Постанова

від 30.09.2019 по справі 200/10001/18-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2019 року

Київ

справа №200/10001/18-а

касаційне провадження №К/9901/19852/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Управління) на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2019 (головуючий суддя - Казначеєв Е.Г., судді - Компанієць І.Д., Ястребова Л.И.) у справі за Товариства з обмеженою відповідальністю Прайм групп 3000 (далі - Товариство) до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов 'язання здійснити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 18.12.2018, ухваленим у відкритому судовому засіданні за участі представників відповідачів, позов задовольнив повністю.

Копія рішення суду першої інстанції була надіслана на адресу Управління рекомендованим поштовим відправленням та отримана Управлінням 08.01.2019.

Управління 18.01.2019 оскаржило це рішення до Першого апеляційного адміністративного суду, який ухвалою від 04.02.2019 залишив апеляційну скаргу без руху з підстав її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - відсутності документа про сплату судового збору, а ухвалою від 18.03.2019 - апеляційну скаргу Управління повернув, оскільки скаржник не виконав вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк.

15.05.2019 Управління вдруге звернулось до Першого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. Також Управління подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтувало тим, що: вперше Управління подало апеляційну скаргу у визначений процесуальним законом строк, проте апеляційну скаргу було повернуто з огляду на несплату скаржником судового збору; протягом 2018 року та січня-квітня 2019 року фінансування Управління здійснювалось періодично та нерегулярно, а враховуючи наявність значної кількості актуальних та резонансних справ, виділені з державного бюджету кошти першочергово спрямовувались на сплату судового збору по резонансних справах; з метою реалізувати своє право на апеляційне оскарження Управління після отримання оригіналу платіжного доручення № 1091 від 10.05.2019 вдруге звернулось до суду із апеляційною скаргою.

Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28.05.2019 залишив апеляційну скаргу Управління без руху з підстав її невідповідності вимогам частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України щодо подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку, оскільки підстави, наведені Управлінням у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, а саме - відсутність фінансування для своєчасної сплати судового збору, є неповажними, з урахуванням дати отримання Управлінням копії рішення суду першої інстанції. Для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги суд встановив десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.

Згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 8430108670359 ухвала від 28.05.2019 була вручена Управлінню 04.06.2019.

05.06.2019 Управління подало до суду апеляційної інстанції клопотання, у якому вказало неможливість оскарження судових рішень у зв`язку з дефіцитом асигнувань державних органів на сплату судового збору не тільки ускладнює, а й в окремих випадках блокує роботу державних органів щодо захисту інтересів держави, з урахуванням того, що Управління постійно звертається до ДФС України щодо недостатнього фінансування на сплату судового збору, що підтверджується відповідними листами від 20.09.2018 № 5396/8/05-99-10-02-08, від 12.10.2018 № 6086/8/05-99-10-03-13, а ДФС України - до Міністерства фінансів України, яке, в свою чергу, повідомляє фіскальний орган, що питання додаткового збільшення видатків ДФС України може бути розглянуте у разі внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік та виходячи із можливостей дохідної частини бюджету.

Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.06.2019 відмовив у задоволенні клопотання Управління про поновлення строку на апеляційне оскарження і відмовив відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2018 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки: наведені Управлінням в клопотанні доводи поважності пропуску строку на апеляційне оскарження вже були визнані судом неповажними; обставини, пов`язані із фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку на апеляційне оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження судових рішень без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії та не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення; норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять положень щодо можливості у будь-який час протягом року з дня ухвалення судового рішення без наявності відповідних поважних причин пропуску процесуального строку на оскарження.

Управління оскаржило ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2019 до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 09.09.2019 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи невідповідність ухваленого у справі судового рішення суду апеляційної інстанції нормам процесуального права, Управління посилається на те, що: неможливість оскарження судових рішень у зв`язку з дефіцитом асигнувань державних органів на сплату судового збору не тільки ускладнює, а й в окремих випадках блокує роботу державних органів щодо захисту інтересів держави; право на судовий захист входить до переліку тих прав, що захищаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка 11.09.1997 набрала чинності для України.

Товариство та ДФС України не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.09.2019 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 24.09.2019.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом частин другої, третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення питання про відкриття апеляційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 цього Кодексу та строками її подання.

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною третьою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин та з огляду на завдання адміністративного судочинства Перший апеляційний адміністративний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження (ухвала від 20.06.2019) діяв відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки Управлінням не було вказано інших поважних підстав для поновлення строку, зокрема, не наведено обставин із доданням підтверджуючих документів про неможливість вдруге реалізувати своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у період з 08.01.2019 по 15.05.2019.

При цьому, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що Управління є територіальним органом ДФС, тобто є державним органом, що здійснює адміністрування податків, зборів, платежів.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене вище, касаційна скарга Управління підлягає залишенню без задоволення, а ухвала першого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2019 - без змін.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення, а ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду