Постанова

від 01.10.2019 по справі 420/339/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/339/19

Категорія: 108020000Головуючий у суді І інстанції: Цховребова М.Г. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Семенюка Г.В.

суддів: Федусика А.Г. , Шляхтицького О.І.

при секретаріВишневській А.В.

за участю сторін: представник позивачаБовра Д.Ю. (адвокат, ордер)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської митниці ДФС на Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Транс Сервіс Трейд до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, мотивуючи його тим, що у поданих відповідачу для митного оформлення документах фактично не було ні розбіжностей, ні ознак підробки, а також вони містили всі відомості, що підтверджували числові значення ціни, що підлягає сплаті за поставлену продукцію, а зазначені відповідачем підстави ніяк не можна визначити як розбіжності, або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 125000/2018/000205/1 від 27.11.2018 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UA 125010/2018/00130 від 27.11.2018 року.

Не погодившись з Рішенням суду першої інстанції, Київська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що на вимогу митного органу Позивач жодних документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів у встановлені строки не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем, як Комісіонером, та компанією CORVIANA TRADING FZE , як Комітентом, укладено договір комісії № 02/10/18-ADL у сфері зовнішньоекономічної діяльності від 02.10.2018 року (а.с.25-30).

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору Комісіонер приймає на себе обов`язок по реалізації продукції і товарів (далі - Товар) Комітента на території України, експортованого в адресу Комісіонера, від свого імені, але за рахунок Комітента. У свою чергу Комітент зобов`язується виплатити Комісіонеру винагороду за надану послугу.

Згідно з п. 1.2. Договору № 02/10/18-ADL по кожній партії товарів сторони складають додаткові угоди-Доручення, далі по тексту додаткову угоду, які є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.1. Договору № 02/10/18-ADL передбачено, що кількість, ціна і загальна вартість товару встановлюються в додаткових угодах доручення, які є невід`ємною частиною цього договору.

У відповідності до п. 2.2. вказаного Договору, Товар поставляється на умовах, обумовлених в дорученні або в інвойсах, згідно з тлумаченням (ІНКОТЕРМС 2010).

Згідно з п. 3.5. Договору № 02/10/18-ADL, разом з Товарами Комітент повинен передати Комісіонеру наступні документи: коносамент; проформу інвойсу або інвойс; доручення; пакувальний лист.

Пунктом 4.1. Договору № 02/10/18-ADL передбачено, що всі взаєморозрахунки за цим договором проводяться відповідно до додаткових угод.

02.10.2018 року позивачем, як Комісіонером, та компанією CORVIANA TRADING FZE , як Комітентом, складено Доручення № 1 до договору комісії № 02/10/18-ADL від 02.10.2018 року (а.с.31), про наступне, зокрема:

1. Комісіонер за дорученням Комітента реалізує на території України Товар експортований на адресу Комісіонера, згідно нижченаведеного доручення: найменування товару штучні квіти (сток); кількість 9800,00 кг; ціна за одиницю 1,50; загальна сума 14700,00 $. Разом за дорученням передається товар на суму 14700,00 $

2. Винагорода Комісіонера по даній партії товару становить 700 доларів США, і включено у вартість даного товару.

3. Умови передачі товару: CIF Odessa.

4. Термін передачі товару: з 01.11.2018 р. по 30.11.2018 р.

20.11.2018 року позивачем подана попередня електронна митна декларація (Форма МД-2) № IM 40 EE/2018/961851. (а.с.17)

У вказаній митній декларації декларантом зазначено, зокрема:

- у графі 12 Відомості про вартість : 405377,61;

- у графі 20 Умови поставки : CIF UA ODESSA;

- у графі 33 Код товару : 67021000;

- у другому підрозділі графи 37 Процедура : ZZ00;

- у графі 42 Ціна товару : 14600,4000;

- у графі 44 Додаткова інформація/Подані документи/Сертифікати і дозволи :

0380 10/10/1-ADL 10.10.18

0705 14.10.18

m4317 02/10/18-ADL 02.10.18

- у графі 45 Коригування : 405377,61;

- у графі 46 Статистична вартість : 405,37761.

23.11.2018 року позивачем подано електронну митну декларацію (Форма МД-2) № ІМ 40 ДЕ UA125010/2018/011154. (а.с.15-16)

У вказаній митній декларації декларантом зазначено, зокрема:

- у графі 12 Відомості про вартість : 848010,00;

- у графі 20 Умови поставки : CIF UA ODESSA;

- у графі 33 Код товару : 67021000;

- у другому підрозділі графи 37 Процедура : ZZ00;

- у графі 40 Загальна декларація/Попередній документ :

1801//2018/961851 20/11/18/1;

- у графі 42 Ціна товару : 14600,4000;

- у графі 44 Додаткова інформація/Подані документи/Сертифікати і дозволи :

0380 10/10/1-ADL 10.10.18

0705 14.10.18

d0730 1522 20.11.18

0862 10/10/1-ADL 18.10.18

1701 Б/Н 22.11.18

m4100 02/10/18-ADL 02.10.18

9000 Акт зважування № РК-16954905 19.11.18

9000 Фізичний огляд товарів 23.11.18

9000 лист-відпр. 27.11.18

- у графі 45 Коригування : 848010,00;

- у графі 46 Статистична вартість : 848,01000;

- у графі Подробиці розрахунків :

020 84801,00 грн. 42416853

028 186562,20 грн. 42416853 [42416853]

Всього: 271363,20 грн.

27.11.2018 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA125000/2018/000205/1 (а.с.12-13) за ВМД/2018/011154 щодо товарів: штучні квіти з пластмаси, в асортименті, упаковано в БИГ БЕГІ різної форми та ваги обтягнуті сталевою проволокою, всього 9733,60 кг, країна виробництва CN, торговельна марка немає даних, виробник немає даних.

У вказаному рішенні зазначено, що за результатами опрацювання наданих до митного оформлення документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів за митною декларацією від 23.11.2018 № UA125010/2018/011154 встановлено, що документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) відповідно до інформації зазначеної у МД умовами поставки є CIF Одеса (вартість страхування та транспортування сплачені до). При цьому документів, що підтверджують вартість страхування декларантом не надано;

2) відповідно до п. 1.1 зовнішньоекономічного контракту Комісіонер приймає на себе обов`язок по реалізації продукції і товарів (далі - Товар) Комітента на території України експортованого в адресу Комісіонера. У свою чергу морський коносамент є ордерним, тобто кінцевий отримувач товару на момент відправлення є невідомим.

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125010/2018/00130 від 27.11.2018 року (а.с.14) позивача повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, з таких причин: відповідно до вимог ст. 256 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні за наявності обґрунтованих обставин. Згідно ст. 51 МКУ митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Кодексу. В процесі митного оформлення було з`ясовано, що декларантом не подано документи для підтвердження митної вартості, згідно ст. 53 МКУ, чим порушено вимоги ст. 52 та ст. 53 МКУ. Митним органом було винесено Рішення про коригування митної вартості від 27.11.2018 року № UA125000/2018/000205/1.

Згідно зі змістом цієї картки відмови, позивачу відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, поданих 23.11.2018 о 13 год. 50 хв. позивачем, а саме:

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 10/10/1-ADL 10.10.2018

Коносамент (Bill of lading) 14.10.2018

Автотранспортна накладна (Road consignment note) 1522 20.11.2018

Декларація про походження товару (Declaration of origin) 10/10/1-ADL 18.10.2018

Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні) Б/Н 22.11.2018

Зовнішньоекономічний договір (контракт) комісії з продажу та/або придбання товарів через комісіонера-нерезидента 02/10/18-ADL 02.10.2018

Акт зважування № РК-16954905 19.11.2018

Фізичний огляд товарів 23.11.2018

Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA125010.2018.011154 23.11.2018.

Також у картці відмови роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: подання нової МД з дотриманням вимог винесеного рішення коригування митної вартості від 27.11.2018 № UA125000/2018/000205/1.

29.11.2018 року листом № 29-11-7 (а.с.20-21) позивач просив відповідача винести письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості № UA 125000/2018/000205/1 від 27.11.2018 року.

11.12.2018 року листом № 9684/2/10-70-19-47 (а.с.22-24) за результатами розгляду звернення від 29.11.2018 року № 29/11-7 (вх. Київської митниці ДФС від 06.12.2018 року № 19021/47) щодо перегляду рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 27.11.2018 року № UA125000/2018/000205/1, відповідач повідомив позивача, зокрема, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:

1) відповідно до інформації зазначеної у МД умовами поставки є СІF Одеса (вартість страхування та транспортування сплачені до). При цьому документів, що підтверджують вартість страхування декларантом не надано;

2) відповідно до п. 1.1 зовнішньоекономічного контракту Комісіонер приймає на себе обов`язок по реалізації продукції і товарів (далі - Товар) Комітента на території України, експортованого в адресу Комісіонера. У свою чергу морський коносамент є ордерним, тобто кінцевий отримувач товару на момент відправлення є невідомим.

Декларант відмовився від подання будь-яких додаткових документів.

Враховуючи вищевикладене, надання неповної інформації про митну вартість товарів та не визначення її достовірно є підставою, яка унеможливлює застосування основного методу визначення митної вартості товару відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України.

З урахуванням вищевикладеного, митниця не вбачає підстав для визнання заявленої декларантом ТОВ "Транс Сервіс Трейд" митної вартості товарів та скасування зазначеного Рішення.

Не погоджуючись із вищезазначеними рішенням про коригування митної вартості товарів № UA125000/2018/000205/1 від 27.11.2018 року та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125010/2018/00130 від 27.11.2018 року, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги зазначив, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей, а тому наявні підстави для задоволення позову. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Митним кодексом України від 13.03.2012 року № 4495-VI (далі МК України), Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України).

Відповідно до п.п. 23, 24, 29 ч. 1 ст. 4 МК України у цьому Кодексі наведені нижче терміни і поняття вживаються в такому значенні:

митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку;

митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 318 МК України митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 МК України митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів.

Відповідно до ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Частиною 1 статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 7 ст. 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ч.ч. 5, 6, 8 ст. 55 МК України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч. 2 , 3 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 256 МК України)

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. (ч. 2 ст. 256 МК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Згідно з ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Відповідно до ст. 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Не допускаються визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

Форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України, укладених відповідно до закону, після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому цим Кодексом. На вимогу власника товарів, щодо яких визначено форму та обсяг митного контролю, або уповноваженої ним особи органи доходів і зборів зобов`язані письмово повідомити про це протягом години, якщо інший строк повідомлення не визначено цим Кодексом.

Якщо за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності проведення митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митне оформлення та випуск цих товарів, транспортних засобів за рішенням митниці (митного посту) можуть бути здійснені без пред`явлення зазначених товарів, транспортних засобів митниці (митному посту) або з пред`явленням, але без проведення їх митного огляду.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 334 МК України органи доходів і зборів вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на органи доходів і зборів, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом.

Особи, зазначені у частині першій цієї статті, зобов`язані надавати органам доходів і зборів документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 335 МК України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості:

при перевезенні водним транспортом:

а) генеральна декларація, що містить, зокрема, найменування та опис судна, відомості про його реєстрацію та національну належність, прізвище капітана, прізвище та адресу суднового агента;

б) декларація про вантаж, яка містить, зокрема, відомості про найменування портів відправки, портів заходу судна, завантаження та вивантаження товарів, першого порту відправки товарів, порту вивантаження товарів, що залишаються на борту, перелік коносаментів або інших документів, що підтверджують наявність та зміст договору морського (річкового) перевезення, кількість вантажних місць товару, опис та вид упаковки товарів, які підлягають вивантаженню у даному порту;

в) декларація про припаси (суднові припаси), яка містить, зокрема, відомості про найменування суднових припасів, що є в наявності на судні, та їх кількість;

г) декларація про особисті речі екіпажу судна;

ґ) суднова роль, що містить відомості про кількість і склад членів екіпажу під час прибуття і відправлення судна, зокрема, прізвища, імена, громадянство, звання або посаду, дату і місце народження, вид і номер документа, що посвідчує особу;

д) список пасажирів, що містить відомості про пасажирів під час прибуття і відправлення судна, зокрема, кількість пасажирів на судні, прізвища, імена, громадянство, дату і місце народження, порти посадки і висадки;

е) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);

є) транспортні (перевізні) документи на товари (за наявності), які містять, зокрема, відомості про загальну кількість товарів, кількість вантажних місць, найменування товарів, вид упаковки;

ж) комерційні документи (за наявності) на товари та відомості про розміщення товарів на борту судна;

з) відомості про наявність (відсутність) на борту судна товарів, ввезення яких на митну територію України заборонено або обмежено, включаючи валютні цінності, наявні у членів екіпажу, лікарські засоби, до складу яких входять наркотичні, сильнодіючі засоби, психотропні та отруйні речовини;

и) відомості про наявність (відсутність) на борту судна небезпечних товарів, зброї, боєприпасів.

Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо пропуску товарів через митний кордон України, крім тих, що необхідні виключно для поміщення товарів у митний режим.

Якщо цим Кодексом та іншими законами України передбачено надання таких документів (відомостей) органам доходів і зборів державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, у формі електронних документів, засвідчених електронним цифровим підписом, через єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі", органам доходів і зборів забороняється вимагати надання таких документів (відомостей) декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником чи іншою заінтересованою особою.

Згідно з ч. 3 ст. 335 МК України разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 335 МК України під час надання органу доходів і зборів попереднього повідомлення про намір здійснити переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України органу доходів і зборів надаються такі документи та/або відомості, у тому числі засобами інформаційних технологій:

1) для ввезення товарів на митну територію України:

а) заява встановленої форми про намір здійснити ввезення товарів на митну територію України (попереднє повідомлення або попередня митна декларація);

б) відомості про найменування, обсяг (кількість) та вартість товарів, які планується ввезти на митну територію України;

в) вид транспорту, яким планується здійснити ввезення товарів на митну територію України;

г) назва пункту пропуску через державний кордон України (органу доходів і зборів), через який планується ввезення товарів;

ґ) відомості про документи, що підтверджують дотримання встановлених відповідно до закону заборон та/або обмежень щодо пропуску товарів через митний кордон України;

2) для вивезення товарів з митної території України - митна декларація на товари або супровідні документи на товари у випадках, встановлених цим Кодексом, які подаються органу доходів і зборів для митного контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 МК України митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини та норми законодавства, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що посилання відповідача на ненадання документів, що підтверджують вартість страхування декларантом є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до умов поставки CIF Інкотермс 2010, за якими постачався товар позивачу за договором комісії № 02/10/18-ADL у сфері зовнішньоекономічної діяльності від 02.10.2018 року, оплата видатків на транспортування товару до місця призначення та страхування товару є обов`язком продавця. Витрати щодо транспортування та страхування товару здійснено продавцем і додатково декларантом не сплачувалися. Крім того, договором не передбачено надання документів зі страхування товару покупцю. Правила Інкотермс 2010 також не передбачають обов`язкового надання покупцю (декларанту) документів щодо страхування товару, а лише на його вимогу (такої вимоги не було). Надання вказаних документів митним органам України не передбачено також і міжнародними документами з митної справи.

При цьому слід зазначити, що жодних зауважень щодо наданих декларантом документів та/або ненадання документів, що підтверджують транспортування, відповідачем не зазначено.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 11 червня 2019 року по справі № 821/408/18.

Також, щодо посилання відповідача на те, що: відповідно до п. 1.1 зовнішньоекономічного контракту Комісіонер приймає на себе обов`язок по реалізації продукції і товарів Комітента на території України експортованого в адресу Комісіонера; у свою чергу морський коносамент є ордерним, тобто кінцевий отримувач товару на момент відправлення є невідомим, слід зазначити таке.

Ні в оскарженому рішенні, ні у відзиві на позов не наведено обґрунтування, тобто не зазначено фактичних та правових підстав, з яких відповідач вважає, що встановлення таких обставин, а саме: кінцевий отримувач товару на момент відправлення є невідомим , впливає на встановлення митної вартості товарів.

Таким чином, з встановленого вбачається відсутність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Крім того, згідно з вищенаведеним змістом оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів № UA125000/2018/000205/1 від 27.11.2018 року, його прийнято відповідачем з тих підстав, що:

- з метою підтвердження числових складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари від декларанта було витребувано відповідно до вимог ч. 2 та ч. 3 ст. 53, ст. 57 МК України додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні;

- декларант відмовився від надання додаткових документів.

У відзиві на позов щодо зазначених обставин відповідачем вказано, зокрема:

- на виконання ч. 2, 3 ст. 53 МКУ, електронним повідомленням, в рамках проведення консультацій, 27.11.2018 року о 9 год. 5 хв. митницею направлено вимогу про надання додаткових документів. Крім того, декларанта повідомлено, що він має право додатково надати за своїм бажанням інші документи для підтвердження заявленої митної вартості. На вимогу митного органу позивач жодних документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів в установлені строки не надав. Навпаки, листом від 27.11.2018 року, директор позивача просив винести рішення щодо митної вартості товару на підставі наявних документів, у зв`язку із неможливістю надання документів стосовно підтвердження митної вартості, зазначивши при цьому, що їх не існує. Декларант відмовився надати будь-які додаткові документи;

- повідомлення про необхідність надання додаткових документів було надіслане уповноваженій особі директора о 09:05 27.11.2018, а вже увечері цього дня від такої особи надійшов лист, яким відмовлено у наданні додаткових документів. Надання відповіді у такий короткий термін доводить, що уповноважена особа декларанта навіть не намагалась надати додаткові документи та не з`ясовувала, чи є вони в наявності, чи зможе позивач надати їх у 10-денний термін, встановлений ч. 3 ст. 53 МК України. Незважаючи на формулювання, лист від 27.11.2018 б/н є відмовою у наданні додаткових документів відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 255 МК України, оскільки уповноважена декларантом особа просила прийняти рішення без врахування термінів, встановлених ч. 3 ст. 53 МК України.

В якості доказів на доведення зазначених обставин відповідачем суду надані копії:

- листа ТОВ Українська Південна Зернова Компанія (ЄДРПОУ: 39366216), вих. б/н від 27.11.2018 року, адресованого відповідачу, яким Київську митницю ДФС повідомлено, що окрім наданих документів згідно п. 2 ст. 53 МКУ на підтвердження заявленої митної вартості протягом 10 днів, надати документи не можемо з приводу того, що їх не існує, і просимо прийняти рішення на підставі наявних документів. Зазначений лист підписаний директором ОСОБА_3. та скріплений печаткою ТОВ Українська Південна Зернова Компанія (ЄДРПОУ: 39366216);

- скріншоту сторінок про надіслання електронною поштою повідомлень декларанту, користувачу ОСОБА_2 : 26.11.2018 року о 16:35 щодо надання електронної копії зовнішньоекономічного контракту; 27.11.2018 року о 09:05 повідомлення, у якому зазначено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, повідомлення направлене також на виконання вимог ст. 57 МК України; 27.11.2018 року о 12:56 надіслано рішення про коригування митної вартості.

З встановленого вбачається, по-перше, що лист, який відповідач вважає відмовою у наданні додаткових документів поданий не позивачем, а іншою юридичною особою ТОВ Українська Південна Зернова Компанія (ЄДРПОУ: 39366216), підписаний директором ОСОБА_3 та скріплений печаткою ТОВ Українська Південна Зернова Компанія (ЄДРПОУ: 39366216).

По-друге, відповідачем зазначено, що лист-відмова у наданні додаткових документів надійшов до відповідача увечері 27.11.2018 року. При цьому, згідно з наведеними, наданими відповідачем документами, рішення про коригування митної вартості надіслано 27.11.2018 року о 12:56, - тобто, до отримання листа від позивача.

При цьому, жодних доводів та/або доказів на їх підтвердження щодо відношення осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до юридичної особи позивача у спірних правовідносинах відповідачем не наведено та/або не надано.

3. Також згідно із змістом оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів № UA125000/2018/000205/1 від 27.11.2018 року, його прийнято відповідачем з тих підстав, що:

Виходячи з вищевикладеного, декларантом не вжито заходів, встановлених ч. 2 ст. 52, ч. 3 ст. 53, ст. 58 МК України для підтвердження заявленої митної вартості та метод її визначення. У зв`язку із вищевикладеним, посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації, відповідно до ч. 4 ст. 57 МК України. Отже, подані декларантом основні документи не містили належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо. Жодних вимог у порядку ч. 6 ст. 55 МК України від декларанта не надходило.

За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів, відповідно до ст.ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору, та відсутність інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних за характеристиками товарів, вироблених в тій же країні, що і спірний товар (ст. 61 МК України). При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів.

Методи визначення митної вартості 2в та 2г на основі віднімання та додавання вартостей не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому, за умовами ст.ст. 62, 63 МК України, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані.

Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч. 2 ст. 64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару МД від 02.11.2018 року № UA500060/2018/33567 (згідно проведеного розрахунку 4,132 дол/кг).

Рішення винесено без урахування термінів, передбачених ст. 53 МК України. Декларант має право на випуск товарів у вільний обіг за умови надання гарантій, відповідно до розділу Х МК України. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості товарів у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або до суду. Перелік вимог щодо подання додаткових документів, передбачених ст. 53 МК України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

5) копію митної декларації країни відправлення;

6) документи, що підтверджують вартість страхування.

Наголошуємо про право органу доходів та зборів щодо потреби в уточненні будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки, визначене статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, яка є невід`ємною частиною Угоди про заснування Світової організації торгівлі.

Проте, аналіз вищенаведених норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини, дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Верховний Суд України у постанові від 30.06.2015 року (справа 21 -591 аі 5) зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МКУ. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Судом встановлено, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей.

Натомість, апелянтом не надано доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як містили розбіжності, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 5 березня 2019 року по справі № 815/5852/17 (адміністративне провадження № К/9901/53436/18), від 2 квітня 2019 року по справі № 809/784/16 (адміністративне провадження № К/9901/17149/18).

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на встановлені судом обставини відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним рішення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Транс Сервіс Трейд про визнання протиправними та скасування рішень належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці ДФС, - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року по справі № 420/339/19, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст Постанови складено - 02 жовтня 2019 року.

Головуючий суддя Семенюк Г.В. Судді Федусик А.Г. Шляхтицький О.І.