Рішення
від 01.10.2019 по справі 303/4843/19
МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №303/4843/18 2/303/1796/18 ряд.стат.звіту №38

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого судді Монич В.О.

при секретарі Фозекош І.І.

Справа №303/4843/19

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новодавидківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про визнання права власності на домоволодіння в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за запотівом.

Позовні вимоги мотивує тим, що вона ( ОСОБА_1 ) проживає в АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 1936 року народження, яка постійно проживала за адресою : АДРЕСА_1 . На випадок своєї смерті вона залишила заповіт, згідно якого заповіла все своє майної своїй дочці позивачці по справі ОСОБА_1 .. На день смерті її матері вона була зареєстрована та проживала за адресою : АДРЕСА_1 Після смерті матері вона звернулася до Мукачівської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Однак, в цьому їй було відмовлено, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. Тому на підставі вищенаведеного вона просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на будинковолодіння, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 . Позивач в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, від сільського голови надійшов лист, в якому просить розглянути справу у відсутності представника сільської ради за наявними в ній матеріалам та доказами, проти задоволення позову не заперечує. Враховуючи заяви сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку. Судом встановлено, що відповідно до копії заповіту від 09 серпня 2007 року посвідченого секретарем Новодавидківської сільської ради Качур Ж.Ю. та зареєстрованого в реєстрі №70, мати позивачки ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповіла усе своє майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що на день її смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право - своїй дочці ОСОБА_1 (а.с.8). ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 72 років, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого виконкомом Новодавидківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області від 05 березня 2008 року (а.с.7).. Згідно копії довідки за №237 виданої Новодавидківською сільською радою Мукачівського району Закарпатської області від 18 березня 2019 року вбачається, що на день смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації проживання за адресою АДРЕСА_1 з нею була зареєстрована позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.12). Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 від 18.03.2019 року житловий будинок позначений під літ. А (рік побудови - 1955 р.) ( а.с.13-18). 25 квітня 2019 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , подала заяву до Мукачівської районної державної нотаріальної контори Закарпатської області про прийняття спадщини за померлою мамою ОСОБА_2 , 1936 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9). 25 квітня 2019 року державним нотаріусом Мукачівської районної державної нотаріальної контори Шпеник М.Ю. винесено постанову №143/02-31 «Про відмову у вчиненні нотаріальної дії» , якою постановлено відмовити ОСОБА_1 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав по 1/3 частці ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 оскільки ОСОБА_1 не подала документів, які посвідчують ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 право власності на житловий будинок (а.с.10). Правовідносини регулюються цивільним кодексом України. Вимогами статті 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а статті 1218 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Статтею 1217 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Нормою статті 1258 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування за відсутності заповіту, визнання його недійсним повністю або у частині, у разі не охоплення заповітом усієї частини спадщини та в інших випадках. Законодавчі винятки з принципу черговості закликання спадкоємців за законом до спадкування встановлені статтею 1259 цього Кодексу. Відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Частиною 1 статті 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а приписами частини 5 цієї ж статті передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. З приписів частини 1 та частини 3 статті 1296 Цивільного кодексу України вбачається, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, але відсутність такого свідоцтва не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Крім того, відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинний на час завершення його будівництва, відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 18 грудня 2013 року у справі №6-137цс13, предметом якої був спір про встановлення юридичних фактів і визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування. На час побудови вищевказаного житлового будинку 1955 року питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків (далі - Указ від 26 серпня 1948 року), що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-ІІ, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків (далі - Постанова від 26 серпня 1948 року), які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. За Указом від 26 серпня 1948 року та постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадян права власності на жилий будинок був сам факт збудування його з додержанням вимог цих актів законодавства. Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, що була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року (втратила чинність на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу №56 від 13.12.1995 року), будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, реєстрації не підлягали. Крім того, відповідно до пункту 43 Постанови Кабінету Міністрів України №1127 від 25 грудня 2015 року Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень , для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення по господарського обліку, та які закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані 2) виписка з по господарської книги, надана виконавчим органом селищної ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою. Таким чином, оскільки позивач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняла спадщину, однак, свідоцтва про право на спадщину отримати не має можливості, про що свідчить постанова державного нотаріуса Мукачівської районної нотаріальної контори Шпеник М.Ю. від 25 квітня 2019 року №143/02-31 Про відмову у вчиненні нотаріальної дії , суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно - підлягає до задоволення. Судові витрати віднести за рахунок позивача ОСОБА_1 .. Керуючись ст.ст. 12, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1258, 1261, 1268 ЦК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 , 1971 року народження, право власності в порядку спадкування за заповітом на будинковолодіння, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 . Судові витрати віднести за рахунок позивача ОСОБА_1 .. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляцйної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , мешканка АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Новодавидківська сільська рада Мукачівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 04350599, с.Нове Давидково, вул.Миру, буд.№4, Мукачівського району Закарпатської області, поштовий індекс - 89624.

Головуючий В.О.Монич

СудМукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення01.10.2019
Оприлюднено03.10.2019
Номер документу84685924
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —303/4843/19

Рішення від 01.10.2019

Цивільне

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Монич В. О.

Ухвала від 02.09.2019

Цивільне

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Монич В. О.

Ухвала від 01.08.2019

Цивільне

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Монич В. О.

Ухвала від 01.08.2019

Цивільне

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Монич В. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні