Постанова

від 01.10.2019 по справі 826/14977/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14977/17 Суддя першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Бєлової Л.В. та Епель О.В.,

при секретарі - Кузик О.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Дакстер Трен , Приватного підприємства Асія-А про визнання правочину недійсним,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2017 року позивач - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Дакстер Трен , Приватного підприємства Асія-А про визнання правочину недійсним, в якому просив:

- визнати недійсним правочин укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Дакстер Трен (код ЄДРПОУ 40076727) і Приватним підприємством Асія-А (код ЄДРПОУ 32593231) за результатами якого складено податкову накладну від 31.05.2016 року №36.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

20 вересня 2019 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 34344, Приватним підприємством Асія-А подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого, товари за угодою, на підставі якої була виписана податкова накладна від 31.05.2016 року були поставлені товариством Дактер Трен підприємству Асія-А й угода між ними була виконана в два етапи: 22.07.2016 року та 15.08.2016 року, що підтверджується наданими до суду видатковими накладними, відповідно, № ДТ-0000036 від 22.07.2016 р. та № ДТ-0000362 від 15.08.2016 року, на цей час ОСОБА_1 вже не значився на посаді директора товариства Дактер Трен (на посаді директора ОСОБА_1 перебував з 12.05.2016 року по 22.06.2016 року), на даній посаді в цей період перебували легітимно призначені директорами ТОВ Дакстер Трен ОСОБА_2 (з 22.06.2016 р. по 27.07.2016 р.) та ОСОБА_4 (з 28.07.2016 року), які проти угоди з ПП Асія-А не заперечувати і виконали її в повному обсязі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання , хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в ході розгляду справи Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області не надано належних та достатніх доказів на підтвердження здійснення відповідної перевірки податковим органом з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ Дакстер Трен , крім того, нормами чинного законодавства передбачено недопустимість покладення тягаря негативних наслідків від встановлення протиправності дій контрагента платника податків, на що неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, зокрема у рішенні від 9 січня 2007 року Інтерсплав проти України .

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю Дакстер Трен і Приватним підприємством Асія-А укладено договір №12/2007-03-АС на поставку продукції (далі - договір №12/2007-03-АС).

Пунктом 1.1 розділу 1 договору №12/2007-03-АС постачальник (ТОВ Асія-А) зобов`язується поставити покупцю (ТОВ Дакстер Трен ), а покупець оплатити та прийняти продукцію: електрорадіоелементи і комплектуючі, у відповідності із заявками покупця і узгодженими специфікаціями, які є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до порядку ведення податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 та норм Податкового кодексу України ТОВ Дакстер Трен виписало на користь відповідача-2 податкову накладну від 31.05.2016 року №36 на загальну суму 109897.2 грн., у тому числі ПДВ.

Вироком Деснянського районного суду міста Києва від 08.02.2017 року у кримінальній справі №755/1949/17 було встановлено, що ОСОБА_1 в кінці квітня 2016 року, в денний час доби біля закладу швидкого харчування McDonald's (МакДональдз), за адресою Броварський проспект, буд. 27 в м. Києві, зустрівся з невстановленою слідством особою з приводу внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, за грошову винагороду.

Усвідомлюючи противоправний характер дій, запропонованих йому невстановленою слідством особою, ОСОБА_1 , з корисливих спонукань, погодився на таку пропозицію.

У свою чергу, ОСОБА_1 , реалізовуючи злочинний намір, направлений на внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, надав копію паспорту серії НОМЕР_1 , виданий ТУМ Солом`янського РУ ГУ МВС України в місті Києві 26.06.2007 року та реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 невстановленій досудовим розслідуванням особі, яка на підставі цих документів виготовила Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) ДАКСТЕР ТРЕН (код за ЄДРПОУ 40076727) від 04.05.2016 р., в якому ОСОБА_1 зазначений як покупець частки у розмірі 50% у статутному капіталі, Протокол №2 Загальних зборів учасників ТОВ ДАКСТЕР ТРЕН (код за ЄДРПОУ 40076727) від 04.05.2016, в якому ОСОБА_1 зазначений як учасник та директор ТОВ ДАКСТЕР ТРЕН (код за ЄДРПОУ 40076727).

У подальшому, 04.05.2016 року, за попередньою домовленістю з невстановленою слідством особою ОСОБА_1 зустрівся біля метро Дарниця міста Києва, а саме: біля закладу швидкого харчування McDonald's (МакДональдз), за адресою Броварський проспект, буд. 27, м. Києва, де в присутності невстановленої слідством особи підписав надані останнім Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ ДАКСТЕР ТРЕН (код за ЄДРПОУ 40076727) від 04.05.2016 р., згідно до якого ОСОБА_1 придбав 50% частки у статутному капіталі та ввійшов до складу учасників Товариства, Протокол №2 Загальних зборів учасників ТОВ ДАКСТЕР ТРЕН (код за ЄДРЕІОУ 40076727) від 04.05.2016, згідно до якого ОСОБА_1 . набув 100% належної частки у статутному капіталі Товариства, прийнятий до складу Учасників Товариства та призначений на посаду директора ТОВ ДАКСТЕР ТРЕН (код за ЄДРПОУ 40076727).

На час підписання ОСОБА_1 Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ ДАКСТЕР ТРЕН (код за ЄДРПОУ 40076727) від 04.05.2016 р., Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ ДАКСТЕР ТРЕН (код за ЄДРПОУ 40076727) від 04.05.2016 р., Протоколу №2 Загальних зборів учасників ТОВ ДАКСТЕІР ТРЕН (код за ЄДРПОУ 40076727) від 04.05.2016, останній розумів, що він вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації (реєстраційної дії) ТОВ ДАКСТЕР ТРЕН (код за ЄДРПОУ 40076727), оскільки ОСОБА_1 та невстановлена слідством особа, домовились, про те, що директором та учасником товариства буде призначено ОСОБА_1 і він в подальшому до діяльності ТОВ ДАКСТЕР ТРЕН (код за ЄДРПОУ 40076727) не буде мати ніякого відношення, а фінансово-господарською діяльністю з використанням ТОВ ДАКСТЕР ТРЕН (код за ЄДРПОУ 40076727) будуть займатись інші особи.

За свої злочинні дії, що виразились у внесенні в документи, які відповідно до закону подавались для проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ ДАКСТЕР ТРЕН (код за ЄДРПОУ 40076727), ОСОБА_1 отримав від невстановленої слідством особи грошову винагороду, що становить в розмірі 2500 гривень.

10.05.2016 року на підставі підписаних ОСОБА_1 документів, ТОВ ДАКСТЕР ТРЕН (код за ЄДРПОУ 40076727) перереєстровано в реєстраційній службі Обухівського міськрайонного управління юстиції Київській області, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 1 884 107 0005 002999.

Виходячи з наведених обставин, Головне управління ДФС у Київській області вважає наявний в діях відповідачів умисел, що є підставою для визнання недійсним правочину укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Дакстер Трен (код ЄДРПОУ 40076727) і Приватним підприємством Асія-А (код ЄДРПОУ 32593231), за результатами якого складено податкову накладну від 31.05.2016 року №36, з огляду на що звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 204 ЦК України визначено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (частина 2 статті 215 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1);

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2);

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3);

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4);

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5);

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).

За правилами ч.ч. 1, 2 с. 228 ЦК правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Вказані обставини, відповідно до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного суду України, входять до предмета доказування при розгляді судом даної категорії адміністративних спорів.

Згідно з підпунктом 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи, зокрема, мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Як на підставу для визнання правочину, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Дакстер Трен та Приватним підприємством Асія-А , позивач посилається виключно на вирок Деснянського районного суду міста Києва від 08.02.2017 року у кримінальній справі №755/1949/17 відносно директора ТОВ Дакстер Трен ОСОБА_1 .

Разом з тим, варто звернути увагу на ч.6 ст. 78 КАС України, відповідно до якої, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Колегія суддів наголошує, що в межах спірних правовідносин повинно бути досліджено фактичне здійснення спірної господарської операції, підтвердження останньої належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність такої операції, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Варто також зазначити, що необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №88), де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, в ході розгляду справи, позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження здійснення відповідної перевірки податковим органом з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ Дакстер Трен .

В той час, із матеріалів справи вбачається, що товари за угодою, на підставі якої була виписана податкова накладна від 31.05.2016 року були поставлені товариством Дактер Трен підприємству Асія-А й угода між ними була виконана в два етапи: 22.07.2016 року та 15.08.2016 року, що підтверджується наданими до суду видатковими накладними, відповідно № ДТ-0000036 від 22.07.2016 р. та № ДТ-0000362 від 15.08.2016 року, на цей час ОСОБА_1 вже не значився на посаді директора товариства Дактер Трен (на посаді директора ОСОБА_1 перебував з 12.05.2016 року по 22.06.2016 року), на даній посаді в цей період перебували легітимно призначені директорами ТОВ Дакстер Трен ОСОБА_2 (з 22.06.2016 р. по 27.07.2016 р.) та ОСОБА_4 (з 28.07.2016 року), які проти угоди з ПП Асія-А не заперечувати і виконали її в повному обсязі.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій відповідачем-2 надано до суду належним чином посвідчені копію договору поставки, додаткові угоди до договору поставки та первинній бухгалтерські документи, у тому числі, платіжні доручення, видаткові, податкові накладні, накладні-вимоги на відпуск товару, картки складського обліку матеріалів №05181, документи щодо подальшої реалізації придбаного у ТОВ Дакстер Трен товару.

Станом на час вирішення спору по суті реєстрація ТОВ Дакстер Трен не скасована, відомості про дане підприємство наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2019 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Л.В.Бєлова

О.В.Епель

Повний текст виготовлено 01 жовтня 2019 року.