Рішення

від 01.10.2019 по справі 640/1051/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 року м. Київ №640/1051/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві) про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить зобов`язати відповідача звер-нутися із поданням до територіального органу Державної казначейської служби України про повернення йому, ОСОБА_1 , збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 11261,57 грн., сплаченого згідно з квитанцією від 23.08.2016 №17617644.

Позов обґрунтовано відсутністю у позивача обов`язку сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 11261,57 грн. з огляду на придбання житла вперше.

У відзиві на позов відповідач просить відмовити у задоволення позову, наголошуючи на відсутності правового механізму перевірки інформації про факт придбання позивачем нерухомості вперше, що, на думку представника управління, свідчить про правомірність дій відповідача у спірних правовідносинах. Також, заперечує проти стягнення витрат на профе-сійну правничу допомогу, посилаючись на відсутність доказів їх понесення, а саме не надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат.

У відповіді на відзив представник позивача зазначає про те, що будь-яких доказів, які б спростували факт придбання позивачем житла вперше та підтвердили відсутність у нього права на повернення збору, відповідачем не надано. Також, зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу сплачені позивачем на рахунок АО "Гребенюк і Сюренко", яке є юридичною особою та не веде Книгу обліку доходів та витрат.

Дослідивши докази у справі, судом встановлено наступні факти і відповідні їм правовідносини.

У листопаді 2018р. адвокат Гребенюк А.С. в інтересах позивача звернулася до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою, в якій просила повернути ОСОБА_1 сплачений ним збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири у розмірі 11261,57 грн. згідно з квитанцією від 23.08.2016.

Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 06.12.2018 №127263/05 повідомлено позивачу, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюються органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до держав-ного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Рекомендовано звернутися до суду (а.с.18).

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння збору на обов`язкове державне пенсійне страхування і стосуються повернення позивачу сплаченого ним збору.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страху-вання визначено положеннями Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з п. 9 ст. 1 цього Закону платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізич-ні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсій-не страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок №1740).

Згідно з п. 15 1 Порядку №1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, орга-нізаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно з копією договору купівлі-продажу квартири від 23.08.2016, нотаріально посвідченого і зареєстрованого в реєстрі за №881, позивачем придбано у власність квартиру АДРЕСА_1 .

Факт сплати позивачем збору обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 11261,57 грн. (1% від операції купівлі-продажу нерухомого майна) не заперечується сторо-нами і підтверджується копією квитанції від 23.08.2016 №17617644 (а.с. 11).

Згідно з наявною у справі Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухо-ме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28.11.2018 №147247320, окрім вищевказаної квартири, відсутні інші відомості про прид-бання позивачем житла, що дає суду підстави для висновку про придбання цієї квартири вперше.

Відповідач не надав заперечень і доказів, які б спростували вказані твердження пози-вача і надані ним докази.

Беручи до уваги твердження позивача, які підтверджені належними доказами і не були спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про те, що позивач вперше придбав житло, тому на підставі п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" і п. 15 1 Порядку №1740 був звільненим від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 15 3 Порядку №1740 передбачено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документа-льного підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з опера-цій купівлі-продажу нерухомого майна.

На час придбавання позивачем житла і звернення до відповідача із заявою чинне на-ціональне законодавство не визначало механізму звільнення від сплати збору на обов`язкове державне страхування з операцій придбання громадянами житла вперше. Відсутність такого механізму не може бути перешкодою для реалізації громадянами своїх прав, свобод чи інте-ресів. У контексті фактичних обставин цієї справи, законодавство передбачає можливість повернення помилково або надміру сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" платники збору, визначені пунктами 5-7, 9 і 10 ст. 1 цього Закону, збір на обо-в`язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету" контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 "Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна" покладений на Пенсійний фонд України.

Пунктом 3 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі - Порядок №787), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів (абз. 1).

Згідно з п. 5 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (абз. 1).

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (абз. 2).

Положеннями п. 10 Порядку №787 передбачено, що заява та подання або ухвала суду подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету. Органи Казначейства приймають подання від органів, які контролюють справляння надхо-джень бюджету або які здійснюють облік заборгованості в розрізі позичальників, у строки, визначені нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зара-хованих до бюджету коштів. У разі відсутності такого нормативно-правового акта платник подає до відповідного органу Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів.

Отже, як вбачається, повернення помилково або надміру сплаченого до бюджету збору на обов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється з відповідного рахунку за надхо-дженням відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" за поданням відповідного територіального органу Пенсійного фонду України, що контролює надходження цього збору до бюджету.

Таким чином, вимога про зобов`язання відповідача звернутись з поданням до терито-ріального органу Державної казначейської служби України про повернення помилково спла-чених коштів задоволенню не підлягає, оскільки згідно з п. 10 Порядку №787 подання подається особою разом із заявою, тобто ці дії вчиняються позивачем самостійно.

Водночас, враховуючи, що позивач був звільненим від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при придбанні житла, але фактично сплатив цей збір, суд, погоджуючись з доводами позивача, дійшов висновку про те, що така сплата здійснена ним помилково, а тому сплачені кошти підлягали поверненню позивачу за поданням, яке фор-мується саме відповідачем. Таке подання, як встановлено судом, відповідачем не складалося, чим порушено право позивача на повернення помилково сплачених коштів.

З метою ефективного поновлення порушеного права позивача на повернення йому помилково сплачених коштів та згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог і зобов`язати відповідача сформувати подання до ГУ ДКС України в м. Києві про повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 11261,57 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомо-гою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держа-ви (ч. 1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2).

Згідно з ч. 3 цієї статті для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомо-гу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 цієї статті встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 цієї статті передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 цієї статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладено на сторо-ну, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єк-том владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті від-повідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові вит-рати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3600 грн., на підтвердження чого до позовної заяви додано копії:

- договору від 23.11.2018 №277/2018 про надання правової допомоги, укладеного між ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Гребенюк і Сюренко" в особі голови об`єднання адвоката Гребенюк А.С., за умовами п. 1.2 якого Адвокатське об`єднання зобов`я-зується надати Клієнту правову (правничу) допомогу щодо представництва інтересів Клієнта в адміністративних судах всіх інстанцій у справі про зобов`язання органів Пенсійного фонду України сформувати та подати до органів Казначейської служби України подання про повер-нення Клієнту збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 11261,57 грн., сплаченого Клієнтом з операції купівлі-продажу квартири;

- акта передачі-приймання до цього договору від 14.01.2019, згідно з яким адвокатом Гребенюк А.С. (свідоцтво від 05.02.2018 серія КВ №000095) 23.11.2018 надано позивачу наступні послуги загальною вартістю 3600 грн.:

а) надання усної консультації Клієнту щодо способів захисту його інтересів, вивчення документів, узгодження правової позиції - 30 хв. - 400 грн.;

б) складання та підготовка до подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративного позову: вивчення нормативно-правових актів, судової практики, збір доказів (отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) - 4год. - 3200 грн.;

- квитанції від 15.01.2019 №19101721 про оплату ОСОБА_1 на рахунок АО "Гребенюк і Сюренко" послуг за договором від 23.11.2018 №277/2018 в сумі 3600 грн.

У відзиві відповідач стверджує про відсутність підстав для стягнення таких витрат, бо позивачем не надано достатніх та детальних доказів на підтвердження їх понесення, а саме доказів щодо понесення витрат на правову допомогу. При цьому відповідач посилається на необхідність доведення відображення фахівцем у галузі права та адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 22.05.2018.

Такі заперечення відповідача у повній мірі спростовується вищезазначеними докумен-тами, доданими до позовної заяви на підтвердження понесення вказаних витрат, і доводами представника позивача у відповіді на відзив про те, що кошти сплачені позивачем на рахунок АО "Гребенюк і Сюренко" (код ЄДРПОУ 42055654), яке не являється самозайнятою особою, натомість є юридичною особою і не веде Книгу обліку доходів та витрат. Крім того, фактич-ність надання професійної правничої допомоги підтверджується позовною заявою, яка підпи-сана адвокатом Гребенюк А .С. , засвідченими названим адвокатом копій додатків до позовної заяви і сформованою нею ж інформаційною довідкою від 28.11.2018 №147247320 з Держав-ного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Відповідачем не заявлялося клопотання про зменшення витрат на професійну правни-чу допомогу, а всупереч ч. 7 ст. 134 КАС України, заперечуючи проти її стягнення, відпові-дач не навів у відзиві конкретних заперечень проти співмірності розміру цих витрат.

Водночас, оцінюючи співмірність розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає: дана справа за складом учасників, підставами виникнення спору, позовними вимогами та законодавством, яке регулює спірні правовідносини, підлягає вирішенню на основі усталеної судової практики та застосування норм матеріального права; ціна позову у цій справі в сумі 11261,57 грн. є незначною; складена адвокатом позовна заява викладена на 6-ьох аркушах; в якості доказів на підтвердження заявлених позовних вимог до позову додано: квитанції про сплату судового збору, копії ідентифікаційного коду, копії договору купівлі-продажу квартири, квитанції про сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, інформаційної довідки від 28.11.2018 №147247320, заяви про повернення помилково сплаченого збору, відповіді відповідача на цю заяву, документів на підтвер-дження повноважень адвоката та обсягу і вартості наданих ним послуг.

Враховуючи недоведеність відповідачем неспівмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу, а також зважаючи на вищенаведені обставини, суд вважає заявлений позивачем розмір цих витрат обґрунтованим і співмірним.

Разом з цим, зважаючи на часткове задоволення позову та згідно із ст. 139 КАС України витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3600 грн. і судовий збір у сумі 768,40 грн., сплачений позивачем згідно з квитанцією від 15.01.2019 №19101512, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 1800 грн. і 384,20 грн. відповідно, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 90, 94, 139, 241-246, 262 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 частково.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати подання до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві про повер-нення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 11261,57 грн. (одинадцять тисяч двісті шістдесят одна гривня 57 коп.).

3. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову в іншій частині.

4. Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 коп.).

5. Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1800 грн. (одна тисяча вісімсот гривень).

Позивач: ОСОБА_1 ;

АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві;

04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.А. Костенко