Постанова

від 26.09.2019 по справі 260/187/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/6886/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Качмара В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Ваврик Х.Б.,

представника позивача Гусака С.М.,

розглянувши у судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Ужгородської міської ради в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року у справі №260/187/19 (рішення ухвалено в м. Ужгород, головуючий суддя Дору Ю.Ю., повний текст рішення складено та підписано 27.05.2019) за адміністративним позовом Обслуговуючого кооперативу Вулиця Букова міста Ужгород до Ужгородської міської ради в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради Зотової Олександри Сергіївни про визнання дій протиправними та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

Обслуговуючий кооператив Вулиця Букова міста Ужгород 18.02.2019 звернувся в суд із адміністративним позовом до Ужгородської міської ради в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради, начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради Зотової Олександри Сергіївни, в якому просив визнати протиправними дії начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради Зотової Олександри Сергіївни по винесенню постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності №11 від 01.02.2019; скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №11 від 01.02.2019.

В обґрунтування позову зазначає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню оскільки в порушення вимог Порядку №533 від 23.05.2011 позивача не було повідомлено про проведення перевірки з 16.01.2019, а лише було повідомлено його представника, який не має повноважень щодо представництва позивача під час проведення перевірок органами державної влади, так як останній не має відповідних знань у сфері містобудування і являється лише адвокатом позивача. Також в протоколі №б/н від 29.01.2019 відсутнє викладення обставин щодо підтвердження вчинення позивачем вказаних порушень та на вул. Буковій проводилось не будівництво дороги, а ремонт існуючої дороги. Вказаний ремонт здійснено з ініціативи та за колективним зверненням мешканців цієї вулиці.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправними дії начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради Зотової Олександри Сергіївни по винесенню постанови №11 від 01.02.2019 та скасовано постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №11 від 01.02.2019.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Ужгородська міська рада в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позові відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи та порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що під час проведення позапланової перевірки встановлено, що по вул. Буковій в м. Ужгород виконано благоустрій частини території проїзної частини без зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що забороняється чинним законодавством. До переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких, об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, який затверджено Постановою КМУ від 07.06.2017 № 406 не відносяться будівельні роботи з влаштування автотранспортного шляху (дороги). Таким чином, вважає, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку щодо об`єкту будівництва, встановивши його, як такий, що належить до об`єкта благоустрою населених пунктів.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив вимоги наведені в ній та просив залишити її без задоволення.

У судовому засіданні представник позивача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю - доповідача, представника позивача, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що мешканцями вулиці Букової подано колективне звернення до директора Департаменту міського господарства та головного архітектора міста Ужгорода.

Згідно вказаного звернення мешканці просили погодити проектні рішення щодо капітального ремонту дорожнього покриття по вул. Буковій та Лісовій розроблені згідно Державних будівельних норм і правил та вказали, що роботи будуть виконуватися за кошти мешканців вулиць.

26 жовтня 2018 року між Обслуговуючим кооперативом Вулиця Букова міста Ужгород (замовник) та Приватним підприємством Ужгороддорбуд (підрядник) укладено договір №1 про надання послуг (виконання робіт) з влаштування автотранспортного шляху (дороги) розташованої за адресою: Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Букова (а.с.104).

Судом встановлено, що на підставі направлення УДАБІ у Закарпатській області від 20.12.2018 №06/1007п-пл та на виконання припису головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Закарпатській області від 08.01.2019 спеціалістами управління державного архітектурно-будівельного контролю було здійснено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт з влаштування автотранспортного шляху (дороги) по вул.Буковій та будівництво об`єкта на проїзді, розташованого на землях загального користування між ділянками позиції 11 та позиції 12 навпроти будинковолодіння №17, також на відведення господарсько-фекальних стоків ж/б №2; 12; 14; 24 по вул.Буковій м.Ужгород з виїздом на місце (а.а.с. 48-50).

За результатами позапланової перевірки складено акт № 17 від 29.01.2019.

Згідно відомостей наведених у вказаному акті зафіксовано порушення п. 1 ч. 1 ст. 34 та ч. 1 і ч. 2 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , зокрема, здійснено роботи по благоустрою частини території проїзної частини по вулиці Буковій в м.Ужгород виконано без подання та реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Разом з тим, опис негативних наслідків, що настали в результаті порушення вимог законодавства та ризики настання таких наслідків в акті не наведено, а відтак судом встановлено, що за виявлені порушення відсутні негативні наслідки (а.а.с.10-19).

Окрім цього, 29.01.2019 на обслуговуючий кооператив Вулиця Букова міста Ужгород складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у зв`язку з виконанням благоустрою частини території проїзної частини по вулиці Буковій без зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт чим порушено вимоги п. 1 ч. 1 ст. 34; ч. 1, ч. 2 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (а.а.с.20-22).

Стосовно голови ОК Вулиця Букова міста Ужгород ОСОБА_1 уповноваженою посадовою особою відповідача 1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 29.01.2019 за аналогічне порушення.

У подальшому начальником управління державного архітектурно-будівельного контролю Зотова О.С. за результатами розгляду вищевказаних матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесено постанову від 01.02.2019 №11 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, якою накладено на позивача штраф у сумі 69 156 гривень.

Не погоджуючись із такими діями відповідача 2 та оскаржуваною постановою позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку мало місце ремонт існуючої дороги, тобто відновлення об`єкта благоустрою, а відтак, обов`язку у позивача подавати повідомлення про початок будівельних робіт не існувало. Крім того, ні в акті перевірки ні в протоколі не наведено жодних доказів , що ремонт цієї дороги вчинено позивачем.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України Про регулювання містобудівної діяльності № 3038-VI (далі Закон № 3038-VІ) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону № 3038-VІ, до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Пунктом 9-1 Розділу V Прикінцеві положення Закону № 3038-VІ встановлено, що на період до утворення (визначення) місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування органів державного архітектурно-будівельного контролю повноваження, визначені цим Законом, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з пунктами 1, 3, 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

В розумінні статті 41 Закону № 3038-VІ державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.41 Закону № 3038-VІ Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 було затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок №553).

Пунктом 5 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (Абзац восьмий пункту 7 Порядку №553).

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні (Абзац десятий пункту 7 Порядку №553).

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки (Абзац одинадцятий пункту 7 Порядку № 553).

Відповідно до абз.6 п.12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язанні надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Відповідно до п. 16 даного Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно п. 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Пунктом 18 Порядку № 553 передбачено, що акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (пункт 20 Порядку № 553).

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку (п. 19 Порядку №553).

Відповідно до частини 1 статті 34 № 3038-VІ, замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

В якості порушення відповідач зазначає про здійснення позивачем благоустрою частини території проїзної частини по вулиці Буковій без зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Абзацом другим частини 2 статті 34 З№ 3038-VІ визначено, що перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 07.06.2017 №406, якою затверджено Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Пунктом 10 цього Переліку встановлено, що відновлення елементів благоустрою, визначених Законом України Про благоустрій населених пунктів №2807-IV Закону №2807-IV (далі Закон №2807-IV) не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після їх закінчення об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2807-IV благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Стаття 21 вказаного вище Закону встановлює елементи благоустрою.

Так, згідно частини першої названої статті визначено, що елементами (частинами) об`єктів благоустрою є: 1) покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів; 2) зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; 3) будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; 4) засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; 5) технічні засоби регулювання дорожнього руху; 6) будівлі та споруди системи інженерного захисту території; 7) комплекси та об`єкти монументального мистецтва, декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади; 8) обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків; 9) малі архітектурні форми; 10) інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.

Згідно із підпунктами "г", "е" пункту 1 частини 1 статті 13 Закону №2807-IV вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки, інші території загального користування належать до об`єктів благоустрою населених пунктів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 21 Закону №2807-IV елементами (частинами) об`єктів благоустрою є покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів.

Державні будівельні норми України В.2.3-5-2001 Вулиці та дороги населених пунктів , затверджені наказом Держбуду України від 11 квітня 2001 року № 89 та введені в дію з 1 жовтня 2001 року, поширюються на проектування та будівництво нових, реконструкцію та капітальний ремонт існуючих вулиць і доріг міських і сільських населених пунктів.

Згідно підпунктів 1.2, 1.3 ДБН В.2.3-5-2001 Вулиці та дороги населених пунктів рішення проектів будівництва, реконструкції та капітального ремонту вулиць і доріг повинні прийматися на основі генерального плану населеного пункту, комплексних схем транспорту та організації дорожнього руху, детальних планів та проектів забудови житлових районів, мікрорайонів і кварталів, планів червоних ліній з урахуванням природно-кліматичних умов і містобудівних особливостей населеного пункту, категорії вулиці (дороги), експлуатаційних і екологічних вимог, умов безпеки руху транспорту та пішоходів, етапності будівництва, реконструкції та капітального ремонту.

Відповідно до пункту 1.1 наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 23.09.2003 №154 Про затвердження Порядку проведення ремонту та утримання об`єктів благоустрою населених пунктів зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2004 р. за № 189/8788 (надалі - Порядок №154) роботи з ремонту та утримання об`єктів благоустрою мають бути спрямовані на забезпечення та збереження їх технічного та естетичного стану, підвищення експлуатаційних якостей та продовження їх строків служби.

Згідно підпункту 1.2.1 та підпункту "а" підпунктів 1.2.5 пункту 1.2 розділу 1 Порядку № 154 до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: території загального користування, зокрема, вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки, майданчики для паркування транспортних засобів. До елементів благоустрою належать: покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і правил.

Згідно підпункту 2.6 пункту 2 Порядку №154 роботи з капітального ремонту об`єктів благоустрою населених пунктів, які відповідно до законодавства є об`єктами будівництва, проводяться відповідно до вимог Закону № 3038-VІ.

Як видно з матеріалів справи, згідно проектної документації Капітальний ремонт дороги по вулиці Букова в м.Ужгород остання погоджена головним архітектором міста Ужгород, директором департаменту міського господарства Ужгородської міської ради та мешканцями вулиці Букової, що підтверджується підписами та проставленими печатками на вказаній документації.

Дане погодження було заявлено мешканцями вулиці Букова, а не Обслуговуючим кооперативом Вулиця Букова міста Ужгород (а.а.с. 118-123).

Також, судом встановлено, що згідно визначення класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва Благоустрій частини території проїзної частини по вул.Буковій в м.Ужгороді об`єктом будівництва є благоустрій території.

Вказаний об`єкт будівництва належить до класу наслідків (відповідальності) - СС1. (а.с.106).

Таким чином, відсутній обов`язок надання повідомлення про початок будівельних робіт.

Крім того, єдиною підставою винесення оскаржуваної постанови був договір №1 про надання послуг (виконання робіт) з влаштування автотранспортного шляху (дороги) від 26.10.2018, проте доказів виконання такого договору та здійснення ремонту саме позивачем відповідачами суду не представлено, зокрема, відсутні акти виконаних робіт їх проплата .

В судовому засіданні представник позивача ствердив, що ремонт цієї дороги здійснили мешканці вулиці, а не кооператив, що не спростовано відповідачем.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що дії начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради Зотової Олександри Сергіївни по винесенню постанови №11 від 01.02.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не відповідають критеріям обґрунтованості, пропорційності, добросовісності та розсудливості визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак така підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Ужгородської міської ради в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року у справі №260/187/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Д. М. Старунський судді В. М. Багрій В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 02.10.2019