Рішення

від 23.09.2019 по справі 365/479/19

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/479/19

Номер провадження: 2/365/302/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.09.2019 смт. Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В.

за участю

секретаря судового засідання НОСОВОЇ О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Шевченківської сільської ради Згурівського району Київської області про вилучення запису про арешт майна та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Згурівського районного суду Київської області з вищезазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_4 , що постійно проживав до дня смерті по АДРЕСА_1 . Після його смерті вона прийняла спадщину та в Згурівській районній державній нотаріальній конторі була заведена спадкова справа № 290/2014. Померлому на праві приватної власності належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,4523 га, кадастровий номер 3221987900:06:010:0010, що розташована на території Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області. Вказана земельна ділянка належала померлому на підставі державного акту серії ЯБ № 136562 від 22 вересня 2004 року. Позивачка звернулася до Згурівської районної державної нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право власності в порядку спадкування та реєстрації права власності на вищевказану земельну ділянку, де їй стало відомо про наявність обтяження щодо цього майна, накладеного Постановою ДВС Згурівського РУЮ серії АА 697199 від 15.11.2004. Об`єкт обтяження - все майно ОСОБА_4 . Також, цією постановою ДВС накладений арешт на все майно позивачки ОСОБА_1 . Підставою для накладення арешту була ухвала Згурівського районного суду Київської області від 10.11.2004 у справі №2-1011/2004, згідно з якою для забезпечення виконання позову було накладено арешт на все майно відповідачів у справі № 2-1011/2004 в межах суми 10 625,00 грн. 6 грудня 2004 року у справі №2-1011/2004 суд ухвалив рішення про стягнення з ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 боргу в розмірі 10731,25 грн. ОСОБА_8 померла. Після її смерті у Згурівській РДНК була заведена спадкова справа та спадщину прийняли її сини - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є правонаступниками ОСОБА_8 . Про накладення заборони позивачці стало відомо лише після звернення до нотаріуса з питань отримання свідоцтва про право на спадщину. Ніяких заборгованостей вони з батьком не мали. Рішення суду у справі №2-1011/2004 було добровільно виконане ще у 2004 році. Вжиті заходи щодо накладення заборони на все майно свою дію вичерпали після винесення рішення у цивільній справі. Оскільки у зв`язку з наявною забороною позивачка не має змоги отримати у власність вищевказане спадкове майно та не матиме права розпоряджатися своїм майном у майбутньому, чим порушуються її права, тому просить суд: вилучити з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна інформацію про арешти нерухомого майна, внесені на підставі постанови ДВС Згурівського РУЮ серії АА 697199 від 15.11.2004, що зареєстровані 25.11.2004 Згурівською районною державною нотаріальною конторою на все майно ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , що проживають по АДРЕСА_1 , реєстраційні номери обтяження № 1497068 та № 1497101; визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,4523, кадастровий номер земельної ділянки - 3221987900:06:010:0010, яка розташована на території Шевченківської сільської ради Згурівського району Київської області та належала померлому згідно державного акту серії ЯБ № 136562 від 22.09.2004; в разі задоволення позову не стягувати з відповідачів понесені судові витрати.

У підготовче судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача подав заяву, в якій просить проводити розгляд справи у відсутність сторони позивача.

Відповідачі направили до суду заяви, в яких просять проводити розгляд справи у їх відсутність. Позов визнають повністю.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд визнав можливим розглядати справу без участі учасників справи, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін та їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

На підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України суд вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення, враховуючи визнання позову відповідачами.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, враховуючи визнання відповідачами позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, враховуючи визнання позову відповідачами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 8).

Згурівською РДНК 26.12.2014 заведена спадкова справа №290/2014.

ОСОБА_1 є донькою та спадкоємицею ОСОБА_4 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження, довідки Згурівської РДНК від 31.05.2019 № 1015/02-14 та спадкової справи (а.с. 11, 13, 42-59).

Позивач прийняла спадщину у встановленому законом порядку.

До складу спадкового майна входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,4523 га, кадастровий номер 3221987900:06:010:0010, що розташована на території Шевченківської сільської ради Згурівського району Київської області, яка належала померлому на підставі державного акту серії ЯБ № 136562 від 22 вересня 2004 року, що підтверджується наявними у справі документами.

