п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Тобто, повноваження щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі покладені на Державну фіскальну службу України.

Зважаючи на вищевикладене та з огляду на висновок суду про протиправність рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування від 13.05.2019 № 1162138/2731309973 та № 1162152/2731309976, за відсутності доказів реєстрації цієї податкової накладної, суд вважає за необхідне задовольнити вказану вимогу позивача та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні від 09.04.2019 № 3 та від 15.04.2019 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 7684 грн. і такий згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Також позивач просив повернути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрати на професійну правничу допомогу, про що додатково зазначив в судовому засіданні, надавши відповідні докази.

В силу ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Матеріалами справи, а саме відповідними рахунками, актами приймання-передачі та платіжним дорученням документально підтверджено понесені позивачем витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн.

Враховуючи вищевикладене, а також документальне підтвердження наданих позивачу послуг, суд вважає обґрунтованими доводи про покладення на відповідачів судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у даній справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в :

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС України у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13.05.2019 № 1162138/2731309973.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС України у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13.05.2019 № 1162152/2731309976.

4. Зобов`язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8,) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 09.04.2019 № 3.

5. Зобов`язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8,) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15.04.2019 № 4.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 39292197) на користь ОСОБА_1 (82662, Львівська область, Сколівський район, с. Верхня Рожанка , РКНОПП НОМЕР_4 ) 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп. сплаченого судового збору та 3500 (три тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС України у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 394627003) на користь ОСОБА_1 (82662, Львівська область, Сколівський район, с. Верхня Рожанка , РКНОПП НОМЕР_4 ) 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп. сплаченого судового збору та 3500 (три тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 02.10.2019.

Суддя Качур Р.П.