Постанова

від 01.10.2019 по справі 810/2113/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/2113/18 Суддя першої інстанції: Панченко Н.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Бєлової Л.В. та Епель О.В.,

при секретарі - Кузик О.С.,

за участю:

представників позивача: - Томилка М .М.,

- Романенко С.Є.,

представника відповідача: - Домашенко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Корпорації Укртрансбуд до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2018 року позивач - Корпорація Укртрансбуд звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 0019185301 від 11.04.2018 року та № 0019215301 від 11.04.2018 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

24 вересня 2019 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 34794, Корпорацією Укртрансбуд подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого, позивач вважає, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року є законним та обґрунтованим, в той час як вимоги апеляційної скарги не задоволенню не підлягають.

Під час судового розгляду справи представником відповідача заявлено клопотання про заміну відповідача на Головне управління Державної податкової служби у Київській області. Дане клопотання відповідач мотивує тим, що відповідно до Наказу Головного управління ДПС у Київській області від 29.08.2019 року №6 Про початок діяльності Головного управління ДПС у Київській області виданого на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби , розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2019 року №682-р Питання Державної податкової служби , наказу Державної податкової служби України від 28.08.2019 року №36 Про початок діяльності Державної податкової служби , Положення про Головне управління ДПС у Київській області, яке затверджене наказом ДПС від 12.07.2019 року №14 Про затвердження положень про територіальні органи ДПС , відповідно до листа ДПС від 28.08.2019 року №525/7/99-00-01-01-02, розпочато діяльність Головного управління ДПС у Київській області.

Заслухавши думку сторін та порадившись на місці, колегія суддів ухвалила задовольнити клопотання відповідача та замінити останнього на Головне управління Державної податкової служби у Київській області.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення № 0019185301 від 11.04.2018 року та № 0019215301 від 11.04.2018 року є протиправними, адже Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області не доведено, всупереч нормам чинного законодавства зворотнього, в той час як Корпорацією Укртрансбуд надано усі необхідні первинні документи для підтвердження реальності укладених господарських договорів, контрагенти позивача на час вчинення спірних операцій були зареєстровані належним чином.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Корпорація Укртрансбуд (код за ЄДРПОУ 31071140) перебуває на обліку як платник податків в Головному управлінні ДФС у Київській області, Вишгородське управління, Іванківсько-Поліська ДПІ(Іванківський район). Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Співробітниками Вишгородського відділення Головного управління ДФС у Київській області у період з 20.02.2018 року по 03.03.2018 року згідно з наказом ГУ ДФС у Київській області № 384 від 20.02.2018 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Корпорації Укртрансбуд з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за грудень 2017 року.

За результатами перевірки був складений акт №000799/10-36-53-01/31071140 від 13.03.2018 року, відповідно до висновків якого перевіркою були встановлені наступні порушення:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями) Корпорацією Укртрансбуд безпідставно сформовано податковий кредит по податку на додану вартість, а саме: Торговий дім Фонтекс-Агро (код ЄДРПОУ 38510009) за грудень 2017 на загальну суму ПДВ 704769, 58 грн. (обсяг постачання - 3523847, 90 грн.) та по ПП ТТ-Нафта (код ЄДРПОУ 37021932) за грудень 2017 року на загальну суму ПДВ 38320,00 грн.;

- п. 200.4, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України Корпорацією Укртрансбуд завищено суму бюджетного відшкодування на суму ПДВ 696590, 18 грн., заявленого на рахунок платника у банку (з урахуванням порушень, викладених у цьому акті та при розрахунку показників декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 року в рядку 17 враховано від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного періоду) в розмірі 5126433, 87 грн., на яку зменшено даний показник в акті від 08.02.2018 року № 00391/10-36-53-01/31071140) по декларації за грудень 2017 року.

На підтвердження таких висновків контролюючий орган в акті перевірки зазначає наступну інформацію:

- в ході перевірки серед постачальників виявлені суб`єкти господарювання, які надали податковий кредит і здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру), не задекларували податкові зобов`язання, та які при здійсненні фінансово-господарських операцій здійснюють підміну позицій товарних груп та задіяні у схемах формування штучного податкового кредиту - ПП Торговий дім Фонтекс-Агро та ПП ТТ-Нафта ;

- підприємство ПП ТТ-Нафта є учасником кримінального провадження № 42017000000002610 від 11.08.2017, № 42016110000000298 від 27.05.2016 року та № 32017270000000006 від 02.02.2017 року;

- при проведенні аналізу діяльності підприємства встановлено, що взаємовідносини з ПП Торговий дім Фонтекс-Агро та ПП ТТ-Нафта за грудень 2017 року неможливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операції, місця знаходження майна, транспортування, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності. Таким чином вбачається відсутність об`єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків господарських операцій за грудень 2017 року по ланцюгу постачання;

- всі первинні бухгалтерські документи, що стосуються вищезазначених контрагентів-постачальників за відповідні звітні періоди складені з порушенням вимог ст. 3 Закону № 996, вимог Положення, не мають юридичної сили, не можуть бути підставою для бухгалтерського і податкового обліку та подальшого декларування податкових показників з податку на прибуток підприємства та ПДВ.

За результатами складеної податкової інформації щодо наведених підприємств, контролюючим органом встановлено неможливість здійснення ними операцій, що свідчить про документальне оформлення операцій при їх фактичному невиконанні.

Не погоджуючись з такими висновками податкового органу, позивачем були подані заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких Головним управлінням ДФС у Київській області висновки перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області були прийняті податкові повідомлення - рішення:

- № 0019185301 від 11.04.2018 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за грудень 2017 року на 696590,18 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 348295, 09 грн. (всього зобов`язання до сплати визначено у розмірі 1044885,27 грн.);

- № 0019215301 від 11.04.2018 року, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 5175951, 00 грн.

Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

У розумінні п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Виходячи з вищевикладеного, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. №996-ХІV (надалі - Закон №996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) (надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз вищевикладених норм Закону №996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальні господарські операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Корпорація Укртрансбуд мала господарські взаємовідносини із контрагентами - ПП Торговий дім Фонтекс-Агро та ПП ТТ-Нафта .

Між Корпорацією Укртрансбуд та ПП Торговий дім Фонтекс-агро у 2017 році діяв договір поставки паливно - мастильних матеріалів №095 від 09.12.2015 року.

Відповідно до умов вказаного договору ПП Торговий дім Фонтекс-агро в грудні 2017 року поставляло Корпорації Укртрансбуд паливно-мастильні матеріали, що підтверджується видатковими накладними №ДРН0007799 від 01.12.2017 р. на суму 921683,40 грн., в т.ч. ПДВ 153613,90 грн.; № ДРН0007883 від 11.12.2017 р. на суму 574459,32 грн., в т.ч. ПДВ 95743,22 грн.; № ДРН0007958 від 11.12.2017 р. на суму 921683,40 грн., в т.ч. ПДВ 153613,90 грн.; № ДРН0008073 від 14.12.2017 р. на суму 913648,80 грн., в т.ч. ПДВ 152274,80 грн.; № ДРН0008181 від 19.12.2017 р. на суму 897142,56 грн., в т.ч. ПДВ 149523,76 грн. та долученими до них товарно-транспортними накладними, належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи.

Оплата за отримані паливно-мастильні матеріали здійснювалась позивачем у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, постачальником ПП Торговий дім Фонтекс-агро були складені та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: №13 від 01.12.2017 року на суму 921683,40 грн., в т.ч. ПДВ 153613,90 грн.; № 199 від 11.12.2017 року на суму 574459,32 грн., в т.ч. ПДВ 95743,22 грн.; № 200 від 11.12.2017 року на суму 768069,50 грн., в т.ч. ПДВ 153613,90 грн.; № 302 від 14.12.2017 року на суму 761374,00 грн., в т.ч. ПДВ 152274,80 грн.; № 402 від 19.12.2017 року на суму 747618,80 грн., в т.ч. ПДВ 149523,76 грн.

