Ухвала

від 23.09.2019 по справі 648/28/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

23 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 648/28/19

провадження № 61-16908ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 14 червня 2019 року та на постанову Херсонського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування рішення, стягнення орендної плати, розірвання договору оренди, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 14 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій заявник просить скасувати зазначені вище судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

Частиною першою статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року ( справа №10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України).

Відповідно до частини четвертої статті 9 ЦПК України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

З огляду на зазначене, касаційна скарга повинна бути викладена державною (українською) мовою.

Вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги закріплені у статті 392 ЦПК України.

Пунктами 1, 2, 3, 4, 5, 8 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що в касаційній скарзі повинно бути зазначено: найменування суду до якого подається скарга; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України особи, яка подає касаційну скаргу, її номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); рішення (ухвала), що оскаржується; в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права; дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

До касаційної скарги додаються: 1) копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; 2) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності; 3) документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Усупереч вимогам наведеної норми Закону касаційна скарга ОСОБА_1 викладена російською мовою та подана до Верховного Суду України, в той час, як згідно Конституції України, Закону України Про судоустрій та статус суддів , ЦПК України, судом касаційної інстанції є Верховний Суд. Також касаційна скарга не містить відомостей, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5, 8 частини другої статті 392 ЦПК України. Разом із тим відсутні копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності; не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 необхідно зазначити вірне найменування суду до якого подається скарга, свій реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України; номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності або про їх відсутність; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції; зазначити в прохальній частині номер і дату судових рішень, які оскаржуються заявником; вказати, в чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права з посиланням на конкретні норми Закону; подати нову редакцію касаційної скарги з усуненими недоліками, викладену державною мовою та додати до неї копії скарг відповідно до кількості учасників справи, докази отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції та докази сплати судового збору чи документи на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Позов не відноситься до переліку заяв визначеного частиною другою статті 3 Закону України Про судовий збір , за подання яких не справляється судовий збір, доказів про наявність пільг щодо сплати судового збору відповідно до статті 5 Закону України Про судовий збір заявником не надано.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній на момент подання позову ОСОБА_1 ) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1 921,00 грн.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній на момент подання позову) ставка судового збору за подання до суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній на момент подання позову) ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 6 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У випадку коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, у цій справі позивач заявив чотири вимоги майнового характеру за які при поданні позову підлягає сплаті судовий збір (стягнення орендної плати в сумі 21 204,00 грн; проведення виплати за достроковий розрив договору в сумі 3 107,00 грн; стягнення несплаченого податку в сумі 4 374,15 грн, стягнення моральної шкоди - 120 000,00 грн) та чотири вимоги немайнового характеру (про розірвання договору оренди від 01 жовтня 2005 року; розірвання договору оренди від 15 березня 2012 року; скасування рішення Білозерського районного відділу юстиції від 24 листопада 2015 року; визнання незаконно створеним ФГ Фруктове ).

Отже, судовий збір за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення у цій справі в частині вимог немайнового характеру становить 6 147, 20 грн (1 921,00 грн ? 0,4 ? 4 ? 200 %), щодо вимог майнового характеру 7 010,40 грн ((1 921,00 грн ? 0,4 ? 3)+(120 000,00 ?1%) ? 200 %).

Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 31219207026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) ; символ звітності банку - 207.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір та статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав викладених у клопотанні.

Відповідно до частини першої статті 78 ЦПК України допустимими доказами є ті докази, що одержані з дотриманням порядку, встановленого законом.

Ураховуючи викладене, заявнику слід сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги, або надати відповідне клопотання із належними доказами, що давали б підстави для звільнення від сплати судового збору, відповідно до положень статті 8 Закону України Про судовий збір та статті 136 ЦПК України.

Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху для усунення зазначених вище недоліків.

Керуючись статтями 185,392,393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 14 червня 2019 року та на постанову Херсонського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування рішення, стягнення орендної плати, розірвання договору оренди, стягнення моральної шкоди залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Петров