Рішення

від 02.10.2019 по справі 708/844/19

ЧИГИРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 708/844/19

Номер провадження № 2/708/241/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 року

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді - Івахненко О.Г.,

при секретарі - Тендітній Л.В.,

з участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Мірошник Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чигирина Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чигиринської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та відшкодування збитків, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши, що 12 листопада 2008 року Чигиринською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 231 Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ Тясмин на території Медведівської сільської ради , яким на підставі дозволу конкурсної комісії по розгляду матеріалів, поданих до райдержадміністрації про оренду землі від 19 березня 2008 року № 366/01-12, надано при умові перегляду щорічної орендної плати товариству з обмеженою відповідальністю Тясмин для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Медведівської сільської ради в довгострокову оренду терміном на 10 років (або до моменту реалізації права власника чи його спадкоємців на земельну частку) 128 земельних ділянок (128 земельних часток (паїв), власники яких не реалізували свого права, згідно із списком додатку до розпорядження загальною площею 159,25 га, в тому числі ріллі - 159,25 га. За договором оренди землі від 20 листопада 2008 року орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування одну земельну ділянку із пайових земель, власники яких не реалізували свого права, на території Медведівської сільської ради за межами населеного пункту площею 1,32 га, що належала його батьку ОСОБА_2 , строком на 10 років.

Позивач вважає, що відповідач неправомірно передав в оренду зазначену земельну ділянку, оскільки його батько реалізував своє право відповідно до розпорядження Чигиринської РДА за № 268 від 18.10.1996 року, отримавши сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0136529 площею 1,97 в умовних кадастрових гектарах, виданий 20.12.1996 року та зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 581 від 16.01.1997 року.

Крім того, ОСОБА_2 до 2002 року отримував в СТОВ Медведівське орендну плату за землю.

Після смерті батька в 2002 році позивач 18.12.2008 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на зазначену земельну ділянку.

01.10.2009 року він отримав державні акти на право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 7125483500:01:001:0915 (земельна ділянка площею 1,32 га) та 7125483500:01:002:0846 (земельна ділянка площею 0,44 га).

У жовтні 2009 року ТОВ Тясмин відмовилось брати в оренду земельну ділянку площею 1,32 га, а в липні 2018 року йому стало відомо, що ТОВ Тясмин орендує її на підставі договору оренди землі, укладеного між Чигиринською РДА та ТОВ Тясмин від 20.11.2008 року як не витребуваний пай. Інша частина земельної ділянки площею 0,44 га в жовтні 2009 року здана позивачем в оренду ТОВ СП Нібулон та яку останнє орендує по цей час.

На його звернення до ТОВ Тясмин щодо розірвання зазначеного договору оренди документального підтвердження він не отримав.

Вважає дії посадових осіб Чигиринської РДА неправомірними та такими, які завдали йому матеріальних збитків у вигляді упущеної вигоди у зв`язку з порушенням його цивільного права на отримання орендної плати за період з жовтня 2009 року по липень 2018 року.

На його запит від 08.11.2018 року до Чигиринської РДА щодо надання списку власників не витребуваних паїв, дозволу конкурсної комісії по розгляду матеріалів та положення про зазначену комісію йому надано відповідь по те, що такі матеріали в них відсутні, а тому він вважає, що оскаржуване розпорядження є фіктивним.

З відповіді Медведівської сільської ради № 02-48/38 від 16.02.2019 року позивач дізнався, що рішення щодо визначення земельних часток як не витребуваних паїв у 2008 році не приймалося.

Тому позивач вважає, що посадовим особам Чигиринської РДА та відділу Держкомзему під час видачі йому в 2009 році державного акту було відомо, що зазначена земельна ділянка перебуває в оренді з листопада 2008 року, що свідчить про перевищення ними своїх службових повноважень.

Посилаючись на викладене, просив визнати дії відповідача, які перешкоджали йому користуватися власною земельною ділянкою, неправомірними, а також стягнути з нього на свою користь майнову шкоду у вигляді упущеної вигоди у розмірі 50000 грн.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві, зазначивши, що він звільнеий від сплати судового збору.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала в повному обсязі, надавши відзив на позовну заяву, у якому заперечила проти задоволення позовних вимог.

Пояснила, що батько позивача, померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 , реалізував своє право на земельну частку (пай) площею 1,97 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебувала у колективній власності КСП ім. Куйбишева на підставі сертифікату серії ЧР № 0136529, виданого 20.12.1996 року та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 581 від 16.01.1997 року. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

На підставі розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації від 12 листопада 2008 року № 231 Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ Тясмин на території Медведівської сільської ради між Чигиринською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю Тясмин 20 листопада 2008 року та діючих на той час норм земельного законодавства було укладено договір оренди землі на належну ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,32 га з кадастровим номером 7125483500:01:001:0915, розташовану в адміністративних межах Медведівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, за межами населеного пункту.

