Рішення

від 02.10.2019 по справі 344/8807/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/8807/19

Провадження № 2/344/3131/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

30 вересня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Татарінової О.А.,

секретаря Бухвак І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Бест-Ван про визнання припиненими трудових відносин, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з вказаним позовом до відповідача, в обґрунтування якого зазначив, що 20.11.2018 року його , згідно рішення № 1 засновника (власника) приватного підприємства Бест-Ван було призначено на посаду директора цього приватного підприємства з оплатою праці з 23.11.2018 року. 21.11.2018 року було здійснено повідомлення про прийняття його на роботу до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську. Діюча редакція установчого документу - статуту приватного підприємства Бест - Ван затверджена рішенням № 2 засновника (власника) від 21.11.2018 року. Засновником цього підприємства є ОСОБА_2, громадянин Республіки Польща. До повноважень засновника належить призначення та звільнення директора підприємства. На даний час засновник приватного підприємства Бест - Ван не займається та не опікується своїм підприємством, ПП Бест - Ван найманих працівників не має, а також підприємством не виконуються поставлені економічні завдання. Він втратив матеріальну (економічну) та будь - яку іншу зацікавленість у перебуванні на посаді директора ПП Бест - Ван , бажає змінити місце роботи та сферу діяльності. Крім того, належного зв`язку з засновником (власником) приватного підприємства Бест - Ван не має, що є перешкодою у вільному (прямому) його звільненні з посади директора за власним бажанням. 12.04.2019 року він написав заяву про звільнення за власним бажанням з 06.05.2019 року та надіслав її за юридичною адресою підприємства: АДРЕСА_1 . 19.04.2019 року заяву про звільнення аналогічного змісту на польській мові направлено на раніше повідомленому йому, та зазначену у реєстраційних документах засновником (власником) приватного підприємства Бест - Ван ОСОБА_2 його місця проживання АДРЕСА_2 . Уповноважений статутом на звільнення директора ПП Бест - Ван засновник (власник) цього підприємства ОСОБА_2 проігнорував його заяву про звільнення і не розглянув її по суті протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладених на нього законодавством і статутом обов`язків. Таким чином, ПП Бест - Ван були порушені його трудові права, зокрема його право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням.

Позивач в судовому засіданні вимоги позову підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причину неявки суду не повідомлено.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами першою, третьою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії рішення №1 засновника (власника) приватного підприємства Бест - Ван ОСОБА_2 директором ПП Бест - Ван призначено ОСОБА_1 (а.с. 13).

З копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлено, що запис про приватне підприємство Бест - Ван внесений до вказаного реєстру 20.11.2018 року за № 11191020000016142, керівник - ОСОБА_1 (а.с. 12).

21.11.2018 року ПП Бест - Ван надіслало повідомлення до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_1 (а.с. 14).

Рішенням № 2 засновника (власника) приватного підприємства Бест - Ван ОСОБА_2 зменшено статутний капітал ПП Бест - Ван та затверджено нову редакцію статуту ПП Бест - Ван (а.с. 15).

Згідно п. 7.2.5 Статуту приватного підприємства Бест - Ван (нова редакція) до повноважень засновника належить призначення та звільнення директора підприємства (а.с. 16-22).

12.04.2019 року директор ПП Бест - Ван подав заяву про звільнення його 06.05.2019 року за власним бажанням (а.с. 25) та 12.04.2019 року вказану заяву було надіслано на адресу підприємства: вул. Гаркуші , 35, м . Івано - Франківськ (а.с. 26-29).

19.04.2019 року заяву про звільнення на польській мові надіслано на адресу ОСОБА_2 в Республіку Польща (а.с. 30-32).

Згідно з частиною шостою статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Статтею 23 Загальної декларації з прав людини передбачено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття. Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю. Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім`ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення.

Згідно зі статтею 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

ПП Бест - Ван не виконало вимоги трудового законодавства, не здійснило будь-яких дій, спрямованих на вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 з посади директора. Тобто існує порушення права позивача на припинення трудових відносин.

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

У пункті 4 частини першої статті 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно з частиною першою статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Враховуючи порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Така позиція узгоджується з Постановою Верховного Суду від 19.09.2019 року у справі № 233/2529/18.

Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

Частиною другою статті 5 ЦПК України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Звертаючись до суду з указаним позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що спірний трудовий договір можливо розірвати лише в судовому порядку, оскільки засновник ПП Бест-Ван не розглянув його заяву про звільнення та не прийняв рішення про його звільнення згідно законодавства та статуту.

За встановлених у цій справі обставин відповідач ні після відкриття провадження у цій справі, ні після надіслання заяви позивача про розірвання трудового договору не вчинив жодних дій спрямованих на розірвання трудового договору з позивачем.

Відповідно до вимог частини другої статті 5 ЦПК України, з урахуванням встановлених обставин справи та виходячи з того, що пред`явлення позову по суті спрямоване на припинення трудових правовідносин між ОСОБА_1 та ПП Бест - Ван ефективним і таким, що не суперечить закону, у даному випадку є такий спосіб захисту як припинення трудових відносин на підставі частини першої статті 38 КЗпП України, а тому позов підлягає до задоволення.

Суд не вбачає підстав для визначення порядку виконання рішення суду на підставі ст.267 ЦПК України у спосіб,я кий зазначений позивачем в позові.

На підставі викладеного, відповідно ст.ст. 12,13, 81 ЦПК України, керуючись ст.ст. 76, 259, 263, 265, 273 280-282, 289 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства Бест-Ван про визнання припиненими трудових відносин задовольнити.

Визнати розірваним з 06 травня 2019 року трудовий договір, укладений на невизначений строк між працівником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і/н НОМЕР_1 та Приватним підприємством Бест-Ван ЄДРПОУ 42636805 на підставі статті 38 КЗпП України з ініціативи працівника.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Татарінова О.А.