Як зазначено в акті перевірки, вказані податкові накладні відповідно до вимог чинного законодавства зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних також підтверджується відповідними квитанціями, належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи.

Суми ПДВ за податковими накладними, виданими ПП Торговий дім Фонтекс-агро , були включені позивачем до складу податкового кредиту за перевіряємий період.

Також, між Корпорацією Укртрансбуд та ПП ТТ-Нафта у 2017 році діяв договір купівлі-продажу №27т від 04.01.2017 року на постачання паливно-мастильних матеріалів через емітовані продавцем талони.

Відповідно до умов вказаного договору у грудні 2017 року ПП ТТ-Нафта передало Корпорації Укртрансбуд дизпаливо згідно наступних видаткових накладних: №РН-0011980 від 01.12.2017 р. на суму 114960,00 грн., в т.ч. ПДВ 19160,00 грн.; №РН-0012655 від 18.12.2017 р. на суму 114960,00 грн., в т.ч. ПДВ 19160,00 грн.

Оплата за отримані паливно-мастильні матеріали здійснювалась позивачем у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, постачальником ПП ТТ-Нафта були складені та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: №17 від 01.12.2017 р. на суму 114960,00 грн., в т.ч. ПДВ 19160,00 грн.; №514 від 18.12.2017 р. на суму 114960,00 грн., в т.ч. ПДВ 19160,00 грн.

Як зазначено в акті перевірки, вказані податкові накладні відповідно до вимог чинного законодавства зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних також підтверджується відповідними квитанціями, належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи.

Суми ПДВ за податковими накладними, виданими ПП ТТ-Нафта , були включені позивачем до складу податкового кредиту за перевіряємий період.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що з огляду на зміст договорів, укладених між позивачем та вищевказаними контрагентами, останні містять всі істотні умови, які передбачені законодавством, на підтвердження реальності виконання зазначених договорів позивач надав суду всі належним чином оформленні первинні документи, надані позивачем первинні та інші документи оформлені відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено в чому саме полягають порушення складених первинних документів позивачем.

Крім того, на момент укладення та виконання вищевказаних договорів ПП Торговий дім Фонтекс-Агро та ПП ТТ-Нафта були зареєстровані як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість, а тому мали право виписувати податкові накладні.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції, у судове засідання був викликаний свідок ОСОБА_2 , який обіймає посаду директора ПП ТД Фондекс-Агро та посаду директора ПП ТТ-Нафта . Свідок підтвердив, що його підприємства дійсно здійснювали поставку паливно - мастильних матеріалів Корпорації Укртрансбуд згідно укладених договорів. Свідок надав пояснення про порядок здійснення поставок паливно - мастильних матеріалів та повідомив, що дані господарські операції виконувалися як з використанням власних так і залучених виробничих та трудових ресурсів, необхідних для виконання зобов`язань по укладених договорах.

При цьому, в акті перевірки № 000799/10-36-53-01/31071140 від 13.03.2018 року відсутня інформація щодо проведення податковим органом зустрічної звірка ПП Торговий дім Фонтекс-Агро та ПП ТТ-Нафта з питань взаємовідносин з Корпорацією Укртрансбуд .

Варто наголосити, що позивачем було направлено на адресу ПП Торговий дім Фонтекс-Агро листа №200/03 від 02.03.2018 року з проханням надати більш повну інформацію щодо претензій фіскальних органів до господарської діяльності цього підприємства.

Згідно листа-відповіді від 14.03.2018 року, у ПП Торговий дім Фонтекс-агро відсутні будь-які порушення податкового законодавства по взаємовідносинам з Корпорацією Укртрансбуд , що підтверджено витягом з акту перевірки ГУ ДФС у Чернігівській області №94/14/38510009 від 12.02.2018 за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р.

У вказаному листі ПП Торговий дім Фонтекс-агро також зазначив, що за наявною в них інформацією будь-яких кримінальних проваджень щодо посадових осіб ПП ТТ-Нафта або ПП Торговий дім Фонтекс-Агро не порушено, чи/або про їх порушення/існування їм не відомо. При цьому, вказане підприємство зауважило, що про їх відсутність свідчать відповідні довідки, які підприємство регулярно отримує для долучення до тендерної документації, що подається для участі у відкритих аукціонах (тендерах).