Згідно з п.33 вказаного договору оренди землі дія договору припиняється при реалізації права власності ОСОБА_2 або його спадкоємців на земельну ділянку.

Про видачу позивачу свідоцтва по право на спадщину за законом та отримання останнім державного акту на право власності на земельну ділянку їм стало відомо 03.07.2018 року після отримання його заяви про успадкування земельної ділянки та надання всіх підтверджуючих документів.

18 липня 2018 року Чигиринською РДА направлено лист ТОВ Тясмин № 393/01-01-13 та додаткову угоду про розірвання договору оренди землі від 20.11.2008 року. Цього ж дня керівниками сторін за взаємною згодою укладено та підписано додаткову угоду про розірвання договору оренди землі, про що письмово повідомлено позивача.

Тому вважають, що права позивача не було порушено і підстав для визнання їх дій неправомірними не має.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача майнової шкоди у вигляді упущеної вигоди у розмірі 50000 грн., то орендна плата за використання земель за договором оренди до районного бюджету не надходила, а згідно з вимогами ст. 69 Бюджетного кодексу України орендна плата за користування земельними ділянками зараховується до бюджетів органів місцевого самоврядування, тобто, орендна плата за землю надходила на рахунок Медведівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області. Тому просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 20.02.2002 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 (а.с. 10).

ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0136529 від 20.12.1996 року належало право на земельну частку (пай) площею 1,97 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебувала у колективній власності КСП ім. Куйбишева, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 581 від 16.01.1997 року (а.с. 13).

Після смерті спадкодавця його син - позивач по справі - ОСОБА_1 отримав 18.12.2008 року в державного нотаріуса Чигиринської державної нотаріальної контори Костенко Н.В. свідоцтво про право на спадщину за законом на вище вказаний сертифікат на право на земельну частку (пай) (а.с. 11).

01 жовтня 2009 року ОСОБА_1 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 382865 на земельну ділянку площею 1,3219 га, кадастровий номер 7125483500:01:001:0915, розташовану на території Медведівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області (а.с. 15).

Відповідно до положень ст. 2 Закону України Про оренду землі , відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Як встановлено судом на підставі розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації від 29 січня 2007 року № 38 було затверджено склад конкурсної комісії по розгляду матеріалів, поданих до райдержадміністрації про оренду землі та продажу права оренди земельних ділянок (а.с. 78-81), яка діяла на підставі Положення про конкурсну комісію по розгляду матеріалів, поданих до райдержадміністрації про оренду землі та продажу права оренди земельних ділянок (а.с. 82-84).

Згідно з розпорядженням Чигиринської районної державної адміністрації від 12 листопада 2008 року № 231 Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ Тясмин на території Медведівської сільської ради та додатку до нього (а.с. 104-107) Чигиринською районною державною адміністрацією надано дозвіл товариству з обмеженою відповідальністю Тясмин на оренду при умові перегляду щорічної орендної плати товариству з обмеженою відповідальністю Тясмин для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Медведівської сільської ради в довгострокову оренду терміном на 10 років (або до моменту реалізації права власника чи його спадкоємців на земельну частку) 128 земельних ділянок (128 земельних часток (паїв), власники яких не реалізували свого права, згідно із списком додатку до розпорядження загальною площею 159,25 га, в тому числі ріллі - 159,25 га.

Серед зазначених власників в додатку вказаний і батько позивача - ОСОБА_2 .

Протокол підготовки проекту вище зазначеного розпорядження адміністрації було підготовано та погоджено 12.11.2008 року (а.с. 109-110).

Згідно до номенклатури справ на 2007 рік від 09.01.2007 року, затвердженої головою Чигиринської РДА, номенклатури справ на 2008 рік від 08.01.2008 року та номенклатури справ на 2009 рік від 08.01.2009 року, затверджених головою Чигиринської РДА, визначено терміни зберігання документів та справ апарату райдержадміністрації (а.с. 112-120).

Виходячи з цього, дозвіл конкурсної комісії від 19.03.2008 року № 366/01-12 та список власників земельних часток (паїв), які розглядалися на конкурсній комісії 19.03.2008 року, та на які посилається позивач, в архівному відділі Чигиринської РДА відсутні в зв`язку з закінченням терміну їх зберігання, який становить для даної категорії справ 3-5 років.

Разом з тим, як вбачається з розпорядження № 6 від 12 січня 2009 року Про право власності на земельну ділянку на підставі цивільно-правових угод надано земельні ділянки громадянам, право власності яких установлено цивільно-правовими угодами згідно з додатком № 1, та оформити право власності на земельну частку (пай) відповідно до сертифікатів та державних актів (а.с. 75).

До списку осіб, яким перейшло право власності на земельні ділянки на підставі цивільно-правових угод, згідно з додатком № 1 входив і ОСОБА_2 (а.с. 76-77).

20 листопада 2008 року між Чигиринською РДА та ТОВ Тясмин було укладено договір № 558 оренди землі на належну ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,32 га, розташовану на території Медведівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, як на земельну ділянку з пайових земель, власники яких не реалізували свого права (а.с. 34-37).

Відповідно до п. 6 договору відповідач передав в оренду зазначену земельну ділянку строком на 10 років, до 12.11.2018 року. Як передбачено пунктом 33 вказаного договору оренди, дія договору припиняється у разі отримання власниками земельних ділянок (паїв) документів на право власності на земельну ділянку (а.с. 33).

Судом встановлено, що позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом 18.12.2008 року та зареєстрував 01 жовтня 2009 року в установленому законом порядку своє право власності на земельну частку (пай) після смерті свого батька у вигляді державного акту на право власності на земельну ділянку, вже після укладення між Чигиринською РДА та ТОВ Тясмин договору оренди землі.

А відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Частиною 1 ст. 27 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно до вимог ч., ч. 2-4 ст. 31 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Положення ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі передбачають, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Вищезазначене узгоджується з нормами ст. 651 Цивільного кодексу України, згідно до якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

03.07.2018 року на адресу відповідача позивачем направлено заяву-повідомлення № 2365/01-01-14 про те, що він є власником земельної ділянки площею 1,32 га та про розірвання договору оренди земельної ділянки.

На підставі вказаної заяви позивача між Чигиринською РДА та ТОВ Тясмин було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 18.07.2018 року та припинено дію договору оренди землі від 20.11.2008 року шляхом розірвання в зв`язку з отриманням власником земельної ділянки документів на право власності на земельну ділянку на підставі п. 33 договору (а.с. 65).

У зв`язку з викладеним, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підстав для розірвання договору № 558 оренди землі від 20.11.2008 року у сторін не було.

Також судом встановлено та не заперечується позивачем, що до 03.07.2018 року він не звертався до відповідача із будь-якими заявами щодо відновлення свого порушеного права, а тому його посилання на порушення його прав з часу отримання державного акту на право власності на земельну ділянку є безпідставними, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими письмовими доказами,

При цьому позивач не зміг належним чином обґрунтувати причини, які перешкоджали йому починаючи з 2009 року, тобто з часу отримання ним державного акту на право власності на вказану земельну ділянку, здійснювати право власності на належну йому земельну ділянку, та який ступінь вини в цьому відповідача, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача майнової шкоди у вигляді упущеної вигоди у розмірі 50000 грн., то як передбачено ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні підстави для відповідальності за заподіяння майнової шкоди встановлені статтею 1166 ЦК України, згідно з якою шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Необхідною умовою доведення наявності упущеної вигоди є встановлення, насамперед, самих збитків та причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника й збитками потерпілої сторони. При цьому потрібно довести, що протиправна дія або бездіяльність особи, яка порушила право, є причиною, а збитки, що виникли у потерпілої особи, є слідством такої протиправної поведінки.

Збитки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються лише тоді, коли особа могла реально отримати вигоду, якби не протиправна поведінка відповідача.

Отже, пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Відповідно до ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.

Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи, регулюються пунктом 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19 квітня 1993 року, та п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", згідно з якими розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Крім того, ст. 69 Бюджетного кодексу України передбачено, що орендна плата за користування земельними ділянками зараховується до бюджетів органів місцевого самоврядування, виходячи з чого орендна плата за землю повинна була надходити саме на рахунок Медведівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, на що звертала увагу і представник відповідача у своєму відзиві на позов.

Тому суд вважає, що позивачем не наведено достатніх підстав для обгрунтування його звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди саме до Чигиринської РДА.

Зважаючи на те, що заявлена позивачем вимога про визнання неправомірними дій відповідача не доведена ним в судовому засіданні, а відтак не підлягає до задоволення, то, відповідно і підстави для стягнення з відповідача матеріальної шкоди у вигляді упущеної вигоди, які до того ж не обгрунтовані належним чином, відсутні.

Так, відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням викладеного, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що матеріалами справи не встановлено вини відповідача та не підтверджено факту завдання позивачу матеріальних збитків у вигляді упущеної вигоди, а тому, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову повністю.

Крім того, позивач під час подання позовної заяви, як на підставу звільнення від сплати судового збору, посилався на норми п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", відповідно до яких судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Враховуючи, що позивачем не доведено факту прийняття незаконного рішення, вчинення дій чи бездіяльності органом державної влади, його посадовою чи службовою особою, а так само заподіянння йому шкоди, в зв`язку з чим позов не підлягає до задоволення, то з позивача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, який за дві заявлені вимоги немайнового і майнового характеру становить 1536,80 грн (768,40 грн. +768.40 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31,32 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 125,157 ЗК України, ст. 651 ЦК України, ст.ст. 12,81,263,264,265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Чигиринської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та відшкодування збитків - відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 1536 грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя О.Г. Івахненко