За відомостями Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 168903749 від 1 червня 2019 року, у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна є запис про обтяження реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований 25.11.2004 реєстратором: Згурівська районна державна нотаріальна контора; тип обтяження: арешт нерухомого майна; об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно; підстава обтяження: постанова, АА 697199, 15.11.2004, Виконавча служба, власник: ОСОБА_4 , Причина відсутності коду: інша причина відсутності коду, АДРЕСА_1 , заявник: виконавча служба (а.с. 20-21).

Як вбачається з копії постанови начальника ВДВС Згурівського РУЮ серії АА № 697199 від 15.11.2004 про арешт майна боржника та оголошення заборони, арешт накладений на майно ОСОБА_4 на підставі ухвали Згурівського районного суду №2-1011/2004 від 10.11.2004 (а.с.23). Реєстраційний номер обтяження 1497068 (а.с.24).

У зв`язку з цим фактом позивачка не має змоги отримати свідоцтво про право на спадщину.

Судом встановлено, що вище зазначеною постановою начальника ВДВС Згурівського РУЮ також накладений арешт на все майно - ОСОБА_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується також копією витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 1497101 (а.с. 25).

Згідно з рішенням Згурівського районного суду Київської області від 06.12.2004 у справі № 2-1011/2004 за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 про стягнення боргу суд позов задовольнив, стягнув солідарно з ОСОБА_6 , 1960 року народження, ОСОБА_4 , 1962 року народження, ОСОБА_7 , 1982 року народження, ОСОБА_1 ,1986 року народження, проживаючих по АДРЕСА_1 , борг в сумі 10 731,25 грн на користь ОСОБА_8 , 1944 року народження, уродженки села Побірка Теплицького району Вінницької області, проживаючої по АДРЕСА_2 .

Позивач стверджує, що борг, присуджений до стягнення вище вказаним рішення суду, сплачений відповідачами по справі № 2-1011/2004 добровільно ще у 2004 році.

Будь які дані про те, що у справі № 2-1011/2004 видавався виконавчий лист та відкривалось виконавче провадження відсутні.

ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим Згурівська РДНК 14.01.2015 завела спадкову справу № 4/2015. Спадкоємцями ОСОБА_8 є її сини: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а відтак є її правонаступниками (а.с. 60-82).

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заперечують той факт, що борг, присуджений до сплати згідно з рішенням від 06.12.2004 у справі № 2-1011/2004 спачений у повному обсязі. Проти задоволення позову не заперечують.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

У п. 11 постанови від 18.12.2009 № 14 Про судове рішення у цивільній справі Пленум Верховного Суду України зазначає, що, якщо сторона (її представник, повноваження якого не обмежені) визнавала обставини, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, суд посилається на це в рішенні як на підставу звільнення від доказування цих обставин.

Щодо розбіжності у написанні імені позивачки у рішенні від 06.12.2004 у справі № 2-1011/2004 та постанові начальника ВДВС Згурівського РУЮ серії АА № 697199 від 15.11.2004 про арешт майна, де вказано ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З копії паспорта серії НОМЕР_3 , виданого 20.10.2004 Згурівським РВ ГУ МВС України в Київській області, вбачається, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , на дату видачі паспорта зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 та в подальшому місця реєстрації не змінювала.

Згідно з довідкою Виконкому Згурівської селищної ради від 24.12.2014 № 8759, яка міститься в матеріалах спадкової справи ОСОБА_4 , за адресою АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_4 на день його смерті проживали: співмешканка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , пасинок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які були відповідачами у справі № 2-1011/2004, а також онуки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_1 .

З огляду на вище вказане, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 та ОСОБА_1 це одна й та ж особа.

У ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

За змістом ч. 1 ст. 316, ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року (Закон № 475/97-ВР) визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" від 7 лютого 2014 року № 5 визначено, що застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із того, що відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

У ч. 4 ст. 59 ЗУ Про виконавче провадження визначено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини. Відповідно до ч. 5 цієї статті у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1, 7 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 2 постанови № 5 від 03 червня 2016 року "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" роз`яснив, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

У п. 8 вище зазначеної постанови вказано, що, оскільки позивач вправі об`єднати в одній позовній заяві кілька однорідних позовних вимог, пов`язаних між собою, то в одному провадженні можуть розглядатись вимоги про визнання права власності на майно та зняття арешту з майна.

При цьому якщо позивач є власником спірного майна, то вирішується вимога про зняття арешту з майна. У разі якщо позивач одночасно доводить своє право власності, яке виникло, наприклад, із договору про спільну власність або таке його право не визнається чи оспорюється співвласником, то відповідно до заявлених вимог суд вирішує вимогу про зняття арешту з майна та про визнання права власності на це майно.

В силу ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов?язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі, зокрема успадкування.

В силу ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

В пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 N 7 передбачено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Право власності спадкодавця ОСОБА_4 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,4523 га, кадастровий номер 3221987900:06:010:0010, що розташована на території Шевченківської сільської ради Згурівського району Київської області, підтверджується державним актом серії ЯБ № 136562 від 22 вересня 2004 року, що підтверджується наявними у справі документами.

Проте позивачці, яка є спадкоємицею ОСОБА_4 було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з наявністю інформації в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 1497068, про арешт, накладений на все майно спадкодавця ОСОБА_4 , зокрема на спірну земельну ділянку.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав, застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до статей 12, 76, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ході судового розгляду судом встановлено, що на все майно ОСОБА_4 та позивачки ОСОБА_1 , яка є спадкоємицею ОСОБА_4 , з метою забезпечення позову у справі № 2-1011/2004, накладений арешт. У зв`язку з добровільним виконання рішення суду у справі № 2-1011/2004, що не оспорюється правонаступниками ОСОБА_8 , необхідність у продовженні дії арешту відпала.

Наявність інформації в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про накладений арешт на все майно спадкодавця ОСОБА_4 , реєстраційний номер обтяження 1497068, перешкоджає ОСОБА_1 оформити належним чином свої права на спадкове майно, а тому її порушені спадкові права підлягають судовому захисту.

Наявність інформації в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про накладений арешт на все майно позивачки ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), реєстраційний номер обтяження 1497101, порушує право ОСОБА_1 на розпорядження своїм майном, а тому підлягає судовому захисту.

З урахуванням всього вище вказаного, суд, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає за необхідне позов задовольнити повністю.

Вилучити з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна інформацію про арешт нерухомого майна, внесеного на підставі постанови ДВС Згурівського РУЮ серії АА 697199 від 15.11.2004, що зареєстрований 25.11.2004 Згурівською районною державною нотаріальною конторою на все майно ОСОБА_4 , що проживав по АДРЕСА_1 , реєстраційні номери обтяження № 1497068.

Вилучити з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна інформацію про арешт нерухомого майна, внесеного на підставі постанови ДВС Згурівського РУЮ серії АА 697199 від 15.11.2004, що зареєстрований 25.11.2004 Згурівською районною державною нотаріальною конторою на все майно ОСОБА_1 , що проживає по АДРЕСА_1 , реєстраційні номери обтяження № 1497101.

Визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,4523, кадастровий номер земельної ділянки - 3221987900:06:010:0010, яка розташована на території Шевченківської сільської ради Згурівського району Київської області та належало померлому згідно державного акту серії ЯБ № 136562 від 22.09.2004.

Не застосовувати до відповідача ст. 141 ЦПК України та понесені судові витрати залишити за сторонами.

На підставі вищевикладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст. 316, 319, 391, 1218, 1225 ЦК України, ст.ст. 131, 152 ЗК України, ст. 12, 76, 81, 82, 141, 142, 198, 200, 206, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦК України, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (жительки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 (жителя АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), ОСОБА_3 (жителя АДРЕСА_4) Шевченківської сільської ради Згурівського району Київської області (місцезнаходження: вулиця Шевченка, будинок 28, село Шевченкове Згурівського району Київської області, код ЄДРПОУ 04527477) про вилучення запису про арешт майна та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування задовольнити повністю.

Вилучити з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна інформацію про арешт нерухомого майна, внесеного на підставі постанови ДВС Згурівського РУЮ серії АА 697199 від 15.11.2004, що зареєстрований 25.11.2004 Згурівською районною державною нотаріальною конторою на все майно ОСОБА_4 , що проживав по АДРЕСА_1 , реєстраційні номери обтяження № 1497068.

Вилучити з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна інформацію про арешт нерухомого майна, внесеного на підставі постанови ДВС Згурівського РУЮ серії АА 697199 від 15.11.2004, що зареєстрований 25.11.2004 Згурівською районною державною нотаріальною конторою на все майно ОСОБА_1 , що проживає по АДРЕСА_1 , реєстраційні номери обтяження № 1497101.

Визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,4523, кадастровий номер земельної ділянки - 3221987900:06:010:0010, яка розташована на території Шевченківської сільської ради Згурівського району Київської області та належала померлому згідно державного акту серії ЯБ № 136562 від 22.09.2004.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текс рішення складений 2 жовтня 2019 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В. ХИЖНИЙ