Постанова

від 02.10.2019 по справі 352/1538/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/9592/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Ільчишин Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 12 серпня 2019 року (прийняте у м. Івано-Франківську суддею Хоминець М.М.) в адміністративній справі № 352/1538/18 за позовом ОСОБА_1 до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області - провідного спеціаліста відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Польового Дениса Юрійовича, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області із вказаним позовом та просив:

- визнати неправомірними дії відповідача в частині складення протоколу про адміністративне правопорушення від 13.07.2018 та розгляду адміністративного провадження за цим протоколом;

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 27.07.2018 за № 624/0/92-18-ДК/0178По/08/01/-18;

- прийняти рішення про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що в оскаржуваній постанові відсутні докази самовільного захоплення земельної ділянки ФГ Персей Агро , керівником якого він є, не вказано обставини та свідків, за якими такий факт встановлено. Також вказує на численні процесуальні порушення під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 12 серпня 2019 року позов задоволено частково.

Скасовано постанову № 624/0/92-18-ДК/0178По/08/01/-18 від 27 липня 2018 року та закрито справу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із цим рішенням, його оскаржило Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (далі - ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області), яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; за невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 0,4399 га перебуває у сільськогосподарському обробітку ФГ Персей Агро без документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою, та має ознаки самовільного зайняття, що є порушенням приписі пункту б частини першої статті 211 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та статті 53-1 КУпАП.

Стверджує, що посилання суду першої інстанції на правомірність дій Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції на укладення Договору підряду за № 19/16/4 від 19.12.2016 не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки, як було встановлено державним інспектором у ході здійснення заходів державного контролю, ця станція не є належним користувачем земельної ділянки.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалося.

Також за приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Від ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області надійшла заява про розгляд справи без участі уповноваженого представника управління.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, оскаржуваною постановою у справі про адміністративне правопорушення від 27.07.2018 № 624/0/92-18-ДК/0178По/08/01/-18 державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області Польовий Д.Ю. наклав на позивача як керівника ФГ Персей Агро адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 53-1 КУпАП. Позивача визнано винним у самовільному зайнятті земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 0,4399 га з кадастровим номером 2625884300:14:001:0006, що розташована на території Підпечерівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, яка перебуває у сільськогосподарському обробітку ФГ Персей Агро (шляхом розорювання та посіву сільськогосподарських культур) без документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою (а.с. 6 - 7).

Відповідно до складеного державним інспектором акта від 24.05.2018 № 624/0/92-18-ДК/238/АО/10/01/-18 обстеження земельної ділянки, що розташована на території с. Підпечери Тисменицького району Івано-Франківської області, з метою встановлення факту самовільного зайняття земельної ділянки, зокрема земельної ділянки площею 0,4399 га з кадастровим номером 2625884300:14:001:0006, встановлено, що ця земельна ділянка обробляється шляхом розорювання та посіву сільськогосподарських культур (а.с. 75 - 76).

Згідно акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 11.06.2018 № 624/0/92-18-ДК/467/АП/09/01/-18 ним проведена перевірка з питань здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, земельної ділянки площею 0,4399 га з кадастровим № 2625884300:14:001 :0006 , у результаті чого встановлено, що вона обробляється ФГ Персей Агро шляхом розорювання та посіву сільськогосподарських культур без відповідних документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою (а.с. 77 - 79).

Вважаючи зазначену постанову неправомірною, позивач оскаржив її до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що позивач діяв на виконання належним чином укладеного і чинного договору підряду, умови якого були дотримані; тому він жодним чином не міг допустити порушення земельного законодавства, відображені в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки.

Відповідач, встановивши порушення вимог земельного законодавства, міг застосувати певні види зобов`язань чи стягнень лише відносно Прикарпатської ДСДС, як особи, яка здійснювала всі дії щодо спірної земельної ділянки як Замовник і лише за умови доведення неправомірного використання ним земельної ділянки до моменту її реєстрації.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Разом з тим, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Пунктом "б" частини 1 статті 211 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Отже, обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку.

За приписами статті 53-1 КУпАП самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.10.2018, яке набрало законної сили згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019, у справі за позовом ФГ Персей Агро до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області Польового Д.Ю., ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування припису від 27.07.2018 встановлено, що роботи, які здійснювались ФГ Персей Агро на земельній ділянці площею 0,4399 га, кадастровий номер 2625884300:14:001:0006, яка розташована на території Підпечерівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, проводились на підставі Договору підряду за № 19/16/4 від 19.12.2016 та додаткових угод до договору, зокрема Додаткової угоди за № 1/1 від 14.03.2017 до договору підряду за № 19/16/4 від 19.12.2016, за яким позивач (Підрядник) зобов`язується надати Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (Замовник) комплекс послуг та робіт в процесі виробництва сільськогосподарської продукції Замовником на сільгоспугіддях Замовника, а Замовник зобов?язується прийняти виконані роботи і оплатити вартість послуг Підрядника.

Суд встановив, що Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, укладаючи договір підряду за № 19/16/4 від 19.12.2016, діяла правомірно, оскільки протягом тривалого часу користувалась земельною ділянкою площею 0,4399 га, кадастровий номер 2625884300:14:001:0006, яка розташована на території Підпечерівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії І-ІФ № 000256.

Державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за державою в особі ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області здійснено 30.10.2017, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 102454782 від 02.11.2017, тобто після укладення і виконання договору підряду за № 19/16/4 від 19.12.2016.

Згідно із частиною 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції, що на момент укладення договору підряду, умови такого договору було дотримано, а позивач жодним чином не міг допустити порушення земельного законодавства, відображені в Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки від 11.06.2018 за № 624/0/92-18-ДК/467/АП/09/01/-18, оскільки, всі дії вчиняв на виконання вищевказаного договору і його виконання не заперечується сторонами.

Як наслідок, відповідач, встановивши порушення вимог земельного законодавства, міг застосувати певні види зобов`язань чи стягнень лише щодо Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, як особи, яка здійснювала всі дії по відношенню до спірної земельної ділянки як Замовник, і лише за умови доведення неправомірного використання ним земельної ділянки до моменту проведення її реєстрації.

Вказані обставини, встановлені судовим рішенням у іншій адміністративній справі, свідчать про те, що ФГ Персей Агро , надаючи сільськогосподарські послуги з обробітку спірної земельної ділянки, діяв як підрядник та за замовленням Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, яка була належним землекористувачем вказаної земельної ділянки.

Доказів обробітку спірної земельної ділянки ФГ Персей Агро не на виконання договору підряду за № 19/16/4 від 19.12.2016 суду не надано та судом не здобуто.

Тому факт самовільного зайняття земельної ділянки з боку позивача не знайшов свого підтвердження у рамках розгляду цієї адміністративної справи.

Щодо доводів про нікчемність договору підряду, то колегія суддів такі доводи скаржника до уваги не приймає з огляду на те, що недійсність правочинів скаржник повинен доказувати у судовому порядку, а під час розгляду цієї справи відповідачем відповідних доказів не подано.

Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення від 27 липня 2018 року № 624/0/92-18-ДК/0178По/08/01/-18 винесена без урахування усіх обставин, що мали значення для її прийняття, а відтак є протиправною підлягає скасуванню.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 12 серпня 2019 року в адміністративній справі № 352/1538/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин