Ухвала

від 26.09.2019 по справі 757/21619/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21619/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року лідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_2 , що діє в інтересах ТОВ «КТТК», про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.11.2018 року по справі №757/57774/18-к в рамках кримінального провадження № 42017000000002108 від 27.06.2017,-

В С Т А Н О В И В :

03.05.2019 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 , що діє в інтересах ТОВ «КТТК», в порядкуст. 174 КПК України, про скасування арешту майна, а саме на грошові кошти, які у безготівковому вигляді обліковуються на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у ПАТ «КБ «ГЛОБУС», накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.11.2018 по справі №757/57774/18-к в рамках кримінального провадження № 42017000000002108 від 27.06.2017.

Клопотання обґрунтоване тим, що накладення арешту на майно ТОВ «КТТК» було передчасним та таким, що порушує його право власності, вважає, що накладений судом арешт є безпідставним та повинен бути скасованим.

Для скасування арешту заявник вказав наступні підстави: заявнику не було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, про які йдеться у клопотанні прокурора; жодним чином не досліджено розумність та співмірність обмеження права власності; грошові кошти що знаходяться на рахунках здобуті в результаті здійснення реальної господарської діяльності, статтю Кримінального кодексу України, за якою здійснювалось досудове розслідування, в мажах якого накладено арешт, виключено.

У зв`язку з вищенаведеним заявник просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.11.2018 року по справі №757/57774/18-к в рамках кримінального провадження № 42017000000002108 від 27.06.2017, а саме на грошові кошти, які у безготівковому вигляді обліковуються на рахунку ТОВ «КТТК».

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК Українифіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

26.09.2019 прокурор Генеральної прокуратури України у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

26.09.2019 представником заявника - адвокатом ОСОБА_3 подано до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, при цьому останній клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи та на долучені до матеріалів клопотання документи.

Відповідно до ч. 1ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбаченихКПК України.

За вказаних обставин, слідчим суддею з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги, визнано можливим її розгляд у відсутність особи, якою подано скаргу та слідчого у кримінальному провадженні. При цьому слідчим суддею враховано положення ст.ст.26,174 КПК України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані до клопотання письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Так, судовим розглядом встановлено, що Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000002108 від 27.06.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364 КК України.

В рамках вказаного провадження на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.11.2018 по справі №757/57774/18-к, накладено арешт на майно - грошові кошти, які знаходяться на рахунках ряду суб`єктів підприємницької діяльності, в тому числі на грошові кошти на рахунку ТОВ «КТТК»(код ЄДРПОУ 35646207) № НОМЕР_1 , відкритому у ПАТ «КБ «ГЛОБУС» (МФО 380526, провулок Куренівський, 19/5, м. Київ, 04073).

Як вбачається з даної ухвали, арешт було накладено з метою збереження речових доказів.

Вбачається, що представник власника арештованого майна - ТОВ «КТТК» не був присутній при розгляді Печерським районним судом міста Києва вказаного вище питання про арешт майна.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Між тим,статтею 28 КПК Українипередбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Незважаючи на те, що досудове розслідування здійснюється протягом тривалого проміжку часу, стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об`єктивні підстави для накладення арешту на майно, яке перебуває у власності заявника.

Слідчим суддею під час розгляду даного клопотання встановлено, що відомості про повідомлення про підозру будь-кому зі службових осіб ТОВ «КТТК» - відсутні.

Стороною обвинувачення не надано суду допустимих, в розумінніст. 86 КПК України, доказів що вказують про прямий, або опосередкований зв`язок посадових та інших осіб, які вчинили кримінальне правопорушення з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також відсутні підстави відповідальності товариства за незаконні дії третіх осіб.

Версія органу досудового розслідування, що майно на яке накладено арешт відповідає ознакам визначенихст. 98 КПК України, тобто відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні № 42017000000002108 від 27.06.2017, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінніст. 86 КПК Українидоказами, а спростована наданими доказами в обґрунтування скасування арешту майна.

Враховуючи вказане, підстав вважати, що існує правова підстава для арешту рахунку заявника взагалі спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст.98,167,170,171,172,173,174,379 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.11.2018 року по справі № 757/57774/18-к, а саме: на грошові кошти, які обліковуються на розрахунковому рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКА ТРАНСПОРТНА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» (ідентифікаційний номер 35646207), № НОМЕР_1 , відкритому у ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «КОМЕРЦІИНИЙ БАНК «ГЛОБУС» (МФО 380526, провулок Куренівський, 19/5, м. Київ, 04073).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1