Рішення

від 24.09.2019 по справі 520/6858/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

24 вересня 2019 р. справа № 520/6858/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Блудової А.І.,

представник позивача - Надьон О.В.,

представника відповідача - Виноградова В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Деміона" (вул. Ахсарова, буд. 25, кв. 96, м. Харків, 61204, код ЄДРПОУ 32338030) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Деміона" з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.05.2019 № 00006621410 Головного управління ДФС у Харківські області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі акту перевірки відносно позивача нараховано штрафні (фінансові) санкції у вигляді штрафу у розмірі 2986,25 грн - за неоприбуткування готівки до каси підприємства у п`ятикратному розмірі сум неоприбуткування готівки. Позивач вказує, що штрафні санкції у вигляді штрафу застосовані на підставі абз.3 ч.1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки , який втратив чинність на підставі Указу Президента України від 20.06.2019 №418/2019 та на підставі п.п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 року №637, яка втратила чинність на підставі Постанови Національного банку України від 29.12.2017 №148.

Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, в якому вказано, що оскаржуване рішення винесено ним з підстав, у порядку та у спосіб, визначені законом, на виконання владної управлінської функції. Щодо аргументів позивача в частині винесення оскаржуваного рішення на підставі нормативно-правових актів, що втратили чинність, відповідач посилається на правову позицію Верховного Суду, яку викладено у постанові від 21.09.2019 по справі № 816/1914/16, у якій суд зазначив, що дію нормативно- правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Процесуальним правом надати відповідь на відзив позивач не скористався.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у відзиві, та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено з наявних в матеріалах справи доказів, що не заперечувалось представниками сторін, що Головним управлінням ДФС у Харківській області на підставі Наказу № 1832 від 13.03.2019 та направлень на перевірку від 13.03.2019 № 2419, №2406 та № 2407 проведено фактичну перевірку господарського об`єкту (магазин) за адресою м. Харків, вул. Полтавський шлях, 190, у якому здійснює діяльність Приватне підприємство «Деміона» .

За результатами перевірки складено акт № 422/20/30/РРО/32338030 від 22.03.2019, який зафіксовано, зокрема, несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в касу підприємства (КОРО) в сумі їх фактичних надходжень у день одержання коштів у розмірі 597,25 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 22.03.2019 Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 08.05.2019 № 00006621410, яким до Приватного підприємство «Деміона» застосовано штрафні санкції у розмірі 2986,25 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення разом з розрахунком штрафних санкцій направлено на адресу позивача та, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, отримано представником ПП «Деміона» 20.05.2019.

Зі змісту позовної заяви та відзиву, пояснень представників сторін у судовому засіданні судом встановлено, що між сторонами відсутній спір щодо фактичних обставин справи. Причиною виникнення спору є різне тлумачення сторонами положень податкового законодавства в частині дії в часі нормативно-правових актів, на підставі яких застосовано штрафні санкції.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Деміона» 31.07.2017 здійснило несвоєчасне оприбуткування готівки у розмірі 597,25 грн, що підтверджено атом перевірки та не оспорювалось позивачем у ході розгляду справи.

В силу приписів статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому, застосуванню підлягають саме норми, які діяли на момент вчинення правопорушення.

До 05.01.2018 спірні правовідносини було врегульовано Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в України, яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637.

Відповідно до пункту 2.6 Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Суд вважає аргументованою позицію контролюючого органу про те, що оскільки правопорушення мало місце до втрати чинності Положення № 637, то застосуванню до спірних правовідносин підлягає саме це Положення, а не Положення № 148, яке фактично, замінило Положення № 637 починаючи з 05.01.2018.

Наведений висновок підтверджується, зокрема, висновками Верховного Суду, які викладено у постанові від 21.09.2019 по справі № 816/1914/16, у якій суд зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Щодо посилань позивача на втрату чинності Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» з 23.06.2019, суд зазначає наступне. Відповідно до пункту 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу). Оскаржуване у даній справі податкове повідомлення-рішення прийнято 08.05.2019, тобто, до втрати чинності Указу № 436/95, а тому в силу п. 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України, штрафні санкції підлягають застосуванню. Вищевказаним Указом Президента України встановлено відповідальність за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (597,25 х 5 = 2986,25 грн.) Як зазначалось судом вище, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Суд вважає аргументованим посилання представника відповідача на рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 по справі № 1-7/99, в якому Суд надав офіційне тлумачення статті 58 Конституції. Судом зазначено, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). А тому аргументи позивача у цій частині є неприйнятними. Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції (заява №36985/97) у п. 110 вказав, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав для призначення податкових штрафів має саме податкове управління . У межах спірних правовідносин відповідачем доведено правомірність винесеного ним рішення, а тому суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог. Суд також зважає на Рішення ЄСПЛ по справі ВАТ Нефтяная компания ЮКОС проти РФ (Заява №14092/04), у п. 559 якого зазначено, що перша і сама важлива вимога статті 1 Протоколу №2 до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в безперешкодне користування власністю повинне бути законним, тобто втручання має відповідати національному законодавству і бути достатньо зрозумілим, щоб дозволити заявнику передбачати наслідки своїх дій. На момент вчинення податкового правопорушення позивач мав передбачати негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій, що були встановлені чинними на той час нормативно-правовими актами.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Приватного підприємства "Деміона" (вул. Ахсарова, буд. 25, кв. 96, м. Харків, 61204, код ЄДРПОУ 32338030) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 02 жовтня 2019 року.

Суддя О.Г. Котеньов