Посилання податкового органу на інформацію, яка наявна в Єдиному державному реєстрі судових рішень, щодо того, що ПП ТТ-Нафта та ПП Торговий дім Фонтекс-Агро є учасниками кримінальних проваджень, під час яких досудовим слідством встановлено, що вказані підприємства формували незаконний податковий кредит, не може братися колегією суддів до увагу, адже проведення досудових розслідувань в силу приписів кримінального-процесуального законодавства України є лише одним із засобів доказування в кримінальній справі, а наявність порушеної кримінальної справи, до моменту прийняття судом вироку не засвідчує наявність або відсутність в діях особи складу злочину. Слід зазначити, що результати оперативно-розшукових заходів в рамках кримінальної справи не є доказами, а лише відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом. При цьому, відповідачем не надано суду відомостей щодо прийняття процесуальних рішень у даних досудових розслідуваннях, а також вироків суду, які би набрали законної сили щодо створення і діяльності саме ПП Торговий дім Фонтекс-Агро та ПП ТТ-Нафта .

З огляду на викладене, варто звернути увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 24 квітня 2018 року по справі №2а/0370/205/12. Так, при розгляді справи суд зазначив, що доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Також, варто наголосити, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Отже, наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, підтверджених сукупністю документів первинного бухгалтерського обліку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Варто наголосити, що під час проведення перевірки відповідачем не встановлено розбіжностей у податковій звітності у розрізі контрагентів (том І а.с.83).

Посилання відповідача на відсутність у контрагентів позивача об`єктивної можливості для виконання спірних фінансово-господарських операцій в силу браку персоналу та основних засобів, судом відхиляються, оскільки такі висновки спростовуються даними, що містяться в матеріалах справи, в тому числі і актом перевірки контрагента позивача і показами свідка.

Узагальнені посилання відповідача на протиправний характер діяльності контрагентів позивача без конкретизації фактів вчинення вказаними підприємствами податкових правопорушень та їх впливу на подальші правовідносини з позивачем, також не можуть слугувати підтвердженням недобросовісності останнього.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява №803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до частини 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права, зазначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Подібну позицію займав і Верховний Суд України, який у постановах від 11.12.2007 року (справа № 21-1376во06 ), від 09.09.2008 (справа №21-500во08), від 01.06.2010 (справа №21-573во10) та від 31.01.2011 у справі №21-47а10, дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов`язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту .

Щодо висновків контролюючого органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого на рахунок платника у банку, з урахуванням результатів перевірки позивача за листопад 2017 року (акт №000391/10-36-01/31071140 від 08.02.2018 року) варто зазначити наступне.

Співробітниками Вишгородського відділення Головного управління ДФС у Київській області у період з 19.01.2018 року по 01.02.2018 року згідно наказу ГУ ДФС у Київській області №94 від 18.01.2018 р. була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Корпорації Укртрансбуд з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2017 року.

За результатами перевірки був складений акт №000391/10-36-53-01/31071140 від 08.02.2018 року, відповідно до висновків якого перевіркою були встановлені порушення:

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р. (зі змінами та доповненнями) Корпорацією Укртрансбуд безпідставно сформовано податковий кредит по податку на додану вартість на суму 5 226433,86 грн., а саме: Торговий дім Фонтекс-Агро (код ЄДРПОУ 38510009) всього на суму ПДВ 5126433,87 грн., сформовану за період з лютого 2017 року по листопад 2017 року, ТОВ Енергопромінвест (код ЄДРПОУ 24569259) в вересні 2017 року включено податковий кредит в сумі 99999,99 грн.;

- п.200.4, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України Корпорацією Укртрансбуд завищено суму бюджетного відшкодування на суму ПДВ 99999,99 грн., заявленого на рахунок платника у банку по декларації за листопад 2017 року, а саме: ТОВ Енергопромінвест (код ЄДРПОУ 24569259) на суму 99999,99 грн.

На підтвердження таких висновків контролюючий орган в акті перевірки зазначає наступну інформацію:

- директор ПП Торговий дім Фонтекс-Агро є одночасно засновником і директором кількох інших підприємств; одне з таких підприємств (ПП ТТ-Нафта ) є учасником ряду кримінальних проваджень. Корпорацією Укртрансбуд в порушення вимог нормативних документів прийняті до виконання первинні документи на операції по розрахунках з Торговий дім Фонтекс-агро всього на суму ПДВ 5126433,87 грн.;

- ТОВ Енергопромінвест в серпні 2017 року придбало кабельну продукцію на суму 171045,49 грн. (в т.ч. ПДВ 28507,58 грн.) у ТОВ ІвімарТрейд , яке не звітує з жовтня 2017 року, і яке в серпні 2017 року здійснювало придбання одних товарних позицій та реалізацію інших товарних позицій (послуг) відмінних від придбання. ТОВ Енергопромінвест в червні 2017 року здійснило придбання послуг з розроблення програм комплексного налагоджування та випробування систем технологічного процесу на суму 600 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 99 999,99 грн.) у ТОВ Кванті Еко , яке не звітує з грудня 2017 року та яке фігурує у кримінальному провадженні за ст.191 КК України. Корпорацією Укртрансбуд в порушення вимог нормативних документів прийняті до виконання первинні документи на операції по розрахунках з ТОВ Енергопромінвест за вересень 2017 року на суму ПДВ 99999,99 грн.

Не погоджуючись з такими висновками податкового органу, позивачем були подані заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких Головним управлінням ДФС у Київській області висновки перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі акта перевірки №000391/10-36-01/31071140 від 08.02.2018 року Головним управлінням ДФС у Київській області були прийняті податкові повідомлення - рішення:

- №0012605301 від 06.03.2018, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за листопад 2017 року, на 99 999,99 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 25 000,00 грн. (всього зобов`язання до сплати визначено у розмірі 124 999,99 грн.);

- №0012655301 від 06.03.2018, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 5 126 433,87 грн.

Як було встановлено під час розгляду справи в суді першої інстанції, Корпорація Укртрансбуд оскаржила до суду податкові повідомлення - рішення №0012605301 від 06.03.2018 р. та №0012655301 від 06.03.2018 р.

24 травня 2018 року Київський окружний адміністративний суд прийняв рішення по справі №810/1373/18 за адміністративним позовом Корпорації Укртрансбуд до ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, яким позов Корпорації Укртрансбуд було задоволено (постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 року по справі №810/1373/18 апеляційну скаргу ГУ ДФС у Київській області було залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін).

Відповідно до п.п. 56.18. ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно п.п.5) пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 № 21, передбачено що: У рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період. У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду. У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду. У рядку 16.3 також вказується підтверджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від`ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника (за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 додатка 2) у складі податкової декларації за звітний (податковий) період).

У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 обов`язковим є заповнення таблиці "Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку".

Як вбачається із змісту акта перевірки, єдиною підставою для прийняття рішення про зменшення позивачу розміру від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, слугувало податкове повідомлення - рішення №0012655301 від 06.03.2018 року, що прийняте на підставі акта перевірки від 08.02.2017 року (том І а.с.85).

Жодних інших порушень відповідачем у акті перевірки не зазначено.

Однак, як встановлено судом та не заперечувалось сторонами, дане зобов`язання перебувало у статусі неузгодженого, оскільки оскаржувалось у судовому порядку, а відтак позивач не повинен був відображати результати перевірки контролюючого органу у декларації з ПДВ за грудень 2017 року, а також у наступних податкових деклараціях з ПДВ до дати узгодження оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, висновки контролюючого органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ, з урахуванням результатів перевірки позивача за листопад 2017 року (акт №000391/10-36-01/31071140 від 08.02.2018 ) є необґрунтованими.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення № 0019185301 від 11.04.2018 року та № 0019215301 від 11.04.2018 року є протиправними та підлягають скасуванню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Л.В.Бєлова

О.В.Епель

Повний текст виготовлено 01 жовтня 2019 року.